КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2009 № 4/483
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Шадевська Ж.Е. (дов. № 225-кр-287 від 16.03.2009р.),
від відповідача - Сторожук О.С. (дов. № 4 від 14.01.2009р.),
від прокуратури - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.10.2005
у справі № 4/483 (суддя
за позовом Київський природоохоронний прокурор
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо"
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2005р. у справі №4/483 в позов задоволено повністю. Зобов’язано ТОВ "Антор-Експо" звільнити земельну ділянку площею 0,52 га, розташовану в місті Києві в парку "Дружби народів" (урочище Чорторий) привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самовільно встановлених будівель, споруд. Стягнуто з ТОВ "Антор-Експо" на користь Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю, прийняти нове, яким в позові відмовити, з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2005р. у справі № 4/483 скасовано, в позові відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. скасовано, справу направлено до апеляційного суду на новий апеляційний розгляд в порядку господарського судочинства.
Ухвалою від 20.11.2008р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження у даній справі.
Ухвалою від 09.12.2008р. розгляд справи було відкладено до 23.12.2008р.
Ухвалою від 23.12.2008р. розгляд справи було відкладено до 15.01.2009р.
Ухвалою від 15.01.2009р. розгляд справи було відкладено до 10.02.2009р.
09.02.2009р. через відділ документального забезпечення відповідачем надано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він зазначив про правомірне зайняття скаржником спірної земельної ділянки, оскільки ним протягом 2007-2008 рр. здійснювались дії по оформленню свого права користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку, а також зазначив про укладення 31.03.2007р. договору про спільну діяльність між ТОВ "Антор-Експо" та ДКП "Плесо".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009р. продовжено термін розгляду справи.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення, зазначивши, що відповідач безпідставно займає спірну земельну ділянку, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на неї.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. розгляд справи було відкладено до 17.03.2009р.
Ухвалою від 17.03.2009р. розгляд справи було відкладено до 24.03.2009р.
24.03.2009р. представник прокуратури особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника прокуратури.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно ст.ст. 187, 189 Земельного кодексу України та рішення Київської міської ради № 16/890 (ra_016023-03) від 25.09.2003р. "Про порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в місті Києві" спеціалістами управління по контролю за використанням та моніторингу земель Головного управління земельних ресурсів проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства на землях водного фонду в Деснянському районі міста Києва, за результатами якої складено Акт № 1014/03 від 30.11.2004р.
В Акті перевірки № 1014/03 від 30.11.2004р. встановлено, що земельна ділянка площею 0,52 га в парку "Дружби народів" (урочище Чорторий) в Деснянському районі м. Києва використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо" без документів, що посвідчують право власності або права користування земельною ділянкою згідно ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На огородженій земельній ділянці, що охороняється, знаходиться стоянка теплоходу "Кристал".
У доповненнях та зауваженнях до акту № 1014/03 від 30.11.2004р. директором ТОВ "Антор-Експо" вказано, що товариство оформлює право користування земельною ділянкою, станом на 30.11.2004р. є доручення Київради на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об’єкта, є згода Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації для відведення земельної ділянки для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу.
21.12.2004р. відповідач звернувся до Київради з клопотанням № К-3324 про надання згоди на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки у користування на умовах оренди для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу.
Згідно повідомлення Заступника Київського міського голови від 12.07.2005р. до клопотання від 21.12.2004р. № К-3324 відмовлено відповідачу в згоді на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки в зв’язку з тим, що розміщення об’єкта передбачається в прибережній захисній смузі р. Дніпро.
Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Стаття 2 Земельного кодексу України визначає, що земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території, зокрема, віднесено: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Як зазначено у частинах 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Статтями 123, 124 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Доказів на підтвердження прийняття рішення про надання спірної земельної ділянки у постійне користування чи укладення договору оренди спірної земельної ділянки відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч. 1).
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2).
Документами, згідно ст. 126 Земельного кодексу України, що посвідчують право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою є державні акти, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно частини 3 статті 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004р. № 457/1867 (ra0457023-04) , приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що суперечать змісту ст.ст. 116, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 28 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 457/1867 (ra0457023-04) , твердження апелянта щодо правомірності зайняття ним спірної земельної ділянки з посиланням на здійснення оформлення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Апеляційна колегія вважає, що відповідач не набувши у встановленому законодавством порядку права власності або права користування земельною ділянкою розташованою в м. Києві в парку "Дружби народів" (урочище Чорторий), безпідставно та самовільно користується нею.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги прокурора про зобов’язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі та запереченнях проти позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2005р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 ГПК України (1798-12) Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антор-Експо" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2005р. у справі № 4/483 – без змін.
Матеріали справи № 4/483 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Судді