Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

, Яценко О.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Адарюкова К.М. (довіреність № 234/юро-33 від 10.07.2008 р.);

від відповідача: Кондюріна Я.О. (довіреність № 010/5320 від 26.12.2008 р., помічник

генерального директора з правових та соціальних питань);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області,

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 23.12.2008 р. у справі № 6/146-ПД-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", м. Херсон

про тлумачення змісту правочину,

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 08.04.2009 р. № 667 справу № 6/146-ПД-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Яценко О.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.12.2008 р. у справі № 6/146-ПД-08 (суддя Пригуза П.Д.) залишено позов без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 ГПК України, оскільки в провадженні господарського суду Донецької області є справа № 38/181 між цими ж сторонами про той же предмет.

Ухвалу мотивовано тим, що питання про тлумачення пункту 5.2 договору щодо нарахування пені охоплюється предметом позову у справі № 38/181 про стягнення заборгованості на підставі цього договору, яка розглядається господарським судом Донецької області. Тому питання про тлумачення пункту договору щодо нарахування пені має вирішуватися тим господарським судом, який розглядає позовну заяву про стягнення заборгованості.

Позивач (ВАТ "Азовзагальмаш") з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу господарському суду Херсонської області для розгляду по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 ГПК України відсутні, оскільки предмет та підстави позову у даній справі та у справі № 38/181, яка розглядається господарським судом Донецької області, різні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач (ВАТ "Херсонський завод карданних валів") у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Виходячи зі змісту наведеної норми, сторони, підстави та предмет позову у справах, які розглядаються різними судами, мають бути однакові.

Як вбачається з позовної заяви в даній справі, предметом позову є тлумачення змісту п. 5.2 договору № 325\ПСН-02966 від 13.07.2007 р., укладеного між ВАТ "Азовзагальмаш" (позивач) та ВАТ "Херсонський завод карданних валів" (відповідач).

Позовні вимоги ґрунтуються на різному тлумаченні сторонами пункту 5.2 договору щодо порядку нарахування пені, що призвело до господарського спору між сторонами.

Таким чином, підставою позову в даній справі є різне тлумачення сторонами пункту договору.

Предметом позову у справі № 38/181, яка розглядається господарським судом Донецької області, є стягнення з ВАТ "Азовзагальмаш" на користь ВАТ "Херсонський завод карданних валів" заборгованості та пені на підставі договору № 325\ПСН-02966 від 13.07.2007 р., укладеного між сторонами.

Таким чином, суб’єктний склад учасників процесу в даній справі та у справі № 38/181 є однаковим.

Разом із тим, предмет та підстави позову у даній справі та у справі № 38/181 є різними.

Так, позовна вимога у даній справі є немайновою – тлумачення змісту правочину, право на пред’явлення якої передбачено статтею 213 Цивільного кодексу України.

Позовна вимога у справі № 38/181 є майновою – стягнення заборгованості на підставі договору, у тому числі пені на підставі спірного пункту 5.2. договору.

Таким чином, за своїм характером та змістом позовні вимоги у даних справах є різними.

Крім того, підставою для пред’явлення вимог про тлумачення правочину є розбіжності між сторонами договору у трактуванні тих чи інших положень договору. При вирішенні справ цієї категорії суд повинен на підставі правил тлумачення правочину, визначених частинами 3-4 ст. 213 Цивільного кодексу України, встановити дійсну волю сторін щодо змісту певних положень договору. Зокрема, до уваги беруться однакове для усього змісту правоину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, порівняння відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін, мета правочину, зміст попередніх договорів, уставлена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином у предмет доказування у справі щодо тлумачення правочину входить аналіз змісту договору на підставі визначених правил тлумачення правочину та встановлення дійсного волевиявлення сторін щодо змісту спірного положення правочину.

У предмет доказування у справі про стягнення заборгованості входить аналіз умов договору щодо змісту прав та обов’язків сторін, а також наявності передбачених договором та законом підстав для застосування відповідальності.

Дійсно, при вирішенні справ цієї категорії суд виходить із змісту договору. Разом із тим, суд аналізує умови договору з огляду на відповідність їх вимогам законодавства, а не виходячи з дійсної волі сторін при укладенні договору. Тому суд першої інстанції невірно вважає, що обставини, які входять у предмет доказування у справі про тлумачення змісту договору, охоплюються предметом дослідження у справі про стягнення заборгованості на підставі цього договору.

Враховуючи наведене, підстави для застосування п. 2 ст. 81 ГПК України щодо залишення позову без розгляду відсутні.

У зв’язку з цим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм процесуального права без достатніх правових підстав, а справа підлягає направленню на розгляд господарського суду Херсонської області. Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області, задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 23.12.2008 р. у справі № 6/146-ПД-08 скасувати.

Справу № 6/146-ПД-08 передати на розгляд господарського суду Херсонської області.