СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
02 квітня 2009 року
Справа № 2-26/10330-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів,
,
за участю представників сторін:
позивача, Коноваленко Людмила Степанівна, довіреність № б/н від 09.09.08, споживчий кооператив "Дельфін";
представник відповідача, Харута Кирило Сергійович, довіреність № 1208 від 11.09.08, Миколаївська селищна рада;
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 15.01.2009 у справі № 2-26/10330-2008
за позовом споживчого кооперативу "Дельфін" (вул. Набережна, 70,Миколаївка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97546)
до Миколаївської селищної ради (вул. Радянська, 1, Миколаївка, Сімферопольський р-н,97546)
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено. Визнано недійним рішення 23-ї сесії скликання Миколаївської селищної ради від 18 березня 2008 року "Про скасування рішення 19-ї сесії 5-го скликання Миколаївської селищної ради від 30 листопада 2007 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки споживчому кооперативу "Дельфін" для другого етапу робіт з будівництва і реконструкції стоянки маломірних суден по вул. Набережній в смт. Миколаївка".
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем була дотримана встановлена законом процедура в частині отримання необхідних погоджень та позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, такі обставини встановлені судовим рішенням по іншій справі, скасовуючи своє рішення відповідач не вказав ніяких правових підстав.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, у позові відмовити через те, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що позивач не згоден з апеляційною скаргою тому, що орган місцевого самоврядування має право скасувати своє рішення лише на підставі рішення суду; крім того, кооператив отримав усі необхідні узгодження для відведення земельної ділянки, що встановлені судовим рішенням.
У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, позивач підтримав доводи відзиву.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 70-72, 85-86, 88-95, 100-110, 118-122), встановив наступне:
30 листопада 2007 року рішенням 19-ї сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради вирішено затвердити стосовно споживчого кооперативу "Дельфін" проект землеустрою про відвід земельної ділянки та передати цьому кооперативу в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2599 га по вул. Набережна смт. Миколаївка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим для другого етапу робіт по будівництву та реконструкції існуючої бази –причалу маломірних суден (а.с. 11).
26 грудня 2007 року між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передає орендарю в термінове платне користування вказану вище земельну ділянку під забудовані землі, в тому разі кемпінгів, будинків для відпочинку і проведення відпусток для другого етапу робіт по будівництву та реконструкції існуючої бази –причалу маломірних суден по вул. Набережна у смт. Миколаївка (а.с. 13-14).
18 березня 2008 року рішенням 23-ї сесії 5 скликання Миколаївської селищної ради було розглянуто подання Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора і інформацію голови Миколаївської селищної ради та вирішено скасувати вказане вище рішення від 30 листопада 2007 року та розірвати вищевказаний договір оренди (а.с. 12).
Підставою для скасування стало те, що вказані у державній експертизі землевпорядної документації від 04 жовтня 2007 року недоліки не усунуті, а відмітка про їх усунення не відповідає дійсності (а.с. 30).
З висновку державної експертизи землевпорядної документації № 738-07 від 04 жовтня 2007 року слідує, що проект землеустрою погоджений з обумовленням певних умов щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, а саме:
1) проект необхідно погодити з Азово-Чорноморською екологічною інспекцією;
2) проект необхідно погодити з протизсувним управлінням;
3) уточнити категорію земель, за рахунок яких надається земельна ділянка;
4) на графічних матеріалах нанести водоохоронну зону, прибережну захисну смугу, межі санітарно-охоронної зони курорту;
5) у клопотанні кооперативу відсутня відмітка про вхідну реєстрацію селищної ради.
Як слідує з письмових доказів, вказані недоліки були усунені, зокрема:
17 березня 2008 року позитивний висновок наданий Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією (а.с. 23);
на плані-схемі відділу земельної ділянки є відмітка про погодження проекту з Республіканським підприємством "Протизсувне управління"(а.с. 25);
на висновку державної експертизи землевпорядної документації № 738-07 зроблений надпис про усунення недоліків, який засвідчений підписом голови Республіканського комітету по земельним ресурсам та печаткою цієї установи (а.с. 24).
Усунення таких недоліків також підтверджено витребуваними апеляційним господарським судом додатковими доказами: листом Республіканського комітету по земельним ресурсам про можливість надання узгодження шляхом здійснення відмітки (а.с. 85) та листом Республіканського підприємства "Протизсувне управління"про підтвердження надання узгодження (а.с. 86).
Крім того, усунення зауважень державної землевпорядної експертизи встановлено судовим рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2008 року у справі № 2-8/3739-2008 за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Миколаївської селищної ради, споживчого кооперативу "Дельфін"про визнання недійсним рішення та договору оренди. Постановою Верховного Суду України від 03 березня 2009 року вказана постанова Вищого господарського суду України залишена без змін (а.с. 49-52, 40-46, 118-120).
Відповідно до частини 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпоряджувальної документації" № 1808-IV від 17 червня 2004 року (з змінами) якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.
Частина 4 вказаної статті передбачає, що позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Апеляційний господарський суд вважає неспроможними посилання відповідача на те, що на час надання висновків державної експертизи були недоліки і це є підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту відводу землі та надання землі в оренду.
Дійсно, на час надання висновку державної експертизи було вказано на опрацьовування окремих питань та внесення коректив, але такі недоліки не потребували суттєвих доробок, і тому висновок експертизи був позитивний.
На час прийняття відповідачем рішення (18 березня 2008 року) про скасування свого рішення про затвердження проекту відводу землі та надання землі в оренду вказані у висновку державної експертизи недоліки усунені.
А тому у відповідача відпали підстави для скасування свого рішення.
Крім того, з наданих відповідачем на вимогу апеляційного господарського суду документів вбачається, що прокурор не звертався до відповідача з протестом, поданням чи приписом. Прокурором Автономної Республіки Крим та Сімферопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою у березні 2008 року відповідачу були надані листи про проведення перевірки. Але ці листи ніяких вимог не містять (а.с. 72), а тому відповідно до статей 20- 22 Закону України "Про прокуратуру"№ 1789-XII від 05 листопада 1991 року (з змінами) не є обов’язковими для розгляду і виконанню документами, та не є підставою для самостійного скасування рішення ради.
Крім того, такі листи були складені на підставі отриманих 04 та 05 березня 2008 року повідомлень Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Республіканського підприємства "Протизсувне управління"(а.с. 70, 71), після чого позивач отримав від вказаних органів погодження на проект відводу земельної ділянки.
Надані відповідачем апеляційній інстанції письмові докази: приписи, листи, протоколи та постанови про покладення штрафів по справі про адміністративне правопорушення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-13/3417-2008 не мають відношення до спору про затвердження проекту відводу земельної ділянки та передачі землі в оренду тому, що свідчать про здійснення посадовцями позивача іншого правопорушення, не пов’язаного з порушенням у сфері державної експертизи, види яких передбачені статтею 40 Закону України "Про державну експертизу землевпоряджувальної документації" (а.с. 100-110, 118-119).
А тому на підставі частини 1 статті 34 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не приймає ці докази.
Відповідно до частин 1 і 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року (з змінами) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято без порушення норм матеріального права, інших підстав для його скасування не має, апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Миколаївської селищної ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 січня 2009 року у справі № 2-26/10330-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді