Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

з участю представників сторін :

позивача – Непорада А.Г.

відповідача –Осадчий І.М.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтерська компанія "Дом" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтерська компанія "Дом", м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Кепітал інвестментс груп", м. Дніпропетровськ

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

1. Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека №194"

про визнання недійсним договору та стягненні грошової суми

6.11.2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтерська компанія "Дом" (далі Ріелтерська компанія) про визнання недійсним договору оренди. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10.09.2007р. між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,82. На час укладення спірного договору позивач мав інші договори, укладені у 2002р. та 2007р., з акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №194", відповідно до умов яких Банк та Аптека отримали у тимчасове користування частину вищезгаданих приміщень. Таким чином, на час укладання спірного договору позивач не мав права передавати зазначені об’єкти нерухомості у оренду, оскільки вони вже знаходились у користування третіх осіб. Крім того, позивач просив провести між сторонами реституцію та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями "Кепітал інвестментс груп" (далі Підприємство з іноземними інвестиціями) 4614126,46гр. –плату за користування орендованими приміщеннями за період з 10.09.2007р. по 10.09.2008р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. (суддя Кощеєв І.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Ріелтерська компанія звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що висновок суду про те, що спірний договір не може бути визнано недійсним через те, що його було розірвано сторонами, є помилковим.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Представники третіх осіб в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність третіх осіб, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2007р. між сторонами укладено договір оренди приміщень №09/07, за яким позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 427,3м2, які розташовані за адресою : м. Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,82. В той же день Ріелтерська компанія та Підприємство з іноземними інвестиціями підписали акт прийому-передачі вказаного майна (т1 а.с.13-7). На виконання умов договору відповідач на протязі вересня 2007р.-вересня 2008р. перерахував позивачу у якості орендної плати 4682,38гр. (т1 а.с.29).

У жовтні 2007р. відповідач передав вказані нежитлові приміщення третім особам, уклавши з ними відповідні договори суборенди (т1 а.с.49-59).

8.08.2007р. Ріелтерська компанія та Підприємство з іноземними інвестиціями підписали додаткову угоду, якою розірвали договір №09/07 від 10.09.2007р. та склали акт повернення майна орендарем (т1 а.с.61-62).

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами з приводу укладення спірного договору оренди регламентуюся приписами ЦК та ГК України (436-15) , оскільки в п.11.8 договору сторони обумовили, що до правовідносин, що виникли, не застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Відмовивши у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано врахував ту обставину, що на час звернення позивача до суду з позовом про визнання договору оренди недійсним, вказаний договір було розірвано за згодою сторін, позивач та відповідач не мали претензій один до одного у зв’язку з його виконанням.

Дії позивача, який уклав з відповідачем спірний договір, приховавши при цьому інформацію про наявність прав третіх осіб на нерухоме майно, отримував на протязі вересня 2007р.-вересня 2008р. орендну плату та уклав угоду про дострокове розірвання договору слід розцінювати як зловживання своїми правами, що у відповідності до ч3 ст.13, ч3 ст. 16 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні заявленого позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст. 104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України (1798-12) суд, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтерська компанія "Дом" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009р. –без змін.