Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),

суддів:

Фаловської І.М.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Воробйов А.В. –керівник, довідка ЄДРПОУ № 109653 від 02.12.2008 року,

від відповідача за первісним позовом: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"на рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799,

за позовом приватного підприємства "Юридична фірма "Радник і партнери", м. Черкаси,

до громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро", с. Свидівок Черкаського району Черкаської області,

про стягнення 362973 грн.,

за зустрічним позовом громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро", с. Свидівок Черкаського району Черкаської області,

до приватного підприємства "Юридична фірма "Радник і партнери", м. Черкаси,

про визнання недійсними договору № 17/10 від 17.10.2006 року та акта прийому-передачі № 01/02 від 01.02.2008 року,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд

Приватне підприємство "Юридична фірма "Радник і партнери"(далі по тексту ПП "Юридична фірма "Радник і партнери", позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"(далі по тексту ГО "Дачний кооператив "Дніпро") про стягнення 362973 грн. 00 коп. заборгованості, а також судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № юр-17/10 про надання правової допомоги від 17 жовтня 2006 року в частині розрахунку за надану правову допомогу та не своєчасне проведення оплати за надані послуги.

Приватне підприємство "Юридична фірма "Радник і Партнери"09.12.2008 року подало до господарського суду заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України. Просить суд стягнути з відповідача 318000 грн. заборгованості, 13173 грн. пені, 31800 грн. штрафу, а всього 362973 грн. та судові витрати по справі при подачі позовної заяви.

У листопаді 2008 року громадське об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"звернулось до господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до ПП "Юридична фірма "Радник і партнери"про визнання недійсними договору № юр-17/10 від 17.10.2006 року та акта прийому - передачі № 01/02 від 01.02.2008 року.

Зустрічна позовна заява обґрунтована порушенням істотних умов при укладанні договору № юр-17/10 про надання правової допомоги від 17.10.2006 року та ціни договору, приписів норм ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799 (суддя Васянович А.В.) первісний позов приватного підприємства "Юридична фірма "Радник і партнери"задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 318000 грн. основного боргу; 13173 грн. пені; 31800 грн. штрафу; 3629 грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро" у визнанні недійсним договору про надання правової допомоги за № юр-17/10 від 17.10.2006 року відмовлено. В решті зустрічного позову громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, громадське об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області у справі № 18/4799 від 09.01.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічний позов.

Доводи апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні рішення місцевим господарським судом порушено норми матеріального права, а також, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що задовольняючи первісний позов ПП "Юридична фірма "Радник і партнери"про стягнення 362973 грн., місцевий господарський суд послався на те, що "факт надання послуг підтверджується копіями документів, що знаходяться у матеріалах справи та актом приймання –передачі виконаних робіт". З таким висновком апеллянт не погоджується з наступних підстав: у матеріалах справи міститься лише рішення Свидівської сільської ради від 19.10.2007 року "Про надання ГО "Дачний кооператив "Дніпро" дозволу на збір матеріалів попереднього погодження", в якому зазначено, що представник виконавця Воробйов А.В. лише подав заяву з проханням надати дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження та доручення ГО "Дачний кооператив "Дніпро"на подання саме цієї заяви. Саме ці документи –доручення та рішення Свидівської сільської ради –на думку суду підтверджують факт надання послуг. Проте, дані документи підтверджують лише одне з зобов’язань, покладених договором на Виконавця. Будь-які інші документи, які свідчать про певні доручення, які надані замовником виконавці –доручення на вчинення інших дій (представництво інтересів у суді, прокуратурі, та ін.) відсутні. Відсутні також докази того, що виконавець виконував будь-яку іншу роботу, передбачену договором. Апелянт, таким чином, вважає, що не вбачається можливим вважати факт надання послуг за договором № юр-17/10 від 17.10.2006 року доведеним, а, отже, і в задоволенні первісного позову необхідно було відмовити.

Апелянт вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного: громадське об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро" про існування даного договору узнало після подання позову, що підтверджується актом приймання-передачі печатки та документації новообраному голові правління від 03.02.08, протоколом засідання розширеного правління громадського об’єднання; дачний кооператив є громадським об’єднанням, неприбутковою громадською організацією, а тому такої значної суми 318000 грн. не могло бути у об’єднання. Рішення про укладання договору приймається правлінням громадського об’єднання та потім підписується головою (п. 6.4. Статуту). Враховуючи, що ціна в договорі, як істотна умова не зазначена, договір підписаний не уповноваженою особою, відповідно такий договір повинен бути визнаний судом недійсним на підставі ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року апеляційну скаргу ГО "Дачний кооператив "Дніпро" на рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.02.2009 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Зеленіна Н.І., Фаловська І.М.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року розгляд апеляційної скарги було відкладено до 18.03.2009 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача за первісним позовом, а також необхідністю витребування додаткових доказів та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 25.02.2009 року.

18.03.2009 року в судовому засіданні була оголошена перерва до 01.04.2009 року.

Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні 01.04.2009 року представник позивача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799 вважає законним та обґрунтованим. Вимоги громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро", викладені в апеляційній скарзі, вважає такими, що не відповідають дійсності.

Представник відповідача за первісним позовом (скаржника) вимоги апеляційної скарги в попередньому судовому засіданні підтримав в повному обсязі, просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області у справі № 18/4799 від 09.01.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічний позов.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегією апеляційного господарського суду встановлено:

17.10 2006 року між громадським об’єднанням "Дачний кооператив "Дніпро"та приватним підприємством "Юридична фірма "Радник і Партнери"був укладений договір № юр-17/10 про надання правової допомоги. Договір від імені громадського об’єднання підписав голова правління, а від приватного підприємства - керуючий партнер.

Згідно предмету даного договору, замовник (ГО "Дачний кооператив Дніпро") доручив, а виконавець (ПП "Юридична фірма "Радник і партнери") взяв на себе зобов’язання надати правову допомогу в обсязі та умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов’язався прийняти її та провести своєчасну оплату за надані послуги.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 8.1. сторони встановили, що даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання передбаченої п.2.1. роботи виконавцем.

У відповідності до п.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1. укладеного договору сторони обумовили, що виконавець бере на себе наступні зобов’язання, зокрема: надавати консультації, висновки з правових питань, що виникають у діяльності замовника; представляти у встановленому порядку інтереси Замовника в органах місцевого самоврядування, прокуратурі, суді, а також в інших органах при розгляді правових питань; надавати допомогу в скасуванні державного акту ЧР 17-68 від 22.09.1995 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,67 га бази вчителів "Дніпро"; надавати допомогу замовнику в отриманні дозволу на збір матеріалів щодо попереднього погодження по відведенню земельної ділянки площею 1,67 га під розміщення бази відпочинку в адмінмережах Свидівоцької сільської ради на умовах оренди з правом подальшого викупу; надавати допомогу замовнику в отриманні рішення Свидівоцької сільської ради щодо отримання в оренду з правом подальшого викупу земельної ділянки площею 1,67 га під розміщення бази відпочинку в адмінмережах Свидівоцької сільської ради.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору сторони не передбачили ціну договору чи вартість за надані послуги (виконані зобов’язання, роботи) - п. 2.3. договору.

Прейскурант цін на юридичні послуги, копію якого надав апеляційному суду представник приватної фірми, таким доказом в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, не являється. А розрахунок суми основного боргу позивач повинен був надати суду першої інстанції при подачі позову та відповідачу з копією позову.

Із матеріалів справи не вбачається та позивач не надав суду доказів виставлення рахунків замовнику для оплати послуг (виконання зобов’язання, робіт).

Порядок оплати послуг виконавця було врегульовано розділом 4 договору № юр-17/10 від 17.10.2006 року.

Зокрема, пунктом 4.1. договору сторони визначили, що оплата послуг виконавця здійснюється поетапно за письмовою вимогою виконавця згідно підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт.

Таким чином, у вищевказаному пункті договору сторони обумовили порядок – за кожен етап виконаних робіт виконавець виставляє письмову вимогу.

Із матеріалів справи не вбачається та позивач за первісним позовом не надав доказів, які б підтверджували поетапне виконання робіт згідно підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт.

Вартість послуг по наданню правової допомоги встановлюється виконавцем за кожен етап роботи окремо, про що сторони вказали в п. 4.2. договору.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні також докази вартості послуг по наданню правової допомоги за кожен етап роботи окремо, які встановлені виконавцем в п. 2.1 договору.

Факт проведення позивачем у справі господарських операцій (надання послуг), що стосується виконання ним зобов’язання, повинно підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.

Нормою ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"встановлено, що первинний бухгалтерський документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять акт № 01/02 прийому –передачі виконаних робіт по договору № юр-17/10 від 17 жовтня 2006 р. про надання правової допомоги від 01.02.2008 року, який не є первинним бухгалтерським документом (а.с.11) в розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, самим договором, а саме п. 4.1. встановлено, що оплата послуг виконавця здійснюється поетапно за письмовою вимогою виконавця згідно підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт. Із підписаного 01.02.2008 року акту не вбачається етапи (терміни) виконання робіт, і яких саме, та вартість кожного етапу виконаних робіт.

Позивач не довів, які послуги поетапно надавались замовникові за договором та вартість цих наданих послуг ( п.4.2. договору).

У запереченні на апеляцій скаргу приватне підприємство "Юридична фірма "Радник і партнери" вказує, що підприємство виконало певний етап робіт по договору № юр-17/10 від 17 жовтня 2006 р. про надання правової допомоги та надано послуги після підписання акту від 01.02.2008 року, про те доказів виконання робіт після 01.02.2008 року не надано.

Як вбачається із п. 4.2. статуту відповідача - кошти громадського об’єднання складаються із вступного внеску, якщо такий встановило правління; щомісячних внесків членів громадського об’єднання, що встановлюється рішенням правління, благодійних внесків юридичних і фізичних осіб.

Частиною другою статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Громадське об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог посилається на норми ст. ст. 179, 180 ГК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України.

В зустрічному позові ГО "Дачний кооператив "Дніпро"було зокрема зазначено, що при укладенні договору № юр-17/10 від 17.10.2006 року про надання правової допомоги сторонами було порушено вимоги ч. 3 ст. 180 ГК України, оскільки у вищевказаному договорі не вказана ціна договору і це є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (або сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Посилання ГО "Дачний кооператив "Дніпро"на те, що в договорі сторони не визначили ціни договору підтверджується матеріалами справи, оскільки п. 4.3. договору № юр-17/10 від 17.10.2006 року замовник зобов’язується на протязі трьох днів з моменту отримання письмової вимоги виконавця, щодо оплати виконаних послуг, перерахувати безготівковим переказом на розрахунковий рахунок виконавця або внести готівкою до каси виконавця суму зазначену в акті прийому-передачі виконаних робіт.

Також необхідно зазначити, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів данного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами був уладений договір про надання юридичних послуг за плату, то і умови договору повинні містити вартість послуг, наданих виконавцем (п.4.2. договору).

Аналогічні приписи містяться в ч. 3 ст. 180 Господарського Кодексу України, а саме - при укладанні господарського договору сторонни зобов"язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Чатиною 5 статті 180 Господарського Кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути предбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативами.

Отже, у разі відсутності погодження між сторонами ціни договору, такий договір вважається неукладеним, у зв’язку з чим посилання позивача за зустрічним позовом, що це є підставою для визнання договору недійсним, є помилковими.

Статтею 85 ЦК України передбачено, що непідприємницькі товариства є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Як вбачається із матеріалів справи, громадське об"єднання "Дачний кооператив "Дніпро"є недержавною, неприбутковою членською організацією, що об’єднує фізичних осіб на основі Закону України "Про об’єднання громадян" (2460-12) і діє на засадах самоврядування, добровільної рівноправності своїх членів.

Виконавчим органом, підзвітним зборам членів громадського об"єднання є - правління.

В п.6.6. статуту громадського об’єднання закріплено, що зобов’язання, договори, доручення та інші документи підписуються головою правління і бухгалтером.

Із долученого до позовної заяви копії договору № юр-17/10 від 17.10.2006 року вбачається, що відсутній підпис чи погодження бухгалтера об’єднання.

Апелянт не надав суду доказів наявності в штатному розкладі кооперативу посади бухгалтера.

Що стосується вимог ГО "Дачний кооператив "Дніпро"про визнання недійсним акту приймання-передачі виконаних робіт, то колегією апеляційного господарського суду встановлено наступне:

У відповідності до ч. 2 ст. 20 ГК України, як спосіб захисту прав суб’єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечить законодавству, порушують права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів.

Проте, оскаржуваний акт приймання-передачі № 01/02 від 01.02.2008 року за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною виконаних робіт.

До прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) від 15.12.2006 року № 483 –V, яким внесенні зміни до ст. 12 ГПК України, до компетенції господарських судів були віднесені спори про визнання актів недійсними. На даний час ст. 12 ГПК України не містить посилань на спори про визнання актів недійсними.

Колегія апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції було вірно застосовано норми п.1 ст. 80 ГПК України та припинено провадження у справі в цій частині позовних вимог, оскільки зазначений спір про визнання недійсним акту приймання-передачі виконаних робіт не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Отже, при розгляді зустрічної позовної заяви господарським судом зроблений правильний висновок у відмові з задоволенні зустрічного позову.

Враховуючи предмет та підстави зустрічної позовної заяви, господарський суд правомірно припинив провадження в частині визнання акту недійсним, керуючись п. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) "із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом при розгляді первісного позову належним чином не доведено обставини справи та не надано відповідну правову оцінку, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799 підлягає скасуванню частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу громадського об’єднання "Дачний кооператив "Дніпро"на рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 09.01.2009 року у справі № 18/4799 скасувати частково.

Пункт перший резолютивної частини рішення скасувати, виклавши в наступній редакції:

"В задоволенні первісного позову приватного підприємства "Юридична фірма "Радник і партнери"відмовити. Судові витрати покласти на позивача".

Пункт другий резолютивної чатини рішення – скасувати.

Пункти 3, 4 резолютивної частини рішення - залишити без змін.

3. Справу № 18/4799 повернути до господарського суду Черкаської області

4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити сторонам.

Головуючий суддя: Разіна Т. І