Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський торгівельний будинок "Рефма", м. Мелітополь Запорізької області, (далі - позивач) звернулось в господарський суд Запорізької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області, (далі - відповідач) про стягнення 14.000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, крім того позивач просив покласти на відповідача 1.000,00 грн. по оплаті послуг адвоката.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 11.02.2009 р. у справі № 7/10/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 14.000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 140,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Питання щодо стягнення 1.000,00 грн. по оплаті послуг адвоката судом не вирішено. Рішення мотивовано наступним.

Сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, тому він є неукладеним і грошові кошти в сумі 14.000,00 грн., як передоплата за договором, отримані відповідачем без достатніх правових підстав. Керуючись ст. 1212 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач вважає оскаржуване рішення суду таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано причини та мотиви, за якими грошові кошти готівкою вносились позивачем в касу відповідача.

Просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2009 р. у справі № 7/10/09 скасувати, провадження у справі припинити.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р. апеляційна скарга відповідача прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні на 02.04.2009 р.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що в своїх правовідносинах сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, тому він є неукладеним і грошові кошти в сумі 14.000,00 грн. отримані відповідачем від позивача на виконання умов договору є такими, що отримані без достатніх правових підстав.

Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2009 р. у справі № 7/10/09 - без змін.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 599 від 01.04.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого - Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Кричмаржевського В.А.

Присутні в судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

За клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу. За згодою представників сторін в судовому засіданні 02.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як стверджує позивач в своїй позовній заяві, 15.10.2008 р. між сторонами була досягнута усна домовленість про укладення договору № 10.1 на виконання ремонтних робіт в приміщеннях.

Протягом жовтня - листопада 2008 р. позивач сплатив відповідачу 14.000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про сплату: № 44 від 15.10.2008 р., № 45 від 15.10.2008 р., № 47 від 05.11.2008 р., № 48 від 05.11.2008 р. (копії містяться в матеріалах справи, а. с. 11 - 13), які містять підписи та печатки відповідача. У вказаних квитанціях зазначено, що оплата здійснювалась позивачем за матеріали, роботу за договором № 10.1 від 15.10.2008 р.

Слід підкреслити: обидві сторони у справі підтвердили, що вищевказані дії (сплата коштів позивачем відповідачу) виконувались на підставі договору № 10.1 від 15.10.2008 р.

Позивач вважає, що сторони не досягли згоди за всіма істотними умовами договору і тому він є неукладеним. Позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 166 від 04.12.2008 р. (а.с. 9 - 10), просив повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 14.000,00 грн. Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді і задоволення.

Стягнення з відповідача на користь позивача 14.000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів стало предметом спору в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічна норма міститься в ст. 180 ГК України.

Відповідно до ст. 875 ГК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Статтею 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Отже, істотними умовами для договорів підряду є предмет, ціна.

Сторонами проектно-кошторисна документація складена не була, не визначена вартість робіт, тобто не узгоджені предмет і ціна.

Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

У зв'язку з цим, договір між сторонами є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторонами у належній формі не досягнуто згоди за всіма істотними умовами.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як вже зазначалось вище, позивач на підставі договору № 10.1 від 15.10.2008 р. перерахував відповідачу 14.000,00 грн. Доказів укладення вказаного договору сторонами суду не надано. У зв'язку з визнанням договору неукладеним, сума 14.000,00 грн. повинна бути повернута відповідачем позивачу як безпідставно отримана. Інші договори між позивачем і відповідачем не укладались.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України №11 від 29.12.1976р. "Про судове рішення" (v0011700-76) (із змінами), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно з п. 10 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 (v5_78800-98) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем надано належні докази витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1.000,00 грн., отже вони підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення змінити в частині розподілу судових витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.02.2009 р. у справі № 7/10/09 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський торгівельний будинок "Рефма", м. Мелітополь Запорізької області, 14.000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 140,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1.000,00 грн. оплати послуг адвоката. Видати наказ."