ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2009 р.
Справа № 13/300/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Коваленко Ю.М (довіреність № 170 від 01.01.2009 року)
від відповідача: Власенко С.О. (довіреність № 10-2/08 від 10.12.2008 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юголомресурс"
на рішення господарського суду Миколаївської області від "17" лютого 2009 року
по справі № 13/300/08
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємства "Юголомресурс", м. Миколаїв
про стягнення 35 040 грн.
В С Т А Н О В И В :
02.12.2008 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі по тексту –позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Юголомресурс" (далі по тексту –відповідач) 35 040 - штрафу. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 350,40 грн. та 118 грн. – витрат на ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при прибутті до Придніпровської залізниці вагону з вантажем від ПП "Юголомресурс" було проведено перевірку маси вантажу, під час якої встановлено, що маса вантажу, вказана відповідачем в залізничній накладній, не відповідає масі вантажу на станції призначення, у зв’язку з чим та на підставі статті 122 Статуту залізниць України і було нараховано відповідну суму штрафу, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.02.2009 року по справі № 13/300/08 (суддя Ржепецький В.О.) позов ДП "Придніпровська залізниця" задоволено. Стягнуто з ПП "Юголомресурс" на користь позивача 35 040 грн. –штрафу, 350,40 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПП "Юголомресурс" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
На думку скаржника, оскільки предметом позову є стягнення штрафу, внаслідок невірного занесення даних до перевізного документу про масу вантажу, то, відповідно до ст. 218 ГК України, необхідно довести склад правопорушення.
Крім того, за твердженням скаржника, саме приймально-здавальні акти за формою 69 та виписані відвісні квитанції і є належними та достатніми доказами визначення маси вантажу, оскільки складання таких актів передбачено Законом України "Про металобрухт" (619-14) та Інструкцією № 9-41 від 05.02.1979 року про порядок обліку, здачі (заготівлі), відвантаження брухту і відходів чорних металів Міністерства СРСР та ЦСУ СРСР.
Також скаржник посилається на те, що, по-перше, позивачем здійснене невірне та помилкове встановлення різниці даних вантажу, так як не зважувалось окремо вага вагону та вага (нетто) вантажу, по-друге, комерційний акт, на підставі якого розраховано штраф, складено з порушенням вимог Правил складення актів, а тому такий акт не є належним доказом по справі.
Скаржник вважає, що ним не було завдано збитків ні позивачу ні вантажоодержувачу, а тому місцевий господарський суд повинен був зменшити суму штрафу.
Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ПП "Юголомресурс" без задоволення, вважаючи її неправомірною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2008 року між Одеською залізницею (Продавець) та ПП "Юголомресурс" (Покупець) укладено договір № НХ-08-333дНю, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує метали чорні вторинні, кількість і ціни якого вказані в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору (а.с.40-42).
Відповідно до розділу 3 Договору, поставка Товару здійснюється на умовах FCA згідно ІНКОТЕРМС-2000.
27.05.2008 року вантажовідправником ПП "Юголомресурс" відправлено зі станції "Одеса-Ліски" Одеської залізниці на адресу одержувача ВАТ "Запоріжсталь" на станцію призначення "Запоріжжя Ліве" Придніпровської залізниці вантаж лому чорних металів в кількості 77 тонн 200 кг у вагонах № 66179417 ПВ (25 000 кг вантажу) № 68703552 ПВ (25 900 кг вантажу), № 65287955 ПВ (26 300 кг вантажу), що підтверджується залізничною накладною № 41867881 (а.с.8-9).
31.05.2008 року при прибутті вагону № 68703552 ПВ із вантажем (ломом чорних металів) на станцію призначення "Запоріжжя Ліве" Придніпровської залізниці, працівниками станції на підставі Статуту залізниць України і договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-3-0583/251(20/2005/1647) від 01.06.2005 року проведено видачу вантажу вантажоодержувачу з перевіркою маси вантажу, в ході якої встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 41867881 в графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу на станції призначення, на підставі чого складено відповідну довідку (а.с.12) та Комерційний Акт серії БН № 755676/389 від 31.05.2008 (а.с.10), із яких вбачається наступне:
- в накладній № 41867881 значиться вантаж: нетто –25 900 кг;
- фактично виявилось при перевірці: нетто –25 200 кг.
Крім того, здійснено і повторну перевірку на електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 39/2Е, повірених 09.04.2008 року, згідно результатів якої: в технічному відношенні вагон № 68703552 ПВ справний, бездверний, люки закриті, укручені дротом діаметром 6 мм., завантаження нижче бортів на 30 см., навалом, вантаж не накритий, поверхня вантажу марковане вапняним розчином, маркування не порушено, виїмки відсутні і головне –підтверджено факт невідповідності даних про масу вантажу, зазначених ПП "Юголомресурс" в накладній № 41867881, фактичним даним.
Отже, різниця між зазначеною відповідачем та фактично виявленою позивачем кількістю вантажу становить 700 кг.
31.05.2008 року складено та заповнено приймально-здавальні акти за формою 69 та виписані відвісні квитанції, згідно яких зазначено масу нетто 25 900 кг. (а.с.37-39).
29.09.2008 року ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до ПП "Юголомресурс" з претензією на суму 35 040 грн. –штрафу, що утворився за неправильне зазначення маси вантажу у накладній (а.с.13-14).
Між тим, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ДП "Придніпровська залізниця", стягнення на його користь з ПП "Юголомресурс" 35 040 грн. –штрафу та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (457-98-п) (із змінами та доповненнями), накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони.
Статтею 23 Статуту та Правилами перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (z0861-00) (із змінами та доповненнями), а саме розділом "Правила оформлення перевізних документів" передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Пунктами 2.1-2.3 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що графи "Маса вантажу в кг визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюється відправником, представник якого засвідчує своїм підписом правильність внесених в накладну відомостей.
Крім того, згідно статті 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.
Згідно статті 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про залізничний транспорт", розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюється в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі, згідно із статтею цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
За статтею 118 Статуту пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.
Як встановлено матеріалами справи,
ПП "Юголомресурс" відправлено зі станції "Одеса-Ліски" Одеської залізниці на адресу одержувача ВАТ "Запоріжсталь" на станцію призначення "Запоріжжя Ліве" Придніпровської залізниці вантаж лому чорних металів в кількості 77 тонн 200 кг, про що складено залізничну накладну № 41867881, але при прибутті вагону № 68703552 ПВ із вантажем на станцію призначення, працівниками станції в ході перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній в графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу на станції призначення, а саме різниця становить 700 кг (зазначені 25 900 кг –фактичні 25 200 кг), на підставі чого складено відповідну довідку Комерційний Акт серії БН № 755676/389 від 31.05.2008 (а.с.10).
Таким чином, ПП "Юголомресурс" порушило 2.1-2.3 Правил оформлення перевізних документів, статтю 37 Статуту та пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення, на підставі чого ДП "Придніпровська залізниця" вірно склало підставі статті 129 Статуту комерційний акт та правомірно на підставі статей 122 та 118 Статут нарахувала відповідачу штраф у розмірі 35 040 грн., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача
Судова колегія також вважає, що усі доводи та заперечення ПП "Юголомресурс", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню, виходячи з такого.
Приймально-здавальний акт № 6706 від 31.05.2008 року, на який посилається скаржник, не є належним та достатнім доказом, оскільки, даний акт складено в односторонньому порядку ВАТ "Запоріжсталь", він не містить відомостей про складення комерційного акту та взагалі всі цифри та значення тари, нетто та брутто розходяться та не співпадають.
Відвісна квитанція № 11 від 31.05.2008 року також не може бути прийнята до уваги, так як складена в односторонньому порядку.
Не є належним доказом і приймально-здавальний акт без дати та номера, так як в ньому відсутні посилання на будь-який договір, не вказано про визначення маси брутто та тари (в тому числі і вантаж без тари), хто це проводив та на яких вагах.
Крім того, ані Статутом залізниць України ані Правилами перевезень взагалі не передбачено складання акту форми 69 та посилання скаржника на Законом України "Про металобрухт" (619-14) та Інструкцією № 9-41 від 05.02.1979 року про порядок обліку, здачі (заготівлі), відвантаження брухту і відходів чорних металів Міністерства СРСР та ЦСУ СРСР є необґрунтованим і безпідставним, так як відносини між сторонами стосуються перевезення і на них як вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача розповсюджується дія Статуту залізниць України.
Комерційний акт серії БН № 755676/389 від 31.05.2008 складений у відповідності до статті 129 Статуту залізниць України та відповідає вимогам пункту 10 Правил складання актів.
Відповідно до пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в перевізних документах та про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Пунктом 7 цих Правил визначено, що маса інших вантажів, до яких і віднесено металобрухт, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчепленням вагонів або із зупинкою без розчеплення (пункт 10 Правил).
Як вбачається з залізничної накладної № 41867881, маса вантажу визначена вантажовідправником на 150 тонних вагонних вагах. При цьому загальна маса вантажу в трьох вагонах склала 77 200 кг, зокрема в вагоні № 68703552 маса вантажу склала 25 900 кг. Правильність внесених даних підтвердив і заступник директора Котляров С.А. Жодних відміток про визначення маси тари немає. Отже, залізниця не зобов’язана окремо визначати масу тари.
Крім того, судова колегія вважає зазначити і те, що в даному випадку не йде мова про завдання збитків чи позивачу чи вантажоодержувачу, предметом спору є стягнення штрафу за невірне зазначенні відповідачем даних про масу вантажу в перевізних документах. Щодо ж зменшення суми штрафу, то це, у відповідності до ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, є не обов’язком, а правом суду.
ПП "Юголомресурс" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ДП "Придніпровська залізниця".
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 17.02.2009 року по справі № 13/300/08 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП "Юголомресурс" –без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від "17" лютого 2009 року по справі № 13/300/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юголомресурс" –без задоволення.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя Г.П. Разюк Суддя М.С. Петров