ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" березня 2009 р.
матеріали № 18/4-237/1
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.,
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Плюс"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 27.01.2009 року за № 18/4-237/1
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Плюс"
до Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області
про зобов'язання виконати умови договору
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ТОВ "Радіо Плюс" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області про зобов’язання відповідача виконати умови договору про порядок повернення орендованого ЦМК "Миколаївський радіотрансляційний вузол" у зв’язку з розірванням договору оренди № РОФ –461 від 17.02.2006 року за рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006 року по справі № 9/633/06, укладеного 05.03.2007 року між сторонами.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2009 року суддя Дубова Т.М. відмовила у прийнятті зазначеної позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки ст. 16 ЦК України такий захист цивільних прав та інтересів не передбачено.
В апеляційній скарзі ТОВ "Радіо Плюс" вважаючи, що вказана ухвала є незаконною, оскільки прямо суперечить ст. 16 ЦК України, просить її скасувати та скерувати справу до господарського суду Миколаївської області для порушення провадження.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників у засіданні суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Згідно з ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Враховуючи, що сторонами даного спору є юридичні особи, а спір між цими особами виник із виконання умов господарського договору, у господарського суду не було законних підстав для застосування пункту 1 частини 1 ст. 62 ГПК України, як підстави для відмови у прийнятті позовної заяви.
Окрім того, на стадії порушення провадження у справі суд не має права з’ясовувати, чи відповідає заявлена позивачем матеріально –правова вимога способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим ст. 16 ЦК України, оскільки це можливо зробити з дотриманням основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України). Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не у прийнятті позовної заяви.
Відмовивши у прийнятті позовної заяви за відсутності для цього законних підстав, господарський суд першої інстанції фактично ухилився від здійснення правосуддя та обмежив позивача у здійсненні прав, передбачених ч. 3 ст. 8 Конституції України.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як незаконна, а матеріали позовної заяви ТОВ "Радіо Плюс" передачі до господарського суду Миколаївської області на розгляд зі стадії порушення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 62, 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Плюс" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2009 року № 18/4-237/1 скасувати, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Плюс" передати на розгляд господарському суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В. Судді Мирошниченко М.А. Шевченко В.В.