розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга"на ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р.

у справі № 10-18/5218 (суддя Шумко В.В.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла, м. Сміла

до Державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга", м. Сміла

про визнання банкрутом

за участю представників:

від заявника: не з’явилися від боржника: не з’явилися від кредиторів: не з’явилися

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на все майно боржника, який знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24, код ЄДРПОУ 22794058.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою в частині накладення арешту на все майно, боржник звернувся з апеляційною скаргою № 15-р від 26.01.2009 р. (вх. суду № 2-04/3/117/404 від 17.02.2009 р.) та клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги. Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Представники боржника, кредиторів та арбітражного керуючого в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, не виконали вимоги ухвали суду, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Колегія апеляційного господарського суду поставила на обговорення питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі повноважних представників боржника, кредиторів та арбітражного керуючого. Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники процесу повідомлені належним чином, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка представників вищевказаних осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Окрім цього, ухвалою апеляційного суду явка учасників процесу не визнана обов’язковою.

Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, розглянувши матеріали справи, матеріали апеляційної скарги, колегія апеляційного суду встановила наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 67 ГПК України оскарження ухвали про порушення провадження про банкрутство в частині накладення арешту на майно в апеляційному порядку передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється вищезазначеним законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. При цьому, названий закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Сміла порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на все майно боржника, який знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 24.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до господарського суду є неспроможність боржника виконати безспірні грошові зобов’язання перед кредитором у розмірі 2 022 841 грн. починаючи з 01.04.2006 р., тобто у строк більше ніж 3 місяці, а саме: 1 137 291, 82 грн. заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 355 155,61 грн. –штрафні санкції; 440 260,55 грн. –пеня; 90 133,02 грн. –заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Згідно зі ст.1 Закону процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.

Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений можливості застосовувати заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у цьому випадку, однак такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника, як юридичної особи.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У виборі заходів забезпечення слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто, не мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.

У провадженні зі справ про банкрутство арешт може бути накладено на все належне боржникові (закріплене за ним) майно незалежно від поділу його на основні чи оборотні засоби.

Враховуючи, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, колегія апеляційного суду не вбачає підстав вважати, що місцевий господарський суд припустився процесуальних порушень в частині здійснення дій по забезпеченню позову.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що приймаючи ухвалу в частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, місцевий господарський суд правильно застосував норми процесуального права, обґрунтовано обравши заходи, які відповідають положенням чинного законодавства. І як наслідок, ухвала місцевого господарського суду в зазначеній частині відповідає нормам процесуального права.

Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесені ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. у справі № 10-18/5218, колегія апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 99- 106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Приладобудівний завод "Райдуга"на ухвалу господарського суду Черкаської області від 24.11.2008 р. у справі № 10-18/5218 залишити без задоволення.