Товариство з обмеженою відповідальністю "Холодильник-Термінал" (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (далі – відповідач) про визнання незаконними дій відповідача щодо односторонньої відмови від виконання умов договору від 17.04.08 №41393 та про зобов’язання відповідача припинити дії з односторонньої відмови від умов договору та відновити подачу електричної енергії на умовах згаданого вище договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.09 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішення, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник посилається на те, що суд не дав належної оцінки тому факту, що позивачем надано докази законності користування ним земельною ділянкою по вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі м. Києва і що посилання відповідача на п. 2.5 договору є безпідставним.

Крім того, судом не обґрунтовано на підставі яких доказів він дійшов висновку про закінчення терміну дії договору на постачання електричної енергії від 17.04.08 № 41393.

Також, суд у рішенні помилково дійшов висновку про відсутність такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання недійсним дій юридичної особи, з якими позивач звернувся до суду.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що, на його думку, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.09 було зобов’язано сторони надати додаткові документи у справі. Ухвалу суду сторони виконали.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Між Київською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) 05.03.04 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, орендодавець на підставі п. 38 рішення Київської міської ради від 29.05.03 № 486-2/646 (ra86-2023-03) за актом приймання-передачі передав позивачеві в оренду на 25 років земельну ділянку по вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі, площею 901 кв.м. та цільовим призначенням – для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку (п. 1.1 договору).

Київська міська державна адміністрація (далі – КМДА) розпорядженням від 24.05.04 № 867 (ra0867017-04) "Про будівництво адміністративного будинку по вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі" (далі – розпорядження № 867) дозволила позивачу за умови виконання п. 2 цього розпорядження: знести існуючу будівлю на вул. Горького, 33-в (п. 1.1) та проектування та будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-в (п. 1.2).

Пунктом 2 розпорядження № 867 (ra0867017-04) позивача зобов’язано отримати ряд необхідних дозволів, висновків, розробити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію.

На виконання вимог розпорядження № 867 (ra0867017-04) позивачем було отримано позитивні висновки комплексної державної експертизи проекту "Будівництво адміністративного будинку по вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі" від 28.04.06 та дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.06.08 № 0427-Гл/Р, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві. Строк дії дозволу – 06.06.09.

На підставі розпорядження № 867 (ra0867017-04) та після отримання необхідних дозвільних документів позивачем було знесено існуючу будівлю по вул. Горького, 33-в в м. Києві та розпочато будівництво нового багатоповерхового адміністративного будинку.

Між відповідачем (постачальник) в особі начальника відділу договорів з постачання електричної енергії спеціалізованого відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут", що діяла на підставі довіреності від 31.07.07, та позивачем (споживач) 17.04.08 було укладено договір про постачання електричної енергії № 41393 (далі – договір № 41393). За умовами цього договору постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору в разі звільнення споживачем займаного приміщення, передачі його на баланс іншій особі, реорганізації, ліквідації (у. т.ч. банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов’язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення (передачі приміщення на баланс іншій особі) та надати документи, які підтверджують такі обставини і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення (передачі приміщення на баланс іншій особі) включно, а постачальник зобов’язаний припинити постачання електричної енергії з дня зміни власника приміщення (передачі приміщення на баланс іншій особі).

Постачальник має право, зокрема, обмежувати або припинити постачання електричної енергії споживачеві згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ (п. 3.1 договору).

Споживач має право, в тому числі, вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень та оплати за підключення, якщо припинення електропостачання відбулося без розірвання цього договору (п. 3.2 договору).

Розділом 6 договору встановлено порядок обмеження та припинення електропостачання, а також передбачено випадки, в разі настання яких, постачання споживачеві електроенергії припиняється.

Листом від 26.08.08 № 048-61-7890 начальник спеціалізованого відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут" (далі – СВП "Енергозбут") повідомила позивача про отримання припису Виконавчого органу Київської міської ради від 21.08.08 № 015-2490 щодо припинення постачання електроенергії на будівельний майданчик позивача у зв’язку з незаконним будівництвом та скасуванням розпорядження № 867 (ra0867017-04) щодо відведення земельної ділянки. В листі також зазначено, що відповідачем отримано від КМДА копії документів, які підтверджують втрату позивачем права користування земельною ділянкою по вул. Горького, 33-в у Голосіївському район та попереджено позивача, що відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ на виконання припису КМДА електропостачання буде припинено, починаючи з 10год. 01.09.08. Крім того, у згаданому вище листі позивачеві було запропонувано припинити дію договору № 41393.

Разом з тим, позивач повідомив відповідача (лист від 28.08.08 № 3/34), що здійснює будівництво адміністративної будівлі за адресою по вул. Горького, 33-в на законних підставах, а тому відсутні підстави для припинення дії договору № 41393.

Відповідно до наряду-заявки від 01.09.08 № 374 електропостачання позивачеві було припинено з посиланням на лист Виконавчого органу Київської міської ради від 21.08.08 №015-2490.

Як вбачається з листа Виконавчого органу Київської міської ради від 21.08.08 №015-2490, причиною припинення електропостачання до будівельного майданчику по вул. Горького, 33-в стало самовільне підключення позивача до енергоносіїв відповідача після відключення електричної енергії, а підставою для застосування таких дій є прийняті Прокуратурою м. Києва, КМДА, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та Інспекцією державного пожежного нагляду у м. Києві відповідні рішення щодо зупинення незаконного будівництва.

Отже, беручи до уваги в сукупності всі зазначені вище листи, можна зробити висновок, що підставою для припинення електропостачання позивачу відповідачем став лист Виконавчого органу Київської міської ради від 21.08.08 №015-2490, який в свою чергу, базувався на незаконному будівництві будівлі по вул. Горького, 33-в, що не підтверджується обставинами та матеріалами справи.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання та організаційно-господарські зобов’язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Пунктом 6.3 договору № 41393 встановлено, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше, ніж за три дні у разі:

1) відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

2) зниження показників якості електроенергії з вини споживача до величини, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів;

3) недопущення до власних електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та договором відповідні обов’язки;

4) несплати споживачем за електроенергію у термін, установлених додатком "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показників електролічильників споживачами" з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ;

5) несплати рахунків, виставлених відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ;

6) несплати за недораховану електричну енергію, визначену відповідно до акта про порушення, складеного в установленому порядку;

7) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (Постачальника) щодо приведення розрахункових засобів обліку в технічних стан відповідно до вимог нормативних документів;

8) споживання електроенергії після закінчення терміну дії, розірвання або не укладення Споживачем договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ;

9) порушення Споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

В матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача обставин, визначених п. 6.3 договору для здійснення відповідачем певних дій по припиненню електропостачання позивачу.

На думку колегії суддів, посилання СВП "Енергозбут" у листі від 26.08.08 № 048-61-7890, як на підставу для припинення постачання електроенергії, на п. 7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України віл 31.07.96 № 28 (z0417-96) , є безпідставними, оскільки відповідач та СВП "Енергозбут" не мали належних доказів порушення позивачем п. 7.5 Правил користування електричною енергією.

З матеріалів справи також не вбачається настання обставин, визначених у п. 2.5 та розділу 6 договору № 41393, наслідком чого відповідач мав припинити постачання електричної енергії позивачеві.

Крім того, виходячи зі змісту преамбули до договору № 41393, постачальником електроенергії є Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (далі – АЕК "Київенерго"). Таким чином, право листування щодо виконання договору, його припинення та розірвання тощо, належить або АЕК "Київенерго", або від її імені особі, що має на це необхідні повноваження. Враховуючи, що лист від 26.08.08 № 048-61-7890 був направлений позивачеві СВП "Енергозбут" від власного імені, колегія суддів дійшла висновку про перевищення підрозділом наданих йому повноважень, в результаті чого було порушено умови договору № 41393.

Отже, на думку колегії суддів, виходячи з наведених вище обставин, лист від 26.08.08 № 048-61-7890 не породжував для сторін жодних правових наслідків.

Матеріали справи містять розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 20.06.08 № 866, яким скасовано розпорядження від 24.05.04 № 867 (ra0867017-04) "Про будівництво адміністративного будинку по вул. Горького, 33-в у Голосіївському районі".

Як вбачається з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.08 у справі № 8/563, наданої позивачем до матеріалів справи, розпорядження № 866 було ним оскаржено. Справа знаходиться у стадії розгляду.

Виходячи з наведених вище обставин, змісту рішення Київської міської ради від 29.05.03 № 486-2/646 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", наявності чинного договору оренди земельної ділянки, від 05.03.04, укладеного між Київською міською радою та позивачем, інших документів, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі (ч. 1 ст. 79 ГПК України) у зв’язку з розглядом справи № 8/563 Окружним адміністративним судом міста Києва.

Оскільки припинення відповідачем подачі електроенергії позивачеві, як зазначено вище, відбулося в порушення умов п. 2.5 та розділу 6 договору № 41393, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача припинити дії по односторонній відмові від умов договору № 41393 та зобов’язання відповідача відновити подачу електричної енергії на умовах договору № 41393, укладеного між позивачем та відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо односторонньої відмови від виконання умов договору № 41393, то в цій частині в позові слід відмовити, оскільки ст. 16 ЦК України не передбачає такий спосіб захисту цивільного права та інтересу особи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.09 у справі № 17/401 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холодильник-Термінал" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.09 у справі № 17/401 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.09 у справі № 17/401 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі № 17/401, резолютивну частину якого викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" припинити дії по односторонній відмові від виконання умов договору № 41393 від 17.04.08.

Зобов’язати Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" відновити подачу електричної енергії на умовах договору № 41393 від 17.04.08, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Холодильник-Термінал" та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго".

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, п. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холодильник-Термінал" (01054, м. Київ, вул. Дегтярівська, 14, код ЄДРПОУ 24591945) 170 (сто сімдесят) грн. державного мита за подання позову, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, п. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холодильник-Термінал" (01054, м. Київ, вул. Дегтярівська, 14, код ЄДРПОУ 24591945) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн.