Позивач звернувся до господарського суду із позовом про скасування рішення Севастопольської міської ради від 12.12.07 №3507 "Про передачу в оренду ТОВ "Оксі" земельної ділянки по вул.Катерній з розширенням меж та площі земельної ділянки в порядку упорядкування діючого землекористування без права капітального будівництва для розміщення рекреаційної зони".

За результатами нового розгляду спору Господарським судом м. Києва 28.08.2008 р. у справі №32/97-21/111 прийнято рішення, яким в позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із рішенням господарського суду, оскаржив його до Київського апеляційного господарського суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач вказує на порушення місцевим судом його процесуальних прав щодо прийняття участі в судових засіданнях, оскільки його не було повідомлено належним чином про час та місце судових засідань, прийняте у справі рішення позивач поштою також не отримував, відповідно не міг представляти свої інтереси в суді.

Також позивач посилається на помилковість висновків господарського суду щодо відсутності в нього будь-яких правомочностей (права власності чи оренди) відносно спірної земельної ділянки, наданій ТОВ "Оксі" згідно оскаржуваного рішення Севастопольської міської Ради. Однак, під час прийняття рішення господарським судом не було враховано прийняту 28.10.2008 р. постанову Верховного Суду України, якою касаційну скаргу позивача було задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 15.07.08 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.08 р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 21.04.08 р. – скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, та прийняте за результатами нового розгляду рішення Господарського суду м. Севастополя від 14.01.2009 р. у справі №5020-4/125-1/060, яким в позові Севастопольській міській раді до ТОВ "В.А.Л." про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки було відмовлено, а відтак позивач залишається чинним орендарем цієї земельної ділянки.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржуване у справі рішення Севастопольської міської ради про передачу земельної ділянки ТОВ "Оксі" було також прийнято всупереч ухвали Господарського суду м. Києва від 07.12.07 р. у справі №32/632, якою була введена заборона щодо вчинення будь-яких дій Севастопольською міською Радою на передачу спірної земельної ділянки, про що Севастопольській міській раді було відомо.

Представник ТОВ "Оксі" проти заявлених доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити їх без задоволення. Оскаржуване рішення господарського суду вважає законним, а тому просить залишити його без змін.

Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідач наданими йому процесуальними правами щодо прийняття участі в судових засіданнях не скористався, в судові засідання повноважний представник відповідача не з’явився, про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив. Судова колегія, заслухавши думку інших представників сторін, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та безпідставно відмовив в позові.

Під час розгляду спору господарським судом було встановлено, що рішенням Севастопольської міської ради № 995 від 18.12.2001 земельна ділянка загальною площею 0,4 га в районі вул. Катерної в м. Севастополі передана в оренду ТОВ "В.А.Л." для будівництва та обслуговування готельного комплексу.

11.04.2002 на виконання зазначеного рішення між ТОВ "В.А.Л." та Севастопольською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років.

Згідно п. 4.2 зазначеного договору на позивача покладено обов’язок з проведення за власні кошти благоустрою прибережної території, що прилягає до орендованої земельної ділянки, зокрема, зведення безпечного спуску до берегової лінії та благоустрій суспільного пляжу для мешканців міста.

Крім того, на виконання рішення Севастопольського міськвиконкому від 22.10.2003 р. №1429 позивачем також було укладено з Севастопольською міською держадміністрацією Договір №342ег/07 від 16.08.2007 р. про дольову участь замовників в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя (будівництво готельного комплексу на вул. Катерній у м. Севастополі.

Рішенням Севастопольської міської ради № 2247 від 12.06.2007 надано ТОВ "Оксі" згоду на розробку проекту землевпорядження по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1.4 га по вул. Катерна з розширенням меж та площі земельної ділянки в порядку упорядкування діючого землекористування без права капітального будівництва для розміщення рекреаційної зони.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Севастопольської міської Ради про визнання неправомірним та скасування рішення від 12.07.2007 № 2247 про надання згоди третій особі ТОВ "Оксі" на розробку проекту землевпорядження з відведення земельної ділянки площею 1.4 га по вул. Катерна у місті Севастополі, обґрунтовуючи позов тим, що до складу земельної ділянки площею 1.4 га увійшла прибережна територія та дорога, обов’язок з благоустрою яких, відповідно до зазначених вище договорів та проекту комплексного благоустрою, укладених позивачем з Севастопольською міською державною адміністрацією, покладено саме на позивача.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2007 в межах справи № 32/632 за вказаним вище позовом було задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, та заборонено Севастопольській міській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у будь-який спосіб ТОВ "Оксі" земельної ділянки площею 1.4 га. розташованої по вул. Катерній у місті Севастополі.

Однак, незважаючи на вищезазначену заборону, Севастопольською міською Радою 12.12.2007 прийнято рішення № 3507, яким затверджено проект землевпорядження з відведення земельної ділянки площею 1,4 га по вул. Катерна у місті Севастополі в порядку упорядкування діючого землекористування без права капітального будівництва для розміщення рекреаційної зони та передано ТОВ "Оксі" в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 1,4 га по вул. Катерна у місті Севастополі з розширенням меж та площі земельної ділянки в порядку упорядкування діючого землекористування без права капітального будівництва для розміщення рекреаційної зони.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами в даній справі виник з приводу прийняття відповідачем рішення від 12.12.07 №3507 "Про передачу в оренду ТОВ "Оксі" земельної ділянки по вул.Катерній з розширенням меж та площі земельної ділянки в порядку упорядкування діючого землекористування без права капітального будівництва для розміщення рекреаційної зони".

Підставою звернення ТОВ "В.А.Л." до суду із відповідним позовом було те, що прийняте Севастопольською міською радою рішення від 12.12.07 №3507 порушує права позивача як орендаря земельної ділянки по вул. Катерній у м. Севастополі згідно договору оренди земельної ділянки від 11.04.02 р. та призводить до неможливості виконати ним зобов’язання за Договором оренди від 11.04.02 р. та Договором №342ег/07 від 16.08.2007 р. про дольову участь в частині проведення благоустрою території набережної та пляжу.

Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про відсутність чинного на момент прийняття рішення укладеного між ТОВ "В.А.Л." та Севастопольською міською радою договору оренди щодо спірної земельної ділянки, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 15.07.08 у справі №5020-4/125 залишене в силі рішення Господарського суду м. Севастополя від 21.04.08, яким вищезгаданий договір оренди земельної ділянки по вул. Катерна у м. Севастополі, укладений між Севастопольською міською радою та ТОВ "В.А.Л." 11.04.02 - розірвано.

Крім того, з приводу доводів позивача щодо наявності заборони на вчинення будь-яких дій Севастопольською міською радою на передачу спірної земельної ділянки згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 07.12.07 р. у справі №32/632, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи те, що позивачем не було пред’явлено до виконання ухвалу суду про накладення заборони.

Дослідивши зібрані у справі докази та розглянувши обставини справи, колегія не може погодитися із такими висновками господарського суду, враховуючи наступне.

Колегією встановлено, що між сторонами існував спір щодо розірвання договору оренди спірної земельної ділянки з ТОВ "В.А.Л." (справа № 5020-4/125-1/060)

Як вбачається з матеріалів справи, Верховним Судом України 28.10.08 р. було прийнято постанову у справі №5020-4/125-1/060, якою касаційну скаргу позивача було задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 15.07.08 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.08 р. та рішення Господарського суду м. Севастополя від 21.04.08 р. – скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду спору Господарським судом м. Севастополя у справі №5020-4/125-1/060 14.01.2009 р. прийнято рішення, яким в позові Севастопольській міській раді до ТОВ "В.А.Л." про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки було відмовлено. Рішення набуло законної сили 23.03.2009 року.

Враховуючи вищевикладене, договір оренди від 11.04.2002 р. земельної ділянки площею 0,4 га по вул.. Катерній у м. Севастополі, укладений між ТОВ "В.А.Л." та Севастопольською міською радою на строк до 01.01.2027 р. на виконання рішення Севастопольської міської ради №995 від 18.12.2001 р., є діючим та підлягає виконанню. Згідно умов вказаного договору, земельна ділянка була передана позивачу в строкову оренду з метою будівництва готельного комплексу.

У відповідності до вимог п. 4.2 договору оренди та положень договору №342ег/07 від 16.08.2007 р. про дольову участь замовників в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя, на позивача були покладені обов’язки щодо проведення благоустрою території пляжу та набережної міста, яка є прилеглою територією до земельної ділянки, наданої ТОВ "Оксі" за оскаржуваним рішенням. Згідно технічної документації та проекту будівництва вказана спірна територія становить загальну територію, що підлягає проведенню благоустрою позивачем.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність скасування оскаржуваного рішення Севастопольської міської ради від 12.12.07 №3507 про передачу земельної ділянки ТОВ "Оксі", оскільки дане рішення було прийнято неправомірно, без врахування законних прав позивача як чинного орендаря прилеглої земельної ділянки та його зобов’язань за договором №342ег/07 від 16.08.2007 р. про дольову участь замовників в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя в частині проведення благоустрою території пляжу та набережної.

Крім того, окремою підставою для скасування рішення Севастопольської міської ради від 12.12.07 №3507, є прийняття його в супереч дії встановленої господарським судом заборони на вчинення дій згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 07.12.07 р. у справі №32/632.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового тлумачення ст. 66 ГПК України, якою законодавець передбачив, що забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарським судом не було враховано, що дія ухвали господарського суду про забезпечення позову починається не з часу її виконання Державною виконавчою службою у порядку, визначеному Законом (часу звернення із заявою до виконавчого органу), а з дня винесення ухвали господарським судом.

Згідно п.9 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов’язковість рішень суду.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали та постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України " Про виконавче провадження" (606-14) .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що Севастопольська міська рада будучи відповідачем у справі №32/632, знала про винесення судом заборони на вчинення нею будь-яких дій з передачі іншій особі земельної ділянки, однак, в порушення зазначених вимог закону не виконала ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.12.07 р. у справі №32/632 та незважаючи на заборону незаконно прийняла 12.12.07 р. рішення №3507 про передачу земельної ділянки ТОВ "Оксі".

З огляду на вищевикладене, рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2008 р. у справі №32/97-21/111 підлягає скасуванню, позовні вимоги визнаються обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В.А.Л."задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2008 р. у справі №32/97-21/111 скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати рішення VIII сесії Севастопольської міської ради V скликання від 12.12.07 №3507 "Про передачу в оренду ТОВ "Оксі" земельної ділянки по вул.Катерній з розширенням меж та площі земельної ділянки в порядку упорядкування діючого землекористування без права капітального будівництва для розміщення рекреаційної зони".

Стягнути з Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул.. Леніна, 3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.А.Л." (99055 м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 158 А, код ЄДРПОУ 31331406) 85 грн. – держмита за подання позову, 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. – держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.