ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2009 р. Справа № 8/31-08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs4886600) )
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Іскри Л.О. - представника за довіреністю від 01.07.2008р.,
від відповідача: Куцого Р.А. - представника за довіреністю 03.03.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Міського комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №10, м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "27" січня 2009 р. у справі № 8/31-08 (суддя Мельник І.Ю.)
за позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт", м. Вінниця
до Міського комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №10, м. Вінниця
про стягнення 76587,40грн. заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.01.2009р. у справі № 8/31-08 (оформлене згідно ст. 84 ГПК України - 02.02.2009р.) позов Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" до Міського комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №10 про стягнення 76587,40грн. заборгованості задоволено частково: стягнуто з Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №10, м.Вінниця на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Вінницяліфт", м. Вінниця - 58400,42грн. боргу, 584грн. державного мита та 89,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Дочірнього підприємства "Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Вінницяліфт", м. Вінниця на користь Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №10, м.Вінниця - 474,90грн. послуг адвоката. В позові про стягнення з відповідача на користь позивача 18186,98грн. боргу відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (т.2 а.с.79-81), в якій просить скасувати вказане рішення з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування та недоведеність обставин справи й порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального права, що в сукупності призвело до неправильних висновків, а саме:
- місцевий господарський суд не з'ясував обставини, чи з усіх коштів, сплачених населенням за квартирну плату МКП ЖЕК-10, відщеплені та направлені позивачу кошти за технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем, а позивачем не надано доказів, які б доводили той факт, що від суми фактичної проплати мешканцями за утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій через каси міста, кошти за технічне обслуговування ліфтів за період з січня 2006р. по січень 2008р. не були відщеплені ОЦ і перераховані банком позивачу;
- також місцевим господарським судом представнику відповідача відмовлено в клопотанні про долучення до матеріалів справи довідки з обчислювального центру про заборгованість населення по сплаті за квартирну плату, в якій закладені кошти на утримання ліфтів, з якої вбачається, що причиною виникнення заборгованості перед підрядчиком є не в повному обсязі здійснена оплата населенням квартирної плати, в якій закладена вартість на утримання ліфтів, та платіжного доручення про перерахування підряднику коштів на надані послуги через банк "Аваль" в сумі 7000грн.;
- таким чином, суд не врахував проплату в сумі 7000 грн. та невірно визначив, виходячи з умов договору (п.5.3), зобов'язання МКП ЖЕК-10 по сплаті коштів на ліфти при умові відсутності оплати обслуговування ліфтів мешканцями будинків;
- крім того, на думку скаржника, суд безпідставно не врахував понесені відповідачем витрати на послуги адвоката в сумі 13000 грн., які є обґрунтованими та підтверджені документально.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2009р. незаконним та необґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову й стягнути з позивача судові витрати на послуги адвоката.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву.
Представник відповідача в судовому засіданні, вважаючи рішення обґрунтованим та законним, просить останнє залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно приписів ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України (1798-12) . Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного:
01.01.2006р. між Міським комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №10 (замовником) та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" (підрядчиком) було підписано підрядний договір №510 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем.
При цьому, суд відзначає, що бере до уваги примірник договору, що міститься в т.1, а.с.121-122, й наданий МКП ЖЕК-10, з огляду на те, що рішенням господарського суду від 26.08.2008р. у справі №6/111-08 (т.2, а.с.37) саме цей примірник визнаний, як оригінал договору №510 від 01.01.2006р., а примірник, наданий ДП СРБУ "Вінницяліфт" (який, зокрема, як додаток до позовної заяви був представлений у дану справу (т.1, а.с.8-9), визнаний судом недійсним.
Згідно п.1.1 договору №510 від 01.01.2006р. (т.2, а.с.121-122) замовник доручає, а підрядчик приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно з Додатками №1, які є невід'ємною частиною даного договору. Повне технічне обслуговування включає в себе весь комплекс ремонтних і регламентних робіт, який забезпечує справність і надійну експлуатацію ліфтів, диспетчерських систем, а також нагляд за безпечною їх експлуатацією.
Відповідно до п.2.1 щомісячна оплата згідно Відомості обсягів робіт та з договором складає 12076,26 грн., в тому числі ПДВ 2012,71грн., усього без ПДВ 10063,55грн.
Визначена щомісячна сума оплати робіт наведена в додатку №1.
Згідно додатків №1 до договору (Відомість обсягів робіт по техобслуговуванню і ремонту ліфтів) сторони узгодили обсяг робіт по техобслуговуванню і ремонту ліфтів з 01.01.2006р. - на суму 12076,25 грн., з 25.05.2006р. додатково на 249,29 грн., а з 01.09.2006р. - на суму 20588,74 грн. (т.1, а.с.10 у т.ч. й зі зворотом цього аркушу, т.1, а.с.11) й, зокрема, змінили редакцію п.2.1 договору щодо щомісячної суми платежу з 01.09.2006р. до 20558,74 грн. (т.1, а.с.11 зі звороту).
Згідно п.п.2.2.1 пункта 2.2 договору сума оплати може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у таких випадках: при запровадженні нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування і ремонту ліфтів, необхідності врахування інфляційних факторів, внесенні змін в обсяг і склад робіт, й відповідно до п.2.4 у разі зміни тарифу, діючого на час укладення договору, Замовник проводить оплату за виконані роботи Підрядником за новими тарифами, без зміни умов цього договору.
Пунктом 5.1 договору визначено, що в кінці поточного місяця підрядчик дає замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості до 1-го числа наступного місяця.
Відповідно до п. 5.3. договору Замовник самостійно сплачує виконані роботи не пізніше 5-го числа наступного місяця.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що бере до уваги умови п.5.3 договору №510 від 01.01.2006р. в редакції, що зазначена вище, виконаній друкованим шрифтом на сторінці 3 договору (т.1, а.с.122), а не виконаній рукописно на сторінці 4 цього ж договору (т.1, а.с.122, зворот), виходячи з наступного:
- в рішенні господарського суду Вінницької області від 26.08.2008р. у справі №6/111-08 (т.2, а.с.37), про яке вже зазначалось в цій постанові, визнаний пункт 5.3 саме в цій редакції;
- пункт 7.1 договору передбачає, що всі зміни, доповнення, розбіжності, виправлення в цьому договорі дійсні тільки в тому випадку, якщо вони посвідчені повноважними представниками сторін і скріплені печатками двох сторін;
- згідно ч.4, ч.5 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона має скласти протокол розбіжностей, що в установленому порядку має бути узгоджений другою стороною;
- проте, протокол розбіжностей не складався та не підписувався сторонами, крім того, рукописний текст п.5.3 виконаний вже після підписання сторонами договору та скріплення підписів печатками, й, до того ж, не начальником МКП ЖЕК-10 Ковальчуком Я.Л., а начальником відділу Піліновським.
А тому, посилання скаржника на те, що умовами п.5.3 договору передбачено, що оплата за виконані Підрядником роботи проводиться шляхом щоденного розщеплення через ОЦ ОЖКУ коштів по квартплаті і перерахування їх Підряднику, а також 100% перерахування Замовником частки Підрядника з пільг та субсидій по мірі їх надходження Замовнику з державного та місцевого бюджетів, а також від судово-претензійної роботи з боржниками по мірі надходження коштів від населення не є обгрунтованим та таким, що може братися до уваги судом.
Згідно п.8.1 договір набирає чинності з 01 січня 2006р. і діє в частині техобслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем до 31 грудня 2006р. та вважається щоразу пролонгованим на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його припинення в письмові формі за один місяць до закінчення строку його дії, а в частині розрахунків щодо наданих послуг - до їх повного здійснення.
Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи відсутність заяв сторін про припинення дії договору, у відповідності до вищевказаного п.8.1 договір №510 від 01.01.2006р. є пролонгованим на 2007р. та 2008р.
На виконання договору №510 від 01.01.2006р. позивачем були виконані роботи в період з січня 2006р. по січень 2008р. включно на загальну суму 524035,58 грн. з ПДВ, що підтверджується актами виконаних робіт за вказаний період (т.1, а.с.12-19).
З наданих відповідно до ухвали суду першої інстанції від 25.11.2008р. (т.1, а.с.144) в порядку ст. 30 ГПК України письмових пояснень КП Обчислювального центру житлово-комунального господарства (т.2 а.с.1) вбачається, що згідно діючої централізованої системи прийому комунальних платежів центр виконує обробку прийнятих комунальних платежів від населення банківськими установами міста та касами ЖЕК м.Вінниці. Обчислювальний центр ЖКГ по закінченню робочого дня отримує від банківських установ та каси МКП ЖЕК-10 інформацію про суми прийнятих коштів. Центр щоденно формує реєстр, який після обробки направляє банківським установам та касі МКП ЖЕК-10, згідно якого повинен здійснюватися перерахунок прийнятих коштів на користь відповідних підприємств-постачальників послуг. Одночасно підприємствам-постачальникам послуг також надається аналогічний реєстр про кошти, які мають бути переховані на їх користь банківськими установами міста та касою МКП ЖЕК-10. Центр щоденно надає МКП ЖЕК-10 реєстр про прийняті їх касою кошти від населення за квартирну плату та експлуатаційні витрати з відповідним відщепленням на ДП СРБУ "Вінницяліфт". Одночасно надається аналогічний реєстр ДП СРБУ "Вінницяліфт" про кошти, які мають бути перераховані на їх користь касою МКП ЖЕК-10. Обчислювальний центр ЖКГ лише інформує сторони про суми, які повинні бути перераховані на користь ДП СРБУ "Вінницяліфт".
Під час розгляду справи сторонами було проведено звіряння розрахунків, про що складено акт (т.1, а.с.99).
Як вбачається з останнього, на час його складення він мав розбіжності (між сторонами) щодо сплачених сум та виведеного боргу, проте, представник позивача в судовому засіданні (протокол від 26.03.2009р., т.2, а.с.87-88) вказала, що, вивчивши щомісячні відомості, зазначені в акті відповідачем щодо перерахованих коштів, ДП СРБУ "Вінницяліфт", як позивач, погодився із кінцевою сумою боргу, визначеною МКП ЖЕК-10 - 53297,06 грн. Також представники сторін зазначили, що спору щодо сплачених сум вони не мають, у тому числі представник відповідача вказав на помилковість доводів апеляційної скарги щодо неврахування 7000 грн., оскільки останні відображені в акті.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши відомості акту, відзначає, що останні підтверджуються зібраними у справі доказами (реєстри КП Обчислювальний центр ЖКГ, т.1, а.с.40-51, 74-98, т.2, а.с.2-4, 42-53, довідки Вінницької філії ВАТ КБ "Надра", ВАТ ВТБ Банк, т.1, а.с.100-101, т.2, а.с.16-17, 22-23, платіжні доручення, т.1, а.с.63-67, т.2, а.с.14,15,27-28,85, банківські виписки, т.2, а.с.20-21).
Також колегія суддів погоджується з врахуванням судом першої інстанції суми 6212,62 грн., як вартості оплаченого відповідачем боргу за 2005р. за рахунок коштів, перерахованих відповідачем в 2006-2008р. в рахунок боргу 2005р. (акт звірки на 01.01.2006р., т.2, а.с.55, рішення господарського суду Вінницької області від 10.04.2008р. у справі №12/17-08, т.2, а.с.25-26) та суми 1099,26 грн. як вартості придбаного МКП ЖЕК-10 емальпроводу (листи ДП СРБУ "Вінницяліфт" №230 від 03.04.2007р., №67 від 25.01.2007р., рахунки-фактури №СФ-0000036 від 05.04.2007р., №СФ-0000003 від 09.01.2007р., платіжні доручення №189 від 11.04.2007р., №45 від 30.01.2007р., т.1, а.с.68-73).
Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем по позову за період з 01.01.2006р. по 31.01.2008р. складає 58400,42 грн.
При цьому, суд апеляційної інстанції, враховуючи умови п.5.3 договору щодо самостійної оплати Замовником виконаних робіт не пізніше 5-го числа наступного місяця, не враховує посилань МКП ЖЕК-10 в апеляційній скарзі на те, що кошти Замовником Підряднику мають перераховуватись по мірі надходження від мешканців будинків, та наявність заборгованості населення, що підтверджена довідкою КП Обчислювальний центр ЖКГ, яку, як зазначив скаржник, не було долучено місцевим господарським судом до матеріалів справи (т.2, а.с.86).
Одночасно, слід вказати, що така довідка була приєднана судом при розгляді справи в першій інстанції (т.2, а.с.11).
Стаття 11 ЦК України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судовою колегією встановлено, що характер виконаних робіт та взятих зобов'язань свідчать, що між сторонами виникли правовідносини за договором підряду, які регулюються ст. 837 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позову в сумі 58400,42 грн. й підставно стягнув вказану суму з відповідача.
Доводи ж апеляційної скарги Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №10 спростовуються наведеним вище та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Що ж, зокрема, до доводів, що стосуються розміру стягуваних витрат на послуги адвоката (понесених МКП ЖЕК-10), то суд апеляційної інстанції погоджується з мотивами, наведеними судом першої інстанції в рішенні, за яких останній визначив адекватний та співрозмірний розмір цих витрат в сумі 2000 грн. й, виходячи із приписів ст. 49 ГПК України щодо пропорційного розподілу судових витрат, стягнув з позивача на користь відповідача 474,90 грн.
Підсумовуючи наведене, рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2009р. у справі №8/31-08 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27 січня 2009року у справі №8/31-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №10, м. Вінниця - без задоволення.
2. Справу №8/31-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Щепанська Г.А.
Віддруковано: 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - наряд