Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2008 року у справі № 10/140-3322 (3/190-3007) позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним конкурс щодо оренди приміщення площею 52 кв.м. під магазин в с. Жуків Бережанського району, який проведено 16.09.2008р. Жуківську сільську раду зобов'язано продовжити договір оренди приміщення площею 52 кв.м. Позивачу відшкодовано судові витрати.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Жуківська сільська рада звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2008 року у даній справі скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач - ПП ОСОБА_1. у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав вірного застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

25 лютого 2009р. після заслуховування доводів представників сторін в судовому засіданні, за згодою останніх, було оголошено перерву до 18.03.2009р., продовжену до 01.04.2009р.

В даному судовому засіданні позивач підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення -залишити без змін.

Скаржник участі уповноваженого представника в судове засідання 01.04.2009р. не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити, оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі -скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.1998р. між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення, розміщеного в центрі с. Жуків Бережанського району площею 52 кв.м. для його використання під магазин-кафетерій. Цей договір сторонами було укладено строком на п'ять років.

1 вересня 2002р. між сторонами було укладено договір оренди № 1 вищезазначеного приміщення строком на п'ять років.

19 серпня 2007р. на підставі рішення сесії Жуківської сільської ради № 80 від 19.08.2007р. між сторонами у справі було укладено договір оренди № 2 нежитлового приміщення, розміщеного в центрі с. Жуків Бережанського району площею 52 кв.м. для його використання під магазин-кафетерій.

Строк дії вказаного договору сторони визначили один рік (з 19 серпня 2007р. до 20 серпня 2008р.).

28 червня 2008р. Жуківською сільською радою було прийнято рішення № 130, яким на виконання припису прокуратури (а.с. 52, т І) було затверджено: - Положення про порядок надання комунального майна в оренду; - Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду комунального майна; - Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна; - склад конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право оренди комунального майна.

20 серпня 2008 року відповідач листом № 167 (а.с. 23, Т І) повідомив позивача про те, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди 19.08.2008р., передача даного приміщення в оренду буде здійснюватись на конкурсній основі відповідно до ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

22 серпня 2008р. конкурсною комісією в газеті "Бережанське віче"було оголошено аукціон на передачу в оренду нежитлового приміщення комунальної власності сільської ради по АДРЕСА_1.

31 серпня 2008р. Жуківська сільська рада, розглянувши заяву ПП ОСОБА_1. про продовження терміну оренди нежитлового приміщення по вул. Б. Лепкого строком на 5 років, прийняла рішення № 143, яким припинила аукціон, оголошений конкурсною 22.08.2008р. на передачу в оренду нежитлового приміщення комунальної власності сільської ради по АДРЕСА_1. Пунктом 3 даного рішення сільського голову було зобов'язано переукласти договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності сільської ради по АДРЕСА_1 з індивідуальним підприємцем ОСОБА_1. поза конкурсом згідно затвердженої рішенням Жуківської сільської ради № 130 від 28 червня 2008р. Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна.

14 вересня 2008р. Жуківська сільська рада, розглянувши протест прокурора району від 11.09.2008р. прийняла рішення № 155, яким скасувала рішення від 31.08.2008р. № 143 "Про припинення аукціону на передачу в оренду нежитлового приміщення комунальної власності сільської ради по АДРЕСА_1 та укладення нового договору поза конкурсом".

5 вересня 2008р. конкурсною комісією (Протокол конкурсної комісії від 05.09.2008р. (а.с. 43, т І)) для участі у конкурсі на передачу в оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 зареєстровано заяви трьох учасників конкурсу, в тому числі заяву ОСОБА_1. Днем проведення конкурсу визначено 16 вересня 2008р.

На засіданні комісії з проведення конкурсу на право оренди комунального майна Жуківської сільської ради: нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 строком на п'ять років, яке відбулось 16.09.2008 р. (протокол № 2, а.с. 45, т І), були розглянуті пропозиції учасників конкурсу на право оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1. Учасниками конкурсу були СПД: ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Серед учасників конкурсу було визначено переможця конкурсу - СПД ОСОБА_1., оскільки її пропозиції щодо розміру орендної ставки (3100 грн. в місяць) найбільш повно відповідають умовам і критеріям конкурсу та забезпечать найкращий ефект для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади села.

Вважаючи, що конкурс від 16.09.2008 р. на право оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 було проведено без урахування переважного права орендаря на продовження договору оренди на новий термін, встановленого ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", СПД ОСОБА_1. звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Жуківської сільської ради про визнання недійсним конкурсу щодо оренди приміщення, проведено 16.09.2008р. та зобов'язання Жуківську сільську раду продовжити договір оренди нежитлових приміщень.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, проведення конкурсу є порушенням переважного права позивача, який належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди; по-друге, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. (v010p710-08) у справі № 1-28/2008 встановлено, що Конституція України (254к/96-ВР) не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Також КС України зазначив, що у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, вирішувати питання їхнього відчуження тощо.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Відповідно до ст. 291 ГК України та ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, договір оренди нежитлового приміщення № 2 від 19.08.2007р. було укладено на строк до 20.08.2008р.

Статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачено, що у 2008 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Як було зазначено вище, на виконання вказаної норми Закону Жуківська сільська рада 28 червня 2008р. прийняла рішення № 130, яким затвердила Положення про порядок надання комунального майна в оренду.

Даний порядок поширюється на об'єкти оренди, які належать до спільної власності територіальних громад на території Жуківської сільської ради. Конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна.

Судом апеляційної інстанцій встановлено і що не заперечується сторонами, позивач реалізував своє право на участь у конкурсі, звернувшись з заявою про участь у конкурсі на право оренди комунального майна по АДРЕСА_1.

За результатами розгляду конкурсних пропозицій учасників конкурсу на право оренди комунального майна переможцем конкурсу визнано - СПД ОСОБА_1., оскільки її пропозиції щодо розміру орендної ставки (3100 грн. в місяць) найбільш повно відповідали умовам і критеріям конкурсу. Сільському голові було рекомендовано від імені територіальної громади укласти з переможцем конкурсу договір оренди спірного майна строком на 5 років.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, позивачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено належними і допустимими доказами порушення будь-яких його прав як учасника і переможця конкурсу внаслідок його проведення, а щодо договору, то його укладенню не перешкоджали жодні обставини, окрім дій самого позивача по оскарженню конкурсу.

В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від укладення договору оренди з позивачем, однак фактичне неукладення цього договору не є підставою для примусового його укладання, оскільки в результаті проведення спірного конкурсу сільському голові рекомендовано від імені територіальної громади укласти з переможцем конкурсу договір оренди спірного майна строком на 5 років.

Доводи позивача та висновки суду першої інстанції про те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. (v010p710-08) у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) Закон України "Про державний бюджет на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України' (107-17) є безпідставними, з огляду на наступне.

Так, 22.05.2008р. Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 1-28/2008 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Зокрема, пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. (v010p710-08) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

В пункті п'ятому резолютивної частини цього рішення зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними.

Беззаперечним є той факт, що у п. 5.4 вказаного рішення зазначено, що Конституція України (254к/96-ВР) у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України (254к/96-ВР) не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок, - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-28/2008 не визнано неконституційними норми ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", а тому, на думку суду апеляційної інстанції застосування цього рішення в даному випадку, є безпідставним.

Вимогами ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"від 10.04.92 р. № 2269-XII передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі його закінчення відповідно до ч. 2 ст. 26 цього Закону договір припиняється.

Згідно з ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, ч. 4 ст. 284 ГК України та ст. 764 ЦК України за відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору протягом одного місяця після його закінчення договір оренди може бути продовжений на той самий строк, на який він укладався.

Однак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після цієї дати мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, такий договір припиняється.

Таким чином, конкурс на право оренди комунального майна може проводитись у тому випадку, якщо строк договору оренди такого майна закінчився.

Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір оренди № 2 закінчився 19.08.2008р., а 20 серпня 2008 року відповідач повідомив позивача про те, що подальша передача даного приміщення в оренду буде здійснюватись на конкурсній основі.

Таким чином, оскільки:

- ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"передбачено, що орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною 7 статті 9 цього Закону;

- порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування, які, за статтею 143 Конституції України є органами управління майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади;

- відповідно до статті 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік"(норми якої неконституційними не визнано) передача в оренду державного та комунального майна в 2008 році здійснюється виключно на конкурсних засадах;

- позивачем не доведено порушення будь-яких його прав як учасника і переможця конкурсу внаслідок його проведення;

- укладенню договору не перешкоджали жодні обставини, окрім дій самого позивача по оскарженню конкурсу, то вимоги позивача про визнання недійсним конкурсу щодо оренди приміщення площею 52 кв.м. під магазин в с. Жуків Бережанського району, який проведено 16.09.2008р. та зобов'язання Жуківську сільську раду продовжити договір оренди приміщення площею 52 кв.м. є необґрунтованими та такими, що безпідставно задоволені судом першої інстанції.

Доводи позивача щодо порушення її переважного права на продовження договору оренди не можуть бути взяті до уваги, оскільки ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено переважне право орендаря на продовження договору оренди на новий термін після закінчення терміну договору оренди за інших рівних умов. А, як було зазначено вище, позивач, реалізувавши своє право на участь у конкурсі на право оренди комунального майна, запропонувала кращі, ніж інші учасники, умови стосовно використання та утримання комунального майна, у зв'язку з чим рішенням конкурсної комісії від 16.09.2008р. переможцем було визнано саме СПД ОСОБА_1.

Таким чином, доводи позивача про порушення її прав на спірне приміщення у зв'язку з проведенням конкурсу, є безпідставними.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність рішення Господарського суду Тернопільської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому таке слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог -відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд,

1. Апеляційну скаргу -задоволити.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2008 року у справі № 10/140-3322 (3/190-3007) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог -відмовити.