ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
30.03.09 Справа № 9/101
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Р. Марко
суддів С. Бойко
Т. Бонк
При секретарі Гунька О.
за участю представників сторін
Від позивача –з"явився
Від відповідача- не з"явився
розглянувши апеляційну скаргу ПП"ЕБС- Тех"
на рішення господарського суду Івано- Франківської області від 23.12.08
у справі № 9/101
за первісним позовом – ТзОВ"Карпаттехносервіс"
до відповідача –ПП"ЕБС- Тех"
про стягнення коштів в сумі 239 414,99 грв.
за зустрічним позовом- ПП"ЕБС- Тех"
До - ТзОВ"Карпаттехносервіс"
Про стягнення штрафних санкцій 584 239,66 грв.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Івано- Франківської області від 23.12.09 по даній справі первісний позов ТзОВ"Карпаттехносервіс" задоволено частково. Стягнуто з відповідача за первісним позовом ПП "ЕБС-ТЕХ" на користь позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехносервіс" 165 645, 50 грн. - основного боргу; 19 605, 16 грн. –пені; 19 605, 34 грн. - штрафних санкцій; 19 352, 15 грн.- суми індексу інфляції; 3 104, 15 грн. - 3 % річних; 2274, 44 грн. - витрат по сплаті державного мита; 112, 10 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовлено. Зустрічний позов ПП"ЄБС- ТЕХ" задоволено частково. Стягнуто з відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Карпаттехносервіс" на користь позивача за зустрічній позовом Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" 6 275, 54 грв - штрафу, 1 168, 64 грн. - пені, 75, 95 грн. - витрат по сплаті державного мита; 1, 53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач за зустрічним позовом подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду та прийняти нове, яким частково задоволити як первісний позов так і зустрічний позов. Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права, зокрема ст. 625 ЦКУ, 224 ГКУ та ст. 225 ГКУ, також апелянт звертає увагу апеляційного суду на порушення норм процесуального права, зокрема щодо позбавлення апелянта подати додаткові докази в обґрунтування зустрічних позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт зазначає, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №3 від 11.02.08 року, оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця наступним чином: перший платіж 25 % від ціни товару, зазначеної в договорі, плюс послуги за транспортування, що становить 125 510, 84 грн. з ПДВ покупець оплачує до 22.02.08 року; другий платіж 75 % від ціни товару, зазначеної в договорі, що становить 266 596, 01 грн. з ПДВ покупець оплачує протягом 2( двох) банківських днів після виконання продавцем своїх обов"язків. Також, апелянт зазначив, що ТзОВ "Карпаттехносервіс" не здійснило вчасно належних платежів, що підтверджується банківськими виписками у вигляді картки рахунку 36.
Із посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 7.2, 7.3 Договору апелянт зазначив, що розмір штрафу, який належить сплатити ТзОВ "Карпаттехносервіс" становить 6 275, 54 грн., а розмір пені - 426 553, 62 грн.
Із посиланням на ст. 225 ГК України, апелянт зазначив, що ПП "ЕБС-ТЕХ" зазнало збитків, які полягають у неналежному виконанні підрядних контрактів № 1 на очищення озера від намулу на площадці будівництва, житлового комплексу у м. Хмельницькому від 01.01.08 року, укладеного між ПП "ЕБС-ТЕХ" та ПП Кольгофер О.В., та підрядного контракту № 2 на виконання земляних робіт на площадці будівництва житлового комплексу в м. Хмельницькому, укладеного між тими ж сторонами. Порушення термінів і обсягів виконання ТзОВ "ЕБС-ТЕХ", спричинило розірвання вищезазначених договорів та необхідність сплати штрафних санкцій.
Апелянт зазначив, що ПП "ЕБС-ТЕХ" сплатило п/п Кольгофер О.В. 110 000 грн. Крім того, ПП "ЕБС-ТЕХ" понесло витрати по сплаті податку на додану вартість у розмірі 27607 грн. та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату даного податку в розмірі 13 803, 5 грн.
В судовому засіданні, представник відповідача за зустрічним позовом заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:
Щодо первісних позовних вимог про стягнення 165 645, 50 грн. - суми боргу; 19 605, 16 грн. – пені; 19 605, 34 грн. - штрафних санкцій; 4 500 грн. -витрат на оплату послуг юристів; 7 602, 69 грн. – збитків; 19 352, 15 грн. - індекс інфляції, 3 104, 15 грн. - 3 % річних, то такі вимоги підлягають до задоволення частково, а саме :
11.02.08 року між ПП "ЕБС-ТЕХ" (Продавець) та ТзОВ "Карпаттехносервіс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 3, відповідно до умов якого, продавець зобов"язується передати у власність покупцю будівельну техніку в асортименті, за цінами, в кількості, вказаними в Додатку № 1 до цього договору, що є його невід"ємною частиною, а покупець зобов"язується прийняти товар та здійснити оплату на умовах цього договору (п. 1.1 Договору),
Відповідно до п. 3.3 договору, оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, наступним чином: перший платіж - 25 % від ціни товару, зазначеної в договорі, плюс послуги на транспортування, що становить 125 510, 84 грн. з ПДВ покупець оплачує до 22.02.08 року; другий платіж - 75 % від ціни товару, зазначеної в договорі, що становить 266 596, 01 грн. з ПДВ покупець оплачує протягом 2 ( двох) банківських днів після того як: а) товар буде ввезений на митну територію України, б) технічна документація на товар буде передана покупцю, в) товар буде зареєстрований в оганах ДАІ.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, ТзОВ "Карпаттехносервіс" здійснило попередню оплату за товар, перерахувавши на рахунок ПП "ЕБС-ТЕХ" в лютому 2008 року 125 645, 50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 020 від 21.02.08 року; № 019 від 21.02.08 року; №
21 від 26.02.08 року; № 22 від 26.02.08 року; № 23 від 27.02.08 року . Квитанцією № 15268 від 20.03.08 року здійснено доплату у розмірі 40 000грн.
Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. ст. 662, 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести наявність тих обставин на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак, ні суду першої, ні апеляційної інстанцій апелянтом не надано доказів виконання зобов"язання щодо передачі товару.
Частина 2 ст. 693 ЦК України встановлює, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Пунктом 7.5 Договору встановлено обов'язок відповідача за первісним позовом повернути всі отримані кошти покупцеві протягом одного банківського дня у випадку непоставки товару протягом 30 каледнарних днів з моменту отримання в повному об"ємі попередньої оплати.
Як встановлено колегією, 19.05.08 року сторонами у справі складено акт звірки заборгованості між ПП "ЕБС-ТЕХ" та ТЗОВ "Карпаттехносервіс" по договору купівлі-продажу № 3 від 11.02.08 року, відповідно до якого заборгованість ПП "ЕБС-ТЕХ" перед ТЗОВ "Карпаттехносервіс" станом на 19.05.08 року становить 165 645, 50 грн.
Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявні копії гарантійних листів № 19/05/08 від 19.05.08 року, згідно яких апелянтом гарантувалося повернення ТзОВ "Карпаттехносервіс" заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 3 від 11.02.08 року в сумі 165 645, 50 грн. протягом семи банківських днів, а також гарантійний лист № 29/05/08 від 29.05.08 року, згідно якого гарантувалося повернення ТзОВ "Карпаттехносервіс" заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 3 від 11.02.01року до 30.05.08 року.
Як зазначено представником позивача за первісним позовом, листом вих. № 2/1-06-08 від 02.06.08 року позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення суми передоплати. Однак, апелянт не повернув кошти, належних доказів сплати заборгованості не подав.
А тому, з огляду на вище досліджене, колегія суддів вважає правомірною вимогу про стягнення заборгованості в сумі 165 645,50 грн.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку порушення сторонами зобов"язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент прострочення виконання зобов'язань за кожний день прострочення від суми вартості товару, вказаного у специфікації.
А тому, враховуючи вище зазначені положення законодавства, судом першої інстанції на думку колегії суддів, правомірно задоволено вимогу про стягнення пені в розмірі 19 605, 16 грн..
Відповідно до п. 7.5 Договору, у випадку не поставки товару продавцем протягом 30 календарних днів з моменту отримання в повному об"ємі попередньої оплати, продавець зобов'язаний повернути всі отримані кошти покупцеві протягом одного банківського дня і оплатити штраф за невиконання своїх обов'язків в розмірі 5% від вартості товару і транспортних затрат. А тому, вимога про стягнення 19 605, 34 грн. штрафних санкцій є також обгрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на встановлену суму боргу, боржник- апелянт зобов"язаний сплатити 3 104, 15 грн.- 3% річних.
Що ж до висновку суду першої інстанції про задоволення вимоги про стягнення 19 352, 15 грн. інфляційних, то на думку колегії суддів такий висновок є помилковим, так як встановлено колегією суддів, апелянтом прострочено виконання зобов"язання у березні 2008 року лише на 2(два) дні, а тому нарахування інфляційних за увесь місяць ( березень 2008 року) є помилковим.
Враховуючи індекс інфляції чинний протягом березня 2008 року та протермінування виконання зобов"язання у березні 2008 року лише на два дні, до стягнення підлягає лише 16 160,53 грв. інфляційних.
Що ж до інших первісних позовних вимог, а саме стягнення коштів за оплату послуг адвоката та стягнення штрафу сплаченого позивачем до ПФУ, то такі вимоги є неналежним чином обґрунтовані, а тому не підлягають до задоволення.
Що ж до зустрічних позовних вимог, то вони підлягають частковому задоволенню з врахуванням наступного.
Відповідно до п. 7.3 Договору, у випадку несплати покупцем першого платежу в сумі та в терміни, визначені п.3.3 цього договору, покупець сплачує продавцю протягом 5 (п"яти) робочих днів штраф у розмірі 5% від суми першого платежу, визначеної в п. 3.1 цього Договору.
Відповідно до п. 3.3 Договору перший платіж - 25 % від ціни товару, зазначеної в договорі, плюс послуги на транспортування, що становить 125 510, 84 грн. з ПДВ покупець оплачує до 22.02.08 року.
Як встановлено колегією, ТзОВ "Карпаттехносервіс" станом на 22.02.08 року сплачено 54 645, 50 грн. Попередній платіж ТзОВ "Карпаттехносервіс" внесено на рахунок ПП "ЕБС-ТЕХ" в повному обсязі лише 28.02.08 року. Отже, наявний факт прострочення здійснення платежу, що спричинило правомірне нарахування позивачем за зустрічним позовом штрафної санкції у вигляді 5% від суми попередньої оплати, що складає 6 275, 54 грн.
З огляду на зазначене, зустрічний позов в цій чаитні є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку порушення сторонами зобов"язань згідно цього договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент прострочення виконання зобов'язань за кожен день прострочення від суми вартості товару, вказаного у специфікації.
Сума пені за прострочення виконання зобов'язання на 6 (шість) днів становить 1168, 64 грн., а тому позов в цій частині є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Що ж до інших заявлених зустрічних позовних вимог, то такі належно не обґрунтовані та недоведені апелянтом, а тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу ПП"ЕБС-ТЕХ"задоволити частково.
Рішення господарського суду Івано- Франківської області від 23.12.08 у справі № 9/101 скасувати частково. Прийняти нове рішення. Первісний позов задоволити частково. Стягнути з Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпаттехносервіс" 165 645, 50 грн. - суми боргу; 19 605, 16 грн. –пені; 19 605, 34 грн. - штрафних санкцій; 16 160,53 грв.- індекс інфляції; 3 104, 15 грн. - 3 % річних; 2274, 44 - грн. - витрат по сплаті державного мита; 112, 10 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовити. Зустрічний позов ПП"ЕБС- ТЕХ" задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Карпаттехносервіс" на користь Приватного підприємства "ЕБС-ТЕХ" 6 275, 54 грв - штрафу, 1 168, 64 грн. - пені, 75, 95 грн. - витрат по сплаті державного мита; 1, 53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті зустрічного позову відмовити.
Господарському суду Івано- Франківської області видати накази в порядку ст. 116 ГПК України.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано- Франківської області.
Головуючий n bsp Р. Марко Суддя С. Бойко Суддя Т. Бонк