Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

при секретарі:

За участю представників:

від кредитора:

від боржника

Велікданов С.К. дов. б\н від 01.01.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 13.01.2009

у справі № 23/310-б (суддя

за позовом ОСОБА_1

до Кредитна спілка "Аккорд"

про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2009р. у справі № 23/310-б відкладено розгляд справи, викликано у судове засідання представників заявника, боржника та прокуратури.

ОСОБА_1 не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати. Вважає, що вона прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник Боржника відзив на апеляційну скаргу суду не надав, однак в судовому засіданні вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги залишив на вирішення суду.

Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються апеляційні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін із наступних мотивів:

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень, при апеляційному провадженні.

Київським апеляційним господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено такі обставини, що мають значення для справи.

18.12.2008 ухвалою господарського суду м. Києва за заявою ОСОБА_1. порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Аккорд" за номером №23/310-б.

13.01.2009року до місцевого господарського суду звернулась Прокуратура Шевченківського району м. Києва з клопотанням від 13.01.2009 р. №к-220/02 про вступ у справу №23/310-б з метою захисту інтересів держави.

Згідно протоколу судового засідання від 13.01.2009 р. господарським судом м. Києва представник Прокуратура Шевченківського району м. Києва - Онучина Т.В. приймала участь у судовому засіданні.

Оскаржуваною ухвалою від 13.01.2009 р. відкладено розгляд справи, викликано у судове засідання представників заявника, боржника та прокуратури, прокуратуру зобов'язано надати суду засвідчену довіреність представника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції в порушення чинного законодавства та в порушення прав скаржника було залучено прокурора до участі у справі про банкрутство, оскільки, на думку Ініціюючого кредитора, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не передбачено участь прокурора у справі про банкрутство, а підстави для вступу прокурора у справу, передбачені ст. 29 ГПК України, в даному випадку відсутні.

Однак, апеляційний суд не приймає дані твердження скаржника до уваги, оскільки вони є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства, зважаючи на наступне. Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) надано визначення учасників провадження у справі про банкрутство, а саме це сторони, арбітражний керуючий, власник майна боржника, а також, у випадках передбачених цим законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, ФДМ України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника. Згідно ч.1 т.5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. Відповідно до ст. 29 ГПК України передбачено право участі прокурора у розгляді господарських справ, частина перша даної норми визначає мету участі прокурора у процесі, як представництво інтересів громадян або держави. Стаття 36 1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) передбачає представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Згідно положень даної норми одною з форм представництва є участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом (ч.5 ст. 361 Закону України "Про прокуратуру").

Таким чином, аналізуючи положення вищезазначених норм законодавства, апеляційний суд робить висновок, що прокурор здійснюючи свої функції має право передбачене законодавством вступати в будь-якій стадії судочинства, а господарський суд в свою чергу позбавлений можливості відмовити прокуророві в його вступі у справу

Отже, апеляційний суд вважає, ОСОБА_1. не доведено тих обставин на які він посилається в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування ухвали суду першої інстанції.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що ухвала місцевого суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", а тому відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обстав, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1., а ухвалу місцевого господарського суду від 13.01.2009 р. без змін.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ст. ст. 99, 101-103, 105, ГПК України (1798-12) , апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1. на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.01.2009р. у справі № 23/310-б залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.01.2009 р. у справі №23/310-б залишити без змін.

2. Матеріали справи № 23/310-б повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану ухвалу.