Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М., Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А.

при секретарі Пересаді О.В.

За участю представників від позивача – Туркін С.М., довіреність № 2 від 12.01.09 р.; від відповідача 1 - Лисенко Н.В., довіреність № 01-38/1217 від 29.07.08 р.; від відповідача 2 – Фанін П.В., довіреність № 3013 від 22.12.08 р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька міська енергетична компанія" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 р. по справі № 10/271/08-28/493/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька міська енергетична компанія", м. Запоріжжя (далі ТОВ "ЗМЕК");

до відповідача 1: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя;

до відповідача 2: Управління комунальної власності Запорізької міської ради, м. Запоріжжя;

про визнання недійсною угоди, оформленої протоколом розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.2004 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 693 від 13.04.2009 р. справу № 10/271/08-28/493/08 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), суддів – Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 р. по справі № 10/271/08-28/493/08 (суддя Яцун О.В.) в задоволені позовних вимог відмовлено. Вказане рішення мотивовано тим, що протокол розподілу вартості майна від 07.10.2004 р. не є правочином, а тому відсутні підставі для застосування до нього загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 ЦК України), а також застосування інших норм ЦК України (435-15) на які посилається позивач та які стосуються правочинів (ст. ст. 207, 227 ЦК України), а відтак позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ "ЗМЕК", позивач по справі, звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду посилаючись на те, що господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального та матеріального права. Вважає, що судом першої інстанції здійснено оцінку протоколу розподілу вартості від 07.10.2004 р. без всебічного та повного вивчення всіх обставин справи, що є порушенням ст. 43 ГПК України. Звертає увагу на те, що місцевий господарський суд безпідставно спростував посилання позивача той факт, що з боку позивача протокол було підписано особою (арбітражним керуючим Цибулевським А.В.) який не мав на це повноважень, оскільки відповідно до постанови ВГСУ (скасовано ухвалу господарського суду від 07.10.2004 р. в частині покладання повноважень керівника позивача на арбітражного керуючого Цибульського А.В. у зв’язку з відстороненням з посади директора Ваніна В.О.) усі дії, що вчинялися арбітражним керуючим Цибулевським А.В. у якості керівника позивача з самого початку є такими, що здійснені не уповноваженою особою, а відтак суд безпідставно послався на ухвалу від 07.10.2004 р. Також не взято до уваги, що до складу комісії, призначеної наказом Управління комунальної власності Запорізької міської ради № 187 від 27.08.2004 р. арбітражний керуючий Цибулевський А.В. у якості керівника позивача не входив. Крім того, вказує, що передбачена наказом ФДМУ від 07.08.1997 р. інвентаризація взагалі не проводилась. Щодо підписання протоколу головним бухгалтером Гайдай Т.В., заявник зазначає, що вона за посадовим становищем не мала повноважень щодо укладання угоди і не могла здійснювати розподіл майна. Просить суд рішення господарського суду Запорізької області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.

Запорізька міська рада, відповідач 1 по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що у спірному протоколі розподілу вартості майна від 07.10.04 р. відсутні жодні дані про прийняття сторонами на себе будь-яких цивільних прав чи обов’язків, він не свідчить про укладання сторонами цивільно-правової угоди, та не може бути визнаний недійсним згідно норм Цивільного кодексу України (435-15) , просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Управління комунальної власності Запорізької міської ради, відповідач 2 по справі, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивач не довів, що протокол розподілу вартості майна від 07.10.04 р. свідчить про укладення між сторонами цивільно-правової угоди (правочину).

Представник відповідача 2 у судовому просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення господарського суду залишити без змін.

За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами та за їх згодою в судовому засіданні 14.04.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору.

Відповідно до преамбули Статуту позивача, ЗАТ "Запорізька міська енергетична компанія" є правонаступником прав та зобов’язань ТОВ "Комунарське підприємство теплових мереж" та ТОВ "Заводське підприємство теплових мереж".

Для здійснення своєї господарської діяльності між ЗАТ "Запорізька енергетична компанія" (Орендар, позивач по справі) та Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (Орендодавець, відповідач 2 по справі), починаючи з жовтня 1999 р. по листопад 2002 р. було укладено ряд договорів оренди комунального майна (та ряд додаткових угод до них):

- за договором № 657 від 01.10.1999 р. Орендодавець передавав, а Орендар приймав цілісний майновий комплекс теплових мереж військового містечка № 28 "Мокре"; балансовою вартістю 203546,99 грн.

- за договором № 664 від 27.12.1999 р. Орендодавець передавав, а Орендар приймав цілісний майновий комплекс теплових мереж довжиною 3569 п. м., балансовою вартістю 290367,16 грн. та котельну балансовою вартістю 484686,35 грн., що знаходиться в селищі Тепличному.

- за договором № 665 від 27.12.1999 р. Орендодавець передавав, а Орендар приймав цілісний майновий комплекс майно, будівлі котельні та теплові мережі по вул. Радіаторній, Республіканській, Демократичній та Лассаля; балансовою вартістю 353057 грн.

- за договором № 728 від 14.08.2000 р. Орендодавець передавав, а Орендар приймав частку майна комунальної власності в цілісному майновому комплексі теплових мереж Комунарського району за первісною вартістю 24608935,67 грн.

- за договором № 828 від 02.07.2001 р. Орендодавець передавав, а Орендар приймав частку майна комунальної власності цілісного майнового комплексу підприємства теплових мереж Заводського району первісною вартістю 10725261, 01 грн.

- за договором № 1053 від 01.11.2002 р. Орендодавець приймав, а Орендар передавав дахову котельну (приміщення ІХ будинку літ. А-0) по вул. Складській, 2 первісною вартістю 488374,93 грн.

Зазначені об’єкти розташовані на території м. Запоріжжя.

За поясненнями представників обох сторін, наданих в судовому засіданні 14.04.09 р., дію всіх наведених договорів, на момент розгляду даної справи господарським судом Запорізької області, припинено.

07.10.2004 р. комісією, склад якої затверджено наказом Управління комунальної власності міської ради від 27.08.2004 р. №187 "Про затвердження складу комісії з інвентаризації майна цілісних майнових комплексів теплових мереж Комунарського та Заводського районів м. Запоріжжя, з метою розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем", що діяла на підставі Порядку повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, встановленого наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997 р. (z0446-97) було складено протокол розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем.

За змістом цього протоколу до державної частки майна в цілісних майнових комплексах теплових мереж Комунарського району та Заводського районів на етапі інвентаризації віднесено:

Додаток № 1 орендоване майно балансовою вартістю 36142922,76 грн., залишковою вартістю 16371394,44 грн. на 01.10.2004 р.

Додаток № 2 майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване майно балансовою вартістю 2701874,4 грн., залишковою вартістю 1708997,62 грн. на 01.10.2004 р.

Додаток № 3 майно, придбане за рахунок залишку коштів амортизаційного фонду балансовою вартістю 1320872,61 грн., залишковою вартістю 899034,08 грн. на 01.10.2004 р.

Додаток № 6 незавершене будівництво по вул. Новокузнецькій балансовою вартістю 804901,02 грн. за рахунок амортизаційних відрахувань на 01.10.2004 р.

До частки майна, що належить орендареві:

Додаток № 4 майно, придбане за власні кошти ТОВ "ЗМЕК" балансовою вартістю 311251,09 грн., залишковою вартістю 128031,92 грн. на 01.10.2004 р.

Додаток № 5 майно, придбане безкоштовно ТОВ "ЗМЕК" від інших підприємств балансовою вартістю 2141330 грн., залишковою вартістю 434981,44 грн. на 01.10.2004 р.(т. 3, а. с. 52-81).

Представник Запорізької міської ради в судовому засіданні зазначив, що в оскаржуваному протоколі помилково зазначено про державну частку майна, замість комунальної, адже за орендними правовідносинами передавалось саме майно територіальної громади міста Запоріжжя.

Позивач вважає, що зазначений протокол від 07.10.2004 р. складений незаконно, оскільки під час його складання безпідставно віднесені до державної власності майно, що належить товариству, а відомості, зазначені в додатках №№ 2,3,6 до протоколу не відповідають дійсності та сам протокол підписано не уповноваженою на те особою (арбітражним керуючим Цибулевським А.В.), що стало підставою для звернення з позовом до суду про визнання недійсною угоди, оформленої протоколом розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.2004 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 р. по даній справі в задоволені позову відмовлено, з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає в силу наступного.

Предметом позову ТОВ "ЗМЕК" є матеріально правова вимога про визнання недійсною угоди, що оформлена протоколом розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.2004 р., підставою позову визначено статті 203, 207, 215, 227, 237 ЦК України.

Згідно частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статті 227 та 237 ЦК України регулюють правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти та визначають поняття та підстави представництва.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Для вирішення даного спору необхідним є встановлення правової природи протоколу розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р. в якості саме правочину та визначення обґрунтованості та доведеності підстав для визнання його недійсним, що передбачені Законом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, правочин являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, та є обставиною, з настанням якої закон пов’язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р. складено відповідно до Порядку повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997 р. (z0446-97) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.97 р. за № 446/2250 (z0446-97) (далі Порядок).

Предметом регулювання вказаного Порядку є забезпечення реалізації положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного майна" (з урахуванням змін – Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) ) і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передачі майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

За пунктом 2, цей Порядок поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.

Відповідно до пункту 3 Порядку зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендного підприємства визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою. Угодою можуть передбачатися:

а) створення спільної комісії сторін по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства (протягом 5 днів);

б) проведення повної інвентаризації майна орендного підприємства (протягом 15 днів);

в) оцінка майна орендного підприємства та державної і орендарської часток у ньому (протягом 15 днів після затвердження результатів інвентаризації);

г) погашення орендарем заборгованості по орендній платі;

ґ) реорганізація орендного підприємства.

Доказів укладення угоди у відповідності до пункту 3 Порядку сторонами не надано.

Пунктом 9 цього Порядку передбачено, що за даними інвентаризації складаються протокол про результати інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю.

Згідно з п. 18 названого Порядку, після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві, серед іншого, протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем.

Виходячи зі змісту Порядку та Протоколу розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р., колегія суддів зазначає, що оспорюваний протокол не є правочином (угодою) в розумінні статті 202 ЦК України, оскільки його складення не спрямоване на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків між сторонами по даній справі, правовідносини ТОВ "ЗМЕК" з Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради щодо майна, переліченого в Протоколі від 07.10.04 р. виникли з вищенаведених договорів оренди № 657, № 664, № 665, № 728, № 828, № 1053, досліджених судом, а Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р. є лише підтверджуючим документом щодо одного з етапів припинення орендних відносин та повернення майна, що було предметом договорів оренди.

Протоколом розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р. не покладено на сторін даного спору жодних прав та обов’язків, не змінено їх та не припинено.

Фактично спір між сторонами точиться навколо майна, набутого в межах договорів оренди № 657, № 664, № 665, № 728, № 828, № 1053, свідчення чого є справа 20/217/08 за позовом Запорізької міської ради до ТОВ "ЗМЕК" про визнання права власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на майно, яке придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендоване майно та майно, яке придбане за рахунок залишку коштів амортизаційного фонду, перелік якого зазначений у додатку до позовної заяви та про зобов’язання ТОВ "ЗМЕК" передати Запорізькій міській раді вказане майно.

Слід звернути увагу, що в переліку правовстановлювальних документів, згідно яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (z0157-02) ) протоколи розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем також відсутні.

Таким чином, підстав для визнання недійсним Протоколу розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р. не має через відсутність ознак правочину та відповідно неможливості встановлення додержання сторонами в момент його вчинення вимог, визначених Законом. Вказаний Протокол, як фіксуючий документ, має бути досліджений та оцінений господарським судом при вирішенні справи 20/217/08, в якості доказу обставин, на які сторони посилаються, з точки зору його допустимості та належності.

ТОВ "ЗМЕК" не було заявлено позовних вимог щодо визнання недійсним Протоколу розподілу вартості майна між орендодавцем та орендарем від 07.10.04 р. в якості акту та не наведено для цього підстав, зазначених у законодавстві.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька міська енергетична компанія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 р. по справі № 10/271/08-28/493/08 – без змін.