Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Лисюк О.Г. - представник за довіреністю,

від відповідача: Козубська Л.М. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Трансбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.02.2009

у справі № 32/132 (суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІКО"

до Акціонерного комерційного банку "Трансбанк"

про зобов"язання вчинити дії,

В лютому 2009 року позивач звернувся з позовом про зобов’язання вчинити дії по виконанню умов договору банківського рахунку №4373 12/12/2008 від 12.12.2008р. шляхом негайного перерахування коштів за отриманими платіжними дорученнями №20, 21 від 13.02.2009р., №23 від 16.02.2009р., №24-29 від 19.02.2009р. та про стягнення з відповідача судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" умов договору банківського рахунку №4373 12/12/2008 від 12.12.2008р..

В процесі розгляду даної справи позивачем до суду подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача на суму 34228 385,44 грн..

Зазначена заява обґрунтована тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов’язань, передбачених вищезазначеним Договором. Крім того, позивач зазначив, що його вимоги про виконання отриманих платіжних доручень залишені відповідачем без задоволення, в той час, коли таке невиконання останнім зобов’язань, як наслідок, на думку позивача, може спричинити настання штрафних санкцій для позивача за прострочення ним кредитних зобов’язань перед третіми особами.

На погляд заявника, враховуючи зазначені обставини, невжиття таких заходів може утруднити та зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.02.2009р. частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІКО" про вжиття заходів забезпечення позову та з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили накладено арешт на грошові кошти Акціонерного комерційного банку "Трансбанк", які можуть знаходитись на рахунку, виявленому державним виконавцем під час виконавчого провадження, в межах суми позову – 34228385,44 грн..

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 27.02.2009р. скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, на те, що місцевим судом при винесенні оскаржуваної ухвали не застосовані норми спеціального законодавства, зокрема, ч.3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Крім того, не наведено підтверджень припущення позивача, що грошові кошти відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, та що саме невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

За приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

За змістом зазначених правових норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, розмір коштів, що підлягає перерахуванню відповідачем, складає 34228385,44 грн., тобто, є досить значним. Водночас, як вбачається з пояснень відповідача, у банка склалось скрутне фінансове становище, яке може призвести до банкрутства, у зв"язку з чим відповідно до Постанови Правління Національного банку від 28.02.2009р. № 97 у відповідача призначено тимчасову адміністрацію.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про наявність підстав для припущення про ймовірність виникнення перешкод у виконанні судового рішення у цій справі, чи неможливість його виконання у майбутньому.

З пункту 6.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 (v_611800-94) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вбачається, що у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Як вбачається з оспорюваної ухвали місцевого господарського суду, арешт накладено на кошти в межах суми позову - 34228385, 44 грн.

Враховуючи доводи позовної заяви та обґрунтовані позивачем мотиви заяви про забезпечення позову, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову та завдання позивачу значних збитків, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку про визнання заяви позивача про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, оскільки, нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливість вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно – накладення арешту на грошові кошти та на майно у разі пред’явлення однієї майнової вимоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого суду з огляду на вищевикладене.

Окрім того, щодо доводів апеляційної скарги про неврахування місцевим судом при винесенні ухвали приписів ч.3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка забороняє накладення арешту на кореспондентські рахунки банку, колегія суддів зважає на те, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки оспорюванню ухвалою не зазначено накладення арешту на кореспондентські рахунки банку, а накладено арешт на кошти, які можуть знаходитись на рахунку, який буде виявлено в подальшому при виконанні даної ухвали державною виконавчою службою з урахуванням, зокрема, положень ч.3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду, якою частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІКО" про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.02.2009 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.02.2009 року у справі №32/132 залишити без змін.

Матеріали справи №32/132 направити до Господарського суду м.Києва.