Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.07.2008

у справі № 25/304 (суддя

за позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 113632,18 грн.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" заборгованості за договором №379/ТК від 29.12.2004 в розмірі 90.817,69 грн., 2239,95 грн. 3% річних, 17.919,90 грн. інфляційних втрат та 2.654,54 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було виконано зобов’язань за договором № 379/ТК від 29.12.2004 та не було оплачено рахунки, виставлені позивачем, на загальну суму 90.817,69 грн.

В зв’язку з нез’явленням представників відповідача у судові засідання Господарського суду міста Києва справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2008 у справі 25/304 (далі – Рішення суду) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" 113.632,18 грн. (сто тринадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 18 копійок), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" судові витрати в розмірі 1.254,33 грн. (одну тисячу двісті п’ятдесят чотири гривні 33 копійки).

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить (з урахуванням Додаткових пояснень від 10.03.2009) скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково в сумі 46441,94 грн., а в іншій частині у позові відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник стверджує, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, що згідно 3 п. ч. 3 ст. 104 ГПК України є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.

Також апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ "Форт" було сплачено на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" грошові кошти, які входили до складу заборгованості. ТОВ "Форт" стверджує про те, що по деяких об'єктах зовнішньої реклами закінчився термін дії їх Дозволів на розміщення (об'єкти були демонтовані) ще до подання позивачем позовної заяви до суду, суму заборгованості по яких позивач включив до ціни позову, тобто позивач нараховував безпідставно оплату за розміщення цих рекламних об'єктів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 задоволено клопотання відповідача про відновлення пропущеного процесуального строку, відновлено відповідачу пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2008 у справі № 25/304, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" і порушено апеляційне провадження у справі № 25/304, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.12.2008.

У судове засідання 23.12.2008 представник відповідача не з’явився, через канцелярію суду подав письмове клопотання відкласти розгляд справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 12.11.2008 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.01.2009, викликано для участі у засіданні суду повноважних представників учасників судового процесу. Цю ухвалу направлено відповідачеві на наступні адреси: 03058, м. Київ, вул. Польова, 61 А, 01032, м. Київ, вул. О.Теліги, 17, оф. 86, про що зазначено у резолютивній частині ухвали.

В судовому засіданні, розпочатому 27.01.2009, оголошувалась перерва до 10.02.2009 для надання представнику відповідача, за його клопотанням, можливості подати додаткові заперечення на позов та докази.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 продовжено строк вирішення спору за згодою сторін, розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.03.2009 для проведення сторонами звірки розрахунків з оплати за розміщення об’єктів зовнішньої реклами, зобов’язано сторони надати суду додаткові докази у справі.

В судовому засіданні 11.03.2009 на підставі пояснень представників сторін суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд справи для витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою від 11.03.2009 Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.03.2009.

Представник скаржника у судовому засіданні 24.03.2009 просив скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов позивача задовольнити частково, а саме у сумі 46441,94 грн., а в іншій частині в позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2009 заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у позові, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, 29.12.2004 року між позивачем (Робочий орган) та відповідачем (Розповсюджувач) було укладено Договір № 379/ТК на право тимчасового користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору позивач надає відповідачу право на тимчасове користування місцями на розміщення об’єктів зовнішньої реклами (далі - ОЗР), а відповідач зобов’язується використовувати надані місця за цільовим призначенням та здійснювати оплату за право користування місцями.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що відповідач зобов’язується отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 4.5 договору плата за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР сплачується щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Додатком № 1 до договору № 379/ТК було встановлено плату за право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури (містяться в матеріалах справи) за період 2006-2008 рр. на загальну суму 90.817,69 грн., в т.ч. пеня у розмірі 2.384,00 грн., нарахована відповідно до акту ревізії Головного КРУ України від 25.09.2007 № 29-23/28.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В оскаржуваному рішенні суду встановлено, що відповідачем свої зобов’язання було виконано не в повному обсязі і станом на день прийняття оскаржуваного рішення заборгованість ТОВ "Форт" становила 88.433,69 грн.

Згідно з актом ревізії Головного Контрольно-ревізійного управління України № 29-23/28 відповідачу нараховано пеню в розмірі 2.384,00 грн.

Таким чином в оскаржуваному рішенні суду встановлено, що сума заборгованості відповідача за договором №379/ТК складає 90.817,69 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ "Форт" було сплачено на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" грошові кошти у сумі 16.798,10 грн. (в т.ч. 240,00 грн. за рахунком № 55822 від 15.08.2006 було сплачено відповідачем ще 26.11.2007), які входили до складу вказаної заборгованості (копії платіжних документів (банківських виписок) долучено судом апеляційної інстанції до матеріалів справи).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 зобов’язано сторін провести звірку розрахунків за Договором № 379/ТК від 29.12.2004 станом на 31.07.2008 (дату прийняття рішення у справі судом першої інстанції) за переліком рахунків, що виставлялися позивачем і наведені у Довідці щодо розміру основної суми заборгованості ТОВ "Форт" станом на 06.06.2008 та в Розрахунку суми штрафних санкцій станом на 06.06.2008 (т. с. 1, а. с. 203 – 215);

- при проведенні звірки сторони зобов’язано враховувати платежі ТОВ "Форт" на користь КП "Київреклама", які відбулись до 31.07.2008. Попереджено сторін, що докази та пояснення щодо платежів, здійснених після вказаної дати, судом не приймаються;

- зобов’язано відповідача – ТОВ "Форт" з’явитись до КП "Київреклама" для проведення звірки розрахунків;

- зобов’язано позивача – КП "Київреклама" прийняти представників відповідача для проведення звірки розрахунків;

- зобов’язано сторін за результати звірки розрахунків скласти акт чи довідку (з усіма поясненнями і запереченнями), яку підписати керівникам та бухгалтерам підприємств і засвідчити печатками.

Між позивачем - КП "Київреклама" та відповідачем - ТОВ "Форт" був складений акт взаєморозрахунків станом на 31.07.2008 (день прийняття оскаржуваного Рішення суду), згідно з яким сума заборгованості ТОВ "Форт" за право користуванням місцями для розміщення ОЗР перед КП "Київреклама" на вказану дату становить 74.019,59 грн.

ТОВ "Форт" не визнає суму заборгованості у розмірі 27.577,65 грн. з таких підстав.

1. По об'єкту зовнішньої реклами (вивіска ЮМЗ), що був розташований за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська 84/20 згідно з Дозволом № 11366-05, відповідач не визнає борг у сумі 11366,18 грн. за рахунками, зазначеними на аркуші справи 102, оскільки, за твердженням відповідача, наведені рахунки виставлялися у період з серпня 2006 року по червень 2008 року, вже після того, як було проведено демонтаж рекламної конструкції, а саме 27.06.2006 року згідно з Договором Підряду № ДГ-2/3/6 від 14.03.2006. Також відповідача зазначає, що про вказані обставини було повідомлено КП "Київреклама" листом № 99/1 від 04.07.2006 року.

2. По об'єкту зовнішньої реклами (вивіска Юкон-Київстар), що був розташований за адресою м. Київ, вул. Димитрова, 20 (стара назва – Червоноармійська, 84/20А), згідно з Дозволом № 08318-05, відповідач не визнає борг за рахунками, зазначеними на аркуші справи 103, на суму 1827,91 грн., оскільки, за твердженням відповідача, плата нараховувалась по вищевказаним рахункам вже після того, як ОЗР був демонтований 20 листопада 2007 року, згідно з Договором Підряду від 01.11.2007, та про що було повідомлено КП "Київреклама" листом № 111/к від 28.11.2007.

Також відповідач зазначає, що, незважаючи на закінчення 30.03.2007 терміну дії Дозволу № 08318-05, позивач продовжував нараховувати плату за користування місцем ОЗР.

3. По ОЗР (вивіска Юкон-Київстар, банер маленький), що були розташовані за адресою м. Київ, вул. Урицького, 16 згідно з Дозволами № 07533-05 та № 07534-05, відповідач не визнає борг за рахунками, зазначеними на аркуші справи 103, на суму 8932,16 грн., оскільки, за твердженням відповідача, плата нараховувалась по вищевказаним рахункам вже після того, як рекламні конструкції були демонтовані 27.02.2007 згідно з Договором Підряду № ДГ-20/4/06 від 20.04.2006, та про що було повідомлено КП "Київреклама" листом № 24/1 від 27.03.2007.

Також, відповідач зазначає, що термін дії Дозволу № 07533-05 закінчився 31.01.2007, а Дозволу № 07534-05 - 31.12.2006, однак КП "Київреклама" продовжувало нараховувати плату за користування місцем, яке фактично ТОВ "Форт" не використовувало.

4. По ОЗР (вивіска Юкон - Київстар), що був розташований за адресою: м. Київ, вул. Сакса ганського, 131 А, згідно з Дозволом № 01425-03, відповідач не визнає борг за рахунками, зазначеними на аркуші справи 104, на суму 3.237,40 грн., оскільки, за твердженням відповідача, плата нараховувалась по вищевказаним рахункам вже після того, як рекламні конструкції були демонтовані 23.03.2007 згідно з Договором підряду № 20/4/06 від 20.04.2006, та про що було повідомлено КП "Київреклама" листом № 24/1 від 27.03.2007 року.

Також відповідач зазначає, що термін дії Дозволу № 01425-03 закінчився 30.11.2005, але позивач продовжував нараховувати плату за користування місцем, яке фактично ТОВ "Форт" не використовувало.

5. По ОЗР (вивіска Юкон-Київстар), що був розташований за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 56/2, згідно Дозволу № 11715-06, відповідач не визнає борг за рахунками, зазначеними на аркуші справи 105, на суму 2214,00 грн., оскільки рахунок № 55822 від 15.08.2006 на суму 240,00 грн. був сплачений ще 26.11.2007. Також, за твердженням відповідача, плата нараховувалась по вищевказаним рахункам вже після того, як рекламні конструкції були демонтовані 22.11.2007 згідно з Договором підряду від 01.11.2007, та про що було повідомлено КП "Київреклама" листом № 111/К від 28.11.2007.

На підставі вищевикладеного ТОВ "Форт" зазначає, що заборгованість ТОВ "Форт" перед КП "Київреклама" за користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами станом на 31.07.2008 складає грошову суму у розмірі 46.441,94 гривень та просить апеляційний суд прийняти нове рішення, яким позов позивача задовольнити частково, а саме у сумі 46.441,94 грн., а в іншій частині в позові відмовити.

Як встановлено колегією суддів, термін дії укладеного між сторонами Договору по кожному із вищенаведених місць ОЗР визначається на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації, а саме Дозволу - "документу установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який надає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та в певному місці" (згідно з Порядком розміщення ОЗР в м. Києві № 2159 від 02.12.2002, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві № 1100 від 23.08.2007, і Типових правил розміщення зовнішньої реклами № 2067 від 29.12.2003 р.) та є невід'ємною частиною Договору на право тимчасового користуванням місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі Дозволів, що видаються виконавчими органами сільських селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3.4.1 Договору ОЗР розміщується на термін відповідно до зареєстрованого та виданого у встановленому порядку Дозволу. Дозвіл оформлюється КП "Київреклама" (Робочим органом) по кожному ОЗР за відповідною адресою, окремо. Згідно з наданими Дозволів складається додаток до договору - адресна програма.

Дія цього договору, в частині одного наданого місця, припиняється:

- з припиненням дії Дозволу відповідно до п. 7.6.4 цього договору;

- за наявності заборгованості Розповсюджувача зовнішньої реклами за право користування місцями для розміщення ОЗР більше ніж за три місяці відповідно до п. 7.6.3 цього договору.

Після закінчення терміну дії Дозволу на право тимчасового користуванням місцем для розміщення ОЗР, необхідно звільнити (демонтувати ОЗР) місце у триденний термін (згідно з п. 2. Цього Договору, п. 7.3. Порядку розміщення ОЗР в м. Києві № 2159 від 02.12.2002, п. 18.2.в) Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві № 1100 від 23.08.2007) та провести роботи по відновленню благоустрою після демонтажу ОЗР (відповідно до п. 3.4.12 Договору).

Строк дії Дозволу продовжується на підставі заяви Розповсюджувача зовнішньої реклами, що подається Робочому органу (відповідно до п. 10.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві № 1100 від 23.08.2007 та п. 29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами № 2067 від 29.12.2003).

В разі виявлення бажання дострокового припинення терміну дії договору (відповідно і Дозволів) в частині окремих місць Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний письмово повідомити про це Робочий орган відповідно до п. 7.4. Договору та здійснити демонтаж ОЗР за власний рахунок і провести відновлення благоустрою на місці розміщення ОЗР відповідно до п. 3.4.12. цього Договору.

Контроль за дотриманням Порядку розміщення зовнішньої реклами м. Києві № 1100 від 23.08.2007 здійснюється в межах своїх повноважень Робочий орган та КП "Київреклама" згідно п. 19 зазначеного Порядку.

КП "Київреклама" здійснює контроль за своєчасним надходженням плати за укладеними договорами на право тимчасового користування місцями для розміщення ОЗР (відповідно п. 4.1.1 зазначеного порядку) та здійснює обстеження місць розміщення рекламних засобів відповідно до виданих у встановленому порядку Дозволів та надає Робочому органу матеріали щодо порушників цього порядку (п. 4.1.6. зазначеного порядку).

Розглянувши документи, які представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" (надалі - "Відповідач") надав апеляційному суду, а саме: договори підряду та акти приймання-передачі виконаних робіт, якими останній порушує питання про демонтаж об'єктів зовнішньої реклами із закінченням строку дії їх додатків, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на вказані документи з огляду на наступне.

Відповідно до:

- Договору підряду від 01.11.2007 та Акта приймання-передачі виконаних робіт від 20.11.2007 об'єкт зовнішньої реклами за адресою: Голосіївський район, вул. Димитрова, 20, було демонтовано Відповідачем 20.11.2007, при цьому строк дії права на тимчасове користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами згідно Додатку № 1 до Договору № 379/ТК від 29.12.2004 становить - 30.03.2007, згодом такий строк було продовжено протокольним рішенням № 4 від 31.03.2005 р. строком до 01.03.2010;

- Договору підряду ДГ-20/4/06 від 20.04.2006 та Акта приймання-передачі виконаних робіт від 27.02.2007 об'єкт зовнішньої реклами за адресою: Солом’янський район, вул. Урицького, 16, було демонтовано Відповідачем 27.02.2007, при цьому строк дії права на тимчасове користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами згідно Додатку № 1 до Договору № 379/ТК від 29.12.2004 становить - 31.12.2006, згодом такий строк було продовжено протокольним рішенням № 12 від 21.12.2007 строком до 31.01.2008;

- Договору підряду ДГ-20/4/06 від 20.04.2006 та Акта приймання-передачі виконаних робіт від 23.03.2007 об'єкт зовнішньої реклами за адресою: Шевченківський район, вул. Саксаганського 131-А, було демонтовано Відповідачем 23.03.2007, при цьому строк дії права на тимчасове користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами згідно Додатку № 1 до Договору № 379/ТК від 29.12.2004 становить - 31.01.2006, згодом такий строк було продовжено протокольним рішенням № 1 від 03.04.2008 строком до 31.12.2008.

Окрім того, відповідач не надав обґрунтованих пояснень з приводу того, на яких підставах ним було демонтовано об'єкти зовнішньої реклами за адресами: м. Київ, вул. Вишгородська, 56 та м. Київ, вул. Червоноармійська, 84/20, оскільки Додатки № 5, 6 до Договору № 379/ТК від 29.12.2004 діють до 2010 року, а отже строк їхньої дії станом навіть на 2009 рік не сплинув.

Також колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 3.4.11 Договору № 379/ТК відповідач в разі дострокового припинення терміну дії Дозволу та або цього Договору зобов'язаний провести демонтаж об'єкта зовнішньої реклами, попередивши у письмовій формі позивача про дату та час проведення демонтажу. В цьому випадку позивач мав би провести обстеження місця розташування на наявність об'єкта зовнішньо ї реклами та скласти відповідний Акт обстеження. Дата складання та підписання такого Акту обстеження є датою припинення зобов'язань сторін (позивача та відповідача) по Договору та датою припинення нарахування позивачем плати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами. Також сторони мали б скласти та підписати відповідну Додаткову угоду.

Однак в цій частині взяте на себе зобов'язання відповідачем виконано не було, матеріли справи не містять доказів отримання позивачем листів з попередженням щодо демонтажу об'єктів зовнішньої реклами та дострокового припинення терміну дії Договору та/або Дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Не надано сторонами і доказів складення Актів обстеження за вказаними місцями розміщення ОЗР, які є підставою припинення договірних відносин сторін щодо конкретних місць розміщення ОЗР.

Колегія суддів не приймає посилань відповідача на надані ним листи № 99/1 від 04.07.2006, № 24/1 від 27.03.2007, № 111/к від 28.11.2007, оскільки вказані листи не відповідають вимогам п. п. 3.4.11 та 7.4 Договору.

Враховуючи вищевикладене, позивач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу право на тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами та з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України в сфері реклами і в межах строку дії дозвільної документації нарахував плату за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Беручи до уваги, що ТОВ "Форт" було сплачено на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" грошові кошти у сумі 16.798,10 грн. (в т.ч. 240,00 грн. за рахунком № 55822 від 15.08.2006 було сплачено відповідачем ще 26.11.2007), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 74.019,59 грн.

Переглядаючи рішення по суті, колегія суддів також відзначає, що положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи розмір заборгованості відповідача, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що інфляційні збитки позивача за весь час прострочення складають 17.919,90 грн., а 3% річних – 2.239,95 грн.

До складу вказаних сум включено також 72,48 грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 8,15 грн., що нараховані на 240,00 грн. за рахунком № 55822 від 15.08.2006, які було сплачено відповідачем ще 26.11.2007, тобто ще до звернення позивача до суду з даним позовом.

А тому 72,48 грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 8,15 грн. стягненню з відповідача не підлягають.

Як встановлено колегією суддів, інфляційні збитки позивача за весь час прострочення складають 17.847,42 грн., а 3% річних – 2.231,80 грн.

Вказаний розрахунок, складений станом на 06.06.2008 (т. с. 1, а. с. 210-216), перевірений апеляційним судом та з урахуванням наведених вище обставин в решті відповідає положенням законодавства.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 6.3 договору № 983/ТК передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Пеня, враховуючи розмір заборгованості відповідача, становить 2.654,64 грн.

Вказаний розрахунок, перевірений апеляційним судом, відповідає положенням законодавства.

При цьому колегія суддів відзначає, що за виключенням наведених вище сум, вказаному розрахунку штрафні санкції нараховані на реальну заборгованість відповідача з урахуванням проведеної сторонами на вимогу суду звірки розрахунків.

В апеляційній скарзі скаржник також стверджує, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.

З цього приводу колегією суддів встановлено наступне.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" заборгованості за договором №379/ТК від 29.12.2004 р. в розмірі 90.817,69 грн., 2239,95 грн. 3% річних, 17.919,90 грн. інфляційних втрат та 2.654,54 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2008 р. порушено провадження у справі № 25/304 та призначено її розгляд на 22.07.2008 р.

У судове засідання 22.07.2008 р. представники відповідача не з’явилися.

До початку судового засідання 22.07.2008 р. до Господарського суду міста Києва поштою було повернуто направлену відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Саксаганського, буд 131-А кореспонденцію (Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2008 р. про порушення провадження у справі № 25/304 та призначення її розгляд на 22.07.2008 р.).

Вказану адресу було зазначено в укладеному між позивачем (робочий орган) та відповідачем (розповсюджувач) Договорі № 379/ТК29 від грудня 2004 року та в позовній заяві, поданій до місцевого суду.

У судовому засіданні 22.07.2008 р. судом першої інстанції було з’ясовано, що згідно з довідкою Головного міжрегіонального управління статистики к м. Києві від 19.06.2008 № 21-10/3440-7 (що надана позивачем до матеріалів справи вже після порушення провадження у справі) місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 17, кв., 86.

В зв’язку з цим розгляд справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 р. було відкладено на 31.07.2008 р., про що належним чином повідомлено сторін спору. Відповідачу надіслано вказану ухвалу в т.ч. за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 17, кв., 86.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник відповідача в судове засідання призначене на 31.07.2008 р. знову не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ").

Колегія суддів враховує, що в судове засідання 31.07.2008 відповідач не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи, були достатніми для прийняття рішення у справі. Відомостей щодо повної оплати суми, заявленої до стягнення позивачем, місцевому суду (як в подальшому і апеляційному суду) станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді справи, який у зв’язку з його неявкою відкладався.

За висновком колегії суддів причини неявки відповідача до суду обґрунтовано визнані місцевим судом неповажними.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Таким чином, Господарським судом міста Києва законно відповідно до ст. 75 ГПК України прийнято рішення у справі 31.07.2008 за відсутності представника відповідача.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи встановленні обставини справи, дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 74.019,59 грн., 2.231,80 грн. 3% річних, 17.847,42 грн. інфляційних втрат та 2.654,54 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За вище встановлених обставин та вимог чинного процесуального законодавства апеляційна скарга, яка (з урахуванням Додаткових пояснень відповідача від 10.03.2009) містить вимогу скасувати рішення та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, не підлягає задоволенню, оскільки підстав саме для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає. Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 25/304 від 31.07.2008 підлягає лише зміні в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 16.798,10 грн. основної заборгованості, 72,48 грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 8,15 грн., тобто зміні в частині визначення суми позовних вимог, котра підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати державного мита за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 967,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100,48 грн.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені апелянтом при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 25/304 від 31.07.2008 змінити в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 16.798,10 грн. основної заборгованості, 72,48 грн. інфляційних збитків та 3% річних в розмірі 8,15 грн., виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" (ідентифікаційний код № 31357199, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. О.Теліги, 17, офіс 86, фактична адреса: 03058, м. Київ, вул. Польова, 61 А, р/р № 26000004939 в КЦФ АППБ "Аваль", МФО 322904, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (ідентифікаційний код № 26199714, адреса: 01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського 12-А, п/р № 2600333023122 в Києво-Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830) 96.753,35 грн. заборгованості.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" (ідентифікаційний код № 31357199, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського 131-А, р/р № 26000004939 в КЦФ АППБ "Аваль", МФО 322904) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (ідентифікаційний код № 26199714, адреса: 01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського 12-А, п/р № 2600333023122 в Києво-Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830) 967,53 грн. державного мита та 100,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

3. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 25/304 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

ї реклами та скласти відповідний Акт обстеження. Дата складання та підписання такого Акту обстеження є датою припинення зобов'язань сторін (позивача та відповідача) по Договору та датою припинення нарахування позивачем плати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами. Також сторони мали б скласти та підписати відповідну Додаткову угоду.