Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Бонтлаб В.В. (дов. від 16.02.2009р.);

від відповідача - Помазна С.І. (дов. № 30 від 30.01.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест"

на рішення господарського суду м.Києва від 17.02.2009

у справі № 17/39 (суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ"

до дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 442 412,22 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" 377 939,40 грн. основного боргу, 9 940,33 грн. пені, 26 455,76 грн. штрафу, 1 240,00 грн. 3% річних, 7 936,73 грн. інфляційних, 18 900,00 грн. збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 17/39 від 17.02.2008р. в частині стягнення з дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" 5 000,00 грн. основного боргу, провадження у справі припинено. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" задоволено частково, стягнуто з дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" 372 939,40 грн. основного боргу, 9 940,33 грн. пені, 26 455,76 грн. штрафу, 1 240,00 грн. 3% річних, 7 936,73 грн. інфляційних, 4 235,12 грн. на відшкодування державного мита та 112,96 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ", на виконання умов договору поставки сільськогосподарської техніки № 136 від 24.07.2008р., поставлено дочірньому підприємству "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" обертовий плуг КОРМОРАН ІХ, вартість якого становить 377 939,40 грн. Платіжним дорученням № 186 від 22.01.2009р. відповідач частково оплатив вартість поставленого йому товару у розмірі 5 000,00 грн. Інших платежів, в якості оплати обертового плугу КОРМОРАН ІХ, дочірнім підприємством "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" здійснено не було. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 372 939,40 грн. основного боргу. Враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. (543/96-ВР) граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" правомірно нараховано дочірньому підприємству "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" пеню, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, яка діяла в період, за який нараховується пеня, у розмірі 9 940,33 грн. за період прострочки з 01.12.2008р. по 09.01.2009р. Також місцевий господарський суд, керуючись п. 7.4. договору поставки сільськогосподарської техніки № 136 від 24.07.2008р. та ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнув з відповідача на користь позивача 26 455,76 грн. штрафу, 1 240,00 грн. 3% річних і 7 936,73 грн. інфляційних втрат. В задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" щодо стягнення з дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" 18 900,00 грн. на відшкодування збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, господарським судом Чернігівської області відмовлено, оскільки віднесення позивачем до збитків витрат товариства на юридичне обслуговування суперечить нормам ст.ст. 611, 612, 623 Цивільного кодексу України, так як такі втрати не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з оспорюваною шкодою.

Дочірнє підприємство "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна - Агроінвест" не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 17/39 від 17.02.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що відповідно до п. 3.2. договору поставки сільськогосподарської продукції № 136 від 24.97.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" зобов’язалось передати дочірньому підприємству "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" обертовий плуг КОРМОРАН ІХ в термін, який вказано в графі 8 додатку № 2, тобто на протязі 10 – ти банківських днів при умові виконання п. 3.3. даного договору. Відповідач, в термін до 30 липня 2008р. 20% від вартості обертового плугу КОРМОРАН ІХ не сплатив. В пункті 2.1.1 договору поставки сільськогосподарської продукції № 136 від 24.97.2008р. сторони встановили, якщо відповідач не здійснив попередню оплату товару в розмірі та в термін, що передбачені цим договором, він зобов’язаний погодити з позивачем нову ціну товару та сплатити її в порядку, передбаченому даним договором. Обов’язки постачальника в цьому випадку виникають лише після такого погодження та отримання оплати від покупця. Проте, нова ціна товару між сторонами даного договору погоджена не була, новий термін поставки товару по договору не визначений. А тому місцевий господарський суд зобов’язаний був визнати вищезазначений договір неукладеним та відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав нездійснення в обумовлені цим договором строки оплати товару. Оскільки у відповідача відсутнє прострочення виконання грошового зобов’язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 372 939,40 грн. основного боргу, 9 940,33 грн. пені, 26 455,76 грн. штрафу, 1 240,00 грн. 3% річних та 7 936,73 грн. інфляційних є безпідставними. В пункті 3.3. розділу 3 "Зобов’язання сторін" договору № 136 від 24.07.2008р. покупцем внесені зміни, які полягали у зміні термінів оплати товару, термін 01.11.2008р. виправлений на 01 грудня. В порушення ст. 654 Цивільного кодексу України позивач не виклав зміни в п. 3.3. розділу 3 "Зобов’язання сторін" договору поставки сільськогосподарської техніки № 136 від 24.07.2008р. у простій письмовій формі та не направив договір про зміну умов договору відповідачу. Пропозицію відповідача укласти договір про зміну умов договору поставки сільськогосподарської техніки № 136 від 24.07.2008р. щодо зміни термінів оплати відхилив. А тому, відповідно, остаточний термін оплати 80% вартості товару між сторонами даного договору визначений не був, у зв’язку з чим відсутній факт порушення матеріального права та законного інтересу позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 17/39 від 17.02.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" – без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

24.07.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (надалі – Постачальник) та дочірнім підприємством "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" (надалі – Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки № 136 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (надалі - товар) згідно з умовами оплати, які викладені в п.3.3. Договору.

Найменування товару, його кількість, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару Покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору також і в додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору. Товар за своїми якісними характеристиками відповідає специфікації на товар, відповідно Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2., 1.3. Договору).

Згідно додатку № 1 до Договору "Специфікація товару" предметом Договору є обертовий плуг Корморан IX.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість товару (сума договору) вказана в графі 7 додатку № 2 та становить 377 939,40 грн.

За умовами п.п. 3.2. - 3.3. Договору, Постачальник зобов'язався передати товар Покупцеві в термін, який вказано в графі 8 додатку № 2 та в місці, визначеному в графі "Базис поставки" цього ж додатку, а Покупець - провести оплату за товар в сумі 377 939,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 62 989,90 грн. - еквівалент 49 600,00 ЕUR наступним чином: 20 % від вартості товару Покупець оплачує до 30 липня 2008р.; 80 % від вартості товару Покупець оплачує до 01 листопада 2008р.

Як вбачається з тексту Договору, дата 01 листопада виправлена на 01грудня 2008 року.

Згідно п. 5.1. Договору, права та обов'язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі техніки від 04.08.2008р. та видаткової накладної № ТЕ-0306 від 04.08.2008р., товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" поставлено, а дочірнім підприємством "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" отримано товар – обертовий плуг КОРМОРАН ІХ. Вартість даної одиниці сільськогосподарської техніки відповідно до графи 7 додатку № 2 до Договору і накладної на відпуск та прийом товару становить 377 939,40 грн.

Факт отримання відповідачем обертового плугу КОРМОРАН IX представник дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" не заперечує.

Платіжним дорученням № 186 від 22.01.2009р. відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем, згідно умов Договору, товару у розмірі 5 000,00 грн. Інших платежів, в якості оплати обертового плугу КОРМОРАН ІХ, дочірнім підприємством "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" здійснено не було.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено, відповідач не виконав в повному обсязі своє зобов’язання по оплаті, поставленого позивачем товару, в зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 372 939,40 грн. (377 939,40 – 5 000,00 = 372 939,40).

Посилання відповідача на те, що ним не було здійснено попередньої оплати товару в розмірі 20%, як то обумовлено умовами Договору та у відповідності до п. 2.1.1 Договору нової ціни товару встановлено не було, а відтак Договір є неукладеним колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зі змісту п. 2.1.1. Договору вбачається, що нездійснення 20% попередньої оплати товару, вартість якого погоджена сторонами в Договорі, надає право постачальнику (позивачу) відстрочити виконання свого обов’язку щодо поставки товару до здійснення покупцем (відповідачем) передоплати та зобов’язує останнього погодити з постачальником новий розмір передоплати, а не ціну товару в загалі.

Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, приймаючи до уваги, що в Договорі сторони погодили всі істотні умови властиві договору поставки в тому числі і ціну товару, яка також зазначена і в видатковій накладній № ТЕ -0306 від 04.08.2008р. та дату остаточних розрахунків - до 01.11.2008 року, належних доказів внесення змін щодо вказаної дати сторонами не надано, колегія суддів вважає, що саме в цей строк відповідач мав здійснити остаточну оплату отриманого товару.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заборгованості за отриманий товар надано не було, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що ним правомірно стягнуто з дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" 372 939,40 грн. заборгованості, а також, у відповідності до п.п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження в частині стягнення 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 7.3. Договору Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі 0,08 % від суми простроченого платежу, за кожен день затримки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. (543/96-ВР) (далі - Закон № 543), згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом № 543 (543/96-ВР) граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня. Крім того, приймаючи до уваги межі позовних вимог та приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня підлягає стягненню в тому розмірі та за той період, який було заявлено позивачем в позові, а саме у розмірі 9 940,33 грн. за період з 01.12.2008р. по 09.01.2009р.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що за несплату або несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує штраф в розмірі 7 % від вартості поставленого товару та інші штрафні санкції у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, оскільки вартість поставленого товару становить 377 939,40 грн., позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 26 455,76 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає їх правомірними, а тому приходить до висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 1 240,00 грн. три відсотки річних та 7 936,73 грн. інфляційних втрат.

Також товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" заявлено вимоги щодо стягнення з дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна – Агроінвест" 18 900,00 грн. на відшкодування збитків за надання юридичних послуг та виконаня юридичних робіт. В обґрунтування даних витрат позивачем надано договір № 207/11/08 від 26.11.2008р. про надання товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна юридична компанія" юридичних послуг та виконання робіт, акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 26.11.2008р., акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 27.11.2008р. і платіжне доручення № 140 від 10.12.2008р. З даних документів вбачається, що позивачем понесені витрати на оплату юридичних послуг та виконання робіт, пов'язаних з розглядом вказаної справи у розмірі 18 900,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вірно встановив місцевий господарський суд, віднесення позивачем до збитків витрат товариства на юридичне обслуговування суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою. А тому, позов в частині стягнення з відповідача 18 900,00 грн. на відшкодування збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, задоволенню не підлягає.

Інші посилання апелянта на порушення норм матеріального і процесуального права спростовуються наявним в матеріалах справи доказами і у відповідності до норм ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 17/39 від 17.02.2009р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд -

1. Рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 17/39від 17.02.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Агроінвест" товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна - Агроінвест" без задоволення.

2. Повернути до господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 17/39.

10.04.09 (відправлено)