розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 442 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09 лютого 2009 року у справі № 53/348-08

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків,

про стягнення 6852,08 грн.,

У грудні 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1, позивач, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, відповідача, про стягнення 6852,08 грн. орендної плати за договором № 3 від 26.10.2007 року суборенди нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_1.

04 лютого 2009 року відповідач подав до позивача зустрічний позов про визнання частково недійсним договору суборенди нежитлового приміщення № 2 від 26.10.2007 року

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2009 року у справі № 53/348-08 (суддя Яризько В.О.) зустрічну позовну заяву повернуто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2. на підставі пунктів 4, 6 та 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що до зустрічної позовної заяви не надано доказів відправлення її копії позивачеві у справі, не надано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить зобов'язати господарський суд Харківської області розглянути по суті його зустрічну позовну заяву від 04.02.2009 року.

Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що пунктом 1 статті 2, пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7/93 від 21.01.1993 року зі змінами та доповненнями плата за подання зустрічної позовної заяви не передбачена.

В судове засідання 25.03.2009 року представник відповідача не з"явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення йому копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 25.03.2009 року було оголошено перерву до 10:00 год. 26.03.2009 року для виготовлення повного тексту постанови.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до пунктів 2, 3, 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктами 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема: не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач, подаючи зустрічний позов до позивача, документів, передбачених пунктами 2, 3, 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду Харківської області не надав.

А тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для прийняття зустрічної позовної заяви до провадження та цілком правомірно повернув її без розгляду.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що пунктом 1 статті 2, пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державнен мито" №7/93 від 21.01.1993 року не передбачено плати за подання зустрічної позовної заяви, не може вважатися обгрунтованим, оскільки, як вже було зазначено вище, згідно зі статтею 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, а тому положення пункту 1 статті 2, пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7/93 від 21.01.1993 року щодо сплати державного мита за подання позовної заяви так само застосовуються і до подання зустрічної позовної заяви.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які можуть бути підставами для прийняття зустрічного позову до провадження або для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, правильно застосував норми процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни такої ухвали відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 60, пунктами 2, 3, 3-1 статті 57, пунктами 4, 6, 10 статті 63, статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів