У жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськ-Ремпобуттехніка", м. Луганськ (далі за текстом -ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка", позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 30.10.08 б/н з вимогами про спонукання Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ (далі за текстом -приватний підприємець ОСОБА_1., відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом), звільнити частину нежитлового приміщення площею 16,5 кв.м та частину нежитлового приміщення 37,0 кв.м, розташованих на третьому поверсі в будівлі за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1, які раніше орендувалися приватним підприємцем ОСОБА_1. за двома договорами оренди від 01.10.07 №37-07 та №38-07.

ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" обґрунтовує свої вимоги тим, що вказані договори оренди припинилися в зв'язку із закінченням строку їх дії (30.09.08), однак, приватний підприємець ОСОБА_1. добровільно не звільняє орендовані приміщення.

Приватний підприємець ОСОБА_1. факт припинення договорів визнав, але проти позову заперечує, посилаючись на наявність у нього переважного права на подальшу оренду цих приміщень. Він зазначив, що між ним та заступником директора позивача ОСОБА_3. був укладений усний договір щодо укладення у подальшому договорів оренди приміщень протягом не менше 5 років.

05.12.08 приватний підприємець ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву від 05.12.08 б/н з наступними вимогами:

-про спонукання ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка", на виконання усно укладеного договору між приватним підприємцем ОСОБА_1. та ОСОБА_3. щодо укладення у подальшому договорів оренди приміщення щорічно протягом не менше 5 років, укласти з приватним підприємцем ОСОБА_1. договори оренди приміщень, розташованих за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1, площею 16,5 кв.м та 37,0 кв.м, які раніше були останнім орендовані згідно договорів №37-07 та №38-07 від 01.10.07;

-з метою всебічного та об'єктивного вирішення спору та з'ясування дійсних обставин справи - господарському суду оглянути орендовані приватним підприємцем ОСОБА_1. приміщення, розташовані за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1, на третьому поверсі;

-у випадку неукладення договорів оренди між приватним підприємцем ОСОБА_1. та ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" на подальший термін -стягнути з ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" 38000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої керівництвом ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" внаслідок порушення усної угоди на подальше укладення договорів оренди нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.02.09 у даній справі у складі колегії: головуючого судді Корнієнко В.В. та суддів - Батюк Г.М., Шеліхіної Р.М., первісний позов задоволений у повному обсязі, а саме: приватного підприємця ОСОБА_1. зобов'язано звільнити частину нежитлового приміщення площею 16,5м-2 та частину нежитлового приміщення площею 37м-2, розташованих на третьому поверсі будівлі за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1; з відповідача за первісним позовом стягнуто на користь позивача за первісним позовом витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено; судові витрати за зустрічним позовом покладені на позивача за зустрічним позовом -приватного підприємця ОСОБА_1.; з останнього також в дохід Державного бюджету України стягнуто державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. за зустрічним позовом.

Дане рішення мотивоване положеннями ч. 4 ст. 203, ст. 208, ст. 396, ст. 629, ст. 777, ч. 1 ст. 785, ч. 1 ст. 793 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, обґрунтованістю первісних позовних вимог та необґрунтованістю зустрічного позову.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 17.02.09 у справі №18/187пн, приватний підприємець ОСОБА_1. подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 02.03.09 б/н, у якій просить:

-повністю скасувати згадане рішення суду першої інстанції через грубе порушення норм матеріального та процесуального права, норм Конституції України (254к/96-ВР) , невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, прийняття оскаржуваного рішення нелегітимним складом суду, якому було заявлено відвід, а питання відводу так і не було вирішено;

-розглянути справу спочатку, належним чином дослідити всі обставини справи, прийняти доводи відповідача за первісним позовом та дослідити речові докази за місцем знаходження, які неможливо доставити в судове засідання; прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу за первісним позовом в повній мірі у задоволенні його позовних вимог, які є безпідставними та надуманими.

У доповненні до апеляційної скарги, яке подано до суду апеляційної інстанції 24.03.09, приватний підприємець ОСОБА_1. просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.02.09 у справі №18/187пн та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" у зв'язку з порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

Приватний підприємець ОСОБА_1. у судовому засіданні Луганського апеляційного господарського суду, яке відбулося 24.03.09, усно заявив про те, що не наполягає за апеляційною скаргою про скасування оскаржуваного рішення у частині зустрічних вимог, а наполягає щодо скасування оскаржуваного рішення тільки в частині первісних позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач за первісним позовом вказує на наступне:

-директор позивача за первісним позовом -ОСОБА_4. безпідставно відмовив в укладанні договору оренди приміщень відповідачу за первісним позовом, який був незаконно звільнений з ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" та який добросовісно у минулому виконував договірні зобов'язання;

-на думку апелянта, з боку судді Корнієнко В.В. було помічено упереджене ставлення щодо вирішення спору на користь позивача за первісним позовом, що виражалося в грубому порушенні конституційного права приватного підприємця ОСОБА_1. на судовий захист, в порушеннях вимог чинного Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та в необ'єктивному, однобокому розгляді справи, тому відповідачем за первісним позовом та його повноважним представником неодноразово заявлялися відводи судді Корнієнко В.В., яки систематично ігнорувалися керівництвом господарського суду Луганської області;

-колегія суддів господарського суду Луганської області під головуванням Корнієнко В.В. продовжила розгляд даної справи, що є неприпустимим порушенням не тільки чинного Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , але й ще й Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , присяги судді, ст.ст. 8, 9, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 55, 64, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 13, 17 Конвенції захисту прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до вимог ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України;

-суддя, якому заявлений відвід, не має законного права приймати будь-яке рішення до вирішення питання відводу уповноваженою на це особою. В даному випадку, питання про відвід за заявою від 17.02.09 зовсім не розглядалося;

-висновки суду першої інстанції зовсім не відповідають дійсним обставинам справи, а розгляд даної справи судом першої інстанції проводився упереджено без всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи. Судове рішення, що оскаржується, було прийнято нелегітимним складом суду, якому було заявлено відвід, а питання відводу складу суду взагалі не вирішувалося, тому, як вважає апелянт, таке рішення у всякому випадку підлягає скасуванню через його незаконність;

-01.10.07 між приватним підприємцем ОСОБА_1. та ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" були укладені договори оренди №37-07 та №38-07. До укладання вказаних договорів між відповідачем за первісним позовом у присутності його співробітників та заступником директора ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" -ОСОБА_3., яким фактично були підписані договори оренди приміщення №37-07 та №38-07, було укладено усний договір про укладання у подальшому аналогічних договорів оренди приміщення на кожний наступний термін протягом не менше як 5 років. У зв'язку з цим і були між сторонами у справі укладені вищевказані договори оренди. Відмова одноразово укласти договори оренди приміщення терміном на 5 років була мотивована ОСОБА_3. тим, що при укладенні договору оренди приміщення на 5 років необхідне обов'язкове нотаріальне посвідчення такого договору та його державна реєстрація;

-апелянт зазначає, що укладати вказані договори оренди приміщень лише на 1 рік він би не погодився, оскільки здійснювана ним діяльність пов'язана з обробкою дорогоцінних металів та потребує ліцензування. Ліцензування таких видів діяльності передбачає її здійснення за певною адресою протягом всього терміну дії ліцензії, яка діє 5 років, а тому одноразовий короткотерміновий договір оренди є для відповідача за первісним позовом збитковим;

-враховуючи те, що діяльність ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" спрямована лише на здавання в оренду приміщень будівлі, розташованої за адресою: м. Луганськ, АДРЕСА_1, орендаторам з метою отримання прибутку та на отримання грошових коштів за паркування автотранспорту, а також враховуючи попередню домовленість між сторонами у даній справі щодо укладення у подальшому договорів оренди приміщення щорічно протягом не менше 5 років, відповідачем за первісним позовом було спеціально обладнано приміщення для здійснення діяльності, пов'язаної з обробкою дорогоцінних металів, проведено ремонтні роботи, що потягло за собою суттєві витрати у сумі 38000 грн. З боку посадових осіб ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" відповідача за первісним позовом було введено в оману, в результаті останньому було завдано матеріальну шкоду у сумі 38000 грн.;

-відповідач за первісним позовом добросовісно виконував договірні зобов'язання, а тому, як вважає апелянт, відповідно до положень ст. 777 Цивільного кодексу України він має переважне право на укладення договору оренди приміщень на новий строк, тим паче, що про це є попередня домовленість між сторонами у даній справі;

-на думку апелянта, відмова від підписання з ним договору оренди з боку директора ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" -ОСОБА_4., є помстою за те, що відповідачем за первісним позовом були надані проти ОСОБА_4. показання за кримінальною справою в якості потерпілого, які доказують його причетність у скоєні кримінально-карних дій;

-враховуючи той факт, що колегією суддів під головуванням Корнієнко В.В. розгляд справи проводився упереджено на користь позивача з грубим порушенням конституційних прав, норм матеріального та процесуального права, то апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції зовсім не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач за первісним позовом 23.03.09 подав до Луганського апеляційного господарського суду заперечення від 23.03.09 б/н, в якому висловив непогодження з доводами відповідача за первісним позовом, які викладені у його апеляційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Луганської області -без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.03.09 відповідно до ст. 28 Закону України "Про судоустрій України" для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, від 02.03.09 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 17.02.09 у справі №18/187пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Баннова Т.М., суддя -Журавльова Л.І.

Згідно з ч. 7 ст. - 81-1 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням відповідача за первісним позовом та його повноважного представника у засіданнях Луганського апеляційного господарського суду по розгляду даної справи було здійснено фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.03.09 було оголошено перерву до 27.03.09 о 12 годині 00 хвилин для підготування повного тексту даної постанови.

Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області, 01.09.07 між ОСОБА_5 та ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" (позивачем за первісним позовом у даній справі) укладено договір позички №1-Р, згідно якому ОСОБА_5. передала у безоплатне користування позивачу за первісним позовом строком до 31.08.09 нежитлові приміщення площею 1021 м-2, розташовані на третьому поверсі (весь третій поверх) в будівлі за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі, який підписано ОСОБА_5. та повноважним представником позивача за первісним позовом.

Нежитлові приміщення передані позивачу за первісним позовом для здійснення господарської діяльності (п. 1.3. договору позички).

Договором позички встановлено, що користувач (позивач за первісним позовом) має право передавати предмет позички у користування третім особам (в оренду) без письмової згоди позичкодавця (п. 2.2.2. договору позички).

Згідно з ч. 1 ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Згідно з ч. 3 ст. 827 Цивільного кодексу України до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (Найм(оренда).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 833 Цивільного кодексу України користувач зобов'язаний користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п. 2.2.2 вищевказаного договору позички від 01.09.07, укладеного між громадянкою ОСОБА_5., як позичкодавцем, та позивачем за первісним позовом, як користувачем, останньому надано право передавати предмет позички у користування третім особам (в оренду) без письмової згоди позичкодавця.

01.10.07 між сторонами по справі були укладені два договори оренди №37-07 та №38-07, згідно яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом в оренду строком до 30.09.08 частину нежитлового приміщення площею 16,5 м-2 (договір №37-07) та частину нежитлового приміщення площею 37 м-2 (договір №38-07), які розташовані на третьому поверсі будівлі за адресою: м. Луганськ, АДРЕСА_1 (передані позивачем відповідачу за первісним позовом частини нежитлових приміщень є частинами приміщення площею 1021 м-2, яке було одержано раніше позивачем за первісним позовом у безоплатне користування від громадянки ОСОБА_5. за договором позички від 01.09.07 №1-Р).

За умовами п. 4.2 згаданого договору позички №1-р, укладеного між громадянкою ОСОБА_5. та позивачем за первісним позовом, строк його дії встановлено по 31.08.09.

Передача вказаних частин нежитлового приміщення в оренду відповідачу за первісним позовом визнана ним та підтверджується актами приймання-передачі, які підписані повноважним представником позивача за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом.

Вказані договори оренди від імені ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" підписані тимчасово виконуючим обов'язки директора ОСОБА_3., що підтверджується поясненнями позивача за первісним позовом та наказом директора ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" ОСОБА_4. від 27.09.07 №14 (копія вказаного наказу залучена до матеріалів даної справи).

30.09.08 ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" вручено під розписку відповідачу за первісним позовом лист від 30.09.08 №85, яким повідомлено останнього, що дія двох договорів оренди №37-07 та №38-07 припиняється внаслідок закінчення строку, на який їх було укладено, та ці приміщення будуть використовуватися позивачем за первісним позовом для власних потреб.

У цьому листі ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" приватному підприємцю ОСОБА_1. заявило вимогу про повернення орендованих приміщень до 03.10.08 (т.1, а.с. 13).

Позивач за первісним позовом зазначає, що після закінчення строку дії вищевказаних договорів, що не спростовується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем за первісним позовом, останній добровільно не повернув орендовані нежитлові приміщення.

Позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про спонукання приватного підприємця ОСОБА_1. звільнити частину нежитлового приміщення площею 16,5 м-2 та частину нежитлового приміщення площею 37 м-2, розташованих на третьому поверсі будівлі за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1, які раніше орендувалися відповідачем за первісним позовом за двома договорами від 01.10.07 №37-07 та №38-07.

Відповідач за первісним позовом факт припинення договорів визнав, але проти позову заперечує посилаючись на наявність у нього переважного права на подальшу оренду цих приміщень; він зазначив, що між ним та заступником директора позивача за первісним позовом - ОСОБА_3. був укладений усний договір щодо укладення у подальшому договорів оренди приміщень протягом не менше 5 років.

05.12.08 приватний підприємець ОСОБА_1. заявив зустрічний позов про спонукання ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" укласти з ним договори оренди приміщень, які раніше ним були орендовані за договорами від 01.10.07 №37-07 та №38-07.

У зустрічному позові також була заявлена вимога про відшкодування з ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" матеріальної шкоди в сумі 38000 грн., заподіяної порушенням останнім усної угоди на подальше укладення договорів оренди.

Приватний підприємець ОСОБА_1. у зустрічній позовній заяві не вказав, яким чином ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" йому заподіяна зазначена шкода.

23.12.08 приватний підприємець ОСОБА_1. подав суду першої інстанції розрахунок заявленої до відшкодування з ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" шкоди в сумі 38000 грн., в якому вказано найменування робіт та матеріалів (встановлення дверей, монтаж труб, проводки та інше), і зазначено їх вартість, але як вірно зазначив господарський суд Луганської області, він у розрахунку не вказав, яким чином ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" йому заподіяна зазначена шкода і чому позивач за первісним позовом повинен сплачувати йому ці кошти.

Ухвалами від 05.12.08, від 23.12.08, від 20.01.09 та від 03.02.09 у даній справі господарський суд Луганської області зобов'язував відповідача за первісним позовом подати суду пояснення щодо підстав заявленої вимоги про відшкодування з ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" шкоди в сумі 38000 грн., подати документальні підтвердження заподіяння ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" шкоди.

Але, як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач за первісним позовом вимоги суду першої інстанції не виконав, підстав заявленої вимоги про відшкодування з ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" шкоди в сумі 38000 грн. не вказав, документальні підтвердження заподіяння ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" шкоди суду не подав.

В ході розгляду справи відповідачем за первісним позовом були заявлені клопотання про огляд нежитлових приміщень за місцем їх розташування, ці клопотання колегією суддів господарського суду Луганської області цілком правильно були відхилені у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 9.4 двох договорів оренди від 01.10.07 №37-07 та №38-07 дія цих договорів припиняється у наслідок закінчення строку, на який вони були укладені.

Вказані договори оренди були укладені строком до 30.09.08 (п. 9.1 договорів оренди).

Згідно з п. 4.3 вказаних договорів оренди при припиненні договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вищевказано, листом від 30.09.08 №85, врученого відповідачу за первісним позовом нарочним 30.09.08, позивач за первісним позовом довів до відома апелянта, що згадані договори продовжуватися не будуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У супереч умовам вказаних договорів та вимогам закону відповідач за первісним позовом не повернув ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" орендовані ним нежитлові приміщення.

Судова колегія вважає, що господарський суд Луганської області цілком обґрунтовано не прийняв доводи відповідача за первісним позовом, якими він заперечує проти позову (про те, що між ним та заступником директора позивача ОСОБА_3. був укладений усний договір щодо укладення у подальшому договорів оренди приміщень протягом не менше 5 років).

Згідно ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Таким чином, посилання відповідача за первісним позовом на усний договір з позивачем за первісним позовом щодо укладення договорів оренди приміщень є безпідставними, оскільки такий договір не може вважатися укладеним.

Крім того, в силу ст. 208 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України укладення господарських договорів можливе виключно у письмовій формі (хоч у формі єдиного документа, хоч у спрощений спосіб).

Доводи відповідача за первісним позовом про наявність у нього переважного права перед іншими особами на укладення договорів оренди на новий строк відповідно до положень ст. 777 Цивільного кодексу України обґрунтовано не були прийняті судом першої інстанції до уваги у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк (абз. 2 ч. 1 ст. 777 Цивільний кодекс України).

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору, переважне право наймача на укладення договору припиняється (абз. 3 ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України).

Відповідно до конструкції ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України переважне право виникає у наймача лише у випадку наявності у наймодавця волевиявлення і у подальшому (після спливу строку договору найма) передавати річ в оренду іншим особам (укладати договір оренди).

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що доводи відповідача за первісним позовом про можливість використання ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" для своїх потреб інших приміщень (2-го та 4-го поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Луганськ,АДРЕСА_1) є безпідставними, оскільки позивач за первісним позовом вправі сам вирішувати, якими з належних йому приміщень користуватися і яким чином.

Крім того, ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" користується лише нежитловими приміщеннями 3-го поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Луганськ, АДРЕСА_1, тому він позбавлений можливості надати відповідачу за первісним позовом в оренду приміщення 2-го та 4-го поверхів цієї будівлі (що витікає з договору позички від 01.09.07 №1-Р та пояснень позивача за первісним позовом).

Судова колегія вважає, що доводи відповідача за первісним позовом про одержання ним ліцензії на діяльність з обробки дорогоцінних металів та необхідність реєстрації його за певною адресою протягом 5-ти років не мають правового значення при вирішенні даного спору та не дають відповідачу за первісним позовом права діяти у супереч умов договору та вимог закону.

Зустрічні позовні вимоги про спонукання ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка" укласти з приватним підприємцем ОСОБА_1. договори оренди нежитлових приміщень не підлягає задоволенню у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення первісного позову у повному обсязі та відмови у задоволенні зустрічного позову відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Щодо доводів апелянта про прийняття оскаржуваного рішення нелегітимним складом суду, оскільки головуючому судової колегії (судді Корнієнко В.В.) було заявлено відвід (заява про відвід від 17.02.09, т.1, а.с. 116-117), а питання про відвід не було вирішено, то судова колегія апеляційної інстанції залишає ці доводи поза увагою, враховуючи наступне.

Згідно ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем за первісним позовом та його представником заявлялись відводи судді Корнієнко В.В., який спочатку розглядав справу одноособово, а у подальшому -як головуючому судової колегії.

Такі заяви про відвід судді Корнієнко В.В. були відхилені головою суду першої інстанції та її заступниками за безпідставністю.

Так, приватним підприємцем ОСОБА_1. та його представником ОСОБА_2. були подані заяви від 03.02.09 про відвід судді Корнієнко В.В. з мотивів сумніву в його неупередженості.

В якості доводів щодо упередженості судді Корнієнко В.В. у цій заяві зазначено, зокрема, родинні стосунки з керівництвом позивача за первісним позовом, навмисне призначення розгляду даної справи на певний день і час з метою ускладнення присутності ОСОБА_2. у судовому засіданні суду першої інстанції, наявність взаємних неприязних стосунків, що на думку вказаних осіб свідчить про особисту зацікавленість судді Корнієнко В.В. в розгляді справи на користь ТОВ "Луганськ-Ремпобуттехніка".

Ухвалою голови господарського суду Луганської області Зубовою Л.В. від 06.02.09 заяви приватного підприємця ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_2. від 03.02.09 відхилені за відсутністю законних підстав для їх задоволення.

Заяви приватного підприємця ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_2. від 23.12.08 та 20.01.09 з аналогічними доводами про відвід судді Корнієнко В.В. також були розглянуті заступниками голови господарського суду Луганської області -Рябцевою О.В. та Воронько В.Д., за результатами розгляду яких винесено ухвали від 23.12.08 та від 20.01.09.

Ухвалою заступника голови місцевого господарського суду Рябцевою О.В. від 17.02.09 відхилено заяву приватного підприємця ОСОБА_1. від 17.02.09 про відвід судді Корнієнко В.В. з приводу його категоричної недовіри судді. Дана ухвала мотивована тим, що заявником не наведено будь-яких додаткових доводів, ніж зазначено у попередніх заявах.

Під час розгляду заступником голови суду першої інстанції Рябцевою О.В. заяви приватного підприємця ОСОБА_1. від 17.02.09 про відвід судді Корнієнко В.В., приватний підприємець ОСОБА_1. 17.02.09 особисто подав ще одну заяву про відвід судді Корнієнко В.В. та ще одну спільну заяву від його імені та від його представника ОСОБА_2., які були розглянуті головою господарського суду Луганської області Зубовою Л.В., та за результатами яких винесено ухвалу від 17.02.09.

Ухвалою голови суду першої інстанції Зубовою Л.В. від 17.02.09 заяви вказаних осіб від 17.02.09 про відвід судді Корнієнко В.В. відхилені.

Дана ухвала мотивована тим, що доводи, викладені у цих заявах щодо сумніву в неупередженості судді Корнієнко В.В., аналогічні доводам, викладеним у попередніх численних заявах про відвід, які вже були предметом розгляду керівництва, про що винесено відповідні ухвали.

Під час розгляду 17.02.09 головую суду першої інстанції Зубовою Л.В. згаданих заяв, приватний підприємець ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 17.02.09 подали ще одну спільну заяву від 17.02.09 про відвід судді Корнієнко В.В., яка не була розглянута по суті, на що звертає увагу апелянт, стверджуючи про нелегітимність складу суду, яким прийнято оскаржуване рішення.

Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в останній (до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 17.02.09) спільній заяві вказаних осіб про відвід судді Корнієнко В.В. викладені аналогічні доводи, що і в попередніх заявах, зокрема, що суддя Корнієнко В.В. упереджений у розгляді справи; існування неприязних стосунків між заявниками відводу та суддею Корнієнко В.В.

Після прийняття оскаржуваного рішення (17.02.09) приватний підприємець ОСОБА_1. 18.02.09 подав до суду першої інстанції заяву від 18.02.09 про відвід всьому складу судової колегії, що не відповідає вимогам ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає розгляду керівництвом суду першої інстанції по суті.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як свідчать матеріали даної справи, згадані заяви про відвід не сприяли розгляду справи по суті та недопущенню тяганини.

Згідно з ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Частиною 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування рішення місцевого господарського суду у будь-якому випадку, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів (п.1).

В матеріалах даної справи відсутні відомості щодо незаконності складу судової колегії, яка прийняла оскаржуване рішення, жодна заява про відвід судді Корнієнко В.В. не була задоволена.

Оскаржуване рішення відповідає обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для його скасування, судом першої інстанції не допущено.

Апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання з вимогою дослідити речові докази за місцем їх знаходження.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.03.09, приватний підприємець ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 стосовно цього клопотання пояснили, що річ йдеться про нежитлові приміщення, що розташовані у будинку, де апелянт орендував нежитлові приміщення.

Судова колегія це клопотання відхиляє за безпідставністю та необґрунтованістю, та як таке, що не має значення для розгляду даної справи.

З огляду на викладене, доводи апелянта судова колегія апеляційної інстанції залишає поза увагою.

За таких обставин, судова колегія рішення господарського суду Луганської області від 17.02.09 у справі №18/187пн залишає без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги (відповідача за первісним позовом у даній справі) -Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ.