розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 358Х/2-4) Харківського відділення –товариства інвалідів Київського району Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України", м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р. по справі № 37/195-08

за позовом Харківського відділення –товариство інвалідів Київського району всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України", м. Харків,

до відповідача Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний диспансер", м. Харків,

про стягнення 16753,56 грн., -

Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою та уточненнями до неї, про стягнення з відповідача16753,56 грн. вартості поліпшення орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2009р. по справі № 37/195-08 (суддя Доленчук Д.О.) в задоволені позову відмовлено повністю.

Позивач не погоджуючись з рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2009р. по даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги ті обставини, що приміщення 11 місяців не використовувалось, так як воно було в аварійному, забрудненому стані. В приміщенні "реабілітаційного Центру для інвалідів"за адресою вул. Лісопарківська, 2, повинні були виконуватися соціальні програми для онкохворих людей. Приміщення не було пристосовано для інвалідів, були відсутні ступені, крильце, двері та пандус, без цих удосконалень договір оренди спірного майна №1 від 22.07.2004р. втрачав усякий сенс. Позивачем був отриманий дозвіл на проведення удосконалення приміщень, які давали можливість інвалідам користуватися орендованими приміщеннями (лист №30 від 26.08.2004р).

Апелянт вказував, що договір № 20РС між Харківським відділенням Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"- товариством інвалідів Київського району та підприємством "Фарватер"на виконання ремонтно-будівельних робіт був укладений 01.08.2004р., але суду залишив без уваги п.3 договору про те, що початок робіт визначено з 01.09.2004р., і розпочаті вони були після отримання дозволу на проведення удосконалення приміщень.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, у зв’язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Обґрунтовуючи свої доводи відповідач вказував, що п. 6.2. договору оренди комунального майна №1 від 22.07.2004 р. не передбачав здійснення невід'ємних поліпшення орендованого комунального майна (далі-майно), а мова йшла лише про його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості. Майно, де позивачем за рахунок власних коштів, було здійснено поліпшення, відповідно до договору оренди, не є об'єктом оренди.

Відповідач зазначав, що в листі позивача №30 від 26.08.2004р. мова йшла про проведення капітального ремонту внутрішнього приміщення запасного входу. Згідно з п. 1.1. договору оренди та акту приймання-передачі поміщення в оренду від 22.07.2004р. предметом договору оренди є нежитлові приміщення (три кімнати). Письмову згоду (лист №30 від 26.08.2004р.) на поліпшення орендованого майна орендодавець дав пізніше, ніж йому було надіслано листа №25 від 06.08.2004р. (договір №20РС від 01.08.2004р., відомість ресурсів до локального кошторису, локальний кошторис на ремонт).

Також відповідач вказував, що п. 10.1 спірного договору оренди встановлено термін його дії з 22.07.2004р. до 20.07.2005р. На підставі п. 10.10. договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який він був укладений. На виконання пункту 10.8 договору оренди позивачу було направлено листа про припинення дії договору після закінчення терміну його дії, 20.07.2005 р. (лист відповідача від 26.05.2005р. №01/21-388, лист позивача від 21.06.2005р. №88). Факт припинення цього договору внаслідок закінчення строку, на який договір оренди був укладений, також було встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 15.08.2007 р. у справі №46/289-07 за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний диспансер"про зобов’язання апелянта звільнити приміщення, про що у мотивувальній частині рішення зазначив суд.

Відповідач зазначав, що ним було заявлено у відповідності до ч.3 та 4 ст. 267 ЦК України про сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, в зв’язку з пропуском позивачем строку позовної давності встановленого ст. 786 ЦК України.

В судовому засіданні 04.03.2009р. було оголошено перерву до 16-00 год. 16.03.2009р.

В судовому засіданні 16.03.2009р. було оголошено перерву до 16-30 год. 23.03.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є обґрунтованими та базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.

22.07.2004р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) було укладено договір оренди комунального майна № 1, на підставі якого та у відповідності до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 96,3 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 2, на першому поверсі п'ятиповерхового будинку, розташованого на території Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру, яке знадиться на балансі відповідача (п. 1.1 договору) Зазначене майно передавалося в оренду з метою проведення медико-психологічної, соціальної та трудової реабілітації інвалідів м. Харкова.

Згідно з п. 6.2. вищевказаного договору, позивач мав право з письмового дозволу відповідача вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Договір оренди комунального майна № 1 від 22.07.2004 р. було укладено строком з 22.07.2004 р. по 20.07.2005 р. (п. 10.1 договору). Згідно з п. 10.10 вказаного договору його дія припиняється внаслідок: закінчення строку, на якій він був укладений; загибелі об’єкта оренди; банкрутство орендаря; приватизації об’єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 46/289-07 від 15.08.2007 р. за позовом Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру, до товариства інвалідів Київського району м. Харкова "Союзу організацій інвалідів України", було зобов'язано позивача звільнити спірні приміщення та передати їх відповідачу. Підставою прийняття вказаного рішення було припинення дії спірного договору оренди.

Вказаним рішення було встановлено, що Харківським обласним клінічним онкологічним диспансером на виконання п. 10.8 договору № 1 від 22.07.2004 р. було направлено товариству інвалідів Київського району м. Харкова "Союзу організацій інвалідів України"листа про не пролонгацію дії договору оренди, який було отримано останнім 26.05.2005р. Також 18.04.2007р. Харківським обласним клінічним онкологічним диспансером було направлено товариству інвалідів Київського району м. Харкова "Союзу організацій інвалідів України"претензію №1 з вимогою звільнити в місячний термін займані приміщення, склавши про це відповідний акт прийому-передачі приміщень з оренди у користування орендодавця, а також сплатити вартість утриманого нерухомого майна, яка як і попередній лист були залишені без відповіді, а орендовані приміщення не були звільнені відповідно до п. 2.4. договору № 1 від 22.07.2004 р. та вимог ст. 785 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позов від 10.09.2008р. за № 01/21-388 та відзиві на апеляційну скаргу посилався на пропущення позивачем строку позовної давності встановленого ст. 786 ЦК України щодо заявлених ним позовних вимог, згідно якої до вимог про відшкодування збитків, у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також, до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Враховуючи, що позивач з позовом про стягнення вартості поліпшення орендованого приміщення звернувся 18.08.2008р., тобто з порушення строку позовної давності, не подав до господарського суду Харківської області клопотання про відновлення пропущеного строку, з обґрунтуванням поважності його пропуску, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, згідно з п. 4 ст. 267 ЦК України, закінчення стоку позовної давності для пред'явлення позову є підставою для відмові у позові.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2009 р. № 37/195-08 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.