Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Гонтаря В.І.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Авдєєва Олексія Івановича, довіреність № 1Ю від 07.06.08;

відповідача: не з'явився, Міністерство оборони Російської Федерації;

третьої особи: не з'явився, військова частина 51252 Міністерства оборони Російської Федерації;

третьої особи: Сардіни Галини Леонідівни, довіреність № б/н від 07.04.09, фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації (за заявою позивача під час судового провадження позбавлена судом права представляти інтереси третьої особи з підстав відсутності належно посвідченої довіреності);

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Грэксим" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 11.03.2009 у справі № 20-6/040-8/134-2

за позовом приватного підприємства "Грэксим" (вул. Шостака, 7, м. Севастополь, 99045)

до Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19, К-160, м. Москва, 119160); (вул. Вороніна, 2, м. Севастополь, 99050, в/ч 62764-Ю)

3-тя особа військова частина 51252 Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Мічуріна, 11, м. Севастополь, 99008)

фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації (вул. Лазарева, 12, м. Севастополь, 99050); (вул. Лермонтова, 12, м. Севастополь, 99050)

за заявою приватного підприємства "Грексим" про визначення способу та порядку виконання рішення по справі № 20-6/040-8/134 про стягнення заборгованості по договору

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 у справі № 20-6/040-8/134-2 у задоволенні заяви приватного підприємства "Грэксим" про визначення способу та порядку виконання рішення по справі № 20-6/040-8/134 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не передбачає встановлення способу і порядку виконання рішення.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву про визначення способу та порядку виконання рішення по справі № 20-6/040-8/134 задовольнити.

Заявник зазначає, що він зробив всі дії пов’язані з примусовим виконанням судового рішення і таке рішення неможливо виконати, що вказує на необхідність встановлення способу виконання.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Слід зазначити, що фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації слід вважати також нез’явившимся учасником судового процесу, оскільки у Сардіни Галини Леонідівни, представника, який з’явився у судове засідання, не було належно посвідченої довіреності на право представляти інтереси третьої особи. Ця обставини була встановлена судовою колегією у судовому засіданні на підставі клопотання позивача. Сардіна Галина Леонідівна не заперечувала проти відсутності належних доказів (зокрема довіреності) підтверджуючих її права представляти інтереси фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез’явившихся відповідача та третіх осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Грэксим" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.06.2004 позов приватного підприємства "Грексим" до Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості у розмірі 740249,18 грн. був задоволений.

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України позивачу 27.08.2004 виданий наказ на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.06.2006 внесено зміни до рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2004 по справі №20-6/040-8/134, наказ на примусове виконання рішення виданий 27.08.2004 визнаний таким, що втратив чинність.

21.06.2006 виданий новий наказ на примусове виконання рішення господарського суду міста Севастополя по справі № 20-6/040-8/134.

30.01.2009 приватне підприємство "Грексим" в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України звернулось до суду із заявою (вх. 969 від 30.01.2009) про визначення способу та порядку виконання рішення по справі № 20-6/040-8/134 у зв'язку з наявністю обставин, які роблять виконання рішення по справі неможливим.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Однак, із заяви позивача вбачається, що позивач не просив суд змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спосіб та порядок виконання рішення суду вже встановлений рішенням суду від 01.06.2004, а саме: стягнення з Міністерства оборони Російської Федерації на користь приватного підприємства "Грзксим" заборгованості у сумі 740249,18 грн., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, повторне встановлення судом порядку та способу виконання рішення стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не передбачає. Причини невиконання рішення господарського суду міста Севастополя по справі № 20-6/040-8/134 не відносяться до предмету розгляду даної справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду міста Севастополя є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Грэксим" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 11.03.2009 у справі № 20-6/040-8/134-2 залишити без змін.