Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача – Якобчук І.О. (довір. №293 від 29.12.2008р.);

Від відповідача –Щербина Д.В. (довір. №Д07/2008/11/12-22 від 12.11.2008);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2008

у справі № 52/173 (суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

про спонукання укласти договір

Рішенням господарського суду міста Києва у позові Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовлено.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що правові підстави для зобов’язання укласти відповідача договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води відсутні, оскільки зазначений договір не пов’язаний з державним замовленням та його укладення не є обов’язковим на підставі закону.

Крім того, місцевий господарський суд зазначає про те, що свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що відповідач для вироблення гарячої води та її постачання до житлових будинків м. Києва безпосередньо користується послугами з централізованого питного холодного водопостачання. Питна вода надається позивачем до теплових пунктів, що знаходяться на балансі відповідача і ним експлуатуються, тому відповідач, як зазначає позивач, є споживачем послуг з питного водопостачання у розумінні Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) , відповідно до ст.1 якого споживач питної води це юридична особа або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Також апелянт вказує про те, що відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Позивач зазначає й про те, що відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (z0936-08) суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби. Виробником, як зазначає позивач, в розумінні цих правил є позивач.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Позивач супровідними листами від 11.02.2008р. №08/374, 23.01.2008р. №08/106, 13.12.2007р. №08/5113, 30.11.2007р. №08/4989 надіслав відповідачу проекти договорів на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води, які підписані позивачем.

Договір №03-018-1-1-1 (по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Беретті,14), відповідач не підписав та повернув позивачеві, в зв’язку з чим Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до суду з вимогою про зобов’язання відповідача укласти вказаний договір.

Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України (436-15) , в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін.

Частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

В силу статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні господарських договорів, відповідно до частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Розпорядження КМДА №1220 (v220r295-07) від 19.09.2007р. "Про укладення договору на виробництво комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання" на яке посилається позивач, не містить вказівки укласти ВАТ АК "Київводоканал" та АЕК "Київенерго" договір постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуг з постачання гарячої води, а має рекомендаційний характер та не є законом у розумінні ст. 179 Господарського кодексу України, а тому не може бути підставою для укладення договору №03-018-1-1-1.

Крім того позивач посилається на норми Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (2918-14) , як на пряму вказівку для укладання договору.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" дія цього закону поширюється на всі суб’єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємство питного водопостачання суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води; питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання. Централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення це об’єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.03.2003р. у справі між тими ж сторонами про спонукання укласти договір на послуги водопостачання та водовідведення №24/205, що набрало законної сили встановлено, що АЕК "Київенерго" є підприємством, що користується централізованим питним водопостачанням безпосередньо для власних потреб і не може використовувати холодну питну воду для наступного виробництва та постачання гарячої води споживачам.

Таким чином, з наведених позивачем нормативно-правових актів не випливає виникнення у сторін господарських зобов’язань щодо укладення договорів з водопостачання холодної води для виробництва гарячої води.

Крім того, статтею 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", такими видами господарської діяльності, як централізоване водопостачання та водовідведення суб'єкти господарювання вправі займатися виключно на підставі спеціального дозволу (ліцензії).

У відповідності до частини 3 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

За таких обставин, АЕК "Київенерго" може бути виробником гарячої води лише при наявності у нього відповідної ліцензії. Судом встановлено, що у відповідача відсутня відповідна ліцензія, що в свою чергу, виключає можливість укладання договору між сторонами договору з водопостачання холодної води для наступного виробництва та постачання гарячої води споживачам.

Таким чином колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про зобов’язання укласти договір на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води №03-018-1-1-1 ( по тепловому пункту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Беретті,14), в редакції позивача є необгрунтованими, рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2008р. у справі № 52/173 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 52/173 повернути до Господарського суду міста Києва.