Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача – 1) Скарга Ю.І. –виконуючий обов’язки директора,

2) Боженкін М.В., довіреність №35 від 06.04.2009 року,

відповідача –1) Гайдар І.О., довіреність б/н від 26 серпня 2008 року,

2) Литвинов О.С. –начальник

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№269Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі № 60/72-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Лозова - Центр", с. Нова Іванівка Лозівського району Харківської області

до Лозівського бюро технічної інвентаризації, м. Лозова Харківської області

про зобов’язання виконати інвентаризаційні роботи,

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено повністю. Зобов’язано Лозівське бюро технічної інвентаризації виконати інвентаризаційні роботи об’єкту нерухомого майна магазинів та адміністративної будівлі, розташованих за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Р. Люксембург, 52,54 та виготовити технічну документацію. Стягнуто з Лозівського бюро технічної інвентаризації на користь ТОВ "Торговий Дім "Лозова - Центр" витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що відповідачу для забудови було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 963 кв.м. На початку 2008 року Лозівською міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства, в ході якої було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки. Частина самовільної споруди перетинає червону лінію забудови, за якою заборонено будівництво будь-яких об’єктів, а частина споруди розміщується на території міського об’єкту благоустрою –пішохідного тротуару. При проведенні технічної інвентаризації об’єкта, зведеного на підставі дозволу про надання у власність чи користування земельною ділянкою і не прийнятого в експлуатацію, техніку належить провести звірку плану будівлі та плану ділянки із затвердженим проектом та планом земельної ділянки. Позивачем не надано проектно-кошторисної документації на будівництво.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу безпідставною. В обґрунтування заперечень посилається на те, що наявність самочинного будівництва не є перешкодою для виготовлення технічної документації замовникові, а виявлені під час інвентаризації невідповідності фактичного стану будівлі проектній документації чи плану земельної ділянки повинні лише у чітко визначеному порядку фіксуватися на оригіналах та копіях інвентаризаційних планів, на планах земельних ділянок та оцінювальних актах що передбачено "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (z0582-01) . Інвентаризація об’єктів проводиться за заявочним принципом на платній основі. 25.03.2008 року позивач замовив у відповідача проведення технічної інвентаризації об’єкту нерухомого майна та здійснив передплату в розмірі 500 гривень, але відповідач своїх зобов’язань по проведенню інвентаризаційних робіт не виконав. Вважає рішення місцевого суду законним та просить залишити його без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідністю "Торговий Дім "Лозова-Центр"(позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Лозівського бюро технічної інвентаризації (відповідач) про зобов’язання відповідача виконати інвентаризаційні роботи об’єкту нерухомого майна –магазинів та адміністративної будівлі, розташованих за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Рози Люксембург, 52, 54 та виготовити технічну документацію.

Порядок та методика проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою визначення їх фактичної площі та об’єму (щодо проектних), обстеження та оцінки технічного стану наявних об’єктів, установлення вартості об’єктів передбачено "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (z0582-01) .

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об’єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства –бюро технічної інвентаризації.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно меморіального ордеру № 846639 від 25 березня 2008 року в Лозівському відділенні АКБ "Базис"була проведена операція по перерахуванню коштів у розмірі 500 грн. на користь Лозівського БТІ в якості передплати за інвентаризаційні роботи згідно заяви ТОВ ТД "Лозова –Центр"б/№ від 25.03.2008 року.

Між позивачем та відповідачем виникли правовідношення, які містять ознаки майново-господарського зобов’язання.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським зобов’язанням, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Таким чином, правовідношення між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського Кодексів України (436-15) , а також "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (z0582-01) .

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (z0157-02) , на яке посилається у своєму рішенні суд першої інстанції, врегульовано питання щодо проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Зазначене положення не підлягає застосуванню до спірних правовідношень, які є предметом розгляду даної справи, оскільки вони не стосуються реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 205 цього Кодексу передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Вимоги щодо необхідності укладання договору з юридичними особами закріплені в пункті 1.7 "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (z0582-01) .

В цьому пункті Інструкції зазначено, що проведення інвентаризаційних робіт здійснюється на підставі замовлення - зобовязання тільки з фізичними особами.

Таким чином, правовідношення між позивачем та відповідачем, які є юридичними особами, належить вчиняти у письмовій формі шляхом укладення відповідного договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивачем не доведено, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, що мало бути підтверджено письмовими доказами, зокрема, - переліком робіт, які підлягали виконанню, строком їх виконання, яку загальну вартість складають виконані інвентаризаційні роботи та термін їх сплати тощо.

Враховуючи відсутність договору та відсутність узгоджуваного сторонами переліку робіт, який підлягає виконанню, підстави щодо задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача виконати певні дії відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі № 60/72-08 винесене з порушенням вимог чинного матеріального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 листопада 2008 року у справі № 60/72-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.