КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
13.04.09 р. № 4/198-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4119855) )
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Агрикової О.В. (доповідач по справі),
суддів:
Жук Г. А.
Мазур Л. М.
при секретарі судового засідання Єрмак Л.В.,
за участю:
від позивача: Голуб В.А. –представник за дов. №1-Е від 25.11.2008року,
від відповідача: не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"на рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року,
у справі №4/198-08 (суддя Щоткін О.В.),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонмолпродукт", м.Київ,
до закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод", м.Вишневе Київської області,
про стягнення 122 126,84грн., -
встановив:
16.12.2008року товариство з обмеженою відповідальністю "Еталонмолпродукт"(позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"(відповідач) про стягнення 122126,84грн. ( а.с. 4-6).
12.02.2009року позивач звернувся до господарського суду Київської області з заявою про уточнення позовних вимог, в якій розмір заборгованості відповідача був перерахований і становив 112153,31грн. (а.с. 45-50).
Рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонмолпродукт"до закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"про стягнення 122 126,84грн. задоволено повністю. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонмолпродукт"84300,03грн. боргу, 10744,58грн. пені, 15751,60грн. інфляційних втрат, 1346,10грн. 3% річних, 1121,53грн. державного мита та 108,36грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 64-66).
При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та правомірність нарахування позивачем на суму заборгованості відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, керуючись ст. ст.525, 526, 527, 530, 599, 549, 624, 625, 692, 712ЦК, 49, 193 ГК України (436-15) , умовами договору поставки №18 від 05.09.2008року та Додатку №1 нього, укладеного між позивачем та відповідачем, задовольнив позов повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, закрите акціонерне товариство "Київський м’ясопереробний завод", подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що господарським судом Київської області при прийнятті рішення були порушені норми процесуального права. На думку скаржника, суд, порушуючи норми ГПК України (1798-12) , не надав можливість відповідачеві підготувати свої докази і заперечення проти висунутих позивачем додаткових вимог до нього і прийняв рішення, порушуючи процесуальні права відповідача.
Позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 96ГПК України і подав відзив на апеляційну скаргу проти задоволення вимог скаржника. У своєму відзиві позивач стверджує, що рішення господарського суду Київської області у справі №4/198-08 прийнято у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а твердження відповідача про зміну предмету спору не відповідають дійсним обставинам справи, адже подана позивачем заява про уточнення позовних вимог ніяким чином не змінює предмет позову та підстави позову, оскільки в ній позивач збільшує лише розмір штрафних санкцій ( тобто змінюється ціна позову).
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.03.2009року у справі №4/198-08 апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод" на рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009року у справі №4/198-08 розгляд апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"на рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 відкладався з причин неявки у судове засідання представників відповідача.
В судове засідання представники відповідача не з’явилися, про причини неявки відповідач суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
05.09.2008року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №18 (а.с. 10-11), згідно умов якого позивач зобов’язувався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно з додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснювалась після погодження сторонами замовлення, з підписанням відповідного додатку, підписаного уповноваженими представниками сторін. Також, п.2.4. договору №18 від 05.09.2008року передбачено, що датою поставки вважається день передачі товару позивачем відповідачу по накладній згідно з додатком.
05.09.2008року сторонами був підписаний додаток до договору №18 від 05.09.2008року. Згідно з вказаним додатком позивач зобов’язувався передати, а відповідач прийняти товар, а саме: свинину в кількості 10000,00кг по ціні 28,00грн. за одиницю товару на загальну суму 280000,00грн.
Відповідно до видаткової накладної №08/000996 від 05.09.2008року позивач передав, а відповідач отримав свинячі стегна без кісток (заморожені сирі) в кількості 4650,00кг та 4 піддони на загальну суму 130300,03грн. (а.с. 13). Факт отримання вищевказаного товару підтверджується підписом особи, яка отримала товар, у видатковій накладній №08/000996 від 05.09.2008року та довіреністю ЯКЯ №061833 від 05.09.2008року, яка видана Янченку Володимиру Петровичу на отримання від ТОВ"Еталонмолпродукт"товарно-матеріальних цінностей (а.с. 14).
Згідно з п. 4.3. договору №18 від 05.09.2008року оплата за товар відповідачем проводиться згідно з додатком, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Так, відповідно до п.2 додатку №1 від 05.09.2008року до договору №18 оплата за товар відповідачем здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту оформлення товарних накладних позивачем до 12.09.2008року.
По закінченню строку платежу відповідач за отриманий товар не розрахувався. Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, останній здійснив частковий розрахунок у сумі 20000,00грн. за поставлений товар. Так, на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 110300,03грн.
Підставою для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, відповідач не в повному обсязі розрахувався з ним за отриманий товар.
Під час розгляду справи господарським судом Київської області, відповідачем проведено часткову оплату продукції на суму 26000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №0000008022 від 09.12.2008року, №0000007883 від 03.12.2008року, №0000008038 від 10.12.2008року, №0000007935 від 05.12.2008року (а.с.51-54) та банківськими виписками по рахунку №2600530 ТОВ"Еталонмолпродукт"(а.с. 55-60). Часткова оплата відповідачем отриманої продукції стала підставою для звернення позивача до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій він зазначив, що основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 84300,03грн., та збільшив розмір штрафних санкцій.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
05.09.2008року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №18. На виконання умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв за довіреністю ЯКЯ №061833 від 05.09.2008року, свинячі стегна без кісток (заморожені сирі) в кількості 4650,00кг та 4 піддони, що підтверджується видатковою накладною №08/000996 від 05.09.2008року. Але відповідач після закінчення строку оплати, неповністю розрахувався за отриманий товар.
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 84300,03грн., що підтверджується наявними в справі документами: видатковою накладною №08/000996 від 05.09.2008року, платіжними дорученнями №0000008022 від 09.12.2008року, №0000007883 від 03.12.2008року, №0000008038 від 10.12.2008року, №0000007935 від 05.12.2008року (а.с. 51-54) та банківськими виписками по рахунку № 2600530 ТОВ "Еталонмолпродукт".
Згідно з ч. 2 ст. 712ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 629ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. З даної статті вбачається, що сторони мають дотримуватись взятих на себе зобов’язань під загрозою застосування до них санкцій за їх невиконання чи неналежне виконання. Стаття 526ЦК України та п. 1 ст. 193ГК України вказує про те, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525ЦК України та п. 7 ст. 193ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Згідно з ст. ст. 33, 34ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене та те, що відповідач не надав суду доказів в порядку ст. ст. 33 та 34ГПК України, які підтверджували б його повний розрахунок за поставлену продукцію, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що стягнення місцевим господарським судом з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 84300,03грн. є законним та ґрунтується на матеріалах справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про стягнення 10744,58грн. пені, зазначає наступне.
Пункт 3 ч. 1ст. 611ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Судом першої інстанції вірно встановлено належне виконання зобов’язання позивачем щодо поставки товару відповідачу та факт порушення відповідачем строку оплати, визначеного додатком №1 до договору поставки №18 від 05.09.2008року.
Так, п. 7.2. договору №18 від 05.09.2008року зазначено, що у випадку прострочки, винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок, що міститься в матеріалах справи, встановила, що сума пені в розмірі 10744,58грн. є обґрунтованою та арифметично вірною.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочки відповідачем виконання грошового зобов’язання, перевіривши розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, поданий позивачем, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає його арифметично вірним, а висновок господарського суду Київської області про стягнення 15751,60грн. інфляційних витрат, 1346,10грн. 3% річних законним та обґрунтованим.
Твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права судом апеляційної інстанції відхиляються з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 104ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Також ч. 3 ст. 104 ГПК України передбачені випадки, за яких порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає твердження відповідача про те, що суд, порушуючи норми ГПК України (1798-12) , не надав можливість відповідачеві підготувати свої докази і заперечення проти висунених позивачем додаткових вимог до нього, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Адже, з наявного у матеріалах справи протоколу судового засідання від 12.02.2009року вбачається, що у судовому засіданні 12.02.2009року, під час якого позивач подав заяву про уточнення позовних вимог і в якому були присутні представники відповідача, суд оголосив перерву на 17.02.2009року, про що також зазначено в оскаржуваному рішенні. З вищенаведеного вбачається, що відповідач мав достатньо часу для підготовки своїх доказів і заперечень проти висунених позивачем вимог і що судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права.
Тому посилання відповідача на порушення господарським судом Київської області вимог ГПК України (1798-12) є безпідставними і такими, що суперечать дійсним обставинам справи.
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 прийнято при повному з’ясуванні усіх фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 має бути залишено без змін.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101, п. 1) ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"на рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонмолпродукт"до закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"про стягнення 122126,84грн. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 17.02.2009року у справі №4/198-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонмолпродукт"до закритого акціонерного товариства "Київський м’ясопереробний завод"про стягнення 122126,84грн. залишити без змін.
3. Справу №4/198-08 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Агрикова О.В.
Судді:
Жук Г. А.
Мазур Л. М.
Дата відправки 17.04.09