розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та апеляційну скаргу Шпиталенка Сергія Володимировича, Шпиталенко Олени Леонідівни, Шпиталенко Ольги Сергіївни, Шпиталенка Дмитра Сергійовича на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 08.01.2009 у справі №5020-12/432-12/126-3/194

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" (вул. Леніна, 44, місто Севастополь, 99011)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)

3 особи: Шпиталенко Сергій Володимирович (вул.Леніна, 44, кв.3, місто Севастополь, 99011)

Шпиталенко Олена Леонідівна (вул.Леніна, 44, кв.3, місто Севастополь, 99011)

Шпиталенко Ольга Сергіївна (вул.Леніна, 44, кв.3, місто Севастополь, 99011)

Шпиталенко Дмитро Сергійович (вул.Леніна, 44, кв.3, місто Севастополь, 99011)

про визнання права власності на двохповерховий житловий будинок літ. "А" з прибудовою літ. "а", вбудованим нежитловим приміщенням № 5 загальною площею 34,9 к.вм., сараєм літ. "В", огородженнями 1, 2, 3, сходами 3, 5 (за винятком квартир № 3, 6, 7 і вбудованого нежитлового приміщення під магазин непродовольчих товарів (колишні квартири № 1, 2, 4)), припинивши право власності Територіальної громади міста Севастополя на будинок № 44 по вул.Леніна в місті Севастополі

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" звернулось до господарського суду міста Севастополь з позовом до Фонду комунального майна міста Севастополя, Севастопольської міської ради про визнання права власності на двохповерховий житловий будинок літ. "А" з прибудовою літ. "а", вбудованим нежитловим приміщенням № 5 загальною площею 34,9 кв.м., сараєм літ. "В", огородженнями 1, 2, 3, сходами 3, 5 (за винятком квартир № 3, 6, 7 і вбудованого нежитлового приміщення під магазин непродовольчих товарів (колишні квартири № 1, 2, 4)), припинення права власності на будинок № 44 по вул.Леніна в місті Севастополі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що майно, відносно якого виник спір, є власністю Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) .

Відповідачі позов не визнали.

Позов розглядався судами неодноразово.

Востаннє рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.01.2009 у справі № 5020-12/432-12/126-3/194 (суддя Головко В.О.) позов задоволено. Припинено право власності територіальної громади міста Севастополя на будинок № 44 по вул.Леніна у місті Севастополі.

Визнано право власності за Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" на двохповерховий житловий будинок літ. "А" з прибудовою літ. "а", вбудованим нежитловим приміщенням № 5 загальною площею 34,9 кв. м., сараєм літ. "В", огородженням 1, 2, 3, сходами 3, 5 (за винятком квартир № 3, 6, 7 і вбудованого нежитлового приміщення під магазин непродовольчих товарів (колишні квартири № 1, 2, 4)). З відповідачів у рівних долях на користь позивача стягнути судові витрати у сумі 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач, об’єднав у собі власників квартир дома № 44 по вул.Леніна у місті Севастополі, в силу вимог Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" № 2482-XII від 19.06.1992 (2482-12) отримав право власності на допоміжні конструкції дома, споруди, які визначені для забезпечення потреб членів об’єднання.

Не погодившись з вказаною постановою, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради та треті особи, які залучені судом апеляційної інстанції, з боку відповідача, звернулись з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову.

Доводи скарги Фонду комунального майна Севастопольської міської ради мотивовані тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Сторона вказує, що суд помилково зробив висновок про те, що об’єднання співвласників отримало право власності на споруди житлового будинку № 44 по вул.Леніна у місті Севастополі. З аналізу норм Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) відповідач робить висновок про те, що власниками спірного майна, а саме споруд житлового будинку, є мешканці будинку № 44 по вул.Леніна у місті Севастополі. Наданий протокол загальних зборів співвласників про передання майна власників квартир об’єднанню не є належним доказом передання права власності. На думку сторони, у цьому разі потрібно оформити договір дарування, який має бути нотаріально посвідченим. Сторона вказує, що об’єднання не є власником квартир, а тому не є співвласником допоміжних приміщень.

Треті особи Шпиталенко С.В., Шпиталенко О.Л., Шпиталенко О.С., Шпиталенко Д.С. вказують також на порушення судом норм процесуального права.

Доводи їх скарги мотивовані тим, що вказані треті особи є співвласниками квартири № 3 в будинку 44 по вул.Леніна у місті Севастополі. Вирішуючи питання про визнання за Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" права власності на будинок та допоміжні приміщення, суд прийняв рішення щодо права власності мешканців квартири № 3 вказаного дома, позбавив їх цього права. Також у скарзі зазначено, що приміщення № 5, право власності на яке визнано за позивачем, є житловим приміщенням, і на нього взагалі неможливо визнати право власності на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , оскільки воно не є допоміжним.

Більш детальніше доводи вказані у скаргах.

Відзивів на апеляційні скарги не надійшло.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2009 змінено склад судової колегії, суддю Голика ВС. замінено на суддю Антонову І.В.

Слухання справи відкладалось з 02.03.2009 на 30.03.2009.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2009 змінено склад судової колегії, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Голика В.С.

В судове засідання представник відповідача –Севастопольської міської ради та треті особи –Шпиталенко О.Л., Шпиталенко О.С., Шпиталенко Д.С. не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судова колегія вирішила можливим розглянути справу за відсутністю вказаних осіб, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши обставини справи на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила таке.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" було створено 25.07.2006 рішенням співвласників багатоквартирного житлового будинку по вул.Леніна, 44 в місті Севастополі, оформлено протоколом № 1.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III від 29.11.2001 передбачено, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону об’єднання після набуття статусу юридичної особи може, зокрема, прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.

Згідно з актом прийому-передачі від 16.01.2007 Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" прийняло на баланс з балансу РЕП-3 багатоквартирний будинок № 44 по вул.Леніна в місті Севастополі в цілому (а.с.38-41 т.1).

Відповідно до технічної документації багатоквартирний житловий будинок по вул.Леніна 44 у місті Севастополі складається з 6 житлових квартир, розташованих на двох поверхах будинку, 7 технічних приміщень, опорних конструкцій будинку, споруд, призначених для забезпечення побутових потреб усіх власників квартир та нежитлових приміщень загальною площею будинку 411,3 кв.м. (а.с. 38-41, 64-76 т.1).

Пунктом 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" № 2482-XII від 19.06.1992 визначено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (кладочки, сараї і т.п.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.03.2004 у справі № 4-рп/2004 надав офіційне тлумачення вищевказаним положенням закону, зазначивши наступне.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" № 2482-XII від 19.06.1992 суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, в їхню власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Цей Закон врегульовує також відносини, пов’язані з виникненням, оформленням, набуттям права приватної власності на квартири та інші об’єкти приватизації державного житлового фонду.

Допоміжні приміщення, до яких за твердженням Конституційного Суду України належать підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні та інш., відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об’єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом –свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такій спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

31.01.2007 на загальних зборах членів Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" було прийняте рішення про передачу нежитлових та інших допоміжних приміщень членами об’єднання у його власність.

Перевіривши законність передачі нежитлових та інших допоміжних приміщень об’єднанню співвласників, судова колегія дійшла таких висновків.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше одної квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до частини 2 статті 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державної реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Таким чином, у даному конкретному випадку потрібне письмове і нотаріальне посвідчення усіх мешканців будинку № 44 по вул.Леніна у місті Севастополі.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, правочин, спрямований на передачу прав власності на нерухоме майно мешканців багатоквартирного будинку об’єднанню співвласників, повинен мати державну реєстрацію. Відсутність такої реєстрації свідчить про те, що вказаний правочин не вчинений.

Крім того, у даному конкретному випадку відсутня письмова згода членів сім’ї Шпиталенко, мешканців квартири № 3 буд. 44 по вул.Леніна у місті Севастополі на передачу права власності позивачеві.

Виходячи з загальних положень Цивільного кодексу України (435-15) щодо прав власності на нерухоме майно, судова колегія вважає, що протокол № 3 від 31.01.2007 про передачу до власності Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" декількох об’єктів нерухомості, не може бути належним доказом передачі прав на вказане майно.

За таких обставин відсутні докази про набуття права власності на спірне майно Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44".

Оскільки висновки суду про належне набуття права власності об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку суперечить нормам матеріального права, судове рішення не можна вважати законним, а тому воно підлягає скасуванню.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме - суд вирішив спір щодо майнових прав осіб, які не були залучені до участі у справі.

Апеляційні скарги судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При прийнятті нового рішення судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог на підставі вищезазначеного.

Також судова колегія звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III від 29.11.2001, розділом 3 Статуту Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Леніна 44" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна.

Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно –у спільній частковій власності.

Перелік неподільного майна визначений у статті 382 Цивільного кодексу України.

Таким чином, на законодавчому рівні передбачено заборону відчуження спільної сумісної власності власників квартир.

Об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку – юридична особа, створена власниками для сприяння управлінню їх власним майном та управління, утримання і використання неподільного та загального майна, а не для набуття самостійного права власності на майно співвласників багатоквартирного будинку.

За таких обставин, Об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку, як юридична особа, не може прийняті на праві власності неподільне майно власників квартир у зв'язку з забороною його відчуження.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та апеляційну скаргу Шпиталенка Сергія Володимировича, Шпиталенко Олени Леонідівни, Шпиталенко Ольги Сергіївни, Шпиталенка Дмитра Сергійовича задовольнити.