Рішенням господарського суду м. Києва від 09.12.2008 року у справі № 38/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" (далі – позивач, ТОВ "Техноторгсервіс") до Акціонерного банку "Аллонж" (далі – відповідач-1, АБ "Аллонж"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотум" (далі – відповідач-2, ТОВ "Вотум"), Національного банку України (далі – відповідач-3, НБУ) про визнання договору недійсним та стягнення 1 260 247,70 грн., позов задоволено повністю: визнано частково недійсним договір про передавання в управління непроданих активів ГД-Л-267 від 08.08.2008 року, укладений між Акціонерним банком "Аллонж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вотум" та Національним банком України, в частині передачі в управління Товариству з обмеженою відповідальністю "Вотум" активу, вказаного у п. 9 додатку 1 до цього договору "Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс", 01024, м. Київ, провул. Козловського, 2, оф. 4, ЄДРПОУ 32156590, кредитни1 договір № 660 від 02.10.03 р., сума 1 260 247,70 грн."; стягнуто з Акціонерного банку "Аллонж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Національний банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог НБУ зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, суд не взяв до уваги, що Постановою Правління НБУ від 10.08.2004 року № 381 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації банку, в той час як постанова Київського апеляційного господарського суду була прийнята 03.12.2007 року, однак жодних судових рішень про внесення змін стосовно ТОВ "Техноторгсервіс" до документів під здійснення процедури АБ "Аллонж" ліквідатору надано не було. Крім того, при укладені спірного договору дотримано норми чинного законодавства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 року апеляційну скаргу Національного банку України було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 40 хв. 10.03.2009 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вотум" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог ТОВ "Вотум" зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме, суд не взяв до уваги, що договір, який оскаржується, відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності право чин; а предметом договору є активи, які на дату укладення договору були наявні на балансі АБ "Аллонж".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2009 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотум" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 40 хв. 10.03.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 24.03.2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" надало письмовий відзив на апеляційну скаргу НБУ, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить відмовити в задоволені апеляційної скарги відповідача-3, а спірне рішення від 09.12.2008 року залишити без змін.

24.03.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники позивача, відповідача-2 та відповідача-3. Представник відповідача-1 в судове засідання не з’явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-1.

В судовому засіданні представники ТОВ "Вотум" та НБУ усно підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю, а представник позивача усно просив апеляційні скарги відповідача-2 та відповідача-3 залишити без задоволення, а спірне рішення – без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та відповідача-3, розглянувши доводи апеляційних скарг ТОВ "Вотум" та НБУ, письмового відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача-3, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12) ) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

08.08.2008 року АБ "Аллонж" (Установник управителя) уклало договір № ГД-Л-267 про передавання в управління непроданих активів з ТОВ "Вотум" (Управитель) та НБУ, згідно умов якого Установник управління передає в управління Управителеві активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення цього договору, а Управитель приймає в управління активи і зобов’язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів. При цьому, Перелік активів наведено в додатку № 1 до цього договору.

Так, як визначено у додатку № 1 до вказаного договору, станом на 10.08.2008 року Установник управління передав в управління Управителю, зокрема, заборгованість ТОВ "Техноторгсервіс" перед АБ "Аллонж" за кредитним договором від 02.10.2003 року № 660 в розмірі 1 260 247,70 грн.

Вказана заборгованість визнана рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2005 року у справі № 8/208 за позовом АБ "Аллонж" до ТОВ "Техноторгсервіс" та ЗАТ "Київгума" про стягнення 1 260 247,70 грн.

Як встановлено у ст. 1030 Цивільного кодексу України, предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Таким чином, майнове право може бути предметом договору управління.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року у справі № 8/208 рішення господарського суду м. Києва від 23.06.2005 року у справі № 8/208 скасовано та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у вказаній справі за первісним позовом АБ "Аллонж" щодо стягнення з ТОВ "Техноторгсервіс" та ЗАТ "Київгума" суми 1 401 751,98 грн.

Крім того, зазначеною постановою встановлено, що обов’язок ТОВ "Техноторгсервіс" сплатити заборгованість за кредитним договором від 02.10.2003 року № 660 в розмірі 1 401 751,98 грн. АБ "Аллонж" припинився шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, за спірним договором АБ "Аллонж" передало ТОВ "Вотум" заборгованість ТОВ "Техноторгсервіс" за кредитним договором від 02.10.2003 року № 660 в розмірі 1 260 247,70 грн., якої на час передачі не існувало, оскільки ця заборгованість була погашена внаслідок припинення зобов’язання ТОВ "Техноторгсервіс" перед АБ "Аллонж" за цим договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що також підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2008 р. у справі № 8/208, якою на цій підставі і припинено провадження у справі за відсутністю предмету спору щодо стягнення з ТОВ "Техноторгсервіс" заборгованості за кредитним договором від 02.10.2003 року № 660 в розмірі 1 260 247,70 грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що договір № ГД-Л-267 про передавання в управління непроданих активів від 08.08.2008 р. в частині передачі АБ "Аллонж" Товариству з обмеженою відповідальністю "Вотум" заборгованості ТОВ "Техноторгсервіс" перед АБ "Аллонж" за кредитним договором від 02.10.2003 року № 660 в розмірі 1 260 247,70 грн. суперечить ст. 1030 Цивільного кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ТОВ "Вотум" та НБУ не доведено вимоги апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.

Доводи ТОВ "Вотум" та НБУ, наведені в апеляційній скарзі щодо того, що спірний договір відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору. Так, в основу позовної заяви та оскаржуваного рішення господарського суду м. Києва покладена постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року у справі № 8/208, якою припинено провадження у справі за первісним позовом АБ "Аллонж" щодо стягнення з ТОВ "Техноторгсервіс" та ЗАТ "Київгума" суми 1 401 751,98 грн. за відсутністю предмету спору.

Належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України щодо касаційного оскарження та скасування зазначеної постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року у справі № 8/208 сторони не надали, відтак на час розгляду спору вона є чинною.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-

1. Рішення господарського суду м. Києва від 09.12.2008 року по справі № 38/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" до Акціонерного банку "Аллонж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотум", Національного банку України про визнання договору недійсним та стягнення 1 260 247,70 грн., залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотум" та Національного банку України – без задоволення.