Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.11.2008р. у справі №11/5205 позов Асоціації "Конкурент", м.Городок Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс", м.Хмельницький про стягнення 22498,00грн. задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Металсервіс" на користь Асоціації "Конкурент" - 18441,00грн. основного боргу, 428,41грн. збитків, завданих знеціненням курсу гривні, 188,69грн. державного мита та 98,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Металсервіс" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- як зазначає відповідач, одержувачем металобрухту по накладним №1 від 22.08.2008р. та №2 від 29.08.2008р. зазначено фізичні особи, які не мали відповідної довіреності від відповідача на одержання металобрухту. Крім того, в графі прийняття металобрухту стоїть підпис невстановленої особи, яку відповідач не уповноважував на отримання металобрухту від позивача;

- на думку апелянта, безпідставним є висновок суду про зобов'язання відповідача сплатити позивачу вартість отриманого металобрухту протягом 15 банківських днів з дня його отримання, відповідно до п.5 договору №42 від 21.08.2008р., оскільки в п.5 договору сторони не обумовили, що оплата за металобрухт має бути здійснена відповідачем на протязі 15 банківських днів саме з дня отримання металобрухту.

В судове засідання представники сторін не з'явились.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 27.02.2009р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту по суті.

Розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Асоціація "Конкурент" звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс" про стягнення 22498,00грн., з яких: 18441,00грн. основного боргу та 4047,00грн. коштів, необхідних для покриття збитків, завданих асоціації в результаті інфляції (22%) за період прострочки проведення платежів.

21.08.2008р. між Асоціацією "Конкурент" (продавець) та ТОВ "Металсервіс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №42, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний надати, а покупець прийняти і сплатити брухт чорних металів за ціною 1,50грн. за 1 кг.

Згідно п.5 договору, сплата проводиться шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 15 банківських днів.

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє на одноразову здачу металобрухту до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8 договору).

На виконання умов договору позивачем відвантажено та вивезено відповідачу металобрухт загальною масою 12294кг. на загальну суму 18441грн., що підтверджується накладними №1 від 22.08.2008р. і №2 від 29.08.2008р. та актом приймання металів чорних (вторинних) №42 від 22.08.2008р.

Свої зобов'язання за договором відповідач не виконав.

Таким чином, його борг перед позивачем становить 18441,00грн., що підтверджено належними доказами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст. 538 ЦК України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідач не подав суду доказів проведення розрахунків у повному обсязі. У зв'язку з цим борг відповідача перед позивачем становить 18441,00грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 18441,00грн. є обгрунтованими, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 4047,00грн. коштів, необхідних для покриття збитків, завданих асоціації в результаті інфляції (22%) за період прострочки проведення платежів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, збитки, завдані асоціації "Конкурент" в результаті інфляції (21,95%) за час прострочки проведення платежів відповідачем складає 4047,00грн.

Згідно офіційних даних індексу інфляції в Україні, за період вересень-жовтень 2008р. індекс інфляції становив 102,82%.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення збитків внаслідок інфляції за період вересень-жовтень 2008р. в розмірі 428,41грн.

Отже, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 27.11.2008р. у справі №11/5205 слід залишити без змін як таке, що відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 27 листопада 2008р. у справі №11/5205 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс", м.Хмельницький - без задоволення.