Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Давид Л.Л.

Суддів Кордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1, б/н від 02.02.2009 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2009 р.

у справі № 5/75 (суддя -Цюх Г.З.)

за позовом Спільного українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Кершер" (надалі -СП ТзОВ з іноземною інвестицією "Кершер"), м. Київ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Коломия, Івано-Франківська область

про заборону незаконного використання знаку для товарів і послуг "ТНК"

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність №13 від 12.12.2007 р.);

від відповідача: не з"явились;

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2009 р. у справі №5/75 задоволено позовні вимоги СП ТзОВ з іноземною інвестицією "Кершер", м. Київ (надалі -Позивач) до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Коломия, Івано-Франківська область (надалі -Відповідач) про заборону незаконного використання знаку для товарів і послуг "ТНК". Заборонено Приватному підприємцю ОСОБА_1 використовувати позначення "ГНК", що є подібним до ступеню змішування зі знаком для товарів і послуг "ТНК", зареєстроване відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 15.05.2001 р. у господарській діяльності при реалізації через автозаправні станції палива, технічних мастил і олив, мастильних матеріалів та всіх товарів, які включені до 4 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг. Заборонено Приватному підприємцю ОСОБА_1 використовувати позначення "ГНК" на автозаправній станції, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Олієво-Королівка при реалізації через автозаправні станції палива, технічних мастил і олив, мастильних матеріалів та всіх товарів, які включені до 4 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг. Зобов"язано Приватного підприємця ОСОБА_1 демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням "ГНК" на автозаправній станції, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Олієво-Королівка.

Відповідач -Приватний підприємець ОСОБА_1, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, б/н від 02.02.2009 р., в якій покликається на те, що останнє прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Судом не взято до уваги положення ст. 15 Закону України "Про авторські та суміжні права", в якому вказано, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Отже, Скаржник вказує, що виключне право на використання твору дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. З огляду на те, що логотин "ГНК" є твором, авторське право на який охороняється Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 29.11.2006 р., а відтак за таких умов, Скаржник вважає, що особа, яка на законних підставах набула права користування твором, вправі використовувати його у будь-якій формі або будь-яким способом, в тому числі шляхом розміщення (оприлюднення, демонстрації) на будівлях та обладнанні автозаправної станції. При цьому, Скаржник, зазначає, що діюче законодавство України ніяким чином не обмежує сферу використання твору, а також не існує ні однієї правової норми, яка б заборонила використовувати твір в такий спосіб, як це зробив Приватний підприємець ОСОБА_1. Крім цього, твердження Позивача, які взяті місцевим господарським судом до уваги, про те, що твір використовується Відповідачем для реалізації нафтопродуктів не має під собою ніякого обгрунтування, адже розміщення твору на будівлі АЗС та обладнанні за допомогою якого проводиться реалізація нафтопродуктів є одним із способів реалізації авторського права.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Позивача -СП ТзОВ "Кершер" у відзиві, б/н від 23.02.2009 р. та в судовому засіданні заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи при цьому, що ні ВАТ "ТНК-ВР Холдинг", ні інші уповноважені особи не надавали Відповідачу право використовувати знак "ТНК", використання знаку "ГНК", подібного зі знаком "ТНК"до ступеня змішування є порушенням прав власника свідоцтва на знак "ТНК". Крім цього, Позивач зазначає, що Відповідач недобросовісно використовує права, які випливають із Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1. У ч. 2 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", зазначено, що виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Відповідач вказує в апеляційній скарзі на те, що використовує саме знак "ГНК", а не просто відтворює чи публічно демонструє твір. На думку Позивача, це свідчить про свідомі дії Відповідача, направлені на неправомірне використання дуже схожого до знаку "ТНК"позначення. Статтею 13 Цивільного кодексу України встановлено межі здійснення цивільних прав, а саме цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов"язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб та інше. Отже, відповідно до цього, Позивач вказує, що Відповідач в порушення вимог ст. 13 Цивільного кодексу України зловживає правами, наданими йому свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 і використовує зареєстрований твір, порушуючи права Позивача та вдаючись до недобросовісної конкуренції. Відповідно до цього, Позивач вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, з повним дослідженням матеріалів та обставин справи просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, б/н від 02.02.2009 р. без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

Відповідач -Приватний підприємець ОСОБА_1 (Скаржник), участі уповноваженого представника в судові засідання апеляційного господарського суду 02.03.2009 р. та 09.04.2009 р. не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 12.02.2009 р. та від 02.03.2009 р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення за №3940481, №399673.

Ухвалою суду від 02.03.2009 р. відкладено розгляд справи за клопотанням Скаржника на 09.04.2009 р., визначено участь представників сторін на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

09.04.2009 р. додаткових доказів та клопотань не поступало.

Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Вимогами ч. 1 та 2 ст. 13 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійснені своїх прав особа зобов"язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Кершер"(Позивач по справі) на підставі ліцензійного договору № ТВН-1157/06 від 18.11.2006 р. (Т-1, а.с.11-22) з власником Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 19697 від 15.05.01 р. ВАТ "ТНК-ВР Холдінг"(Т-1, а.с.8-10), яким зареєстровано торговий знак "ТНК", набув право на використання знаку "ТНК" на території України з правом надання субліцензій.

ТзОВ "Кершер"подано місцевому господарському суду позовну заяву до Приватного підприємця ОСОБА_1 про заборону незаконного використання знаку для товарів і послуг "ТНК", з огляду на те, що ним виявлені факти неправомірного використання знаку "ТНК"Приватним підприємцем ОСОБА_1. Автозаправна станція (надалі -АЗС), що належить Відповідачу і знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Олієво-Королівка, оформлена з використанням позначення "ГНК", що схоже із торговим знаком "ТНК"до ступеня змішування. Торговий знак "ГНК"розміщений на вивісках, стелах та на іншому обладнані АЗС.

Позивач вказує, що зареєстроване за ним позначення "ТНК"є основною складовою частиною фірмового найменування підприємства, що вирізняє його з ряду інших виробників однорідної продукції. Згадане позначення використовується підприємством як скорочене найменування для маркування власного товару та послуг, а отже використання подібного позначення іншою особою може ввести споживачів в оману щодо виробника товару, оскільки асоціюватиметься з товарами певного виду і якості відомого на ринку господарюючого суб"єкта. Відповідно до цього, Позивач вказує, що неправомірне використання Відповідачем знаку "ГНК"на автозаправних станціях є поширенням неправдивих відомостей щодо суб"єкта підприємницької діяльності, який їх реалізує, що вводить в оману споживачів нафтопродуктів і завдає суттєвої шкоди правам та законним інтересам Позивача.

Відповідач, як і у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі зазначає, що використовує знак "ГНК" цілком правомірно, у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Право на використання логотипу "ГНК" захищено Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 29.11.2006 р., а отже, це право підлягає захисту від незаконного використання на таких же умовах, як і право на використання знаку "ТНК".

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до вимог ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об"єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншими законами. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об"єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншими законами. Право інтелектуальної власності є непорушним.

Перелік об"єктів права інтелектуальної власності визначено у ст. 420 Цивільного кодексу України, до яких зокрема належать: комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Позивач на праві ліцензійного договору набув право на використання знаку "ТНК"на території України з правом надання субліцензій. Власник -ВАТ "ТНК-ВР Холдінг"- знаку "ТНК"згідно Свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 від 15.05.2001 р. надало згоду Позивачу на пред"явлення вимог до будь-яких юридичних осіб та громадян на території України про поновлення порушених прав власника торгівельних марок, що належать ВАТ "ТНК-ВР Холдінг"в судових органах України (Т-1, а.с.23).

Відповідно до цього, Позивач є особою, що має право на використання знаку "ТНК"та має право забороняти іншим особам використовувати знак без його згоди.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"від 15.12.1993 р. №3689-ХІІ (із змінами і доповненнями) використання знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Частиною 3 ст. 20 Закону України від 15.12.1993 р. №3689-ХІІ власник свідоцтва може вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака для позначення схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого настільки, що їх можна сплутати.

Відповідач вказує, що логотип "ГНК"не схожий з знаком "ТНК". Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права"від 23.12.1993 р. №3792-ХІІ (3792-12) (із змінами та доповненнями) - виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право), дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Ліцензійним договором на використання логотипу "ГНК"№2Ш від 12.10.2007 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано Приватному підприємцю ОСОБА_1 право на використання логотипу "Городенківська нафтова компанія"("ГНК") (Т-1, а.с.44-45). згідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 29.11.2006 р. (Т-1, а.с.41).

Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності у висновку №469 судової експертизи об"єктів інтелектуальної власності від 21.08.2008 р. встановлено, що позначення "ГНК", що використане Приватним підприємцем ОСОБА_1 при зовнішньому обладнанні АЗС, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Олієво-Королівка, та знак для товарів і послуг "ТНК"за свідоцтвом України НОМЕР_2 є схожими настільки, що їх можна сплутати (Т-1, а.с.136-143).

Ймовірність сплутування позначень "ТНК" та "ГНК" підвищена при застосуванні їх щодо послуг на автозаправних станціях. За міжнародною класифікацією товарів і послуг (МКТП) ці послуги належать до 35 класу. Водії, що є споживачами цього типу послуг, в першу чергу сконцентровують свою увагу на дорозі, а тому, їдучи на швидкості, вони не взмозі відволікатись від дороги та пильно вдивлятись в написи, що ідентифікують автозаправну станцію. Як зазначається в висновку експерта - логотип та знак для товарів і послуг виконані в однаковій кольоровій гамі та мають тільки несуттєві відмінності, а тому їх ідентифікація забезпечуватиметься тільки першим зоровим враженням, яке справляє позначення, розміщене на АЗС, належній відповідачу.

Знак "ТНК"для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_2 зареєстрований для товарів і послуг 4 і 16 класів, послуг 35-37 класів та послуг 39-42 класів, що підтверджується п.1 ліцензійного договору №ТВН-1157/06 від 18.112006 р. (Т-1, а.с.11-22).

В матеріалах справи відсутні докази того, що зображення логотипу "Городенківська нафтова компанія"("ГНК") за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 29.11.2006 р. зареєстровано також для товарів та послуг вище перерахованих класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі -МКТП). Зображення логотипу "ГНК", яким Відповідач користується на підставі ліцензійного договору, було зареєстроване для використання в іншій сфері, ніж знак "ТНК".

Твердження Відповідача про те, що законодавство не обмежує прав авторів логотипу щодо сфери його використання -правомірно не прийнято місцевим господарським судом до уваги з тих підстав, що авторам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 29.11.2006 р. видане свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір: зображення логотипу "Городенківська нафтова компанія" ("ГНК") (Т-1, а.с.41), а тому використовувати логотип можливо в межах дії Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) та Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (3759-12) .

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Відповідач недобросовісно використовує права, які випливають із свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1. Відповідач використовує позначення "ГНК" як торговельну марку стосовно товарів і послуг, вказаних у свідоцтві на знак "ТНК".

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.01.2009 р. у справі № 5/75 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, б/н від 02.02.2009 р. - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109- 110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №5/75 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.