Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

за участю секретаря судового засідання:

представників сторін:

позивача: Клочко С.В. (дов. від 30.12.08 б/н);

відповідача: ОСОБА_1,

ОСОБА_2. (дов.від 30.12.08 б/н),

ОСОБА_3. (дов. від 06.08.07 № 4818),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2008

у справі № 6/448 (суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент"

до ОСОБА_1

про виключення зі складу учасників товариства, визнання рішень загальних зборів недійсними,

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.08 у задоволенніпозову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не застосовано положення п. 4.4. Статуту ТОВ "Автоконтинент", згідно якого учасник Товариства, який систематично не виконує своїх обов'язків, виконує їх неналежним чином або суперечить своїми діями досягненню мети Товариства, може бути виключений з нього.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.05.98 Залізничною районною державною адміністрацією міста Києва зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", Установчий договір та Статут товариства.

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників сформовано Статутний фонд у розмірі 28 200 грн. Частка ОСОБА_4. склала 14 100 грн. або 50%, частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" - склала 14100 грн. або 50%.

Згідно з протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Автоконтинент" від 11.12.03 загальними зборами учасників прийнято рішення про включення до складу учасників позивача фізичних осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26.; розподіл часток в статутному фонді товариства; збільшення статутного фонду Товариства. З рішення загальних зборів учасників позивача від 11.12.03 вбачається, що відповідач став учасником позивача з часткою у статутному фонді - 4,684 %, що в грошовому еквіваленті дорівнювало 480 000 грн.

04.03.04 відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких було прийнято рішення про вихід зі складу учасників та перерозподіл часток у статутному фонді позивача (протокол № 1/04).

Відповідно до рішення від 04.03.04 частка відповідача в статутному фонді позивача становила - 17,5 %.

28.10.04 відбулися загальні збори учасників позивача, на яких прийнято рішення щодо введення до складу учасників ТОВ "Автоконтинент" громадян: ОСОБА_5., ОСОБА_7, ОСОБА_27., ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_28., ОСОБА_29, ОСОБА_15., ОСОБА_18, ОСОБА_20. ОСОБА_23, ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_24) та перерозподілу часток учасників у статутному фонді позивача. Згідно з протоколом № 2 від 28.10.04 частка відповідача в статутному фонді позивача становила - 11,25 %.

23.12.04 рішенням загальних зборів частину учасників Товариства виведено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтитент" на підставі їх особистих заяв, а саме: ОСОБА_5., ОСОБА_7, ОСОБА_27., ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_15., ОСОБА_18, ОСОБА_20., ОСОБА_23, ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_24 Внаслідок перерозподілу часток частка відповідача становила - 17,49% (протокол № 3).

17.11.06 відбулися збори учасників позивача, на яких розглянуто заяву відповідача від 23.08.06 про вихід зі складу учасників ТОВ "Автоконтинент" та виплату вартості належної йому частини майна позивача та прибутку. Відповідно до протоколу № 4 від 17.11.06 прийнято рішення виключити ОСОБА_1. з числа учасників ТОВ "Автоконтинент" та провести розрахунки відповідно до установчих документів Товариства та чинного законодавства України, а також провести державну реєстрацію відповідних змін.

Підставою для звернення до суду з даним позовом є те, що відповідач порушив зобов'язання, передбачені Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоконтинент", а саме не сплатив свою частку у статутний фонд, у зв'язку з чим позивач просить виключити відповідача з учасників Товариства та визнати недійсними прийняті за участю ОСОБА_1. рішення загальних зборів Товариства.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Як вже було зазначено вище, загальні збори учасників прийняли рішення про виключення відповідача зі складу учасників товариства, про що складено протокол № 4 від 17.11.06, відповідно до якого підставою для розгляду питання про виключення ОСОБА_1. зі складу учасників Товариства є подана останнім заява від 23.08.06 про вихід з Товариства.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 10 "Про господарські товариства" одним з прав учасників господарських товариств є право на вихід з товариства у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Вихід з товариства - це безумовне право учасника, яке має імперативний характер. Товариство є суб'єктом лише обов'язку - не перешкоджати реалізації цього права.

Вирішення питання про виключення учасника товариства належить до виключної компетенції загальних зборів учасників даної юридичної особи, що передбачено статтею 145 Цивільного кодексу України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, виключення відповідача зі складу учасників товариства може мати місце виключно за рішенням загальних зборів учасників і суд відповідними повноваженнями не наділений, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Позивач просить визнати недійсними рішення, прийняті загальними зборами учасників позивача та оформлені протоколами № 3 від 11.12.03, № 1/04 від 04.03.04, № 2 від 28.10.04, № 3 від 23.12.04, № 4 від 17.11.06.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

В частині 1 ст. 99 Цивільного кодексу зазначено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Пункти 1, 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00 № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" із змінами і доповненнями, передбачають, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, врегульованих ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Останні породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані. Під ці ознаки підпадають і рішення загальних зборів товариств. Підставами для визнання акта недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до пункту 2.11. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів. Зокрема, підставами недійсності рішень загальних зборів є такі:

а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" головою і секретарем зборів.

Згідно з протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ "Автоконтинент" від 11.12.03 загальними зборами прийнято рішення про включення до складу учасників Товариства ОСОБА_1., що є виключною компетенції Загальних зборів учасників товариства.

Пункт 7.3 Статуту Товариства (в редакції 2003 р.) передбачає обов'язок учасників повністю внести свій вклад, розмір якого задекларований у пункті 7.1 Статуту, не пізніше року після реєстрації Товариства. Вимоги до учасників внести неоплачувану частину внеску приймаються Загальними зборами учасників Товариства та повинні виконуватися протягом 15 днів. Для забезпечення своєчасного формування статутного фонду Товариства Загальні збори учасників мають право відшкодувати з Учасника, що допустив порушення, 10% річних з невнесеної суми за весь час порушення.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства (ч. 3 ст. 144 Цивільного кодексу України).

Позивачем не надано доказів про застосування санкцій до ОСОБА_1. з приводу несплати вкладу.

Невнесення відповідачем своєї частки до статутного фонду позивача не може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.08 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.08 у справі №6/448 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №6/448 повернути до Господарського суду міста Києва.