Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О., Колодій Н.А., Яценко О.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників:

від позивача: Чечіна Л.О. (довіреність № 02-28/64/09 від 02.02.2009 р., заступник

міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради);

Дроздова Н.В. (довіреність № 02-28/182/09 від 19.03.2009 р., юрист

виконавчого апарату Бериславської міської ради);

від відповідача: не з’явився;

від 3-ї особи: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", с. Тягинка Бериславського району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.12.2008р. у справі № 14/296-ПН-07

за позовом: Бериславської міської ради, м. Берислав Херсонської області

до відповідача: Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", с. Тягинка Бериславського району Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Бериславська ЖЕК-1", м. Берислав Херсонської області

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з приміщень

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 01.04.2009 р. № 603 справу № 14/296-ПН-07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Колодій Н.А., Яценко О.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представників позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою в судовому засіданні 02.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.12.2008р. у справі № 14/296-ПН-07 (суддя Гридасов Ю.В.) об’єднано в одне провадження № 14/296-ПН-07 однорідні справи № 14/296-ПН-07, № 14/297-ПН-07, № 14/298-ПН-07, № 14/299-ПН-07, в яких беруть участь ті ж самі сторони. Позовні вимоги задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні Бериславською міською радою нежитловими приміщеннями, виселено Приватну сільськогосподарську агрофірму "Прогрес" з наступних нежитлових приміщень:

- площею 166,3 кв.м., вбудованого в цокольний поверх житлового будинку № 185 по вул. 1-го Травня у м. Берислав Херсонської області;

- площею 33,0 кв.м. вбудованого в 1-й поверх житлового будинку № 185 по вул. 1-го Травня у м. Берислав Херсонської області;

- площею 136,8 кв.м. вбудованого в 1-й поверх житлового будинку № 237 по вул. 1-го Травня у м. Берислав Херсонської області;

- площею 97,6 кв.м. вбудованого в 1-й поверх житлового будинку № 237 по вул. 1-го Травня у м. Берислав Херсонської області.

Стягнуто з Бериславської міської ради в доход державного бюджету України 68,00 грн. державного мита. Стягнуто з Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" на користь Бериславської міської ради 408,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що право власності на приміщення, які займає відповідач, належить позивачу, що підтверджується наявними у справі доказами. Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.02.2008 р. у справі № 10/396-ПД-07 (за позовом Агрофірми "Прогес" до КП "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1", третя особа – Бериславська міська рада, про визнання договорів оренди недійсними) вищевказані договори оренди визнано неукладеними (згідно мотивувальної частини судового рішення). Зазначена обставини свідчить про відсутність правових підстав для володіння відповідачем спірними приміщеннями. Утримуючи спірні нежитлові приміщення у своєму володінні без відповідної правової підстави відповідач фактично перешкоджає реалізації позивачем права власності. У зв’язку з цим на підставі ст. 387, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України суд задовольнив позовні вимоги.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги у справі № 2/250-ПН-07. Зазначає, що предметом позову в у справі № 2/250-ПН-07 є визнання за відповідачем права власності на приміщення, виселення з яких є предметом позову в даній справі. Вважає, що в разі задоволення касаційної скарги відпадуть підстави позову в даній справі.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала від 02.03.2009 р. про призначення апеляційної скарги до розгляду згідно ст. 87 ГПК України була надіслана на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та апеляційній скарзі. Відомості щодо неотримання відповідачем копії даної ухвали в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням цього, а також враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у абз. 3, 4 підпункту 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " та у п. 19 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (v_482600-08) , колегія суддів вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Третя особа на стороні позивача (КП "Бериславська ЖЕК-1") відзиву на апеляційну скаргу не подала, заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги без присутності в судовому засіданні її представника.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, і враховуючи те, що згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вважає, що розгляд скарги можливий без присутності в судовому засіданні представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Бериславська міська рада звернулася до господарського суду Херсонської області з позовами про усунення перешкод у користуванні належними Бериславській міській раді нежитловими приміщеннями шляхом зобов’язання Агрофірми "Прогрес" звільнити їх та передати по акту приймання-передачі балансоутримувачу – КП "Бериславська ЖЕК-1". Позовні вимоги стосувалися наступних нежитлових приміщень:

- площею 129,6 кв.м. в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 185, Херсонської області;

- площею 85,0 кв.м. в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 185 Херсонської області;

- площею 127,2 кв.м. в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 237 Херсонської області;

- площею 117,8 кв.м. в м. Бериславі по вул. 1 Травня, 237 Херсонської області.

Ухвалами господарського суду Херсонської області від 01.08.2007 р. за даними позовними заявами порушені провадження у справах № 14/296-ПН-07, № 14/297-ПН-07, № 14/298-ПН-07, № 14/299-ПН-07.

В подальшому позивач доповнив свої позовні заяви вимогами про виселення відповідача з вищезазначених приміщень.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.12.2008 р. однорідні справи № 14/296-ПН-07, № 14/297-ПН-07, № 14/298-ПН-07, № 14/299-ПН-07 об’єднано в одне провадження у справі № 14/296-ПН-07 та задоволено позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.1996 р., 01.01.1997 р., 31.12.1997 р., 31.12.1997 р. між Житлово-експлуатаційним комбінатом-1, який в подальшому перейменовано в КП "Берисласька житлово-експлуатаційна контора № 1" (орендодавець) і відповідачем (орендар) були підписані договори оренди нежитлових приміщень, за якими відповідач прийняв в оренду на строк до 31.12.2003 р. наступні об’єкти: приміщення площею 129,6 кв.м. по вул. 1 Травня, 185, приміщення площею 85,0 кв.м. по вул. 1 Травня, 185, приміщення площею 127,2 кв.м. по вул. 1 Травня, 237, приміщення площею 117,8 кв.м. по вул. 1 Травня, 237.

В подальшому орендар звертався до господарського суду Херсонської області з позовом до КП "Житлово-експлуатаційна контора-1", третя особа на стороні відповідача: Бериславська міська рада, про визнання зазначених договорів оренди недійсними.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.02.2008 р. у справі № 10/396-ПД-07 в позові було відмовлено, однак у мотивувальній частині рішення суд встановив, що відповідні договори оренди від 01.1996 р., 01.01.1997 р., 31.12.1997 р., 31.12.1997 р. є неукладеними.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи зазначене, колегія суддів визнала встановленим факт неукладеності зазначених договорів оренди нежитлових приміщень.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені нежитлові приміщення належать на праві власності Бериславській міській раді.

Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 (311-91-п) "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць" Виконавчим комітетом Бериславської районної ради народних депутатів прийнято рішення від 03.05.1992 р. № 49 "Про розмежування комунального майна, переданого у власність районної ради народних депутатів, і власністю міської, селищної і сільських рад народних депутатів". Згідно з даним рішенням до переліку державного майна, що передається до складу комунальної власності району, передано, в тому числі житловий фонд м. Берислава.

Рішенням Бериславської міської ради від 27.02.2004 р. № 203 (доповненого рішенням від 30.11.2006 р. № 135) затверджено перелік об’єктів комунальної власності Бериславської міської територіальної громади, до якого увійшли нежитлові приміщення по вул. 1 Травня, 185 та по вул. 1 Травня, 237 в м. Бериславі.

На підставі Рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради від 27.02.2007 р. № 21 за Бериславською міською радою визнано право власності на зазначені об’єкти нерухомого майна та видано Бериславській міській раді свідоцтва про право власності на наступні нежитлові приміщення:

- вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху, А, 33,0 кв.м. по вул. 1 Травня, 185 (зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.04.2007 р.);

- вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху. А, 166,3 кв.м по вул. 1 травня, 185 (зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.04.2007 р.);

- вбудовані нежитлові приміщення 1-го поверху, 136,8 кв.м по вул. 1 Травня, 237 (зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.04.2007 р.);

- вбудовані в житловий будинок 1-го поверху нежитлові приміщення, А, 97,6 кв.м по вул. 1 Травня, 237 (зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.06.2007 р.).

Також колегією суддів з’ясовано, що під час виготовлення технічної документації на вказані нежитлові приміщення фактичні розміри площ нежитлових приміщень були уточнені. Як пояснив позивач, цим пояснюються розбіжності в розмірах площ приміщень, які вказані в договорах оренди, та у правовстановлюючих документах на ці приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Бериславською міською радою направлено на адресу відповідача лист від 31.05.2007 р. № 02-28/391/07 з вимогою звільнити спірні приміщення, яке згідно поштового повідомлення отримано відповідачем 05.06.2007 р.

Відповідач спірні приміщення не звільнив, що не заперечується відповідачем, а також підтверджується актом обстеження нежитлових приміщень по вул. 1 Травня № № 185, 287, складеним 19.12.2008 р. представниками позивача.

Враховуючи визнання договорів оренди неукладеними, у відповідача відсутні правові підстави перебувати в даних приміщеннях. Доказів на підтвердження права перебувати у спірних приміщеннях на інших правових підставах відповідач суду не надав. Утримуючи спірні нежитлові приміщення у своєму користуванні без відповідної правової підстави відповідач фактично перешкоджає реалізації позивачем права власності.

У зв’язку з цим колегія суддів визнала обґрунтованими вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями та виселення з них відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що суд першої інстанції мав зупинити провадження у справі до вирішення справи № 2/250-ПН-07 про визнання права власності на спірні приміщення за відповідачем, колегія суддів зазначає, що у разі задоволення позову у справі № 2/250-ПН-07, право власності на спірні приміщення може виникнути у відповідача лише після набрання відповідним рішенням суду законної сили. На час звернення позивача до суду з позовами, право власності позивача на спірні приміщення підтверджується належними доказами, а відповідач займає нежитлові приміщення безпідставно.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на спірні приміщення визнано на Бериславською міською радою рішенням виконавчого комітету Бериславської міської ради від 27.02.2007 р. № 21.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради від 27.02.2007 р. № 21 не визнано в судовому порядку незаконним та не скасовано, у зв’язку з чим таке рішення в силу ст. 144 Конституції України є обов’язковим до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Як встановлено колегією суддів, на час звернення до суду з позовами право власності позивача на спірні нежитлові приміщення засвідчено свідоцтвами про право власності від 01.04.2007 р. серії ЯЯЯ № 979291, серії ЯЯЯ № 979290, від 02.04.2007 р. серії ЯЯЯ № 979292, від 06.06.2007 р. серії САВ № 230516 та зареєстровано у встановленому порядку.

Таким чином, право власності позивача на спірні нежитлові приміщення підтверджено належними доказами. Враховуючи положення ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності на спірні приміщення вважається таким, що набуто правомірно, а тому воно підлягає захисту встановленими законодавством способами.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення прийнято судом з урахуванням всіх обставин справи, з дотриманням матеріальних та процесуальних норм, тому рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга – без задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України витати за розгляд апеляційної скарги відносяться на відповідача – заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

Апеляційну скаргу Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", с. Тягинка Бериславського району Херсонської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.12.2008 р. у справі № 14/296-ПН-07 залишити без змін.