У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.04.09 Справа №14/359-пн-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs2673328) ) ( Додатково див. постанову Запорізького апеляційного господарського суду (rs1213257) )
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімової Т.М.
за участю представників:
від прокуратури: Хорунжий С.М., довіреність № / посвідчення № 261 від 08.08.06р.
від позивача: Рєпін К.К., довіреність № 9-542-9/21 від 05.09.08р.;
від відповідача-1: не з’явився;
від відповідача-2: не з’явився;
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2008р. у справі № 14/359-ПН-08
за позовом: Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон
до відповідача-1: Дочірнього підприємства "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.", м. Херсон
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово – промислова асоціація", м. Херсон
про скасування рішення третейського суду
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 479 від 16.03.2009р. справа №14/359-ПН-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М.; суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
28.10.2008р. господарським судом Херсонської області у справі № 14/359-ПН-08 прийнято рішення (суддя Гридасов Ю.В.) яким відмовлено в задоволенні заяв відповідача-1 та відповідача-2 про скасування рішення третейського суду щодо відповідача-1 та відповідача-2. Рішення господарського суду мотивоване нормами Закону України "Про третейські суди" (1701-15) та рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 04-5/639 (v0639600-05) "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" (1701-15) ".
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Херсонська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі, яким скасувати рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 20.11.2006 року у справі № ПН-10-106/2006. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: розглянутий третейським судом спір підвідомчий господарському суду, а не третейському суду; визнаний дійсним договір іпотеки суперечить Закону України "Про іпотеку" (898-15) ; ДП "Херсон" КОВ "Інттертрейд груп.Ел.Ел.Сі" вже зверталося до господарського суду у справі № 13/79-ПН-06 з позовом про визнання права власності і господарським судом відмовлено в позові.
В судових засіданнях повноважний представник заявника апеляційної скарги підтримав її доводи, наполягає на скасуванні рішення третейського суду, пояснив, що спірні об’єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці пляжу, яка потрібна для суспільних потреб. На даний час земля із постійного користування товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова компанія" вилучена.
Прокурор в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, наполягає на її задоволенні, пояснив законні підстави для пред’явлення позову в інтересах Херсонської міської ради.
Відповідачі у справі у відзивах на апеляційну скаргу не погодилися з її доводами, вважають, що право власності ТОВ ДТПА на майновий комплекс доказано матеріалами справи, спір підвідомчий третейському суду, питання будівництва на належній товариству земельній ділянці були погоджені з відповідними органами. Крім того, прокурор не є суб’єктом господарського спору і не вправі звертатися до суду з подібним позовом.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та прокурора, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням постійного діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 20.11.06 у справі № ПН-10-106/2006, за участю ДП "Херсон" КОВ "Інтертрейд груп.Ел.Ел.Сі" та ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація", визнано дійсним договір іпотеки від 10.06.04, укладений між відповідачами та визнано за ДП "Херсон" КОВ "Інтертрейд груп. Ел. Ел. Сі." право власності на майно цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Херсон, Придніпровський узвіз, 1-ж. Закон України "Про третейські суди" (1701-15) регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.
До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) Україна є демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3). Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24лютого 2004року). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України). З метою забезпечення реалізації зазначених положень кодексів, керуючись пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України, Верховна Рада України прийняла Закон, який регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні.
Вказаним рішенням Конституційного Суду України також передбачено, що третейські суди ухвалюють рішення від свого імені, а самі ці рішення є обов’язковими лише для сторін. Третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.
Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, їх рішення не є актами правосуддя.
Колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду з наступних підстав:
Підставою для скасування рішення третейського суду відповідно до п.1 ч.3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" є непідвідомчість справи, у якій прийнято рішення, третейському суду відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Таким чином, належним судом, якому підвідомчий даний спір, є господарський.
Незважаючи на це, третейським судом було прийнято до розгляду господарський спір та винесено рішення, яке суперечить чинному законодавству.
В ході судових засідань з’ясовано, що 27.05.02р. ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація" видано Державний акт на право постійного користування землею на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 374 від 18.09.00 про відведення земельної ділянки площею 3,4781 га із земель запасу на березі р.Дніпро в районі турбази "Лілея" під розміщення пляжу "Юність" із зоною відпочинку громадян.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.09.07 у справі № 16/294-ПН-07, залишеним в силі судами апеляційної і касаційної інстанції, зобов'язано ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація" передати до комунальної власності територіальної громади м.Херсона земельну ділянку площею 3,4781 га, що розташована в м.Херсоні в районі турбази "Лілея".
Отже, оскільки власником земельної ділянки, на якій розміщено спірне нерухоме майно, є Херсонська міська рада, то у даному випадку порушено її інтереси.
Підстави скасування рішення третейських судів передбачені статтею 51 Закону України "Про третейські суди". Це: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.
На запит апеляційної інстанції відповідачі у справі надали копію третейської угоди від 10.07.2006 року. Згідно вказаної третейської угоди на розгляд Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" відповідачами передано спір про визнання права власності на спірне майно. Спір про визнання договору іпотеки дійсним відповідачами на розгляд третейського суду не передавався. Тому рішення третейського суду від 20.11.2006 року в частині визнання договору іпотеки від 10.06.2004 року, який укладено між дочірнім підприємством "Херсон" компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова асоціація", дійсним підлягає скасуванню на підставі п.2 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Оскільки договір іпотеки потребує нотаріального посвідчення, а такого посвідчення не було, відповідно договір іпотеки є неукладеним.
Крім того, згідно Закону України від 05.03.2009 року № 1075-УІ (1075-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" справи у спорах щодо нерухомого майна, а також справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не підвідомчі третейському суду.
До того ж, статтю 51 Закону України "Про третейські суди" доповнено нормою про можливість подання заяви про оскарження рішення третейського суду особами, які не брали участь у справі, але вирішено питання про їх права та обов’язки.
В судовому засіданні з’ясовано, що визнання третейським судом права власності на об’єкти нерухомості буде впливати на необхідність Херсонської міської ради як власника землі вирішити питання надання у власність або орендне користування земельної ділянки під цими об’єктами нерухомості у відповідності до статті 120 Земельного кодексу України. В той час, як Херсонська міська рада вилучила земельну ділянку у попереднього землекористувача для суспільних потреб і ця обставина підтверджена судовими рішеннями, в тому числі постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2008 року у справі № 16/294-ПН-07.
Посилання господарського суду на рекомендації Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" (v0639600-05) не є обгрунтованим, оскільки рекомендації не є нормативно-правовим актом та носять рекомендаційний характер, виходячи із матеріалів справи.
Стосовно подання позову першим заступником прокурора Херсонської області в інтересах органу місцевого самоврядування – Херсонської міської ради колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або в державі в суді у випадках встановлених законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99 (v003p710-99) вказав, що в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних прав, обґрунтовує необхідність їх захисту. Першим заступником прокурора Херсонської області при подачі позову вказано Херсонську міську раду, в інтересах якої прокуратурою подано позов. Порушення провадження у справі господарським судом здійснено у відповідності до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів також вважає, що трьохмісячний термін на оскарження рішення третейського суду є процесуальним і згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може визнати причину пропуску встановленого строку на пред’явлення заяви про оскарження рішення третейського суду поважною і відновити вказаний строк.
В той же час, посилання заявника апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2006 року у справі № 13/79-пн-06 є необгрунтованим, оскільки відповідачем у цій справі було Херсонське державне бюро технічної інвентаризації і з цієї підстави апеляційною інстанцією було відмовлено в позові про визнання права власності. Але вказана обставина не впливає на обґрунтованість апеляційної скарги по іншим підставам.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість доводів апеляційної скарги, про скасування рішення господарського суду та прийняття нового рішення у справі, яким позовні вимоги прокурора в інтересах Херсонської міської ради про скасування рішення третейського суду задовольнити.
Судові витрати, в тому числі за апеляційне провадження, покласти на відповідачів порівну.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2008 року у справі № 14/359-ПН-08 задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2008 року у справі №14/359-ПН-08 скасувати та прийняти нове рішення наступного змісту:
"Позовні вимоги першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах Херсонської міської ради задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення постійного діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" від 20.11.2006 року у справі № ПН-10-106/2006 про визнання дійсним договору іпотеки, укладеного 10.06.2004 між ДП "Херсон" КОВ "Інтертрейд груп.Ел.Ел.Сі" та ТОВ "Дніпровська торгово-промислова асоціація" та про визнання за ДП "Херсон" КОВ "Інтертрейд груп.Ел.Ел.Сі" права власності на нерухоме майно.
Стягнути з ДП "Торговий дім "Херсон", м. Херсон (р/р 26008052313063 у ХФ КБ Приватбанк м. Херсона, МФО 352479, ЄДРПОУ 31560378) в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово – промислова асоціація", м. Херсон (р/р 26007222872001 в ХФ КБ "Приватбанк" м. Херсона, МФО 352479, ЄДРПОУ 24946710) в доход державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ."
Стягнути з ДП "Торговий дім "Херсон", м. Херсон (р/р 26008052313063 у ХФ КБ Приватбанк м. Херсона, МФО 352479, ЄДРПОУ 31560378) на користь Херсонської міської ради 21 грн. 25 коп. держмита. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово – промислова асоціація", м. Херсон (р/р 26007222872001 в ХФ КБ "Приватбанк" м. Херсона, МФО 352479, ЄДРПОУ 24946710) на користь Херсонської міської ради 21 грн. 25 коп. державного мита. Видати наказ.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області.