КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
01.04.2009 № 26/709-22/42
|
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Євдокимова О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача - не з"явився
від прокуратури - Галезник О.І., довіреність № 05/1-2688 вих
від відповідача -Пилипенко О.Г., довіреність № 18-22/12761 від 23.12.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Першого заступника прокурора Київської області
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 10.12.2008
у справі № 26/709-22/42 (суддя Хрипун О.О.)
за позовом ТОВ "Авіасервіс"
до Держави України в особі Прокуратури Київської області
Держава України в особі Державного казначейства України
про стягнення 14 203 338,29 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського міста Києва від 10.12.2008 року у справі № 26/709-22/42 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасервіс" (далі по тексту – позивач) до Держави України в особі: прокуратури Київської області (далі по тексту – прокурор), Державного казначейства України (далі по тексту – відповідач) за участю Генеральної прокуратури України про стягнення 14 203 338,29 грн. призначено у справі судову експертизу.
Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення судової експертизи поставлене наступне питання, що потребує спеціальних знань, а саме:
- яка вартість вилучених у товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасервіс" паливно – мастильних матеріалів станом на час проведення експертизи?
У зв’язку з призначенням судової експертизи зупинено провадження у справі № 26/709-22/42 до отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням вих. 05/1-321к від 19.11.2008 року (вх. № 02-4.1/1179 від 03.03.2009 року), в якому просить суд поновити пропущений строк внесення апеляційного подання, прийняти апеляційне подання до провадження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судом порушено норми матеріального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що Господарським судом міста Києва не враховано, що вартість вилучених у позивача паливно – мастильних матеріалів визначена висновком судової товарознавчої експертизи нафтопродуктів № 258-Ф3 від 03.07.2006 року, яка проведена у кримінальній справу № 47-673, а на даний час більша частина паливно – мастильних матеріалів реалізована.
Матеріалами кримінальної справи № 66-734, зокрема протоколом огляду місця події від 28.09.2004 року та висновком криміналістичної експертизи нафтопродуктів № 6614 від 28.10.2004 року підтверджується, що було вилучено бензину А-95 у кількості 109 904 літра, А-92 у кількості 350 664 літра, бензину А-76 у кількості 76 579 літра, дизельного пального у кількості 589 382 літра, бензину газового стабільного у кількості 1 036 752 літра, МБТЕ у кількості 78273 літра, N – 42 477 літра, компонентів моторних палив ароматичних – 16 560 літра. Інші вилучені нафтопродукти згідно цього висновку, по параметрах, описаних у ньому, є неякісними. Всього вилучено 3 868 4022 літра паливно – мастильних матеріалів.
У період з жовтня 2004 року по лютий 2005 року ТОВ "Приватель" реалізувало речові докази по кримінальній справі № 66-734, а саме паливно – мастильні матеріали, що належали ТОВ "Авіасервіс", у кількості 3 410 040 літрів.
Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що на даний час прокуратурою Черкаської області розслідується вказана кримінальна справа, яка порушена стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" – директора Щербатка В.В., головного бухгалтера Поліщука О.Г., директора нафтобази Андрушка Ф.В. за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України. Рішення відповідно до ст.ст. 80, 81 КПК України про речові докази по цій кримінальній справі не прийнято. Санкція ч. 3 ст. 204 КК України передбачає вилучення та знищення вироблених товарів.
На думку прокурора, Господарським судом міста Києва було безпідставно призначено експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року вказане апеляційне подання було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2009 року о 10 год. 50 хв.
У судове засідання 01.04.2009 року з’явились представники прокуратури Київської області та Державного казначейства України. Представники позивача та Генеральної прокуратури України у судове засідання без поважних причин не з’явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що позивач та Генеральна прокуратура України були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, та те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників позивача та Генеральної прокуратури України.
Розглянувши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав:
28.10.2005 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідачів 14 203 338,29 грн. шкоди, завданої позивачу незаконними рішеннями службових осіб органів Прокуратури Київської області, в тому числі 11 987 807,91 грн. дійсної вартості паливно – мастильних матеріалів, втрачених позивачем внаслідок незаконного відчуження, 201 578,66 грн. сплачених відсотків за користування кредитними коштами і 2 013 951,72 грн. збитків від інфляції та 3% річних. Заявою від 13.04.2006 року позовні вимоги було збільшено на 28 254,60 завданої шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2006 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року, позов задоволено частково, зобов’язано Державне казначейство України відшкодувати позивачу 8 620 428,50 грн. шкоди завданої неправомірними діями посадових осіб прокуратури Київської області та 15 548,33 грн. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року та рішення Господарського суду міста Києва скасовано, справу передано на новий розгляд. Постанова мотивована тим, що судом не встановлено дійсний розмір спричиненої шкоди та наявність причинного зв’язку між діями органів прокуратури, що визнані незаконними та відсутністю вилучених паливно – мастильних матеріалів.
Під час нового розгляду позивач уточнив, що розмір шкоди, завданий позивачу, станом на вересень 2004 року складає 6 934 684,23 грн., з яких 6 806 427,78 грн. – вартість плавно – мастильних матеріалів за цінами придбання без врахування ПДВ та транспортних видатків; 104 710,95 грн. транспортних видатків (залізничний тариф) без врахування ПДВ, сплачених позивачем за доставку паливно - мастильних матеріалів, 23 545,50 грн. – видатків за простій вагонів без ПДВ, сплачених позивачем з вини працівників правоохоронних органів. При розрахунку шкоди позивачем не враховані накладні видатки, проценти по кредиту та неодержаний прибуток.
Представником позивача в судовому засіданні 05.11.2008 року було заявлено клопотання про призначення судово – товарознавчої експертизи з метою визначення вартості вилучених та проданих нафтопродуктів у цінах, що діють на момент винесення рішення.
Тому, оскільки предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, то для правильного його вирішення суду необхідно встановити наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру шкоди, причинного зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Враховуючи те, що для оцінки вартості вилучених у позивача паливно – мастильних матеріалів потрібні спеціальні знання, місцевий господарський суд призначив судову експертизу для дослідження цього питання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Прокурором оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 05.11.2008 року у справі № 26/709-22/42, якою призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.
Статтею 106 ГПК України передбачений вичерпний перелік ухвал, які підлягають оскарженню. Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті ГПК України (1798-12)
або ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне коло питань встановлюється господарським судом в ухвалі. З правового аналізу наведеної норми вбачається прерогатива господарського суду при призначенні судової експертизи, а саме: суд може призначити експертизу з власної ініціативи незалежно від наявності згоди сторін та не зв’язаний переліком питань, що запропоновані сторонами для роз’яснення експертом.
Крім того, приписами ст. 41 ГПК України не передбачено можливості оскарження судової ухвали, якою призначено судову експертизу.
Втім, як вбачається з апеляційного подання, прокурор не погоджується з оскаржуваною ухвалою саме в частині призначення судової експертизи, оскільки вважає, що місцевим господарським судом не було враховано тієї обставини, що питання оцінки вартості вилучених у ТОВ "Авіасервіс" паливно – мастильних матеріалів вже вирішено висновком судової товарознавчої експертизи нафтопродуктів № 258-Ф3 від 03.07.2006 року, яка проведена в кримінальній справі № 47-673. Тому, з урахуванням викладеного вище, вимоги прокурора про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 року є безпідставними і задоволенню не підлягають.
При цьому, колегія суддів констатує, що провадження у справі № 26/709-22/42 зупинено в зв’язку з призначенням судової експертизи, тобто на підставі п.1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 79 ГПК України ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено, проте в даному випадку підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, виходячи з наступного.
Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1. призначення господарським судом судової експертизи;
2. надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3. заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд зупинив провадження у справі саме у зв’язку з призначанням судової експертизи, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово – експертної установи і в цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи прокурора, викладені в апеляційному поданні, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційного подання та скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 року у справі № 26/709-22/42 залишити без змін, а апеляційне подання Першого заступника Прокурора Київської області без задоволення.
2.Матеріали справи № 26/709-22/42 повернути до Господарського суду міста Києва.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Іваненко Я.Л.
Євдокимов О.В.
Пантелієнко В.О.
|
06.04.09 (відправлено)