КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2009 № 32/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Калатай Н.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Пужакова О.В. (довір. № 1024/08 від 01.09.08р.) Сударенко О.В. (довір. № 24/09 від 16.01.09р.)
відповідача Зубенко М.А. (довір. № 5 від 20.01.09р.)
Кропивницький М.А. (довір. від 23.12.08р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.01.2009
у справі № 32/18 (суддя
за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг"
про стягнення 31884363,39 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.09р. у справі № 32/18 задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" на користь Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" 30 200 000 грн. заборгованості за кредитом, 1 219 941,67 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 436 865,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 27 555,97 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" не виконало договірні зобов’язання за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р., у визначений договором термін не повернуло кредит та не оплатило відсотки за користування кредитними коштами.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.09р. у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ЗАТ "Альфа-Банк".
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він не отримував ухвалу суду першої інстанції про призначення до розгляду позовної заяви ЗАТ "Альфа-Банк", згідно договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р. ліміт кредитної лінії визначено в розмірі 60 000 000 грн., але банк надав відповідачеві кредитні кошти лише на суму 30 200 000 грн., у зв’язку з чим відповідач не зміг розрахуватися за кредитним договором № 401-МВ/07 від 05.11.07р., укладеним між позивачем і відповідачем і що, в свою чергу, спонукало банк звернутися до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р. Також відповідач вказує, що порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, а тому відповідно до частини 1 статті 616 Цивільного кодексу України суд мав звільнити відповідача від оплати пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну оплату процентів.
До апеляційного суду відповідач звернувся з клопотанням про зупинення апеляційного провадження у даній справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач скористався своїм правом вимоги повного та дострокового повернення кредиту, встановленого пунктом 11.8 договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р., а за позовом Овчаренка Павла Володимировича, який є поручителем за даним кредитним договором, Подільським районним судом міста Києва відкрита справа № 2-1382/09 про визнання недійсним пункту 11.8 договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р.
Київським апеляційним господарським судом залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження по даній справі з наступних підстав:
В роз’ясненні Вищого господарського суду України від 25.02.92 № 01-6/244 (v_244800-92) зі змінами від 09.10.2000 № 02-5/540 (v_540800-00) "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України" вказується, що стаття 79 Господарського процесуального кодексу встановлює вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, застосовуючи частину 1 статті 79 ГПК України, слід мати на увазі, що суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори.
Предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р. строк повернення якої настав 26.12.08 року (за додатковою угодою № 9 від 24.09.08р. термін повернення кредиту 24 грудня 2008 року), з позовом про стягнення кредитних коштів за цим договором банк звернувся 15 січня 2009 року, а тому відсутні підстави вважати, що банк вимагає дострокового повернення кредиту, через що розгляд районним судом справи про визнання недійсним пункт 11.8 договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. не може вплинути на розгляд даної справи.
Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 08.04.09р. відповідач надав свій розрахунок простроченої заборгованості по справі № 32/18, в якому майже в повному обсязі (за виключенням пені за несвоєчасну оплату відсотків за кредит) погодився з розрахунком до позову.
Крім того, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.09р. № 2940515 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності та ліквідації, листом № 98 від 23.03.09р. ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" відмовило Акціонерному товариству "Альфа-Банк" у визнанні його кредитором за майновими вимогами згідно договорів про відкриття кредитної лінії № 401-МВ/07, № 298-МВ/08 з огляду на те, що спори знаходяться в суді і рішення не набрали законної сили.
Тобто, із поведінки відповідача слідує, що він вживає заходів для ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" і уникнення відповідальності за невиконання зобов’язань по поверненню кредиту.
Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.03.09р.
В судовому засіданні 30.03.09р. апеляційної інстанції оголошено перерву до 08.04.09р.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Згідно з договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р. Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк" відкрило кредитну лінію Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" в межах суми 60 000 000 грн.
Відповідно до пункту 4.2 договору Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії, кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до кредитного договору.
В пункті 1.4 договору сторони визначили термін його дії до 31.12.08р.
У вересні 2008 року між позивачем і відповідачем укладено дев’ять додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08, а саме: додаткові угоди № 1 від 10.09.08р., № 2 від 11.09.08р., № 3 від 12.09.08р., № 4 від 15.09.08р., № 5 від 16.09.08р., № 6 від 17.09.08р., № 7 від 18.09.08р., № 8 від 22.09.08р., № 9 від 24.09.08р., за якими відповідачеві видано кредит на загальну суму 30 200 000 грн. Додатковими угодами №№ 1-8 визначено термін повернення кредиту до 26 грудня 2008 року та встановлено відсоткову ставку в розмірі 24,2%. За додатковою угодою № 9 від 24.09.08р. кредитна ставка сторонами визначена у розмірі 24,65%, а термін повернення кредитних коштів до 24.12.08р.
Відповідно до пункту 11.8 договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за всіма кредитними продуктами, сплати процентів за фактичний строк користування ними та виконання всіх інших умов по даним кредитним продуктам в строк не пізніше 10 календарних днів з дати пред’явлення Позичальнику відповідних вимог.
З огляду на те, що відповідач не погасив заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 401-МВ/07 від 05.11.07р. позивач звернувся з вимогою № 42955-11-б/б від 04.12.08р. до ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" про дострокове виконання зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р. Вказана вимога надіслана відповідачеві рекомендованим листом і вручена відповідачеві 08.12.08р. Тобто, обов’язок повернути кредитні кошти і сплатити відсотки за фактичне користування кредитом у відповідача виник з 18.12.08р.
У визначені додатковими угодами до договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. строки до 26.12.08р. та вимогою про дострокове повернення кредиту до 19.12.08р. відповідач позичені кошти не повернув, відсотки за користування цими коштами не сплатив.
15 січня 2009 року ЗАТ "Альфа-Банк" звернувся з позовом до ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" з позовом про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 30 200 000 грн., відсотків за користування кредитними коштами станом на 09.01.09р. на суму 1 219 941,67 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 436 865,75 грн. та пені за затримку розрахунків по кредитній ставці станом на 09.01.09р. на суму 27 555,97 грн.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Стаття 1054 даного Кодексу встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується, надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 Цивільного кодексу передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Оскільки, у визначений договором термін відповідач не повернув банку кредит, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ЗАТ "Альфа-Банк" в частині стягнення кредиту на суму 30 200 000 грн. та відсотків за користування кредитними коштами на суму 1 219 941,67 грн.
За підрахунками відповідача і апеляційного суду проценти за користування кредитом станом на 09.01.09р. складають суму 1 223 283,97 грн., але судом застосовується розмір нарахованої кредитної ставки в межах пред’явленого позову, тобто, на суму 1 219 941,67 грн.
Крім того, пунктом 11.1 кредитного договору № 298-МВ/08 від 02.09.08р. передбачено, що за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
Банком пред’явлено до стягнення, а судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 19.12.08р. по 09.01.09р. на суму 436 865,75 грн.
Разом з тим, при нарахуванні пені за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитними коштами станом на 09.01.09р. позивач допустив помилку, оскільки ця пеня складає суму 15 480,46 грн., а позивачем пред’явлено до стягнення суму 27 555,97 грн.
За таких обставин, апеляційним судом застосовуються розмір пені за несвоєчасну оплату кредитної ставки, обраховану відповідачем, на суму 15 480,46 грн., а тому рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.09р. по даній справі підлягає зміні.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що в силу частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, оскільки на адресу відповідача Господарським судом міста Києва направлялася ухвала суду від 16.01.09р. про призначення до розгляду справи № 32/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.09р. розгляд справи № 32/18 відкладено на 30.01.09р. Про направлення цих ухвал сторонам по справі є відмітка відділу діловодства Господарського суду міста Києва на зворотній стороні ухвали, яка відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Дана відмітка, відповідно до пункту 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (v_482600-08) , є підтвердженням належного надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
Разом з тим, в силу статті 99 Господарського процесуального кодексу в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Апеляційним господарським судом враховані доводи і заперечення відповідача по даній справі, для з’ясування додаткових питань і з метою надання відповідачем додаткових доказів і аргументів в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду оголошувалася перерва з 30.03.09р. до 08.04.09р.
Не заслуговують на увагу також доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо невиконання банком умов кредитного договору, оскільки за договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р. ліміт кредитної лінії встановлений в межах суми 60 000 000грн., а банком видано кредит лише на суму 30 200 000 грн., що спричинило умови для невиконання зобов’язань по поверненню кредиту за договором № 401-МВ/07 від 05.11.07р. та направлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту за договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р.
Пунктом 1.1 договору про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р. передбачено, що у договорі терміном "відновлювальна кредитна лінія" позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника в межах її ліміту, а в пункті 4.5 цього договору вказується на те, що банк має право відмовити позичальнику у наданні траншу у випадках, зокрема, у разі наявності у позичальника простроченої заборгованості чи несплачених неустойки (пені, штрафів) за невиконання або неналежне виконання ним своїх зобов’язань за цим договором або будь-яким іншим договором позичальника з банком.
ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" мало прострочену заборгованість за кредитним договором № 401-МВ/07 від 05.11.07р., укладеним між позивачем і відповідачем, не виконало договірні зобов’язання по оплаті відсотків за користування кредитом за договором № 298-МВ/08 від 02.09.08р., а тому банк мав правові підстави для відмови відповідачеві у подальшому кредитуванні за договором № 298-МВ/08.
Крім того, надання чергової частини кредиту за умовами кредитної угоди № 298-МВ/08 здійснюється окремими траншами на підставі додаткових угод до договору, а відповідач не надав доказів про відмову банку в укладенні додаткових угод до кредитного договору щодо надання кредиту в межах кредитної лінії.
Разом з тим, частина 2 статті 348 Господарського кодексу України вказує на те, що у разі якщо позичальник не виконує своїх зобов’язань, передбачених кредитним договором, банк має право зупинити подальшу видачу кредиту відповідно до договору.
Відповідач не сплачував відсотки за користування кредитними коштами за договором про відкриття кредитної лінії № 298-МВ/08 від 02.09.08р., а тому ЗАТ "Альфа-Банк" мав всі правові підстави для припинення подальшого кредитування ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" за цим договором.
Виходячи із цих положень суд не вбачає вини банку у невиконанні відповідачем договірних зобов’язань і як, наслідок, звільнення відповідача від оплати пені за несвоєчасне повернення кредиту і оплати відсотків за кредит.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.09р. по даній справі відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, підстав для його скасування не вбачається.
У зв’язку з допущеною помилкою при нарахуванні пені за затримку розрахунків по кредитній ставці, рішення підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.09р. у справі № 32/18 змінити.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.09р. викласти у наступній редакції:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрансінвест Холдинг" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 34880104) на користь Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) 30 200 000 грн. заборгованості за кредитом, 1 219 941,67 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 436 865 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15 480,46 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 32/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Судді Калатай Н.Ф.
13.04.09 (відправлено)