КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2009 № 21/486-20/193
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4032670) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs1554173) )
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Дунайло Т.С. – довіреність №01/5 від 01.06.2008 р.
відповідача-1: Циган О. І. – довіреність від 15.01.2009 р.
відповідача-2: Мостова М. І. – довіреність від 15.01.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Картель" Редакція загальнонаціонального тижневика "Деловая столица"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.09.2008
у справі № 21/486-20/193 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка"
до Закритого акціонерного товариства "Картель" Редакція загальнонаціонального тижневика "Деловая столица"
Приватного підприємства "Інформаційне агентство "Інформбюро"
про визнання відомостей неточними та такими, що не відповідають дійсностіі принижують ділову репутацію та про спростування таких відомостей
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" (далі по тексту – ТОВ "Домотехніка", позивач) звернулось до суду з позовом Закритого акціонерного товариства "Картель" редакція загальнонаціонального тижневика "Деловая столица" (далі по тексту – ЗАТ "Картель", відповідач-1) про визнання відомостей неточними та такими, що не відповідають дійсності і принижують ділову репутацію, та про спростування таких відомостей, а також про стягнення з відповідача судових витрат.
За ініціативою суду до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Приватне підприємство "Інформаційне агентство "Інформбюро" (далі по тексту – ПП "Інформбюро", відповідач-2).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.11.2007 р. у справі № 21/486, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 р. позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано Закрите акціонерне товариство "Картель" Редакція загальнонаціонального тижневика "Деловая столица" спростувати наступну інформацію, розміщену в статті "Домотехника" под прицелом" в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица", а саме:
"про те, що володільцем мережі "Домотехника" є Єгор Подольский";
"про те, що володільці мережі "Домотехніка" Сергій Розанов та Сергій Закревський мають намір продати компанію та найбільш вирогідним покупцем стане один з співзасновників фірми "Фокстрот" чи група магазинів "Фокстрот";
"про те, що закриття магазинів мережі "Домотехніка" (відмова від деяких супермаркетів) пов’язано з проведенням масових перевірок контролюючими органами" шляхом опублікування тексту відповідного спростування в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица", який має бути погоджено з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Домотехніка" Костянтином Теретишником.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 15.04.2008 р. № 21/486 касаційну скаргу ЗАТ "Картель" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 р. у справі № 21/486 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Позивачем при повторному розгляді справи були подані письмові зміни до позовної заяви, у яких просить суд зобов’язати відповідачів здійснити публікацію спростування відомостей, які є недостовірними, неповними та принижують ділову репутацію позивача, а саме, спростування, в якому зазначити про те, що:
- закриття супермаркетів "Домотехніка" 11.06.2007 р. було здійснено за рішенням керівництва компанії з метою проведення щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;
- твердження статті щодо того, що магазини "Домотехніка", кожен з яких є "отдельным юридическим лицом" були піддані "единовременным проверкам… контролирующих органов…" з метою "выбить" таким образом средства на грядущие выборы" або "сбить стоимость сети, которую нынешние владельцы… намерены продать" є неправдивою в повному обсязі;
- ТОВ "Домотехніка" є однією з найбільших компаній з продажу побутової техніки в Україні, що займає стабільне положення на ринку та продовжує динамічно розвиватися, відкриваючи нові магазини по всій території України;
- враховуючи успішний розвиток торговельної мережі "Домотехніка" власники компанії С. Закревський та С. Розанов не мали та не мають наміру здійснювати продаж компанії, в т. ч. представникам групи "Фокстрот".
Текст спростування погодити з позивачем, складений виходячи з вимог позивача, затверджених рішенням суду.
Змінені позовні вимоги були прийняті судом до розгляду.
Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що опублікована інформація була надана редакції тижневика "Деловая столица" Інформаційним агентством "Інформбюро".
Відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що опублікована інформація є достовірною, а частина суджень є оціночними, відповідно такі судження не підлягають спростуванню чи доведенню їх правдивості.
Рішенням від 09.09.2008 р. позовні вимоги були задоволені частково: зобов’язано ЗАТ "Картель" спростувати недостовірні, неповні та такі, що принижують ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" відомості, розміщені у номері 25/319 від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица" у статті "Домотехника" под прицелом", а саме, здійснити публікацію спростування, в якому зазначити про те, що:
- закриття супермаркетів "Домотехніка"11.06.2007 р. було здійснено за рішенням керівництва компанії з метою проведення щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;
- твердження статті щодо того, що магазини "Домотехніка", кожен з яких є "отдельным юридическим лицом"були піддані "единовременным проверкам… контролирующих органов…"з метою "выбить"таким образом средства на грядущие выборы"або "сбить стоимость сети, которую нынешние владельцы… намерены продать"є неправдивою в повному обсязі".
Текст спростування опублікувати тим же шрифтом і помістити під заголовком "Спростування відомостей, опублікованих у номері 25/319 від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица" у статті "Домотехника" под прицелом" у запланованому найближчому випуску загальнонаціонального тижневика "Деловая столица" після набрання рішенням законної сили. Текст спростування погодити з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка".
3. Зобов’язано ПП "Інформаційне агентство "Інформбюро" спростувати недостовірні, неповні та такі, що принижують ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" відомості, розміщені у номері 25/319 від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица" у статті "Домотехника" под прицелом", а саме, здійснити публікацію спростування, в якому зазначити про те, що:
- закриття супермаркетів "Домотехніка" 11.06.2007 р. було здійснень за рішенням керівництва компанії з метою проведення щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;
- твердження статті щодо того, що магазини "Домотехніка", кожен з яких є "отдельным юридическим лицом" були піддані "единовременным проверкам… контролирующих органов…" з метою "выбить" таким образом средства на грядущие выборы"або "сбить стоимость сети, которую нынешние владельцы… намерены продать" є неправдивою в повному обсязі".
Текст спростування опублікувати тим же шрифтом і помістити під заголовком "Спростування відомостей, опублікованих у номері 25/319 від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица" у статті "Домотехника" под прицелом" у запланованому найближчому випуску загальнонаціонального тижневика "Деловая столица" після набрання рішенням законної сили. Текст спростування погодити з ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка".
4. Стягнуто з ЗАТ "Картель" редакція загальнонаціонального тижневика "Деловая столица" на користь ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" 42,50 грн. – витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнуто з ПП "Інформаційне агентство "Інформбюро" на користь ТОВ "Мережа супермаркетів електроніки "Домотехніка" 42,50 грн. – витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення обґрунтоване тим, що викладені у статті "Домотехника" под прицелом" відомості в їх сукупності про невипадковість та масовість проведених перевірок та причинний зв’язок між проведеними перевірками та закриттям магазинів, а також про намір продажу мережі магазинів "Домотехніка" мають негативний характер і формують у споживачів думку про те, що мережа супермаркетів "Домотехніка" нездатна нормально функціонувати, а відтак відповідні відомості є такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію позивача й тому підлягають спростуванню.
Крім того, судом зазначено, що спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.
Не погоджуючись з рішенням від 09.09.2008 р. відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначено, що:
1) судом при ухваленні рішення неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України);
2) висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України);
3) судом при ухваленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України).
Так, відповідач-1 конкретизував, що:
- суд не врахував, що про достовірність факту закриття магазинів свідчить коментар пана Теретишника: "...проводити заходи з удосконалення пожежної безпеки без припинення діяльності магазину є не лише порушенням техніки безпеки та правил обслуговування, а і є прямою неповагою до клієнтів компанії", який висвітлений в 1 Претензії вих. № 380/07 від 21.06.2007 року (абзац 9 стр.1), що була надіслана на адресу, ЗАТ "Картель". Також дана інформація підтверджується з розмови пана Теретишника, аудіо запис якої було надано Суду в якості доказу. Запис містить наступну цитату пана К. Теретишника: "В магазинах были определенные недочеты по пожарной безопасности, которые были выявлены службой... поэтому закрылись для их устранения..., что было согласовано со службой (прим.: органы пожарной безопасности)";
- відомості відносно того, що мали місце "единовременные проверки...контролирующими органами...." є також достовірними, адже представник Позивача К. Теретишник в Претензії до Відповідача, даючи коментар, сам вказав на те, що перевірки дійсно проводилися (абзац 4, стр. 2). Крім того, в статті немає жодного твердження відносно того, що це були за перевірки – планові чи позапланові;
- відповідач не погоджується з Рішенням Суду щодо визнання недостовірними наступних відомостей: "з метою "выбить" таким образом средства на грядущие выборы" або "сбить стоимость сети, которую нынешние владельцы...намерены продать". Як зазначив Суд у своєму рішенні при з’ясуванні обставин справи дані відомості містять в собі інформацію, щодо можливих намірів власників Позивача, наявність та достовірність яких не може бути встановлена судом, оскільки можливі наміри власників компанії не обов’язково несуть реальні наслідки щодо розпорядження компанією (абзац 10 стр. 7) Рішення Суду;
- в статті відсутні жодні твердження про те, що мережа супермаркетів "Домотехніка" готується до продажу, а лише вказується на можливість таких подій в майбутньому. Це підтверджується також мовними засобами, що застосовуються при цьому, а саме: "... еще одной версией", "возможно", "наиболее вероятным", "можеш бить связано..." тощо. Врахувавши всі вищезазначені обставини та події, автор при підготовці статті здійснив оцінку вказаних подій та висловив певні припущення, зробив певні висновки щодо можливих подальших варіантів розвитку цих подій, тому ці твердження є оцінюючими, а суд прийшов до протилежного висновку. Виходячи з вищезазначеного, позиція Відповідача полягає в тому, що ці відомості не можуть бути визнані такими, що не відповідають дійсності, завдають шкоди честі, гідності, діловій репутації Позивача, та не підлягають спростуванню;
- суд фактично всю відповідальність поклав на Відповідача своїм рішенням, оскільки зобов’язує Відповідача спростувати відомості, що визнані Судом недостовірними, в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица", редакцією якого являється ЗАТ "Картель" (Відповідач). Відповідача-2, Суд також зобов’язує спростувати відомості, що визнані Судом недостовірними, і також в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица", редакцією якого являється ЗАТ "Картель" (Відповідач-1). Дана вимога суду призведе понесення відповідачем матеріальних втрат, оскільки публікація спростування є особливим видом відповідальності, наслідком якого є не лише втрати матеріального характеру, а й втрати немайнового характеру – публікація спростування фактично принижує його ділову репутацію, оскільки свідчить про недоліки в роботі. Втрати не майнового характеру не підлягають, матеріальній оцінці внаслідок чого не можуть бути відшкодовані.
Відповідач-2 також не погодився з рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 р., звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення і прийняти нове, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки Господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення особи, яка несе відповідальність за публікацію відомостей у разі визнання їх такими, що не відповідають дійсності.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, відповідач-2 посилається на ті ж факти та нормативні акті, що й відповідач-1.
Позивач у відзивах на апеляційні скарги не погоджується з апеляційними вимогами відповідачів і зазначає, що їх твердження є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності, оскільки оскаржуване рішення є таким, що прийняте з повним дослідженням матеріалів справи, всіх обставин справи, з дотриманням всіх норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.
Ухвалою від 10.12.2008 р. апеляційні скарги були прийняті до провадження, розгляд справи призначений на 28.01.2009 р.
28.01.2009 р. в судовому засіданні була оголошена перерва на 24.02.2009 р.
24.02.2009 р. ухвалою судове засідання було відкладене на 24.03.2009 для виклику в судове засідання директора позивача Теретишника К. для надання суду пояснень по справі.
24.03.2009 р. судове засідання було відкладене на 07.04.2009 р.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на неї, пояснень учасників судового засідання, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
В номері 25/319 від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику "Деловая столица" було розміщено статтю під назвою "Домотехника" под прицелом".
Позивач стверджує, що твердження, викладені у зазначеній статті, а саме:
- "учитывая, что магазины простаивали полдня, а их площадь от 1 до 2,5 тысяч кв.м., потери от простоя оцениваются более чем в 2 млн. долларов США" (абзац 1 колонка 1)";
- "причиной сложившейся ситуации стали единовременные проверки супермаркетов контролирующими органами. Учитывая, что каждая точка формально не связана с остальными магазинами (т.е. является отдельным юридическим лицом), это наталкивает на мысль, что контролирующие органы устроили массовые проверки не случайно" (абзац 2 колонка 1)";
- "еще одной версией столь пристального внимания контролирующих органов ритейлоры называют желание некоторых бизнесменов сбить стоимость сети, которую ее нынешние владельцы Сергей Закревский, Сергей Розанов и Егор Подольский намерены продать. "Предложения о продаже нам поступали, но мы их отклонили", - сообщил "ДС" представитель одной из крупнейших столичных сетей бытовой техники, пожелавший остаться неназванным";
- "в последнее время у "Домотехники" возникли трудности в работе, вследствие чего она отказалась от некоторых супермаркетов";
- "в одной из известных столичных компаний "ДС" сообщили, что наиболее вероятным покупателем "Домотехники" может стать группа "Фокстрот" (абзац 2 колонка 3);
- "возможно, покупателем "Домотехники" станет один из соучредителей "Фокстрота"... вырученные от продажи магазинов средства станут "отступными" для опального совладельца. В свою очередь он сможет использовать их для приобретения сети "Домотехника", чтобы работать в этом бизнесе самостоятельно" (абзац 2 колонка 3), є такими, що не відповідають дійсності.
У зв’язку з вказаним, позивач просить суд зобов’язати відповідачів здійснити публікацію спростування відомостей, які є недостовірними, неповними та принижують ділову репутацію позивача, а саме, спростування, в якому зазначити про те, що:
- закриття супермаркетів "Домотехніка"11.06.2007 р. було здійснень за рішенням керівництва компанії з метою проведення щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;
- твердження статті щодо того, що магазини "Домотехніка", кожен з яких є "отдельным юридическим лицом" були піддані "единовременным проверкам… контролирующих органов…"з метою "выбить" таким образом средства на грядущие выборы" або "сбить стоимость сети, которую нынешние владельцы… намерены продать" є неправдивою в повному обсязі;
- ТОВ "Домотехніка" є однією з найбільших компаній з продажу побутової техніки в Україні, що займає стабільне положення на ринку та продовжує динамічно розвиватися, відкриваючи нові магазини по всій території України;
- враховуючи успішний розвиток торговельної мережі "Домотехніка" власники компанії С. Закревський та С. Розанов не мали та не мають наміру здійснювати продаж компанії, в т. ч. представникам групи "Фокстрот".
Текст спростування погодити з позивачем, складений виходячи з вимог позивача, затверджених рішенням суду.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Для вирішення справи по суті суду необхідно встановити факт поширення недостовірної інформації (поширення неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з діяльністю суб’єкта господарювання) та встановити чи завдало таке поширення чи могло завдати шкоду діловій репутації позивач, а також встановити, хто саме несе відповідальність за поширення такої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, матеріали публікації отримані відповідачем-1 від ПП "Інформаційне агентство "Інформбюро", що підтверджується, зокрема наданим відповідачем договором про надання інформаційних матеріалів від 01.02.02 р., додатком № 1 до вказаного договору, додатком № 65 до договору № 2 від 01.02.07 р., а також актом виконаних робіт № 65 від 30.06.07 р. Тобто, відповідач-2 виступає інформаційним агентством, яке надало відповідачу-1 відомості, що опубліковані у статті "Домотехника" под прицелом".
Відповідно до статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників).
Таким чином, особою, що поширила інформацію, яка викладена у статті "Домотехника"под прицелом" є ПП "Інформаційне агентство "Інформбюро".
Поняття розповсюджувача продукції інформаційного агентства дано в статті 24 Закону України "Про інформаційні агентства", відповідно до якої, розповсюджувачем продукції інформаційного агентства може бути як саме агентство, так і суб’єкт підприємництва - власник (користувач) засобу комунікації, через який він розповсюджує продукцію інформаційного агентства в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та укладеною між ними угодою.
Отже відповідач-1 в даному випадку є розповсюджувачем продукції агентства, а саме відповідач-1 розповсюдив статтю "Домотехника" под прицелом", а отже він також має спростовувати відомості, що не відповідають дійсності та також є належним відповідачем у справі.
Згідно ст. 34 Господарського Кодексу України дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних із особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.
Відповідно до абз. 2 пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.09.1990 за № 7 (v0007700-90) "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Згідно з абз. 5 п. 3 постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.09.1990 р. за № 7 (v0007700-90) , до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до пункту 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р. за № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" (v_184600-07) , за змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб’єкта (підприємця). Право юридичних осіб, державних органів і органів місцевого самоврядування на спростування недостовірної інформації передбачено приписами статті 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та статті 33 Закону України "Про інформаційні агентства".
У вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.
Отже, достовірність поширеної інформації повинен доводити відповідач, до якого заявлено позов про спростування недостовірної інформації.
Так, відповідачі у справі вказують, що достовірність даних про проведення перевірок супермаркетів мережі "Домотехніка" контролюючими органами підтверджується самим позивачем, шляхом підтвердження такої інформації директором позивача К. Теретишника в телефонній розмові, аудіо запис якої надано суду в якості доказу, в якій пан Теретишник зазначив, що магазини були зачинені для усунення недоліків з пожежної безпеки. Крім того, посадова особа позивача —К. Теретишник підтвердив той факт, що кожний магазин є окремою юридичною особою, яка входить до мережі "Домотехніка".
Разом з тим, в статті "Домотехника" под прицелом" дійсно наводяться цитати пана К. Теретишника про те, що рішення про закриття магазинів було прийнято керівництвом компанії для усунення недоліків з пожежної безпеки. Як зазначила посадова особа позивача, рішення про усунення недоліків та про закриття магазинів прийняло саме керівництво компанії, та це не було наслідком виявлення недоліків та закриття магазинів для усунення виявлених недоліків контролюючими органами.
Отже, твердження про те, що "причиною ситуації, що склалась (закриття магазинів) є одночасні перевірки супермаркетів контролюючими органами з посиланням на твердження "злих язиків" не доведено відповідачами як достовірне, оскільки відповідачами не доведено причинного зв’язку між закриттям магазинів та проведенням перевірок контролюючими органами.
Дана інформація не підпадає під оціночні судження, оскільки в статті прямо вказується на причинний зв’язок між перевірками контролюючих органів та закриттям магазинів та вказується на той факт, що такі перевірки були проведені не випадково.
Оцінюючи викладені у статті "Домотехника" под прицелом" відомості в їх сукупності та оцінюючи ці відомості у контексті всієї статті, суд приходить до висновку, що відомості у їх сукупності, а саме про невипадковість та масовість проведених перевірок та причинний зв’язок між проведеними перевірками та закриттям магазинів мають негативний характер та формують думку про те, що мережа супермаркетів "Домотехніка" не здатна належно функціонувати.
Крім того, як визнає сам відповідач-2 ним було допущено неточність стосовно складу власників мережі супермаркетів "Домотехника", а саме зазначено, що Єгор Подольский є власником мережі супермаркетів "Домотехника", коли насправді він ним не є, а отже дана інформація є недостовірною.
Так само недостовірно відповідачі стверджують, що власники мережі супермаркетів "Домотехники" мають намір її продати.
При цьому даний факт висловлено у статті не як припущення, а як твердження. Так, в статті "Домотехника под прицелом"зазначено "Еще одной версией столь пристального внимания контролирующих органов ритейлоры называют желание некоторых бизнесменов сбить стоимость сети, которую ее нынешние владельцы Сергей Закревский, Сергей Розанов и Егор Подольский намеренны продать". Отже, припущення висловлювалось щодо підстав перевірки контролюючих органів, а не щодо намірів продати компанію, а відомості щодо продажу компанії є недостовірними. Оскільки твердження щодо намірів продати компанію є недостовірними, то і недостовірним є твердження про те, що найбільш вірогідним покупцем компанії може стати група компаній "Фокстрот".
Посилання відповідачів на те, що факт наміру продажу мережі супермаркетів "Домотехніка" підтверджено прес-секретарем мережі магазинів "Ельдорадо" Валерією Толочиною в телефонній розмові, аудіозапис якої надано у якості доказу, суд вважає таким, що не доводить дійсність викладеної інформації. Прес-секретар мережі магазинів "Ельдорадо" не є посадовою особою позивача та не може знати про наміри керівництва компанії мережі магазинів "Домотехніка" продати компанію. Крім того, факт звернення з пропозицією до мережі магазинів "Ельдорадо" також не доведено, оскільки прес-секретар не є тією посадовою особою, до якої може бути зроблено пропозицію про придбання магазинів, так само інших доказів щодо пропозиції продажу (зокрема і документальних) суду не надано.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх переконань.
Аналізуючи отриману інформацію, тобто факти, які вже мали місце (причому це може бути інформація як від позивача, так і від третіх осіб), журналіст вправі зробити самостійну оцінку отриманої інформації і оприлюднити таку оцінку.
Так, у відповідності до ст. 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Суд погоджується з твердженням відповідача-2 про те, що вислови щодо приблизних збитків від простою магазинів півдня є оціночними судженнями, з огляду на застосовані мовні конструкції, посиланням на подібні магазини та фразеологічні вирази "за словами інших учасників ринку", "враховуючи те" і тому подібне, можна зробити висновок, що це є приблизною оцінкою журналістом наслідків того, що магазини не працювали півдня, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню
Суд також зазначає, що твердження про те, що кожен з магазинів є окремою юридичною особою мережі магазинів не носить негативної інформації та є достовірним, так само є достовірним і факт закриття двох з магазинів, що підтверджено уповноваженою посадовою особою позивача К. Теретишником, який підтвердив, що вони були закриті через високу орендну плату та відсутність паркування та в зв’язку з безпосередньою близькістю іншого магазину мережі "Домотехніка", а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав на інтересів серед іншого є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
При цьому суд зазначає, що спростування недостовірної інформації має відбутися відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".
Відповідно до статті 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.
Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.
Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.
Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.
Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу.
Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.
З огляду на наведене, відповідачі мають надрукувати спростування недостовірної інформації, текст якого погодити з позивачем. При цьому, вимогу позивача про зазначення у спростуванні інформації, що "ТОВ "ДОМОТЕХНІКА"є однією з найбільших компаній з продажу побутової техніки в Україні, що займає стабільне положення на ринку та продовжує динамічно розвиватися, відкриваючи нові магазини по свій території України", суд вважає необґрунтованою, оскільки викладена інформація не містить спростування, а фактично, є рекламою позивача.
Також, інформація у спростуванні, що "враховуючи успішний розвиток торговельної мережі "ДОМОТЕХНІКА" власники компанії С. Закревський та С. Розанов не мали та не мають наміру здійснювати продаж компанії, в т. ч. представникам групи "Фокстрот", по суті, є рекламою позивача і містить інформацію щодо можливих намірів власників позивача, наявність та достовірність яких не може бути встановлена судом, оскільки можливі наміри власників компанії не обов’язково несуть реальні наслідки щодо розпорядження компанією.
За наведених обставин, суд першої інстанції вірно визнав позовні вимоги обґрунтованими у частині та задовольнив заявлені позовні вимоги частково.
Судова колегія зазначає, що доводи викладені в апеляційних скаргах є безпідставними, оскільки всі викладені в оскаржуваному рішенні обставини підтверджені документальними носіями, звукозаписами розмов, поясненнями посадових осіб.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано суду першої інстанції належних доказів на спростування викладеного в позові, тому враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Картель" редакція загальнонаціонального тижневика "Деловая столица" залишити без задоволення
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інформаційне агентство "Інформбюро" залишити без задоволення
Рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2008 р. по справі № 21/486-20/193 залишити без змін.
Справу № 21/486-20/193 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
10.04.09 (відправлено)