Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філіпової Т.Л.

суддів: Горшкової Н.Ф.

Майора Г.І.

при секретарі Щепанській Т.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Пащенко Л.М., довіреність №37 від 14.11.2008р.,

розглянувши апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Гайсин Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "24" грудня 2008 р. у справі № 9/282-07 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Гайсин Вінницької області

до Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", с.Бджільна Теплицького району Вінницької області

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2008 року (оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України - 26.12.2008р.) у справі №9/282-07 у позові Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції про витребування з незаконного володіння Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" 171,78 дал спирту етилового ректифікованого державі в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення і прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при прийнятті оскарженого рішення суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Вказує, що враховуючи положення п.2 ст. 326 Цивільного кодексу України та абз.3 п.7 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо того, що Гайсинська МДПІ не мала права звертатись з таким позовом до відповідача з посиланням на п.12 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

На думку позивача, безпідставним є висновок місцевого господарського суду стосовно того, що позивач звернувся до суду з позовом про повернення майна з чужого незаконного володіння з пропуском строку позовної давності, оскільки податковий орган дізнався про те, що відповідач відмовляється повернути спирт та вважає себе його власником лише з повідомлення відповідача від 08.08.2006р.

В засідання суду не з'явився представник позивача.

На адресу апеляційного господарського суду 16.03.2009р. від Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції надійшло клопотання про розгляд скарги без участі їх представника.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України та те, що неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, колегія суддів задовольнила клопотання Гайсинської МДПІ.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Вказала, що залишок спирту повинен бути проданий і заборгованість має бути погашена замовникам. Зазначила, в 2000 році проведено відвантаження спирту, вся кількість спирту була продана.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У серпні 2007 року Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про витребування з незаконного володіння державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" 171,78 дал спирту етилового ректифікованого.

Позивач у позовній заяві вказує, що на зберіганні державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" знаходиться майно - спирт етиловий ректифікований в кількості 171,78 дал, яке за рішенням шостої сесії 24 скликання Теплицької районної ради від 25.04.2003 року визнано безхазяйним і згідно з чинним законодавством підлягає реалізації Гайсинською МДПІ з направленням коштів до Державного бюджету України.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27 листопада 2007 року у справі №9/282-07 в позові відмовлено (а.с.93-94, т.1).

Відмовляючи в позові, господарський суд Вінницької області зазначив, що починаючи з 01 серпня 2004 року державне підприємство "Бджільнянський спиртовий завод" є власником спирту етилового ректифікованого в кількості 171,78 дал, який виготовлений із давальницької сировини і зберігається у спиртосховищі заводу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. змінено рішення господарського суду Вінницької області від 27.11.07р. Виключено з мотивувальної частини висновок про те, що починаючи з 01.08.2004р. ДП "Бджільнянський спиртовий завод" є власником спирту етилового ректифікованого в кількості 171,78 дал., який виготовлений з давальницької сировини і зберігається у спиртосховищі заводу. В решті рішення суду залишено без змін (а.с.31-32, т.2).

Постановою від 13.08.2008р. Вищий господарський суд України постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. та рішення господарського суду Вінницької області скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.48-50,т.2).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2008 року у справі №9/282-07 в позові відмовлено (а.с.74-75, т.2).

Відмовляючи в позові, господарський суд Вінницької області зазначив, що позивач не мав права звертатися з даним позовом до суду, а також останній звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності.

Судова колегія апеляційного господарського суду, переглядаючи справу, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Державне підприємство "Бджільнянський спиртовий завод" до 01.08.1996р. на давальницьких умовах приймав сировину - зерно і виробляв із нього спирт етиловий ректифікований.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №882 від 01 серпня 1996 року "Про призупинення приймання та переробки давальницької сировини для виробництва спирту, горілки і лікеро - горілчаних виробів та про порядок обкладання їх акцизним збором" (882-96-п) було призупинено використання давальницької схеми виробництва спирту. У зв'язку з чим станом на 01.08.1996р. на підприємстві відповідача залишився в залишку на зберіганні спирт етиловий ректифікований в кількості 7049 дал, який виготовлений із давальницької сировини.

Станом на 01.12.1999р. підприємством було нараховано втрати, що становлять 759,22 дал за період зберігання давальницького спирту етилового ректифікованого в кількості 7049 дал. Після вирахування втрат спирту залишилося на зберіганні спирту з давальницької сировини в кількості 6189,78 дал, що підтверджується актом перевірки залишків давальницького спирту, виробленого з давальницької сировини по 01.08.1996р. станом на 15.12.1999р. по Бджільнянському спиртовому заводу (а.с.107,т.2).

Згідно з повідомленням Гайсинської МДПІ №378/2603 від 23.08.2000р. у відповідності із рішенням Теплицької районної ради від 18.08.2000р. "Про визнання етилового спирту Бджільнянського спиртового заводу безхазяйним" та акту опису і оцінки №4 від 21.08.2000р., затвердженого головою Гайсинської МДПІ, по акту приймання-передачі від 23.08.2000р. було відвантажено Бджільнянським спиртовим заводом Гайсинській МДПІ спирт етиловий ректифікований в кількості 6018 дал (а.с.105-106,т.2).

Таким чином, після відвантаження спирту етилового ректифікованого Гайсинській МДПІ в залишку на підприємстві відповідача залишився спирт етиловий ректифікований, виготовлений з давальницької сировини, в кількості 171,78 дал, який знаходився на зберіганні даного підприємства починаючи з 01.08.1996р.

Рішенням шостої сесії 24 скликання Теплицької районної ради від 25 квітня 2003 року спирт етиловий ректифікований в кількості 171,78 дал, що знаходиться на державному підприємстві "Бджільнянський спиртовий завод", визнано безхазяйним майном та зобов'язано Гайсинську МДПІ здійснити реалізацію продукції в установленому законом порядку. Кошти, одержані від реалізації продукції, зобов'язано спрямувати до державного бюджету.

Згідно з актами інвентаризації безхазяйного майна від 22 листопада 2006 року, 14 лютого 2007 року, 14 травня 2007 року, складених працівниками Гайсинської МДПІ, на підприємстві рахується давальницький спирт 171,78 дал (а.с.9-12,т.1).

При цьому, слід зазначити, що станом на дату звернення з позовом до суду із врахуванням втрат за період зберігання спирту за період з 2000 по 2007 роки, які склали 76,78 дал., спирту залишилося на зберіганні в кількості 95 дал (а.с.52,т.1).

Предметом даного позову є матеріально-правова вимога Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції про витребування з володіння державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" майна, яким, як вважає позивач, підприємство володіє незаконно, оскільки це майно носить ознаки безхазяйного.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України державні органи, до яких, зокрема, належить позивач (ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"), мають право на звернення до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Як безпосередньо зазначено в преамбулі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. Випадки, в яких органи державної податкової служби мають право подавати позови до суду, перелічені в п.11 ст.10 та п. 17 ст.11 вказаного Закону України.

Згідно із приписами зазначених норм законодавства податкові органи мають право звертатися до суду із позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності. Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) не передбачено право податкового органу на витребування майна та передачу його для продажу. Не передбачено такого права податкового органу й іншими законодавчими актами України.

Натомість, п.12 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у відношенні безхазяйного майна проводять роботу, пов’язану з його виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, що не можна ототожнювати із правом власника на витребування майна.

Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна визначені Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.09.1998 року.

Таким чином, податковий орган, звертаючись з позовом, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно юридичної оцінки обставин щодо прийняття 25.04.2003р. шостою сесією 24 скликання Теплицько селищної ради рішення про визнання спирту етилового ректифікованого у кількості 171,78 дал, що знаходиться на Державному підприємстві "Бджільнянський спиртовий завод", безхазяйним майном колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 144 Конституції України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

На підставі клопотання Гайсинської МДПІ та з посиланням на положення ст. 137 ЦК УРСР сесією Теплицької селищної ради прийнято рішення про визнання майна безхазяйним .

Проте, за правовим змістом безхазяйним є майно, яке не має власника або власник якого невідомий.

Правовий режим безхазяйного майна, за правилами ч. 3 ст. 137 ЦК УРСР передбачав на час дії цього Кодексу, що заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше, як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів справи, спирт етиловий у кількості 171,78 дал не був вилучений у відповідача, перебував і перебуває на його обліку. Таким чином, указаний спирт етиловий не був прийнятий на облік фінансовим органом, не перебував на його обліку протягом року до прийняття рішення про визнання його безхазяйним органом місцевого самоврядування.

Невідповідність дій Гайсинської МДПІ приписам закону та порушення правового режиму обліку майна, що має ознаки безхазяйного, призвело до виникнення спірних правовідносин щодо цього майна. Наявність спору щодо майна виключає можливість вважати його безхазяйним у розумінні положень цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Правомірним також є й висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Рішення господарського суду Вінницької області від 24.12.2008р. у справі №9/282-07 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 24 грудня 2008 року у справі №9/282-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Гайсин Вінницької області - без задоволення.

2. Справу №9/282-07 повернути до господарського суду Вінницької області.