розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. у справі № 41/165-08

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя (прос. Леніна, 8, м. Запоріжжя, 69600)

до відповідача-1 Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області (проїзд Галузевий, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39609)

відповідача-2 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (прос. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, 49600)

за участю третьої особи –Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової компанії "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39609)

про стягнення 58676 грн. 13 коп.

В листопаді 2008р. Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача-1 - Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області

- вартості вагової недостачі дизельного палива (суми, сплаченої позивачем третій особі-Закритому акціонерному товариству транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта"в якості передоплати на підставі укладеного між ними договору № 2923/2/2118 від 28.12.2007р. в розмірі 47794 грн. 27 коп., на яку не був поставлений товар);

- суму, сплачену за послуги Запорізькій торгово-промисловій палаті в розмірі 1102 грн. 50 коп.;

- суму ПДВ, нараховану на суму компенсації вартості недопоставленого товару в розмірі –9779 грн. 36 коп., всього 58676 грн. 13 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. (суддя Орєшкіна Е.В.) в позові відмовлено, судові витрати по справі віднесено на позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод"звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. у справі № 41/165-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, або передати справу № 41/165-08 на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

При цьому зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнятим судом з порушенням норм матеріального права. При винесенні рішення судом було неповно з’ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини, які є недоведеними, суд вважає встановленими.

Єдиною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ЗАТ "ЗАЗ"відшкодування збитків є відсутність підстав для покладення відповідальності на ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта". Суд зазначив, що належним відповідачем у справі є третя особа –АТ "Укртатнафта", сторона по договору поставки нафтопродуктів № 2923/2/2118 від 28.12.07р. Вказуючи на ніби неналежного відповідача, суд не дослідив чи міститься в діях АТ "Укртатнафта"повний склад правопорушення, що дало б змогу притягнути його до відповідальності за недолив в вагоно-цистерни нафтопродуктів на невірне внесення даних до накладної. Натомість скаржник наголошує, що відповідно до діючого законодавства, саме ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта", виступаючи у вказаних правовідносинах вантажовідправником, несе відповідальність за правильне внесення даних про масу вантажу та забезпечення його доставки вантажоодержувачу.

Крім того, ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" надало суду першої інстанції договір № 2570/10 від 01.07.1999р. між ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"та АТ "Укртатнафта", предметом якого є надання послуг по оформленню прийманню, відвантаженню вантажів по договорам замовника (АТ "Укртатнафта") з третіми особами по території України, ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"уклало від свого імені договір перевезення нафтопродуктів в цистернах з залізницею. Згідно п. 2.1.1. укладення договору перевезення із залізницею є обов’язком ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта". Але умови цього Договору, в тому числі розподіл відповідальності за збереження недостачу, порчу вантажу ЗАТ "ЗАЗ"невідомі. В зв’язку з вищевикладеним, апелянт робить висновок, що ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"є належним відповідачем по справі та має нести відповідальність за недостачу нафтопродуктів в вагоноцистернах.

Ухвалою від 16.02.200р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.03.2009р. на 12 год. 00 хв.

Відповідач-1 надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що з апеляційною скаргою позивача не погоджується і вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Дніпропетровської області було повно та всебічно досліджено обставини надої справи і вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема судом першої інстанції було вірно дано оцінку фактичним обставинам справи, що спростовують наявність винних дій відповідача-1 по завданню збитків позивачу.

Відповідач-1 стверджує, що позивачем були порушені вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої Наказом № 81/38/101/235/122 (z0685-99) від 02.04.1998р. Держкомнафтогазу, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України, а саме за кількістю, що надійшли залізницею встановленого пунктом 4.1.3.19 зазначеної Інструкції, що в свою чергу свідчить про належне виконання зобов’язань з надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів залізничним транспортом відповідачем-1 –ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"та недоведеністю факту недостачі нафтопродуктів та вини вантажовідправника.

Відповідач-2 також надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р по справі № 41/165-08 таким, що прийнято законно та обґрунтовано і просить суд залишити його без змін, оскільки як вбачається з матеріалів справи комерційні акти або акти загальної форми ні самою залізницею, ні на вимогу позивача не складалися, цистерни з вантажем прибули на адресу позивача в технічно справному стані, з пломбою на ЗПП без пошкоджень, а це в свою чергу свідчить про той факт, що ДП "Придніпровська залізниця"свої зобов’язання, що випливали з договору перевезення виконала належним чином, а стороною по договору постачання між позивачем та відповідачем-1 не було.

Третя особа надала пояснення по справі, в яких зазначила, що з оскаржуваним рішенням погоджується і вважає, що підстав для його скасування немає, при цьому зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні господарський суд прийшов до висновку, що оскільки АТ "Укртатнафта"є стороною в договорі поставки спірних нафтопродуктів і отримувало від позивача кошти за ці нафтопродукти, то і відповідальність за нестачу товару має нести саме ця особа, тобто, належним відповідачем у даній справі є АТ "Укртатнафта".

Із зазначеним висновком погодитись не можна, оскільки в процесі розгляду справи третьою особою було надано всі докази належного виконання власних договірних зобов’язань, що виникли у відносинах з позивачем і допустимість цих доказів ні судом, ні учасниками у справі не заперечувалась. Крім цього, взагалі, для встановлення належного відповідача у цій справі, судом мало бути визначено, внаслідок яких діянь позивачу завдано збитків, тобто, що саме стало причиною нестачі нафтопродуктів –чи то невірне внесення даних до залізничної накладної, чи то недостовірність показів засобів вимірювання, які використовувались учасниками у справі при здійсненні поставки, чи мали місце скриті технічні несправності вагоно-цистерн, що могло призвести до наднормових втрат нафтопродуктів під час їх транспортування залізницею, чи будь-які інші обставини, які дали б можливість достовірно визначити винного в нестачі товару. В судовому засіданні 16.03.2008р. розгляд справи було відкладено до 12 год. 00 хв. 06.04.2009р.

В судовому засіданні 06.04.2009р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 2570/10 від 01.07.1999 року (надалі договір) між ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"та AT "Укртатнафта", предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам замовника (AT "Укртатнафта") з третіми особами по території України (т. 1 а. с. 108-112), ЗAT "Торговий дім "Укртатнафта"уклало від свого ім'я договір перевезення нафтопродуктів в вагоно-цистернах №№ 74236902, 74013905, 74083585 з Південною залізницею.

Згідно п. 2.1.1. укладення договору перевезення із залізницею є обов'язком ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"до договору.

Факт укладення договору перевезення ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"із Південною залізницею підтверджується залізничними накладними №№ 44524339, 44524340, 44524341 від 21.06.2008 року (т. 1 а. с. 24-26) та квитанціями в прийманні вантажу №№ 44524339, 44524340, 44524341 від 21.06.2008 року. (т. 1 а. с. 129-131).

У відповідності до п. 2.2. Договору ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"вважається таким, що належним чином виконало свої обов'язки в частині надання послуг по оформленню і відвантаженню нафтопродуктів з моменту приймання вантажу до перевезення. Момент приймання вантажу визначається відміткою залізниці в квитанції про приймання вантажу.

Факт належного виконання своїх обов'язків по Договору з боку ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"підтверджується квитанціями в прийманні вантажу №№ 44524339, 44524340, 44524341 від 21.06.2008 року.

Згідно Договору AT "Укртатнафта"здійснює передачу нафтопродукту ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"шляхом завантаження в залізничні цистерни.

Факт відповідності маси дизельного пального зазначеного в перевізних документах масі фактично завантаженій AT "Укртатнафта"в вагоно-цистерни №№ 74236902, 74013905, 74083585 підтверджується відвантажувальною відомістю від 20.06.2008 року на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тн. -"Інформаційно-вимірювальна система"повірених у встановленому порядку, що підтверджується квитанціями зважування від 21.06.2008 року.

На виконання умов договору 26.06.08 року на адресу позивача від вантажовідправника (відповідача-1), надійшов вантаж –дизельне паливо, що підтверджується залізничними накладними № 44524339, № 44524340, № 44524341 (т. 1, а. с. 24-26).

При прийманні вантажу позивачем виявлена його недостача в загальній кількості 7,5 т на суму 44778,9 грн.

За результатами приймання позивачем вантажу у вагонах № № 74236902, 74013905, 74083585 комісією позивача складені акти приймання нафтопродуктів за кількістю від 27.06.08 року (а.с. 35-37).

Відповідно до даних цих актів та даних акту експертизи Запорізької торгово-промислової палати № 0-1320 від 01.07.08 року при зважуванні цистерн з паливом на 100 тонних вагах виявлена недостача вантажу в кількості 7500 кг, яка утворилась, згідно висновку акту № 0-1320 від 01.07.08 року, до його надходження на склад вантажоотримувача, оскільки цистерни пред’явлені за справними ЗПУ вантажовідправника.

Відповідно до п. 5.4 Договору ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта"не несе відповідальності за недостачу вантажу, яка виникла після передачі транспортній організації (перевізнику), тобто залізниці.

Пунктом 3.7. Договору від 28.12.2007р. укладеного між Позивачем та AT "Укртатнафта", визначено, що прийомка нафтопродуктів провадиться відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої Наказом № 81/38/101/235/122 (z0685-99) від 02.04.1998 року Держкомнафтогазу, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України (надалі - Інструкція № 81), відповідно п. 4.1.3.19 якої на всі нафтопродукти, що надійшли, складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою N 5-НП (додаток 5 вказаної Інструкції). Зазначений акт складається в день надходження нафтопродуктів та затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. У випадку виявлення недостачі нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно сповіщає керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити схоронність отриманої продукції, а також вжити заходів, які унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач повинен викликати представника виробника (відправника) для участі в прийманні продукції та складанні двостороннього акта.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем були порушені вимоги зазначеного єдиного порядку приймання нафтопродуктів за кількістю, що надійшли залізницею встановленого пунктом 4.1.3.19 Інструкції № 81. "Акти приймання нафтопродуктів за кількістю"за формою №5-НП, що були складені Позивачем не відповідають вимогам Інструкції №81, мають ряд суттєвих порушень та неточностей.

Проведений аналіз норм чинного законодавства колегією суддів підтверджує обґрунтованість висновків місцевого господарського суду викладених в оскаржуваному рішенні стосовно підстав відмови в задоволенні позовних вимог.

Учасником у спірних взаємовідносинах, які випливають з недостачі вантажу –невідповідності даних, зазначених в супроводжувальних документах і фактичних даних, вказаних позивачем, є третя особа у справі, яка також є постачальником нафтопродукції за умовами укладеного між нею та позивачем договору № 2923/2/2118 від 28.12.07 року та якою були прийняті зобов’язання поставити позивачу товар в певній кількості та на певних умовах, якою також були отримані грошові кошти від позивача за дизельне паливо, вартість провізної плати та послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів при відправці залізничним транспортом (разом з ПДВ).

Частину з цих коштів позивач просить стягнути саме з відповідача-1, який не має договірних зобов’язань перед позивачем, не отримував від нього грошових коштів, але з яким, в свою чергу, третьою особою укладений договір № 2570/10 від 01.07.1999 року, відповідно до якого відповідач-1 прийняв на себе зобов’язання надати Закритому акціонерному товариству транснаціональній фінансово-промисловій нафтовій компанії "Укртатнафта" послуги з приймання та відвантаження вантажів за договорами останнього з третіми особами.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України)

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться(ст. 526 Цивільного кодексу України).

Отже судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що належним відповідачем у справі повинна бути третя особа - Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", сторона за договором, тоді як позов пред’явлено до відповідача-1 - Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта".

Слід також зазначити, що позивачем було вказано в якості відповідача-2 Державне підприємство "Придніпровська залізниця", однак в оскаржуваному рішенні суд чітко вказав, що позовні вимоги до нього позивачем не пред’явлені.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача фактично підтвердив відсутність будь-яких вимог до ДП "Придніпровська залізниця". Таким чином, суд першої інстанції вірно відмовив в позові до відповідача-2.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на викладене, рішення господарського суду у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування і винесення нового рішення у судової колегії відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. у справі № 41/165-08 залишити без змін.