ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
30.03.09 Справа № 2/127
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs21287569) )
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого –судді Якімець Г.Г.
суддів: Мурської Х.В.
Юрченка Я.О.
при секретарі Горбач Ю.Б.
з участю представників:
від позивача не з’явився
від відповідача-1- не з’явився
від відповідача-2 - не з’явився
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіпіко", б/н від 24.02.2009 року
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.02.2009 року (суддя Карпинець В.І.), якою відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Тіпіко"про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу від 28.10.2004 року
по справі № 2/127,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіпіко", м.Ужгород
до відповідача-1 Державної податкової інспекції у м.Ужгород, м.Ужгород,
до відповідача-2 Відділення Державного казначейства в м.Ужгороді (замінено Головним управлінням Державного казначейства України у Закарпатській області), м.Ужгород
про відшкодування суми 189926,50 грн. шкоди з Державного бюджету
в с т а н о в и в :
ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.02.2009 року по справі №2/127 відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Тіпіко"від 12.03.2008 року про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу від 28.10.2004 року по справі №2/127.
Ухвала суду мотивована тим, що наказ господарського суду Закарпатської області від 28.10.2004 року по справі №2/127 ТзОВ "Тіпіко""на протязі терміну його дії не пред’являвся до примусового виконання у МВ ДВС у м.Ужгороді, що підтверджується листом останнього (від 06.02.2009 року за №2588/09), ТзОВ "Тіпіко"поважних причин пропуску строку для пред’явлення вказаного вище наказу не навів та документально не підтвердив, а відтак суд прийшов до висновку про відмову у поновленні пропущеного строку для пред’явлення наказу від 28.10.2004 року по справі №2/127 до виконання.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ "Тіпіко"подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.02.2009 року по справі №2/127 скасувати, вимоги ТзОВ "Тіпіко"про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу задоволити. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом не взято до уваги того, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства, а відтак позивач звертався до Державного казначейства України із наказом від 28.10.2004 року по справі №2/127, виданим на виконання рішення господарського суду Закарпатської області.
Представники сторін в судове засідання не з’явились.
Від відповідача-1 до суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній вказує на те, що ТзОВ "Тіпіко"не наведено поважних причин пропуску строку для пред’явлення до виконання наказу від 28.10.2004 року.
Крім того, від скаржника (позивача) до суду надійшло клопотання, в якому останній просить про розгляд справи за відсутності його представника.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.08.2004 року по справі №2/127, позов ТзОВ "Тіпіко"задоволено частково, присуджено до стягнення з державного бюджету України на користь ТзОВ "Тіпіко"суму 34838,41 грн. - заподіяної шкоди незаконними діями посадових осіб ДПІ у м.Ужгороді. Позовні вимоги в частині 151150 грн. - залишено без розгляду.
Зазначене вище рішення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2004 року залишено без змін, а постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2005 року залишено без змін постанову апеляційного господарського суду по справі №2/127.
Згідно із ст. 4- 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
За приписом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .
При цьому, відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
За приписом ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення господарського суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
15.03.2005 року позивачем до господарського суду Закарпатської області подано заяви, в яких останній просить про видачу наказів по справі №2/127 про стягнення із Державного бюджету України на користь ТзОВ "Тіпіко"34838,41 грн. - заподіяної шкоди незаконними діями посадових осіб ДПІ у м.Ужгороді та про стягнення державного мита.
Слід зазначити, що господарським судом Закарпатської області ухвалою від 25.04.2005 року, заяву ТзОВ "Тіпіко"про видачу наказів на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 05.08.2004 року задоволено та видано накази по справі 2/127 датовані невідомо чому 28.10.2004 року замість 25.04.2005 року про стягнення із Державного бюджету України на користь ТзОВ "Тіпіко"34838,41 грн. - заподіяної шкоди незаконними діями посадових осіб ДПІ у м.Ужгороді та про стягнення із ДПІ у м.Ужгороді на користь ТзОВ "Тіпіко""371,98 грн. - судових витрат. Зазначені накази дійсні для пред’явлення до 29.10.2007 року. Позивач не звертався до суду із заявою щодо виправлення описки в даті видачі наказу і дати дійсності наказу до пред’явлення.
З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2008 року ТзОВ "Тіпіко"подано до господарського суду заяву, в якій останнє просить поновити строк наказу від 28.10.2004 року. У своїй заяві Товариство зазначає, що зверталось із наказом господарського суду Закарпатської області до Державного казначейства України до виконання, проте наказ повернено без виконання. При цьому, ДКУ листом (від 09.06.2005 року за №13-04/1494-49-14) повідомило позивача, що на даний час Державному казначейству України не регламентовано повноважень на списання коштів для відшкодування збитків, завданих юридичним особам діями чи бездіяльністю державних органів. Крім того, у вказаному листі зазначено про те, що у Державному бюджеті України на 2005 рік не передбачені видатки для відшкодування збитків, завданих юридичним особам діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Будь-яких інших доказів про звернення до органів примусового виконання із заявами про примусове виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 28.10.2004 року по справі №2/127 ТзОВ "Тіпіко"суду не надано, в апеляційній скарзі про наявність таких не зазначено.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
За змістом ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Статтею 9 вказаного вище Закону України передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції зобов’язував Міський відділ Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції подати документальні докази по виконанню наказу господарського суду Закарпатської області від 28.10.2004 року по справі №2/127, у разі їх наявності.
Міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції листом від 06.02.2009 року за №25/09 повідомив суд, що згідно перевірки даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчий документ - наказ господарського суду Закарпатської області від 28.10.2004 року по справі №2/127 не надходив, а отже виконавче провадження щодо вищевказаного виконавчого документу не відкривалось. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року №609 (609-2008-п) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, яким, а саме п.10 передбачено, що безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.
Пунктами 11, 12 зазначеного Порядку (609-2008-п) передбачено, що рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, подаються юридичними чи фізичними особами або їх представниками для виконання органам державної виконавчої служби та приймаються до виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . У разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, в межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.
Згідно п.15 Порядку (609-2008-п) - у разі коли бюджетні призначення для виконання програми вичерпуються до закінчення бюджетного періоду, Державне казначейство наступного робочого дня повертає надіслані органами державної виконавчої служби платіжні та супровідні документи з відміткою про відсутність залишку бюджетних асигнувань за відповідною програмою та повідомляє головного розпорядника бюджетних коштів про потребу у виділенні додаткових асигнувань на цю мету або внесення змін до закону про державний бюджет на поточний бюджетний період чи врахування таких видатків під час розроблення проекту закону про державний бюджет на наступний бюджетний період.
Стосовно твердження апелянта про те, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року №609 (609-2008-п) не була затверджена у строки подання наказу від 28.10.2004 року до виконання, слід зазначити наступне:
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, наказ господарського суду Закарпатської області від 28.10.2004 року по справі №2/127 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Тіпіко"суми 34838,41 грн. заподіяної шкоди незаконними діями посадових осіб ДПІ у м.Ужгороді, який підлягав пред’явленню до примусового виконання до МВ ДВС у м.Ужгороді, який є відповідним органом державної виконавчої служби, позивачем з моменту видачі судом наказу до строку дійсності його для пред’явлення - 29.10.2007 року не пред’являвся.
Обставини які б переривали строк пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні.
Доказів повторного звернення до органу державного казначейства із пред’явленням зазначеного наказу господарського суду позивачем також не надано.
Статтею 119 ГПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Таким чином, необхідною умовою для відновлення пропущеного строку є наявність поважних причин пропуску такого. Однак, позивачем не наведено таких та не обґрунтовано документальними та належними доказами.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ТзОВ "Тіпіко"від 12.03.2008 року про поновлення пропущеного строку для пред’явлення до виконання наказу від 28.10.2004 року по справі №2/127.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, суд,
постановив:
Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.02.2009 року по справі №2/127 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіпіко"без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя
Судді:
Якімець Г.Г.
Мурська Х.В.
Юрченко Я.О.