КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2009 № 12/169-20/64
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Іваненко Я.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
від позивача -Кваша О.О. (довіреність б/н від 14.04.2008р.)
від відповідача -Варічева Л.С. (довіреність б/н від 10.03.2006р.);
від третьої особи: Капля Н.І. (довіреність б/н від 02.03.2009р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Телерадіокомпанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія 1+1"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008
у справі № 12/169-20/64 (суддя Палій В.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична ВидавничаГрупа"
до Телерадіокомпанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія 1+1"
третя особа позивача Асоціація "Дім Авторів Музики в Україні"
третя особа відповідача
про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських праву сумі 3311000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2008р. у справі № 12/169-20/64 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" до Телерадіокомпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "1+1" про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 3 311 000,00 грн. задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 88 000,00 грн.; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" публічне сповіщення без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" музичних творів (пісень) згідно переліку; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" до Державного бюджету України 965,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Телерадіокомпанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "1+1" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору не врахував ті обставини, що він не є виробником цілісного аудіовізуального твору - телевізійної передачі "Пісня року", у зв’язку з чим у відповідності зі статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не наділений правом перероблювати цей твір, а також не зобов’язаний перевіряти документи про передачу авторських прав від авторів пісень виробнику аудіовізуального твору. Крім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом неправильно визначено правову природу стягуваних грошових коштів, оскільки підставою для стягнення компенсації за порушення виключного майнового авторського права може бути неправомірне використання твору, яке в даному випадку відсутнє. В апеляційній скарзі також йдеться про те, що в деяких наявних в матеріалах справи авторських договорах йдеться про версії спірних пісень, але не про самі пісні; а на деякі пісні взагалі відсутні докази передачі авторських прав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Телерадіокомпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "1+1" висловився за задоволення апеляційної скарги, представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група", Асоціація "Дім Авторів Музики в Україні" – за її відхилення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (далі по тексту – позивач) пред’явлено позов до Телерадіокомпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "1+1" (далі по тексту - відповідач) про:
- стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 3 311 000,00 грн.,
- заборону використовувати без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" музичні твори "Ты где-то" (автор музики Усачов Ю.О., автор тексту Польна Э.Л.), "Глупые люди" (автор музики Чантурія Е.М., автор тексту Єсенін П.В.), "А мы любили" (автор музики Чантурія Е.М., автор тексту Єсенін П.В.), "Любовь, которой больше нет" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.), "Да-ди-дам" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.), "Метко" (автор музики Усачов Ю.О., автор тексту Польна Э.Л.), "Первый раз" (автор музики Тюрін В.В., автор тексту Тюріна І.А.), "Просто любить тебя" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.), "Свет моей любви"(автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.), "Часики" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.) і "Берега любви" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.), виключні майнові права на які належать відповідачеві.
Причиною спору є намагання ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" отримати компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2007р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2007р., у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що, сповіщаючи музичні твори, відповідач діяв у межах вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) та умов ліцензійної угоди, а тому не повинен нести відповідальність за порушення прав третіх осіб при їх публічному сповіщенні.
Постановою Вищого господарського суду від 25.12.2007р. названі судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд.
Постанову мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не було досліджено фактичні обставини, пов’язані з передачею авторами спірного музичного твору відповідних майнових прав організації, що здійснила виробництво аудіовізуального твору ("Песня года"), чи продюсеру цього аудіовізуального твору, що унеможливлює перевірку правильності висновків судових інстанцій щодо правомірності використання відповідачем спірних музичних творів (в тому числі й у складі аудіовізуального твору).
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд встановив, що 22.12.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Первое Музыкальное издательство" (Росія) й Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4001/07, відповідно до умов якого позивач набув виключне майнове авторське право на музичні твори (пісні) із Каталогу видавця: "Ты где-то" (автор музики Усачов Ю.О., автор тексту Польна О.Л.) у виконанні групи "Гости из будущего", "Глупые люди" (автор музики Чантурія Е.М.. автор тексту Єсенін П.В.) у виконанні групи "Ні-Fі", "А мы любили" (автор музики Чантурія Е.М., автор тексту Єсенін П.В.) у виконанні групи "Ні-Fі", "Любовь, которой больше нет" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І) у виконанні співака Авраама Руссо та співачки Крістіни Орбакайте, "Да-ди-дам" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.) у виконанні співачки Крістіни Орбакайте, "Метко" (автор музики Усачов Ю.О., автор тексту Польна О.Л.) у виконанні групи "Гости из будущего", "Первый раз" (автор музики Тюрін В.В., автор тексту Тюріна І.А.) у виконанні групи "Реflех", "Просто любить тебя" (автор музики Дробиш В.Я.. автор тексту Дробиш О.І.) у виконанні співака Авраама Руссо та співачки Крістіни Орбакайте, "Свет моей любви" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.) у виконанні співачки Крістіни Орбакайте, "Часики" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.) у виконанні Валерії, "Берега любви" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.) у виконанні Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова.
На підставі пункту 2.1 названого договору позивач набув виключне майнове право на використання музичних творів шляхом їх відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічного виконання, публічного сповіщення та ін., а також право здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, строком з 01.01.2007р. по 31.01.2008р. Пунктом 2.6 договору передбачено право позивача передавати право на проведення зборів за публічне виконання творів організації, що управляє майновими правами авторів на колективній основі.
Відповідно до договору від 26.04.2005 № 5/05МП позивач передав Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" у колективне управління майнові авторські права на твори.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" набуло виключних авторських прав на спірні музичні твори на підставі наступних авторських договорів про передачу виключних прав:
- укладений з Усачевим Ю.О. договір від 03.03.2003р. № 60/03 щодо творів "Ты где-то" та "Метко" (автор музики Усачов Ю.О. автор тексту Польна О.Л.) у виконанні групи "Гости из будущего";
- укладений з Польною Є.Л. договір від 03.03.2003р. № 61/03 щодо творів "Ты где-то" та "Метко" (автор музики Усачов Ю.О. автор тексту Польна О.Л.) у виконанні групи "Гости из будущего";
- укладений з Чантурією Е.М. договір від 22.10.2002р. № 73/02 щодо творів "Глупые люди" та "А мы любили" (автор музики Чантурія Е.М. автор тексту Єсенін П.В.) у виконанні групи "Ні-Fі",
- укладений з Єсеніним П.В. договір від 22.10.2002р. № 72/02 щодо творів "Глупые люди" та "А мы любили" (автор музики Чантурія Е.М. автор тексту Єсенін П.В.) у виконанні групи "Ні-Fі",
- укладений з Дробишем В.Я. договір від 19.07.2004р. № 74/04 щодо творів "Любовь, которой больше нет", "Да-ди-дам", "Свет моей любви", "Часики", "Берега любви" (автор музики Дробиш В.Я., автор тексту Дробиш О.І.) у виконанні співака Авраама Руссо та співачки Крістіни Орбакайте, співачки Крістіни Орбакайте, Валерії, співаків Тетяни Овсієнко та Віктора Салтикова.
- укладений з Тюріним В.В. договір від 11.04.2005р. № 48/05 щодо твору "Первый раз" (автор музики Тюрін В.В., автор тексту Тюріна І.А.) у виконанні групи "Реflех",
- укладений з Тюріною І.А. (сценічний псевдонім Ірина Нельсон) договір від 14.01.2005р. №18/05 щодо твору "Первый раз" (автор музики Тюрін В.В., автор тексту Тюріна І.А.) у виконанні групи "Реflех".
На підставі укладеного 14.11.2006р. з компанією "STELSON ENTERPRISES LIMITED" договору компанія "Innova Film GmbH" отримала виключні права на багаторазовий телевізійний показ на території України телепередачі "Песня года".
01.03.2006р. компанією "Innova Film GmbH" та ТРК "Студія 1+1" укладено ліцензійну угоду та додаток № 8 до неї, згідно з якими компанія "Innova Film GmbH" надала відповідачеві виключне право на сповіщення телепрограми "Хороші пісні". Крім того, ліцензіар (компанія "Innova Film GmbH") гарантував ліцензіату, який є законним володільцем передаваних за цією угодою прав, що такі права вільні від зобов’язань перед третіми особами, а також те, що в творах немає будь-яких матеріалів, які порушують авторські та/або суміжні права.
01.01.2007, 04.01.2007, 05.01.2007 і 06.01.2007 під час демонстрації в ефірі на телеканалі "Студія 1+1" телепередачі "Песня года" відбулося сповіщення спірних музичних творів.
В контексті викладеного, враховуючи ту обставину, що позивач набув виключні майнові авторські права на музичні твори на території України, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено в повній мірі правомірність сповіщення музичних творів, що увійшли як складові частини до цілісного аудіовізуального твору (телевізійної передачі), право на сповіщення якого одержано на законних підставах.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі по тексту Закон), право дозволяти відтворення творів, їх публічне виконання та сповіщення, публічну демонстрацію та публічний показ належить автору або особі, що володіє авторським правом.
Відповідно до пункту 5 статті 15 Закону, автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Відповідно до статей 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Відповідно до статті 50 Закону використання творів без письмового дозволу з позивачем та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта авторського права (стаття 440 Цивільного кодексу України, статті 31-33 Закону).
Згідно частини 1 статті 32 Закону, використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 440 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 15 Закону, автору (чи іншій особі, яка має авторське прав) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно частини 3 статті 15 Закону виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів (п.2.ч.З ст.15).
Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України, використанням твору є зокрема його публічне сповіщення, відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону, за кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Відповідно до статті 17 Закону авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник; автор сценарію а (або) текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; художник-постановник; оператор-постановник.
Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
Як встановлено місцевим господарським судом, і це підтверджується наявними матеріалами справи, автори спірних творів на підставі згадуваних авторських договорів передали виключне майнове право на використання своїх творів на території всього світу ТОВ "Первое Музыкальное издательство" строком на 2, 3, 5, 10 років відповідно.
ТОВ "Первое Музыкальное издательство", у свою чергу, на підставі договору від 22.12.2006р. № 4001/07 передало позивачеві виключне майнове авторське право на твори на території України на строк з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.
Докази на користь того, що автори спірних музичних творів Усачев Ю.О., Польна Є.Л., Чантурія Е.М., Єсенін П.В., Дробиш В.Я., Дробиш О.І., Тюрін В.В., Тюріна І.А. передали при створенні аудіовізуального твору '"Песня года" свої майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру, в матеріалах справи відсутні.
Заслуговує на увагу з’ясування місцевим господарським судом тої обставини, що компанією "STELSON ENTERPRISES LIMITED" на відповідний запит суду не надано інформації про особу, яка створила аудіовізуальний твір "Пісня року" та підстави включення до зазначеного аудіовізуального твору спірних музичних творів.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з позицію позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення його авторських прав при сповіщенні спірних музичних творів. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
На підставі частини 1 статті 50 Закону при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема: забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди).
При таких обставинах, позов в частині заборони відповідачу використовувати без виплати авторської винагороди Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" спірні музичні твори підлягає задоволенню на підставі частини 5 статті 47 Закону, згідно якої суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.
Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Згідно пункту "е" частини 2 статті 50 Закону при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Згідно пункту "г" частини 2 названої статті суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Перевіривши правильність викладеного в оскаржуваному судовому рішенні розрахунку стягуваних з відповідача коштів, колегія судів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових прав споживача при сповіщенні спірних музичних творів частково на суму 88 000,00 грн. (10 мінімальних заробітних плат), виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (розмір якої станом на дату фіксації порушення – 01.01.2007р., 04.01.2007р., 05.01.2007р. та 06.01.2007р., складав 400,00 грн.) та врахувавши те, що відповідач не мав цілеспрямованого наміру здійснити порушення авторських прав позивача і помилявся відносно правомірності сповіщення спірних музичних творів у складі аудіовізуального твору.
На таких підставах колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з’ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Телерадіокомпанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "1+1" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2008р. у справі № 12/169-20/64 - без змін.
Справу № 12/169-20/64 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л. Судді Іваненко Я.Л. Пантелієнко В.О.
13.04.09 (відправлено)