розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р.,

у справі № 13/4335 (Скиба Г.М.),

за позовом приватного підприємства "Веста", м. Черкаси,

до відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка", с.Велика Бурімка, Чорнобаївський р-н,

про стягнення 156 273,31 грн.,

при секретарі судового засідання –Єрмак Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Пономар А. І. –представник за дов. б/н від 07.04.2009 р.;

від відповідача: не з’явились;

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд

У серпні 2007 року приватне підприємство "Веста"(далі по тексту –ПП "Веста", позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка"(далі по тексту –ВАТ "Племінний завод "Велика Бурімка"відповідач) 156 273,31 грн., з яких 99419,21 грн. основного боргу, 55210,46 грн. пені, 1189,87 грн. інфляційних витрат, 453,77 - 3% річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р. позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Племінний завод "Велика Бурімка"на користь ПП "Веста"99 419,21 грн. боргу, 55 210,46 грн. пені, 1 189,87 грн. інфляційних, 453,77 грн. 3% річних.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Велика Бурімка"подало до Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р. в частині стягнення з відповідача 40241,42 грн. боргу, 54005,98 грн. пені, 503,01 грн. інфляційних, 227,95 грн. 3 % річних та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача 59177,79 грн. боргу, 1204,48 грн. пені, 686,86 грн. інфляційних, 225,82 грн. 3 % річних. При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим, на думку відповідача, рішення підлягає скасуванню.

Також відкритим акціонерним товариством "Племінний завод "Велика Бурімка"подано до Київського міжобласного апеляційного господарського суду письмові зміни, доповнення та пояснення до апеляційної скарги, в яких скаржник просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р. повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача 59177,79 грн. основного боргу, 1204,36 грн. пені, 686,86 грн. інфляційних витрат, 225,82 грн. –3% річних, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.05.2008 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.

Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.

На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 06.05.2008 р., позивач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав до апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку з чим просить оскаржуване рішення від 06.12.2007 р. у справі № 13/4335 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. провадження у справі № 13/4335 було зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи № 04/4924, що розглядалась господарським судом Черкаської області.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. провадження у справі № 13/4335 було поновлено та призначено розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2009 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Жук Г.А., суддя Агрикова О.В.

В судовому засіданні 07.04.2009 р. представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 07.04.2009 р. не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Колегія суддів апеляційної інстанції вирішила здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача, оскільки, явка сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою та матеріали справи містять достатньо доказів для здійснення апеляційного перегляду справи № 13/4335, повного, всебічного дослідження усіх обставин справи та прийняття об’єктивного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р. не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між приватним підприємством "Веста"(постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Племінний завод "Велика Бурімка"(покупець) було укладено договір №35/к від 16.05.2007 р. поставки продукції –засобів захисту рослин марки "Оберіг"(Договір № 1) та договір №38/к від 01.06.2007 р. поставки продукції –засобів захисту рослин марки "Майстер"(Договір № 2) (а.с.14-15).

Згідно п. 1.1 Договорів № 1, № 2 постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця матеріально-технічні ресурси (продукція), а покупець зобов’язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах договорів.

Позивач свої зобов’язання за Договорами виконав та поставив відповідачу продукцію, що підтверджується наступними доказами:

- за договором №35/к від 16.05.2007 р.: видаткова накладна № 45 від 16.05.2007 р. на суму 54949,04 грн., довіреність ЯНЗ № 238686 від 16.05.2007 р. (а.с. 16).

- за договором №38/к від 01.06.2007 р.: видаткова накладна № РН-0000065 від 01.06.2007 р. на суму 40241,42 грн., довіреність ЯЛФ № 016523 від 01.06.2007р. (а.с. 17).

З пунктів 1.3, 4.2 договору № 35/к від 16.05.2007 р. та договору № 38/к від 01.06.2007 р. вбачається, що зазначені договори укладені на умовах відстрочення платежу, покупець (відповідач) перераховує постачальнику (позивачу) на поточний рахунок вартість продукції до 16.06.2007 року.

Крім того, між приватним підприємством "Веста"та відкритим акціонерним товариством "Племінний завод "Велика Бурімка"також була укладена усна угода поставки продукції - засобів захисту рослин марки "Кристал жовтий"(Договір № 3), згідно якої відповідачем було отримано продукцію на загальну суму 4228,75 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000068 від 08.06.2007 р. та довіреністю серії ЯЛФ № 016533 (а.с. 18).

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо укладення усної угоди, а саме, те, що сторони досягли згоди по істотних умовах у відносинах купівлі-продажу у відповідності до вимог ст. ст. 655, 656, 669, 673, 691 ЦК України, відобразивши істотні умови в накладних на отримання товару. Волевиявлення сторін свідчить про бажання нести обов’язки за договірними відносинами. Отримання продукції відповідачем підтверджено відмітками в накладних та копіями довіреностей.

Відповідач в порушення умов Договору № 1, Договору № 2 та Договору № 3 свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції не виконав.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду складає: за Договором № 1 –54 949,04 грн., за Договором № 2 –40 241,42 грн. та за Договором № 3 –4 228,75 грн., загальна сума заборгованості становить 99 419,21 грн.

Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Будь-які докази, що підтверджували б виконання відповідачем зобов’язання за вищезазначеними договорами матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 99 419,21 грн.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не погоджується з позицією господарського суду Черкаської області щодо задоволення вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 55 210,46 грн. та вважає, що рішення в цій частині необхідно змінити з наступних підстав.

Пунктом 6.2 Договорів № 1 та № 2 передбачено, у разі несвоєчасного виконання покупцем своїх зобов’язань, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ч.6 ст. 232 ГК України передбачено в разі несплати або несвоєчасної оплати покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з п. 6.2 Договорів № 1 та № 2, зазначений сторонами розмір пені перевищує, передбачену законодавством, подвійну облікову ставку Національного банку України.

Враховуючи зазначене та положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) щодо граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), представник позивача до суду апеляційної інстанції надав уточнений розрахунок пені, в якому її розмір становить 7 615,23 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимога позивача в частині стягнення пені є правомірною. Однак, позивачем невірно визначений період, за який нараховується пеня. З наданого позивачем до апеляційного господарського суду розрахунку розміру пені вбачається, що останній здійснив нарахування за період з 17.06.2007 року по 17.12.2007 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що нарахування пені необхідно здійснювати з 17.06.2007 року (початок прострочення несплаченої суми) по 30.08.2007 року включно (момент подачі позову до суду). В зв’язку з зазначеним вище, апеляційний господарський суд здійснив власний розрахунок пені відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, за договором поставки продукції № 35/к від 16.05.2007 року сума боргу складає 54 949,04 грн. Пеня з цієї суми складає 1 806,72 грн. (54949,04 грн. (сума боргу) Х 16 (подвійна облікова ставка з 01.06.2007 р.) х 75 днів/100/365 днів).

За договором поставки продукції № 38/к від 01.06.2007 року сума боргу складає 40 241,42 грн. Пеня з цієї суми складає 1 323,14 грн. (40 241,42 грн. (сума боргу) Х 16 (подвійна облікова ставка з 01.06.2007 р.) х 75 днів/100/365 днів).

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню за період з 17.06.2007 р. по 30.08.2007 р. складає 3 129,86 грн.

Згідно норм ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції з весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 1189,87 грн. за період з червня по липень 2007 року та 3% річних в розмірі 453,77 грн. за період з 17.06.2007 року по 06.08.2007 року колегія суддів зазначає наступне. Як зазначено вище, правильним є період, за який позивач має право нараховувати штрафні санкції за обома договорами, з 17.06.2007 р. по 30.08.2007 р. Отже, колегія суддів здійснивши власний розрахунок, встановила, що відповідно до Договору № 1 та Договору № 2 вірний розмір інфляційних збитків становить 1903,81 грн. та 3% річних –586,79 грн. Однак, стягнення інфляційних та 3% річних у збільшених розмірах не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України апеляційний суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків та 3% річних у розмірах, заявлених до стягнення в суді першої інстанції в сумі 1189,87 грн. та 453,77 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 року у справі № 13/4335 необхідно змінити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покласти на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 4 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р. у справі № 13/4335 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.12.2007 р. у справі № 13/4335 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Велика Бурімка" (19940, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Велика Бурімка, код ЄДРПОУ 00486818) на користь приватного підприємства "Веста" (19601, м. Черкаси, вул. Геронимівська, 3, код ЄДРПОУ 32718158) 99 419 (дев’яносто дев’ять тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 21 коп. - основного боргу, 3 129 (три тисячі сто двадцять дев’ять) грн. 86 коп. –пені, 1 189 (одну тисячу сто вісімдесят дев’ять) грн. 87 коп. - інфляційних збитків та 453 (чотириста п’ятдесят три) грн. 77 коп. –3% річних, 1042 (одну тисячу сорок дві) грн. 34 коп. - державного мита за розгляд позовної заяви, 78,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.