розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня"на рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2010 р. (підписане 10.02.2010 р.)

у справі № 16-05/2069 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Смілянське комунальне підприємство "Побутсервіс",

2. Виконавчий комітет Смілянської міської ради

про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення 6 406,21 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня", в якій просило:

- зобов’язати ТОВ ПП "Красуня"звільнити та повернути ТОВ "Смілапобут"приміщення, площею 53,7 кв.м., на першому поверсі цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс" по вул. Тельмана, 2 в м. Сміла, у зв’язку з закінченням 30.10.2007 р. договору оренди;

- стягнути з ТОВ ПП "Красуня"користь збитки в сумі 742,38 грн. та неустойку 5 663,83 грн.

Заявою від 27.05.2008 р. (Т. 1 а.с. 43) позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 9 294,97 грн., з яких 6 406,21 грн. збитків та 2 888,76 грн. неустойки, 1 500 грн. послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.06.2008 р. позов задоволено частково; виселено відповідача із нежитлового приміщення, площею 53,7 кв.м., що знаходиться на першому поверсі цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс"по вул. Тельмана, 2 у м. Сміла; стягнуто з відповідача на користь позивача 6 519,97 грн. неустойки, 187 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2008 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2009 р. рішення господарського суду Черкаської області від 12.06.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2008 р. скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

постанова Вищого господарського суду України обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не з’ясовано правовий статус ТОВ "Смілапобут".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.02.2010 р. (підписане 10.02.2010 р.) в частині вимог про зобов’язання відповідача звільнити приміщення площею 53,7 кв.м. на першому поверсі цілісного майнового по вул. Тельмана, 2 у м. Сміла та повернути його позивачу провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору, в решті вимог позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 6 519,97 грн. неустойки та збитків, 187,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову про стягнення боргу відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2010 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Смілянське комунальне підприємство "Побутсервіс"та Виконавчий комітет Смілянської міської ради.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги та доводи, які містяться в апеляційній скарзі.

Представники позивача та третьої особи 2 в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги.

Представники третьої особи 1 в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні від 14.04.2010 р. судом оголошена перерва до 28.04.2010 р. на 14-10 грн.

Колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України (1798-12) . Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав передбачених п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Позовні вимоги ТОВ "Смілапобут"обґрунтовані тим, що ТОВ "Смілапобут"володіє цілісним майновим комплексом СКП "Побутсервіс"за адресою: м. Сміла, вул. Тельмана, 2 на підставі договору оренди від 14.06.2006 р., а тому, враховуючи, що відповідач після закінчення терміну договору оренди № 21 (нова редакція) від 01.01.2006 р. не повернув орендоване майно, ТОВ ПП "Красуня"зобов’язане повернути позивачу спірне приміщення та сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати і збитки, до складу яких входить оплата за електроенергію, теплопостачання, водопостачання, вивіз сміття, землекористування, охорона приміщення, утримання приміщення в чистоті, послуги сантехніка, послуги електрика, амортизаційні відрахування.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення, виходив з того, що позивач, будучи орендарем цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс", яке приєднано до нього внаслідок реорганізації, є правонаступником його прав та обов’язків, в зв’язку з чим на позивача поширюються права та обов’язки, передбачені договором оренди № 21 від 01.01.2006 р., укладеного між відповідачем та СКП "Побутсервіс". Проте, судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва виконавчого комітету Смілянської міської ради на право власності на нерухоме майно від 30.03.2006 р. серії ЯЯЯ № 159394, будівля в м. Сміла по вул. Тельмана, 2, власником якої є Смілянська міська рада, знаходиться на праві повного господарського відання у Смілянського комунального підприємства "Побутсервіс".

01.01.2006 р. між Смілянським комунальним підприємством "Побутсервіс"(орендодавець) та ТОВ ПП "Красуня"(орендар) було укладено договір оренди № 21 (нова редакція) (далі –договір), у відповідності до умов якого відповідачу було надано в строкове платне користування для надання перукарських послуг нежитлове приміщення загальною площею 53,7 кв.м., яке знаходиться на балансі СКП "Побутсервіс"балансовою вартістю 9029,14 грн. та за адресою: м. Сміла, вул. Тельмана, 2.

Передача в оренду майна не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно, власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.3. договору вбачається, що термін оренди складає 11 місяців з 01.01.2006 р. по 30.11.2006 р., у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендодавець на термін оренди за даним договором втрачає право розпорядження майном, що орендується, без письмової згоди орендаря (п. 6.2.4. договору).

Згідно п. 8.1. договору, майно повертається орендарем орендодавцю за двостороннім актом, складеним на момент припинення договору оренди, звіреним з актом прийому-передачі майна в оренду; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акт прийому-передачі.

Пунктом 10.6. договору передбачено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, у випадку закінчення строку, на який він був укладений.

З матеріалів справи не вбачається, що договір припинив свою дію 30.11.2006 р., а відтак він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Постановою господарського суду Черкаської області від 03.01.2006 р. у справі № 05/5335а задоволено повністю позов ТОВ "Смілапобут"до виконавчого комітету Смілянської міської ради; скасовано рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 18.11.2005 р. № 1100 "Про відмову на оренду цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс"; зобов’язано виконком Смілянської міської ради Черкаської області укласти з ТОВ "Смілапобут"договір оренди цілісного майнового комплексу Смілянського комунального підприємства "Побутсервіс".

Згідно рішення виконкому Смілянської міської ради "Про передачу в оренду цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс"від 14.03.2006 р. № 239, виконавчий комітет вирішив: скасувати рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 18.11.2005 р. № 1100 "Про відмову на оренду цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс"; передати в оренду терміном на п’ять років ТОВ "Смілапобут"цілісний майновий комплекс СКП "Побутсервіс"; реорганізувати комунальне підприємство "Побутсервіс"шляхом приєднання до орендаря –ТОВ "Смілапобут"; уповноважити відділ комунальної власності та господарського аналізу підписати договір оренди цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс".

На виконання вищевказаного рішення виконкому, між Відділом комунальної власності та господарського аналізу (орендодавець) та ТОВ "Смілапобут"(орендар) було укладено договір оренди від 14.06.2006 р. терміном на п’ять років з протоколом розбіжностей з боку орендодавця. У відповідності до вказаного договору позивачу було надано в строкове платне користування цілісний майновий комплекс СКП "Побутсервіс", в т.ч. будівлю, що знаходиться на балансі СКП "Побутсервіс", за адресою: м. Сміла, вул. Тельмана, 2.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.09.2006 р. у справі № 05/3565 (за позовом ТОВ "Смілапобут"до виконавчого комітету Смілянської міської ради про врегулювання розбіжностей при укладенні договору) було врегульовано розбіжності, які виникли при укладенні договору оренди від 14.06.2006 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.12.2006 р. у справі № 05/5379 (за позовом ТОВ "Смілапобут"до виконавчого комітету Смілянської міської ради про визнання дійсним договору оренди та спонукання вчинити певні дії) визнано дійсним договір оренди від 25.09.2006 р. цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс", розташованого за адресою: м. Сміла, вул. Тельмана, 2. У вказаному рішенні було визначено, що оскільки рішення господарського суду Черкаської області від 14.09.2006 р. щодо врегулювання розбіжностей при укладенні договору оренди цілісного майнового комплексу набрало чинності 25.09.2006 р., то цю дату слід вважати, у відповідності до ч. 2 ст. 187 ГК України, датою укладення договору оренди цілісного майнового комплексу.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2007 р. у справі № 2-а-21/07р. (за позовом ТОВ "Смілапобут"до приватного нотаріуса Смілянського районного нотаріального округу Новікова І.М. про визнання нечинною відмови нотаріуса вчинити державну реєстрацію правочину) визнано нечинною відмову приватного нотаріуса Смілянського районного нотаріального округу Новікова І.М. у вчиненні державної реєстрації договору оренди від 14.06.2006 р. цілісного майнового комплексу СКП "Побутсервіс", яке знаходиться в м. Сміла, вул. Тельмана, 2, укладеного між ТОВ "Смілапобут"і виконавчим комітетом Смілянської міської ради, та зобов’язано його здійснити вказану реєстрацію, видавши витяг про внесення запису в Державний реєстр правочинів.

На підставі вказаної постанови Смілянського міськрайонного суду 28.03.2007р. була проведена державна реєстрація договору оренди від 14.06.2006 р.

Листом позивача від 18.10.2008 р. № 133 відповідача було повідомлено про припинення з 30.10.2007 р. дії договору оренди № 21 (нова редакція) від 01.01.2006 р.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна.

У відповідності до ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст. 785 ЦК України).

Наведені норми закону свідчать про те, що право повернення орендованого майна у зв’язку з припиненням договору і стягнення неустойки за час прострочки належить саме орендодавцю.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач став власником приміщення, яке є об’єктом договору оренди № 21 (нова редакція) від 01.01.2006 р., а відтак до ТОВ "Смілапобут"не перейшли права та обов’язки наймодавця в силу ст. 770 ЦК.

Із договору оренди від 14.06.2006 р., укладеного між ТОВ "Смілапобут"та Відділом комунальної власності та господарського аналізу, не вбачається, що до позивача перейшли права та обов’язки орендодавця по договору оренди № 21 (нова редакція) від 01.01.2006 р., укладеного між відповідачем та СКП "Побутсервіс".

З наявних в матеріалах справи довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців слідує, що 19.04.2006 р. до ЄДР стосовно відомостей про СКП "Побутсервіс"було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов’язано з реорганізацією.

Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 36, 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її приєднання є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Оскільки до Єдиного державного реєстру не було внесено відповідного запису про проведення державної реєстрації припинення СКП "Побутсервіс"шляхом приєднання до ТОВ "Смілапобут", то відсутні підстави вважати, що СКП "Побутсервіс"припинило свою діяльність як юридична особа.

В свою чергу, внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення СКП "Побутсервіс"шляхом реорганізації ще не свідчить про припинення самої юридичної особи.

З викладеного вбачається, що до ТОВ "Смілапобут"не перейшли як до правонаступника права та обов’язки СКП "Побутсервіс", в тому числі і як орендодавця по договору оренди № 21 (нова редакція) від 01.01.2006 р., укладеного між СКП "Побутсервіс"та ТОВ ПП "Красуня".

Відповідно до приписів статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. За змістом положень вказаних статей, суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі належним позивачем.

Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку (вчинити певні дії) від зобов’язаних осіб.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що до ТОВ "Смілапобут"не перейшли права та обов’язки орендодавця по договору оренди № 21 (нова редакція) від 01.01.2006 р., укладеного між СКП "Побутсервіс"та ТОВ ПП "Красуня".

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду, яке прийнято з порушенням чинного законодавства, підлягає скасуванню, по справі приймається нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства "Красуня"на рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2010 р. у справі № 16-05/2069 –задовольнити повністю.