розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (м. Донецьк) (вх. № 666 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.01.10р. по справі № 60/221-09

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (м. Донецьк)

про стягнення 252246,22 грн.,-

У жовтні 2009 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (м. Харків) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (м. Донецьк) про стягнення 252246,22 грн. боргу за поставлені нафтопродукти.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.01.2010р. по справі № 60/221-09 (суддя Чистякова І.О.) позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 176894,16 грн. заборгованості, 1768,94 грн. витрат по сплаті держмита та 165,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову про стягнення 75352,06 грн. відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказане рішення незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і прийнято з невірним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, в зв’язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010р. по справі № 60/221-09 скасувати.

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені в ній, необґрунтованими та безпідставними, а прийняте у справі рішення законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

В силу статті 13 Господарського процесуального кодексу України, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. При цьому, компетенція господарського суду щодо розгляду певної справи визначається за правилами, вказаними в статтях 15, 16 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі, господарський суд Харківської області виходив із зазначеного позивачем у його позовній заяві місцезнаходження відповідача, а саме: АДРЕСА_1

Між тим, під час розгляду справи колегією суддів було з'ясовано, що відповідач –ТОВ "УТН-Восток", як юридична особа, зареєстрований за адресою: 83030 м. Донецьк, вул. Майська, 86-а, що підтверджується наданими відповідачем до апеляційної скарги належним чином завіреними копіями довідки, витягу та свідоцтва, виданих реєструючими органами. Відомості про місцезнаходження відповідача відповідно до даних державної реєстрації містяться також у всіх первинних документах (Договорі № 81 від 31.07.2007р., видаткових накладних), на яких позивач будує свої вимоги. Однак цим обставинам господарський суд Харківської області не дав належної правової оцінки.

Статтями 4-2, 4-3, 4- 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Проте, господарський суд при вирішенні питання про прийняття позовної заяви у даній справі до провадження, при винесенні оскаржуваного рішення та розгляді даного господарського спору по суті, не врахував вищезазначені обставини а також те, що територіальна підсудність у таких випадках має визначатися згідно з частиною другою статті 15 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з чим даний господарський спір повинен вирішуватися за місцезнаходженням відповідача. Вказані обставини також зазначає і відповідач у своїй апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права щодо територіальної підсудності.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України прийняття господарським судом рішення з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. В зв'язку з чим, рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010р. підлягає скасуванню, а справа № 60/221-09 передачі за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області за місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (м. Донецьк) для розгляду по суті.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 6 частини 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -