1166.7015.1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2009 Справа№ 18/285-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 26.03.2009 року:
від позивача: Янушкевич Т.В. нач.відділу, довіреність №20 від 05.03.09;
від відповідача: Кулик Т.А. представник, довіреність №7/11-2468 від 08.01.09;
від відповідача-2: ОСОБА_2. представник, довіреність №576 від 04.02.09;
від третьої особи-1: Попов О.О. представник, довіреність №14627 від 14.11.08;
від третьої особи-2: Легенченко М.О. головний спеціаліст, довіреність №21/3-2 від 08.01.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, м. Ялта та Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року у справі № 18/285-08
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: ОСОБА_1, м. Ялта
третя особа-1: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ
третя особа-2: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради за участю третьої особи -Комунального підприємства"Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права державної власності на об'єкт нерухомого майна -будівлю, розташовану за адресою : АДРЕСА_1.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.02.2009р. (суддя Петрова В.І.) позов задовольнив повністю: визнав право державної власності на нерухоме майно -будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; стягнув з Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на користь державного бюджету в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим у справі судовим рішенням, з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулась третя особа -ОСОБА_1, який вказує на те, що ухвалений у справі судовий акт прийнятий з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 328, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст.12.24,80,87 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Скаржник, зокрема, зазначає, що він є законним власником нежитлової будівлі, яка є предметом спору.
Рішення про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом спору по даній справі, за Ковальовим М.В. не оскаржувалось та набрало законної сили.
Скаржник, посилаючись на те, що він є добросовісним набувачем спірного майна, вважає, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області повинні бути заявлені саме до нього, а не до Дніпропетровської міської ради.
Скаржник зазначає, що судом не було вірно встановлено особу відповідача, внаслідок чого судове рішення було прийнято з порушенням підвідомчості.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що спірне майно ніколи не відносилося до об'єктів комунальної власності міста Дніпропетровська.
З рішенням не погодилася також Дніпропетровська міська рада, яка в апеляційній скарзі, зміст якої наголошений представником ради у судовому засіданні, просить рішення у справі скасувати, посилаючись на те, що рішення прийнято господарським судом за неповно з'ясованими обставинами справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник вважає, що спірне нерухоме майно, як майно об'єкту освіти, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку міста, відповідно до п.1 статті 35 Закону України"Про власність " та рішенню Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.91р. № 46, є об'єктом права комунальної власності.
На час розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно -територіальних одиниць(комунальною), в приміщенні по АДРЕСА_1 розташовувалася станція юних техніків, тобто об'єкт, який відноситься до об'єктів народної освіти.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Дніпропетровської міської ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання права державної власності на нерухоме майно -будівлю по АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради № 46 від 27.11.1991 року затверджений перелік об'єктів комунальної власності Дніпропетровської міської ради народних депутатів, до складу якого увійшла станція юних техніків по АДРЕСА_1
10.01.2006 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, за яким право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 зареєстровано за територіальною громадою м. Дніпропетровська на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 46 від 27.11.1991 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 року до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.
05 лютого 2009 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, посилаючись на те, що рішення з цього спору може вплинути на його права як власника спірної будівлі.
Розглядаючи зазначений спір, господарський суд Дніпропетровської області, залучив до участі у справі ОСОБА_1., зазначивши про це в рішенні суду, визначивши ОСОБА_1. процесуальне місце, як третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна -нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, право якого визнано державою шляхом державної реєстрації права власності на нерухоме майно, здійсненої комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 06.11.2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Таким чином рішення у справі стосується прав та обов'язків ОСОБА_1. як власника спірного майна.
Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Отже, в розумінні зазначеної норми встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може за згодою позивача допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем у справі. Така процесуальна дія суду обумовлена згодою позивача. У випадках незгоди позивача на заміну відповідача іншою особою, суд може з власної ініціативи залучити цю особу, як іншого відповідача. Вчиняючи процесуальні дії, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , як-то залучення до участі у справі третьої особи чи заміну відповідача, суд повинен оцінювати достатність підстав для вчинення такої дії з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Залучивши до участі у справі фізичну особу ОСОБА_1 в якості третьої особи, господарський суд Дніпропетровської області всупереч матеріалам справи визначив процесуальне місце ОСОБА_1., чим порушив вимоги наведеної процесуальної норми.
Згідно з п.8 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу (1798-12) Господарського процесуального кодексу України (v_366600-02) " (v_366600-02) норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК (1798-12) прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача. Отже, суд апеляційної інстанції має право за своєю ініціативою залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо суд першої інстанції прийняв рішення, що стосується його прав і обов'язків.
З урахуванням вищенаведеного Дніпропетровський апеляційний господарський суд на підставі ст.ст. 24, 99 Господарського процесуального кодексу України вважає необхідним залучити до участі у справі у якості відповідача-2 ОСОБА_1, виключивши його із складу третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.
Частиною першою ст. 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи з характеру спірних правовідносин та суб'єктивного складу учасників процесу колегія суддів дійшла висновку, що зазначений спір не підвідомчий господарському суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на викладене провадження у справі підлягає припиненню.
14 квітня 2009 року Дніпропетровською міською радою було подано клопотання, в якому заявник просив зупинити провадження у цій справі до розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області апеляційного подання заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах територіальної громади міста в особі Дніпропетровської міської ради щодо оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.08.2007 року та ухвали цього ж суду від 25.10.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок науки", треті особи ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Розглянувши клопотання, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке:
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Розгляд апеляційним судом Дніпропетровської області подання прокурора на рішення та ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не унеможливлює розгляд справи за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року у справі № 18/285-08.
На час прийняття рішення місцевим господарським судом рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та його ухвала набрали законної сили.
На час розгляду апеляційних скарг право власності ОСОБА_1. на спірне нерухоме майно підтверджено матеріалами справи, що свідчить про те, що рішення у справі стосується прав та обов'язків фізичної особи ОСОБА_1., що дало колегії суддів підстави для висновку про непідвідомчості спору господарському суду.
Враховуючи викладене рішення господарського суду підлягає скасуванню
Керуючись статями 24,п.1ч.1 ст. 80, ст.ст. 99, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Залучити до участі у справі у якості відповідача-2 фізичну особу ОСОБА_1, м. Ялта, смт. Массандра, виключивши його із складу третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ялта задовольнити.
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року у справі № 18/285-08 скасувати.
Провадження по справі припинити.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Л. О. Лотоцька
Р. М. Бахмат
О.С.Євстигнеєв