ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
31.03.09 Справа № 18/161
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs5856073) )
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гунька О.,
з участю представників:
від скаржника - з"явився,
відповідача-1 - не з"явився,
відповідача-2 - з"явився,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Київ
на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.12.2008 року, суддя В.П.Кривка, в справі за № 18/161
за позовом: ОСОБА_1, м.Київ
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна Квасова", с.Поляна Свалявського району
2. ОСОБА_2, с.Поляна Свалявського району
про зобов"язання взяти участь у зборах засновників,
в с т а н о в и в :
рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.12.2008 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна Квасова" та ОСОБА_2 про зобов"язання ОСОБА_2 взяти участь у зборах засновників.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено зловживання ОСОБА_2 своїми правами з метою створення перешкод в реалізації корпоративних прав позивача шляхом неявки на збори засновників, що свідчить про відсутність підстав для задоволення таких позовних вимог.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв"язку з неповним з"ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, а згідно ст.20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Скаржник покликається на те, що законом та статутом товариства передбачено, що учасники товариства не повинні перешкоджати один одному в реалізації права приймати участь в управлінні товариством, права приймати участь у розподілі прибутку та права на дивіденди. Скаржник зазначає, що тривала неявка ОСОБА_2 на збори засновників перешкоджає здійсненню корпоративних прав позивача та діяльності товариства, оскільки без його участі неможливо досягнути кворуму на зборах та прийняти будь-які рішення.
Скаржник зазначає, що брати участь у зборах засновників є обов"язком учасника, а не його правом, оскільки такий обов"язок визначено п.3.3 та п.7.3 статуту товариства, а також п."г"ст. 11 Закону України "Про господарські товариства". Крім цього, згідно п.7.13 статуту товариства його учасник не вправі відмовитися від участі у зборах засновників. На виконання вказаного пункту учасник у випадку неможливості з"явитися на збори зобов"язаний направити свого уповноваженого представника, чим ОСОБА_2 жодного разу не скористався, як і не повідомляв товариство про неможливість з"явитися на збори.
З наведеного скаржник вважає, що його право порушене і підлягає захисту.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що згідно ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом, а згідно ст. 116 ЦК України та п.3.1 статуту товариства участь у зборах є правом учасника, а тому задоволення спірних позовних вимог порушуватиме базові принципи розпорядження особою особистими немайновими правами.
Відповідач-1 вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки участь у загальних зборах є правом, а не обов"язком учасника, а також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно взагалі порушено.
В судове засідання представник відповідача-1 не з"явилися, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести без його участі за наявних в справі документів про права і обов"язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представників скаржника та відповідача-2, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна квасова" статутний фонд товариства складає 1200000 грн. Засновниками товариства виступили ОСОБА_1 з вкладом 720 000 грн., що становить 60% статутного фонду та ОСОБА_2 - 480 000 грн. (40%) (а.с. 15-25).
Згідно п.7.3., 7.4., 7.8., 7.13 статуту товариства вищим органом товариства є загальні збори засновників, що складаються з засновників (представників) і скликаються не менше одного разу на рік. Засновники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді (в процентному співвідношенні). Загальні збори вважаються повноважними, якщо на засіданні були присутні засновники, які у сукупності володіють не менше 75% голосів. Кожен із засновників має право вимагати проведення загальних зборів засновників. Інший учасник не вправі відмовитись від участі в загальних зборах.
На збори 30.06.2008 року та 18.08.2008 року, про призначення яких позивач повідомив відповідача-2 - 21.05.2008 року (а.с. 62-63) та 09.07.2008 року (а.с. 76-77) останній не з"явився, в зв"язку з чим збори не відбулися.
Судом встановлено, що з 27.06.2008 по 01.07.2008 року та з 02.07.2008 по 15.07.2008 року, тобто в період проведення вказаних зборів, відповідач-2 перебував у м.Ужгород в обласній клінічній лікарні на стаціонарному лікуванні, а 18.08.2008 року в місті Ужгород на огляді в лікуючого лікаря, що підтверджується лікарняними листками та виписками огляду лікаря з історії хвороби (а.с.123-128). Про вказані обставини відповідач-2 повідомив позивача телеграмами (а.с. 61, 81, 133-134), що останнім не заперечується та не спростовано.
Листом від 10.11.2008 року позивач повторно звернувся до ОСОБА_2 із пропозицією про скликання загальних зборів товариства на 18.12.2008 року. Проте, враховуючи неявку відповідача-2 на попередні загальні збори, позивач звернувся з позовом про зобов'язання ОСОБА_2 взяти участь у загальних зборах засновників ТОВ "Туристичний комплекс "Поляна квасова", а у випадку невиконання рішення суду вважати відповідача-2 таким, що прийняв участь у зборах засновників із включенням про це до реєстраційних документів та протоколів при визначенні кворуму на загальних зборах та таким, що утримався при голосуванні з усіх питань порядку денного.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, проте вибраний позивачем спосіб захисту, а саме -зобов"язати позивача з"явитися на збори учасників, не відповідає визначеному у цивільному законодавстві способу захисту порушеного права.
Крім цього,спростовуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне, що при вирішенні спору необхідно встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Позовні вимоги щодо захисту права позивачем сформульовані в такий спосіб, що стосуються права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено на майбутнє, а тому і не може бути задоволено судом. Суд розглядає спори з правовідносин, з приводу яких наявний спір.
Основоположним правом учасника господарського товариства є участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах та законі. Основою реалізації такого корпоративного права є участь у загальних зборах товариства, який являється його вищим органом управління, (ст.ст. 58, 59 Закону України "Про господарські товариства", ст. 88 Господарського кодексу України, ст.ст. 116, 145 ЦК України).
Таким чином, участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника.
Покликання скаржника на те, що умовами статуту товариства, зокрема, п.3.3 та п.7.3, передбачено обов"язок учасника брати участь в загальних зборах товариства судом до уваги не приймається, оскільки зі змісту вказаних умов статуту такого обов"язку не вбачається. Щодо п.7.13 статуту товариства, яким передбачено неможливість учасника відмовитися від участі в загальних зборах, то такий суперечить вимогам Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та Конституції України (254к/96-ВР) , а тому судом до уваги не приймається.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У зв'язку з цим суд не вправі зобов'язати учасника товариства взяти участь у загальних зборах.
Кожна із сторін відповідно до ст. 33 ГПК України зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна Квасова" та ОСОБА_2 про зобов"язання ОСОБА_2 взяти участь у зборах засновників, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.
Покликання скаржника на відсутність в спірному випадку іншого способу захисту від недобросовісного учасника, оскільки його частка голосів у ТзОВ "Туристичний комплекс "Поляна Квасова" становить лише 60 %, що позбавляє його можливості скористатися визначеною Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) та статутом товариства процедурою проведення загальних зборів, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Закарпатської області від 17.12.2008 року в справі за номером 18/161 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя:
Судді:
С.М.Бойко
Т.Б.Бонк
Р.І.Марко