п о с т а н о в а
Іменем україни
15 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна I.Л., Тітова Ю.Г., Терлецького О.О., -
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими
обставинами справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій управління
Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі щодо призначення
пенсії неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання
неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в
Кролевецькому районі щодо призначення пенсії та зобов'язання
провести перерахунок пенсії, посилаючись на те, що внаслідок
помилкового тлумачення терміну "календарний місяць" відповідач
провів нарахування пенсії без повного врахування заробітку за час
перебування у зоні відчуження у зв'язку з ліквідацією наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС.
Кролевецький районний суд Сумської області рішенням від 20
жовтня 2004 року вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Апеляційний суд Сумської області рішенням від 21 березня 2005
року скасував рішення суду першої інстанції і в задоволенні скарги
ОСОБА_1 відмовив.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 31 серпня
2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилив, рішення Апеляційного
суду Сумської області від 21 березня 2005 року залишив без зміни.
У скарзі про перегляд зазначених судових рішень за
винятковими обставинами ОСОБА_1 указує на неоднакове застосування
судами касаційної інстанції положень ст. 57 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
.
Як на підставу неоднакового застосування судом касаційної
інстанції однієї й тієї самої норми права він посилається на
ухвалу суду касаційної інстанції у справі з подібними
правовідносинами, при вирішенні якої суд словосполучення
"календарний місяць" визначив як період у днях з числа одного
місяця до такого ж числа наступного місяця і на підставі цього
обрахував середній заробіток.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи,
колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України вважає, що касаційний суд, ухвалюючи
рішення у наведених у скарзі справах, неоднаково застосував
положення ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
для випадку, коли особа, яка звернулася за призначенням
пенсії працювала в зоні відчуження у двох календарних місяцях, при
цьому в кожному з них менше 30 календарних днів.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні
судом касаційної інстанції цієї норми права, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
виходить з такого.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, в редакції яка діяла на час виникнення
спірних правовідносин, обчислення середньомісячного заробітку мало
провадитися відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
. При цьому за бажанням того, хто
звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для
обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд
роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли
особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях
радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний
заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за
календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках,
коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця,
пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з
додаванням до заробітку на основній роботі.
Наведена норма права визначає порядок підрахунку середнього
заробітку для обчислення пенсії громадянам, які пропрацювали на
територіях радіоактивного забруднення більше 12 місяців, менше 12
місяців, але більше одного місяця, і менше місяця.
Стаття 57 цього Закону не встановлює прямого правила для
визначення середнього заробітку осіб, які працювали на територіях
радіоактивного забруднення по декілька днів у двох місяцях.
Разом з тим аналіз правил, встановлених для підрахунку
середнього заробітку осіб, які пропрацювали на територіях
радіоактивного забруднення менше 12 місяців, але більше
календарного місяця, та менше місяця, дає підстави вважати, що
середній заробіток таких осіб має визначатися за допомогою
послідовного застосування згаданих правил. При цьому, календарний
місяць - це місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.),
тобто період з першого по останній день кожного місяця у
календарному році (з 1 січня по 31 січня).
Законом встановлено, що у випадках, коли особа пропрацювала
на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із
заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на
основній роботі.
Якщо особа працювала на територіях радіоактивного забруднення
у двох місяцях підряд, але в кожному з них по декілька днів,
заробіток за кожен з цих місяців має визначатися шляхом додавання
до заробітку на основній роботі.
Для визначення середнього заробітку загальну суму заробітку
за два місяці, визначену у зазначений спосіб, необхідно поділити
на два, оскільки, у випадку, коли особа, яка звернулася за
пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення
менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом
поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на
кількість цих місяців.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, як водій Кролевецької
районної санітарно-епідеміологічної станції, згідно з наказом по
Сумській обласній санітарно-епідеміологічній станції № 132 від 25
червня 1986 року, знаходився в м. Чорнобилі з 27 червня 1986 року
по 6 липня 1986 року, де забезпечував проведення протиепідемічних
заходів.
Апеляційний суд, з рішенням якого погодився касаційний суд,
дійшов висновку, що для обчислення пенсії позивача необхідно
враховувати його заробітну плату лише за липень місяць (з 1 по 31
липня). При цьому суд не врахував, що позивач на територіях
радіоактивного забруднення працював і в червні 1986 року.
Зважаючи на те, що суди першої, апеляційної та касаційної
інстанцій неправильно застосували ст. 57 Закону України "Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, в редакції яка діяла на час
виникнення правовідносин, при обчисленні середньомісячного
фактичного заробітку, всі ухвалені у справі рішення підлягають
скасуванню з направленням її на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Судової палати
постановила:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 20
жовтня 2004 року, рішення Апеляційного суду Сумської області від
21 березня 2005 року та ухвалу Вищого адміністративний суду
України від 31 серпня 2006 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого п. 2 ст. 237 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
В.В.Кривенко
Судді:
М.Б.Гусак
В.Л.Маринченко
П.В.Панталієнко
I.Л.Самсін
Ю.Г. Тітов
О.О.Терлецький