ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2011 року м. Київ
( Додатково див. рішення Білокуракинського районного суду Луганської області (rs6106671) )
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Григор’євої Л.І.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину будинку та господарських будівель, стягнення коштів,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1988 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 За час шлюбу вони придбали житловий будинок з господарськими спорудами. Після розірвання шлюбу відповідач обіцяв переоформити будинок на доньку після її повноліття, але не виконав свою обіцянку.
Позивачка просила поновити строк для звернення до суду, поділити спірний будинок з господарськими спорудами, залишивши будинок у власності ОСОБА_4, зобов’язавши його сплатити їй ? вартості будинку.
У жовтні 2007 року ОСОБА_5 вступила до участі у справі як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору, посилаючись на те, що вона спільно із своїм чоловіком надала сину ОСОБА_4 кошти для купівлі спірного будинку, після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та їх сином ОСОБА_4 вона з чоловіком проживали в спірному будинку, провели в ньому капітальний ремонт.
ОСОБА_5 просила визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку та стягнути з ОСОБА_3 на її користь витрати, понесені на ремонт будинку.
Рішенням Білокуракинського районного суду від 26 червня 2008 року поновлено строк позовної давності та постановлено поділити житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в рівних частках по ? між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнавши за ОСОБА_4 право власності на весь будинок, зобов’язавши останнього сплатити ОСОБА_3 вартість ? частини вказаного будинку в розмірі 17 342 грн. 50 коп. У задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 25 вересня 2008 року рішення Білокуракинського районного суду від 26 червня 2008 року скасовано в частині поділу спільного майна подружжя та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, в решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом установлено, що сторони перебували у шлюбі з 1988 року по 1999 рік, 28 грудня 1992 року ними був придбаний будинок з господарськими спорудами.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову ОСОБА_3 у позові, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, зокрема статтю 71 СК України, яка забороняє присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно без його згоди, а також передбачає обов’язкове попереднє внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Положення частин четвертої та п’ятої статті 71 СК України застосовуються до випадків, коли один із подружжя заявляє вимогу про передачу йому у власність всього майна або частки у спільному майні другого із подружжя з присудженням тому грошової компенсації замість його частки.
Проте у справі, що розглядається, позивачка не заявляла вимог про визнання саме за нею права власності на увесь будинок та не порушувала питання про присудження відповідачу грошової компенсації, а просила визнати за нею право власності на ? частину будинку та присудити їй грошову компенсацію за цю частку, залишивши будинок відповідачу.
Апеляційний суд у порушення вимог статті 303 ЦПК України не визначився із характером спірних правовідносин та не врахував положення частини першої статті 71 СК України, яка передбачає, що спір вирішується судом, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, й безпідставно скасував рішення в частині поділу будинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позову ОСОБА_3 про поділ майна подружжя підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною третьою статті 338 ЦПК України.
Судові рішення в частині вирішення позову ОСОБА_5 не оскаржуються.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Луганської області від 25 вересня 2008 року в частині скасування рішення Білокуракинського районного суду від 26 червня 2008 року про поділ будинку між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
А.Г. Ярема
М.І. Балюк
Л.І. Григор’єва
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін