ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року м. Київ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області (rs8943919) )
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до комунального закладу "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики", ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою комунального закладу "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" (далі - КЗ "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики") на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2007 року ОСОБА_6 звернулась із позовом, посилаючись на те, що 23 грудня 2006 року о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_7, керуючи в стані алкогольного сп’яніння автомобілем ВАЗ-21053, номерний знак НОМЕР_1, що належить КЗ "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики", та рухаючись проспектом Героїв у м. Дніпропетровську, порушив Правила дорожнього руху (1306-2001-п) , унаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Фольксваген Гольф", номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачці. У результаті зіткнення ОСОБА_6 були завдані матеріальні збитки та моральна шкода, які вона просить стягнути з КЗ "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики".
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2007 року, описку в якому виправлено ухвалою цього ж суду від 15 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з КЗ "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" на користь ОСОБА_6 18 785 грн. 92 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 726 грн. 67 коп. судових витрат, а всього 22 512 грн. 59 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі КЗ "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_7 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував із КЗ "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" у трудових відносинах, тому саме колективний заклад повинен відшкодовувати завдану позивачці шкоду відповідно до вимог статті 1172 ЦК України.
Проте з таким висновком судів погодитись не можна.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частини третя, четверта статті 1187 ЦК України).
Установлено, що 23 грудня 2006 року о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем ВАЗ-21053, номерний знак НОМЕР_1, на проспекті Героїв у м. Дніпропетровську здійснив зіткнення з автомобілем "Фольксваген Гольф", номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало грубе порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , тому постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2007 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася в суботу - вихідний день, коли ОСОБА_7 з власної ініціативи скористався автомобілем для особистих потреб.
Трудових обов’язків він 23 грудня 2006 року не виконував, у відрядженні не перебував, дорожній лист того дня йому не видавався, про що свідчить витяг з табеля робочого часу працівників обласного центру медичної статистики на грудень 2006 року (а.с. 93-96) та витяг з журналу дорожніх листів (а.с. 100).
Крім того, наказом начальника Обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Росточила С.С. від 5 січня 2007 року № 10/1 ОСОБА_7 було винесено сувору догану за грубе порушення трудової дисципліни у зв’язку з тим, що 23 грудня 2006 року, у вихідний день, він скориставшись службовим транспортом без відома адміністрації, скоїв дорожньо-транспортну пригоду.
У матеріалах справи відсутні докази, що автомобіль було передано ОСОБА_7 для виконання трудових обов’язків саме у вихідний день, а тому не можна погодитись з висновками суду про задоволення позову на підставі статті 1172 ЦК України.
Судом не з’ясовано обставини справи, а зібраним доказам не надано оцінки, щодо правовідносин, що виникли в результаті зіткнення транспортних засобів та їх учасників.
Вияснення цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд не звернув уваги на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у порушення вимог статті 303 ЦПК України доводів апеляційної скарги не перевірив, в ухвалі не навів конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, та помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу комунального закладу "Обласний Дніпропетровський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2008 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
М.В. Патрюк
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко