розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року

у справі № 31/214-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72

до Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

про стягнення 29 490 грн. 30 коп.,-

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 29 490,30 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року по справі № 31/214-09 (суддя Лєсогоров В.М.) позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що позивач у позовній заяві не вказав обставин, на яких ґрунтується позовна заява, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, а також не подав доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року по справі № 31/214-09 і передати справу до господарського суду Одеської області для розгляду позову по суті.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що зазначена ухвала необґрунтована, не відповідає чинному законодавству, порушує норми процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарський суд Одеської області, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду, помилково послався на ст. 56, п.п.3, 6 ст. 63 ГПК України.

В ухвалі зазначається, що в позові немає посилання на документи, які підтверджують ціну вантажу.

Проте, до позовної заяви додано оригінал довідки головної бухгалтерії ВАТ "Запоріжсталь" №16/111 і копію рахунку №732132, про що зазначено в переліку додатків до позовної заяви. Ці документи і є доказами, що підтверджують ціну вантажу.

В ухвалі суду першої інстанції вказано, що у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок ціни позову, а відповідний розрахунок до позовної заяви не доданий.

Однак, це твердження не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки ВАТ "Запоріжсталь" додало до позовної заяви розрахунок суми позову.

При цьому судова колегія зазначає, що судом першої інстанції не складався акт про відсутність в поштовому відправленні ВАТ "Запоріжсталь" будь-яких документів, які зазначено в додатку до позовної заяви. Як було зазначено в апеляційній скарзі, було підтверджено представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції та як свідчать матеріали справи, такий розрахунок направлявся ВАТ "Запоріжсталь" і відповідачеві до подачі позову в суд.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, навіть, якщо б ВАТ "Запоріжсталь" не надіслало розрахунок суми позову, але на нього було посилання в переліку додатків до позову, то відповідно до п.3.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 (v_289800-97) , якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що ВАТ "Запоріжсталь" дотримано вимоги ст.ст. 54, 57 ГПК України, в позовній заяві зазначені та надіслані до суду додані до неї докази, що підтверджують вимоги ВАТ "Запоріжсталь".

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Виходячи з цього, як свідчать матеріали справи, ВАТ "Запоріжсталь" направило на адресу відповідача копію позовної заяви і тих доданих до неї документів, яких у ДП "Одеська залізниця" немає.

Згідно з п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. (z0861-00) , на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Вищевказані документи заповнюються і залізницею, і відправником відповідно до вимог Правил оформлення. Вони двосторонніми, і залишаються як у відправника так і у залізниці.

Тому судова колегія вважає, що ВАТ "Запоріжсталь" обґрунтовано не надсилало до залізниці копії накладної та квитанції про прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 84 ГПК України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

Судова колегія наголошує, що фактично у суду першої інстанції були всі достатні і необхідні матеріали для розгляду позову по суті.

Таким чином суд першої інстанції не розглянувши дану справу по суті, дійшов до хибного висновку, про недостатність доказів в позовній заяві, на обґрунтування своєї правової позиції позивачем.

Отже суд першої інстанції проігнорувавши наявність всіх необхідних для подання позовної заяви згідно діючого законодавства документів, повернув позов без розгляду, чим порушив норми процесуального права.

Судова колегія зазначає, що повернувши позов без розгляду, господарський суд Одеської області фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст. ст. 82, 83, 84 ГПК України може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково, та, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст.ст. 124, 129 Конституції України.

З огляду на викладене, ухвалу господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року не можна визнати законною, обґрунтованою та прийнятою у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами справи, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 106 ГПК України, суд -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Одеської області від 19 лютого 2009 року по справі № 31/214-09 про повернення позовної заяви без розгляду задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.