На новому розгляді справи № 14/243-9/226-13/3 рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2006р. задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКОМ ЛТД" про стягнення 37 125,08 грн., з яких: 26 840,00 грн.- надмірно сплачених коштів, 7 654,08 грн.- витрати позивача на виправлення іншою організацією недоліків в електромонтажних роботах та в якості судових витрат на підставі ст..44 ГПК України (1798-12) : 1231,00грн.- вартість судової експертизи та 1 400,00 грн.- вартість юридичних послуг.

Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 26 840,00 грн.- надмірно сплачених коштів, 7 654,08 грн.- витрати на виправлення недоліків в електромонтажних роботах, 1231,00 грн.- витрати на проведення експертизи, 357,25 грн.- держмита та 118,00 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивачу не відшкодовані витрати за надані юридичні послуги в сумі 1400,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що односторонні акти виконаних підрядних робіт №1 за липень 2003р. та №2 – за серпень 2003р. на загальну суму 77 344,80 грн., які не підписані позивачем, в судовому порядку не були визнані недійсними.

Крім того, відповідач вважає, що суд не взяв до уваги його пояснення від 19.07.2005р., з якого видно, що згідно проекту живляча мережа розеточних груп Н15 та Н16 розподільчого пристрою 2ПР виконана проводом ППВ 3х2,5, а не кабелем ВВГ 3х2,5, як стверджує позивач. Заміна проводу ППВ 3х2,5 на кабель ВВГ 3 х 1,5 не є недоліком, який треба усувати і це підтверджує лист проектної організації - ТОВ "Формат інжиніринг" №80 від 13.07.2005р.

Суд не дав належну оцінку Висновку № 4395/4396 спеціаліста КНДІСЕ від 22 вересня 2003р., який не є судовою експертизою, тому що проведений не за ухвалою суду, проте суд прийняв цей висновок за належний доказ і при розгляді справи взяв до уваги лише доводи позивача, не врахувавши доводи відповідача, що унеможливило ухвалення правильного рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її доводи безпідставними, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, тому просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду м.Києва від 05.10.2004р. у справі № 14/243 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Елеком ЛТД" на користь ТОВ "ТВ-Транс" 26 840,00 грн.- надмірно сплачених коштів, 1231,00 грн.- витрат на проведення експертизи та 1400,00 грн.- витрат на оплату юридичних послуг. В решті частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. за цією ж справою, вищезазначене судове рішення змінено. В позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2005р. у справі №14/243за касаційною скаргою ТОВ "ТВ-ТРАНС" постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. та рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2004р. були скасовані, а справа передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Суд касаційної інстанції, зокрема, звернув увагу на те, якщо в ході розгляду справи виникнуть питання, які потребуватимуть спеціальних знань, то необхідно призначити по справі відповідну експертизу.

Під час розгляду апеляційної скарги судова колегія дійшла висновку, що для роз‘яснення питань, що виникли при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, необхідно призначити з ініціативи суду будівельно - технічну експертизу, проти проведення якої представники сторін не заперечували, у зв‘язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006р. у справі № 14/243 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на підставі ст. 79 ГПК України апеляційне провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

Оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи судом покладено порівну на обох сторін.

09.12.2008р. до Київського апеляційного господарського суду надійшов Висновок КНДІСЕ №142 від 05.12.2008р., у зв‘язку з чим ухвалою суду від 15.12.2008р. апеляційне провадження у справі №14/243-9/226-13/3 було поновлено.

Вартість проведеного дослідження складає ( разом з ПДВ) 2 092,80 грн., яка була сплачена сторонами порівну.

09.09.2009р. відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із заявою про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, яка судовою колегією не задоволена, оскільки відповідно до ст. 42 ГПК України господарський суд лише при необхідності може призначити повторну судову експертизу.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї,

дослідивши матеріали справи, оцінивши Висновок № 142 судової будівельно-технічної експертизи від 05.12.2008р. за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України та пояснення позивача до експертного висновку, Лист директора КНДІСЕ

від 18.02.2009р. № 07/5б-1135/л у відповідь на виклик в судове засідання судових експертів: Непоп О.М. та Шостак Р.М. згідно ухвали від 10.02.2009р. для дачі письмових відповідей на заяву директора ТОВ "Елеком ЛТД" Максимця В.Є. № 10-09 від 06/02/2009р. про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 37125,08 грн., з яких: 26 840,00 грн.- надмірно сплачених коштів, 7 654,08 грн.- витрат позивача на виправлення іншою організацією недоліків в електромонтажних роботах, які відповідач виконував на об‘єкті позивача по вул..Червоних Козаків, 28-А у м.Києві згідно укладеного між сторонами Договору підряду № 7/06 від 10.06.2003р. та відшкодування в якості судових витрат - 1231,00 грн.- вартості судової експертизи, 1400,00 грн.- вартості юридичних послуг, 371,25 грн.- державного мита та 118,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач відступив від проекту за договором, застосувавши замість передбаченого кабелю трьохжильного типа ВВГ перетином 3х2,5 мм.кв. кабель трьохжильний типа ВВГ перетином 3х1,5 мм.кв., призупинив роботи на об‘єкті, демонтував і вивіз оплачені позивачем світильники настельні РСПО1У-250 в кількості 23 штуки.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача направити на об‘єкт представника для встановлення обсягів виконаних робіт, відповідач не відповів і представників не направив, до подальшого виконання робіт не приступив.

Позивач вимушений був звернутися до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення спеціалістом дослідження по встановленню вартості виконаних відповідачем робіт та до іншої організації для виправлення допущених ним відступів від проекту, від виконання яких відповідач відмовився.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, в якому пояснив, що за погодженням з проектною організацією та позивачем була проведена заміна проводу ППВ 3х2,5 мм.кв. на кабель ВВГ 3х1,5 мм.кв., можливість проведення якої підтверджується листом ТОВ "Формат інжиніринг" № 80 від 13.07.2005р., а тому, на думку відповідача, на об‘єкті позивача виконано робіт належним чином без відступу від проектної документації на загальну суму 77 344,80 грн., про що позивачу були направлені акти №№ 1,2 за липень, серпень 20903 р. Своїм листом від 04.09.2004р. позивач погодився із сумою 47 847,00 грн., що перевищує сплачену суму на 437 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що заміна проводу ППВ 3х2,5 мм.кв. на кабель ВВГ 3х1,5 мм.кв. не позначилась ні на якості, ні на вартості виконаних робіт і не є недоліком, який треба усувати.

Судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позивачем вимог та задоволення їх, але не погоджується з відшкодуванням позивачу в якості судових витрат вартості дослідження спеціаліста КНДІСЕ за Висновком № 4395/4396 від 22.09.2003р., виконаного на замовлення позивача, який позивач назвав судовою будівельною експертизою, з огляду на наступне:

10.06.2003р. Позивач ( Замовник) та Відповідач ( Підрядник) уклали Договір №7/06 ( далі – Договір), який за своєю правовою природою є договором підряду, відповідно до п.1.1 якого відповідач зобов‘язувався виконати електромонтажні роботи по складському корпусу по просп..Червоних Козаків, 28-А у м.Києві.

Вартість робіт за Договором становить 99 874,00 грн.( в т.ч. ПДВ), що визначена Протоколом узгодження договірної ціни, з передплатою 30%.

В Додатку №1 обумовлено, що вартість робіт зазначених в проектній документації 13-430-ЄМ та 13-430-ЄО ( розробник "Укргідроспецбуд". п.1.1 Договору), становить 99874,00 грн. в т.ч. ПДВ.

За умовами п.2.3 та п. 2.4 Договору, остаточний розрахунок по кожному етапу виконаних робіт проводиться після підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт з урахуванням одержаного авансу.

Відповідно до п.3.1, п.3.2, п.3.3 Договору – по завершенню робіт Відповідач надає Позивачу Акт здачі-приймання виконаних робіт, а Позивач зобов‘язаний протягом 5-ти днів направити Відповідачу підписаний Акт або мотивовану відмову від прийняття робіт, по чому складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх прийняття.

Строк дії Договору встановлений моментом виконання всіх робіт в повному об‘ємі.

Як свідчать матеріали справи, 17.06.2003р. платіжним дорученням №175 Позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати 30% від вартості робіт суму 29 962,00 грн., а 10.07.2003р. платіжним дорученням №208 було додатково перераховано кошти у сумі 17 448,00 грн.( форма № КБ-3, акт №1 за липень 2003р.) і, таким чином, позивачем було сплачено за Договором кошти в загальній сумі 47 410,00 грн.

Відповідно до п.2.3 Договору розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських днів після підписання Акту здачі-приймання робіт, після завершення робіт ( етапу) та складання акту здачі-приймання робіт позивач здійснює остаточний розрахунок з відповідачем з урахуванням отриманого авансу ( п.2.4 Договору).

Відповідач направив позивачу Акти виконаних робіт №1 та №2 за липень та серпень 2003 року на загальну суму 77 344,80 грн.,що не спростовується позивачем, але позивач відмовився підтвердити обсяги та вартість робіт, виконаних відповідачем у липні-серпні 2003р., в той час як останній наполягав на сплаті залишку суми за договором.

Суд першої інстанції обґрунтовано розглянув спір відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , що набрав чинності з 01 січня 2004р., за яким Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а також Господарського кодексу України (436-15) , що набрав чинності з 01 січня 2004р.

До відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст.ст.525,526,530.629 ЦК України (435-15) . ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов‘язання, які повинні виконуватися належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наявних у справі доказів і ця обставина була встановлена судом першої інстанції, причина спору, який виник між сторонами, полягає в тому, що ТОВ "Елеком ЛТД", як стверджує позивач, допустило відступи від умов договору, що погіршило роботу в цілому, оскільки замість передбаченого проектом трьохжильного кабелю перетином 3х2,5 мм.кв., проклало аналогічний кабель перетином 3х1,5 мм.кв. У цьому зв‘язку позивач стверджує, що усунув за власний рахунок допущені відповідачем відступи від умов договору, залучивши до цього іншу особу, а тому вимагає відшкодувати з відповідача грошову суму у розмірі 7 654,08 грн.

З даного приводу відповідачеві позивач направив лист від 19.08.2003р., який відповідач залишив поза увагою та своїм листом від 26.08.2003ор. №19-27 повідомив позивача про призупинення робіт на об‘єкті, а, крім того, 05.08.2003р. демонтував і вивіз оплачені позивачем освітлювальні прилади –світильники настельні РСПО1У-250 в кількості 23 штуки, вартість яких складає 19 685,50 грн.

Листом від 29.08.2003р. позивач в черговий раз пропонував відповідачу повернути світильники на об‘єкт і замінити електрокабель перетином 3х1,5 мм.кв. на електрокабель 3х2,5 мм.км.

Листом від 09.09.2003р. позивач пропонував відповідачеві до 15.09.2003р. погодити всі спірні питання та приступити до роботи, оскільки в протилежному випадку позивач буде змушений на підставі ст. 347 ЦК України ( в редакції 1963р.) відмовитись від Договору та вимагати від відповідача відшкодування збитків.

Оскільки відповідач не приступив до подальшого виконання робіт за Договором №7/06 від 10.06.2003р., позивач 11.09.2003р. звернувся з листом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення дослідження по встановленню об’ємів та вартості виконаних відповідачем робіт.

Згідно Висновку спеціаліста №4395/4396 від 22.09.2003р. вартість виконаних відповідачем робіт з урахуванням матеріалів результатами контрольних вимірювань становить 20 570,00 грн.

Згідно Висновку №142 судової будівельно-технічної експертизи від 05.12.2008р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість електромонтажних робіт, які було виконано ТОВ "Елеком ЛТД" згідно з Договором № 7/06 від 10.06.2003р. промислової бази СУ-630 за адресою: м.Київ, вул.. Червоних Козаків, 28-А становить 20 570,00 грн.

Крім того, за висновком судових експертів самовільна заміна під час виконання робіт з монтажу електричних мереж ТОВ "Елеком ЛТД" проводу ППВ 3х 2,5 мм.кв. на кабель ВВГ 3х1,5 мм.кв. є відступленням від проектної документації ЕО 13-430-ЕМ і не відповідає вимогам чинних в Україні нормативних актів в галузі будівництва і в подальшому може унеможливити підключення додаткових або більш потужних електроприймачів без проведення робіт з технічного переоснащення та за умов зростання рівня енергоспоживання може знизити рівень пожежо- та електробезпеки ділянок електромереж в межах розеточних груп Н15 та Н16.

Оцінивши та перевіривши Висновок №142 судової будівельно-технічної експертизи від 05.12.2008р. за правилами ст. 43 ГПК України, який відповідно до ст. 42 ГПК України не є обов‘язковим для господарського суду, але у судової колегії не викликає сумніву достовірність встановлених експертами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експерти були попереджені про те, що несуть кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Судова колегія звертає увагу на обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи, який приймається за основу, а тому суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача надмірно сплачені кошти у сумі 26 840,00 грн.

Також позивач вважає, що відповідач має відшкодувати понесені позивачем витрати по додатковій закупівлі світильників та виправленню недоліків ( заміна кабелю, відновлення освітлення, тестування кабелю та ін..), сплативши вартість відновлюваних робіт у сумі 7 654,08 грн., оскільки вони виникли з вини відповідача, який порушив свої договірні зобов‘язання.

Як вбачається з Висновку КНДІСЕ №142 від 05.12.2008р. по питанням 1,2,3,4 експерти вказали, що самовільна заміна під час виконання робіт з монтажу електричних мереж ТОВ "Елеком ЛТД" проводу ППВ 3х2,5 мм.кв. на кабель ВВГ 3х1,5 мм.кв. є відступленням від проекту та не відповідає вимогам чинних в Україні нормативних актів у галузі будівництва.

До матеріалів справи долучені підписані представником позивача та представником ТОВ "1У Кабельні системи": Додаткове узгодження №1 від 08.10.2003р., відповідно до якого позивач купує, а ТОВ "1У Кабельні системи" продає матеріали для створення кабельної системи мережі живлення та освітлення, а також роботи по створенню кабельної системи на об‘єкті позивача; Додаток ДС1 по додатковому узгодженню №1 від 03.10.2003р. "Специфікація матеріалів та робіт для створення кабельної системи мережі електроживлення та освітлення"; Проміжний акт приймання-здачі матеріалів та робіт від 03.02.2004р., відповідно до якого поставка матеріалів для створення кабельної мережі електроживлення та освітлення, а також роботи по створенню кабельної мережі на об‘єкті позивача, виконані. Загальна вартість фактично поставлених матеріалів та виконаних робіт складає 61 234,78 грн.

ТОВ "1У Кабельні системи" було виконано роботи по заміні раніше змонтованої мережі живлення та освітлення на загальну суму 7 654,08 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВ "1У Кабельні системи", який адресований позивачу.

Відповідно до ст..614 ЦК України (435-15) особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки і розмір збитків, завданих порушенням зобов‘язання, доказується кредитором ( ст.. 623 ЦК України (435-15) ).

Відповідно до ст.137 ЦПК та ст. 54 ГПК тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов‘язання контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв‘язку між першим та другим лежить на позивачеві.

Відповідач необґрунтовано стверджує, що ним за погодженням з проектною організацією та позивачем на підставі листа ТОВ "Формат інжиніринг" №80 від 13.07.2005р., були проведені заміри проводу ПІТВ 3х2,5 мм.кв. не кабель ВВГ 3х1,5 мм.кв. оскільки з п.1.1 Договору слідує, що проект виконувався організацією "Укргідроспецбуд", а тому саме дана організація несе відповідальність за проектні рішення і має право вносити зміни до проекту, у зв‘язку з цим неможна брати до уваги пояснення відповідача щодо монтажу кабелю іншого перетину як належне виконання умов договору з тих підстав, що ТОВ "Формат інжиніринг" у листі №80 від 13.07.2005р. не вважає дані дії відповідача недоліком у виконаних роботах.

Таким чином, твердження відповідача про проведення ним узгодженої з позивачем та проектною організацією заміни проводу ППВ 3х2,5 мм.кв. на кабель ВВГ 3х1,5 мм.кв. не доведено матеріалами справи, тому не можна вважати, що відповідач свої зобов‘язання за спірним договором виконав повністю і належним чином у відповідності з проектом.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відшкодував з відповідача на користь позивача витрати по усуненню недоліків у виконаних роботах у сумі 7 654,08грн.

Посилаючись на ст..44 ГПК України (1798-12) , позивач просить покласти на відповідача витрати, пов‘язані з наданням юридичних послуг у розмірі 1400,00 грн., як судові витрати, на підтвердження яких надав Договір про надання юридичних послуг №10/03 від 01.10.2003р., який було укладено із Суб‘єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Науменком Сергієм Володимировичем, платіжне доручення №179 від 23.06.2004р. на оплату юридичних послуг в сумі 1 400,00грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах,визначених частиною п‘ятою статті 49 ГПК України.

Відповідно до частини 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами і, отже, суд першої інстанції правомірно не поклав на відповідача витрати позивача, пов‘язані з оплатою юридичних послуг, які позивач помилково відніс до судових витрат, оскільки такі витрати ( про надання юридичних послуг) не мають обов‘язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв‘язку з оспорюванню шкодою.

Судова колегія не погоджується з позицією суду першої інстанції в частині відшкодування з відповідача на користь позивача 1231,00 грн.- витрат позивача на проведення дослідження спеціалістом КНДІСЕ ( Висновок № 4395/4396 від 22.09.2003р.) на замовлення позивача ще до пред‘явлення позову, які позивач також помилково відніс до судових витрат відповідно до ст..44 ГПК України (1798-12) , назвавши їх витратами за проведення судової будівельної експертизи, але судом першої інстанції не призначалась і не проводилась судова експертиза, тому відповідно до ст..49 ГПК України (1798-12) ці витрати також не можуть бути покладені судом на відповідача. Іншого обґрунтування правових підстав щодо відшкодування зазначених витрат з посиланням на норму матеріального права позивачем не надано.

За таких обставин, витрати позивача у розмірі 1231,00 грн. за проведення дослідження спеціалістом КНДІСЕ не відповідають вимогам ст..ст. 44, 49 ГПК України і відшкодуванню з відповідача, як судові витрати, не підлягають, тому рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 26 840,00 грн.- надмірно сплачених коштів та 7 654,08 грн.- витрат на усунення недоліків, судова колегія залишає рішення без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану – без задоволення.

Понесені позивачем витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 046,40 грн. на стадії апеляційного провадження у справі ( рахунок КНДІСЕ №1236/16 від 20.03.2007р.; платіжне доручення №11 від 20.03.2007р. на суму 1046,40 грн.) при відмові у задоволенні апеляційної скарги покладаються у даному випадку на відповідача . Витрати відповідача по сплаті державного мита за подавання апеляційної скарги також покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 44, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлекомЛТД" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2006р. у справі № 14/243-9/226-13/3 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком ЛТД" ( 01015, м.Київ, вул. Лейпцигська,14; Код ЄДРПОУ 20068840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" (юридична адреса: 02133, м.Київ, вул..Щорса,31; поштова адреса: 04201, м.Київ, А/С 164; Код ЄДРПОУ 25280457) 26 840,00грн.- надмірно сплачених коштів, 7 654,08 грн.- витрат на усунення недоліків, 344,94 грн.- держмита, 118,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком ЛТД" ( 01015, м.Київ, вул. Лейпцигська,14; Код ЄДРПОУ 20068840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-ТРАНС" (юридична адреса: 02133, м.Київ, вул..Щорса,31; поштова адреса: 04201, м.Київ, А/С 164; Код ЄДРПОУ 25280457) 1046,40грн. – витрати за проведення судової експертизи. Видати наказ.