розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"на рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008 року,

у справі № 10/2513 (суддя Шумко В.В.),

за позовом дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", м. Черкаси,

про стягнення 5294029,58 грн.,

при секретарі судового засідання –Єрмак Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Жигадло І.Б. –представник за дов. № 190/10 від 26.12.2008 р.;

від відповідача: Гордієнко Ю.В. –представник за дов. б/н 11.07.2008 р.;

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд

У травні 2008 року дочірня компанія "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(далі по тексту –ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулась до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"(далі по тексту –ВАТ "Черкаське хімволокно", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5294029,58 грн., з яких 3733774,73 грн. - основного боргу, 360070,30 грн. –пені, 1049855,31 грн. – інфляційних збитків, 150329,24 грн. –3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 30.12.2005 р., а саме на те, що останній частково розрахувався перед позивачем за поставлений природний газ, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 5294029,58 грн.

Відповідач у справі позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що борг в сумі 3733774,73 грн. в повному обсязі сплачено 17.09.2008 р., в частині стягнення штрафних санкцій відповідач просить суд відмовити.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2008 року у справі № 10/2513 (далі по тексту –оскаржуване рішення) позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Черкаське хімволокно"на користь ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"180035,00 грн. - пені, 1049855,31 грн. - інфляційних збитків, 150329,24 грн. - 3% річних. В частині стягнення 180035,00 грн. пені відмовлено. Провадження у справі в частині основного боргу в сумі 3733774,73 грн. припинено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області ВАТ "Черкаське хімволокно"звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008 року у справі № 10/2513 та відмовити ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України"у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не з’ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.12.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.

Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.

Позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи; просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте з повним дослідженням усіх доказів та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу ВАТ "Черкаське хімволокно"- без задоволення.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Агрикова О.В., суддя Разіна Т.І.

В судовому засіданні 07.04.2009 р. представник позивача зазначив, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і безпідставними, а тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ВАТ "Черкаське хімволокно"на рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008 року не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.12.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ і організацій № 06/05-2633-ТЕ-36 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати у 2006 році покупцю (відповідачу) природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав та передав відповідачу протягом січня-грудня 2006 р. природний газ на загальну суму 45367074,04 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які скріплені підписами та печатками уповноважених сторін за Договором (а.с. 31-44).

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково, у зв'язку з чим на момент звернення з позовною заявою за ним утворилася заборгованість на загальну суму 3733774,73 грн.

Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно с т. 599 ЦК України (435-15) зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з платіжного доручення № 1 від 16.09.2008 року (а.с. 76), до винесення місцевим господарським судом рішення по суті відповідачем сплачено на користь позивача суму основного боргу в розмірі 3733774,73 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Що стосується вимоги позивача в частині стягнення пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 7.2 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.5 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, на підставі п.п 7.2, 7.5 Договору, позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 360070,30 грн. за період з 16.11.2007 р. по 16.05.2008 року.

Проте, відповідач заперечує проти позову в частині розрахунку та стягнення пені, мотивуючи тим, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 року № 1480 ВАТ "Черкаське хімволокно"було визначено як виконавця житлово-комунальних послуг з теплопостачання. Також відповідач стверджує, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію", на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальником енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Дані твердження відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки, останнього було визначено як виконавця житлово-комунальних послуг з теплопостачання у 2007 році, а предметом спору є заборгованість за 2006 рік, тому на нього не розповсюджується дія цього Закону.

Однак, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Апеляційний господарський суд зазначає, що місцевим господарським судом вірно встановлено відсутність вини відповідача у виникненні боргу перед позивачем, що підтверджується матеріалами про порядок заборгованості, прийнятий та затверджений урядом України, договорами про реструктуризацію заборгованості населенню за подані відповідачем послуги з теплопостачання на суму, яка значно перевищує розмір боргу відповідача перед позивачем.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду щодо зменшення пені в розмірі 360070,30 грн. до 180035,00 грн. на підставі ст. 83 ГПК України.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 1049855,31 грн. за період з січня 2007 р. по квітень 2008 р. та 3% річних в розмірі 150329,24 грн. за період з 11.11.2007 р. по 16.05.2008р.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів здійснивши перевірку розрахунків позивача, встановила, що розрахунки є вірними.

Таким чином, висновок місцевого господарського про задоволення вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі 1049855,31 грн. та 3% річних в розмірі 150329,24 грн. є вірним та відповідає нормам чинного законодавства.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, а також при повній та всебічній перевірці в апеляційній інстанції обставин справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду повністю підтримує висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні, щодо задоволення позовних вимог ДК "Газ України"НАК "Нафтогаз України".

Отже, доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні матеріалами справи, а ні чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"на рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008 року у справі № 10/2513 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"на рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008 року у справі № 10/2513 залишити без задоволення.